Біологія

Жак-Ів Кусто, Ів Пакале. Бобри

У декількох метрах від себе ми помічаємо щось схоже на мініатюрний острівець діаметром у декілька дюймів. З-під води виступає шатро з нагромаджених гілок, тростини і мокрої трави – „пахуча гірка”. Інколи бобри додають сюди ще трохи каменів або грязюки. Але найважливіше – бобер ронить на цю купу декілька крапель свого мускусу, або бобрового струменю, який називають „підписом бобра”. Я наближаюсь. І мій нюх, звичайний атрофований нюх Homo sapiens, дуже чітко доносить до мене це пахуче „послання” бобра. Якби ще я вмів розуміти його смисл… ...

Олександр Ільїн. Годувати потомство нелегко…

Щоразу вирушаючи у пішу прогулянку, беру з собою фотоапарат. Не кожного разу вдається відзняти щось цікаве, але цей день був вдалим… Пройшовши декілька кілометрів полем, вдалось поспостерігати за численними пташенятами трав’янки лучної і звичайно їхніми батьками, які раз у раз приносили смаколики своїм діточкам. У ще не опірених пташенят немає такого страху перед людиною, як ...

Ольга Дорош. Гриб, що вбиває не лише мух

Красеня мухомора з яскравою червоною шапинкою і білим комірцем на ніжці бачили всі. З дитинства нас вчили не класти цей гриб до кошика, адже він отруйний. Але чому така назва? Що спільного в мухомора з мухами? І чи приносить він хоч якусь користь? ...

Олег Стасик. Загадки живого та закономірність випадковостей. Частина 1

Людина постійно ставить собі закономірне питання про своє місце у Всесвіті. Завдяки науковому прогресу ми поступово наближаємося до розуміння його будови та історії і вже багато знаємо, але ще більше залишається для нас таємницею. Ми добре оперуємо звичними нам масштабами та одиницями виміру (кілометрами та десятиліттями), але „губимося” у космічних гіпермасштабах мегапарсеків, мільярдах років, надгравітації чорних дір та швидкостей світла. ...

Олена Крижановська. Чому це так називається? „Заячі” назви. Тюльпани на деревi

Тюльпанове дерево, жовта тополя, біле дерево – все це назви ліріодендрона тюльпанового (Liriodendron tulipifera), цікавої рослини з родини Магнолієвих. Наприкінці травня – у середині червня на цьому дереві розпускаються квіти, дуже схожі на тюльпани. Зазвичай – жовті, з оранжевим вінчиком, зрідка білі. А плід, який дає така квітка, схожий на зелену шишку. Дозріваючи, „шишка” змінює ...

Катерина Нікішова. Чому це так називається? „Заячі” назви

Зайці – рослиноїдні тварини. Але багато рослин отримали „заячі” назви не за те, що їх їдять зайці, а тому що вони нагадують щось заяче. Отож, заєць залишив свої сліди-епоніми у рослинному світі. ЗАЯЧОЮ КАПУСТОЮ в народі називають одразу декілька рослин: 1 – молодило кулясте (Sempervivum globiferum), 2 – квасеницю звичайну (Oxalis acetosella), 3 – очиток їдкий (Sedum acre), ...

Ядвіга Федоровська. Буяння фарб, різноманіття форм

Батьківщина жоржин – гірські райони Латинської Америки (Мексика, Перу, Чилі). Індіанці називали її „акокотлі” (водяна труба), „кококсоч” (квітка з порожнім стеблом) та „чічіпатлі”. Вони вживали коренебульби жоржини в їжу. ...

Ольга Дорош. Секрети божого жучка

Діти люблять тримати у долонях червоне чорнокрапкове сонечко Coccinella septempunctata. Воно спокійно повзе по руці, а вони стрибають на одній нозі і приспівують: „Божа корівко, полети на небо, там твої дітки їдять цукерки, кожній з них – по одній, жодної – тобі”. „Дивна назва, – напевне, думають діти. – Чому сонечко? Чому корівка? А чому ...

Олена Крижановська. Чому це так називається? Далекосхідний гість. Правда та вигадки про жука-оленя

Здалеку це дерево легко можна сплутати зі звичайним ясенем – їхні гілки та листки дуже схожі, тільки в ясена є характерні чорні бруньки. Це бархат амурський (Phellodendron amurense). Сама назва вказує, що рослина завезена до нас з Далекого Сходу, з берегів річки Амура. У природі бархат амурський росте в лісах Маньчжурії, Приамур’я, Примор’я, Китаю, Кореї, Тайваню, на острові Сахалін і Курильських островах та в Японії. Назва підказує, що особливою прикметою бархату амурського є щось м'яке та оксамитове на дотик. ...

Андрій Бокотей. Серпокрилець, володар неба

Цього птаха бачили, напевно, всі, але мало хто знає, що це чорний серпокрилець. Особливо добре він знайомий мешканцям міст. Хто не чув галасливих зграй серпокрильців, які майорять над вулицями в спекотну погоду? Часто їх плутають з ластівками, які, як і серпокрильці, полюють високо в небі, ловлячи комах. Проте серпокрилець вдвічі більший, ніж ластівка за розміром ...

Дарія Біда. Як збудували храм науки

Аксіоми народної мудрості ми знаємо ще з дитинства. Наприклад, навчання – це світло, а неуцтво – пітьма. Вона, наука, найкраще багатство, вона виведе з лісу і ніколи туди не заведе, її ані вода не затопить, ані вогонь не спалить. Але серед народних перлів знайдемо й „без муки немає науки” або „корінь науки гіркий”, „батіг не мука, а наперед наука”, „піти в науку, треба терпіти муку”. Складається враження, що вчитися треба, але задоволення від цього процесу мало. ...

Марія Надрага. Ефіроолійні культури

Серед великого різноманіття рослин, плоди та насіння яких використовує людина для своїх потреб, чільне місце посідає група ефіроолійних культур. До них відносяться добре знані в Україні кмин та фенхель, менш відомі аніс та ажгон. Однак переважно ефірні олії накопичуються не лише у плодах та насінні, але й у інших вегетативних та генеративних органах рослин (пагонах, листках, квітах, кореневищах, бульбах тощо). Разом з ефірними оліями рослини зазвичай накопичують і звичайні (жирні) олії. У цьому випадку жирна олія є побічним продуктом і її вилучають після одержання ефірної олії. ...

Олена Крижановська. Фейхоа – дарунок фей

У жовтні та в грудні на ринку з’являються незвичайні овальні ягоди із жорсткою зеленою шкіркою та прозоро-білою кисло-солодкою м’якоттю. Ці непоказні, дрібні та неяскраві прибульці з тропіків приховують багато таємниць, а їхня назва схожа на ім’я казкової феї – фейхоа. На батьківщині фейхоа, у Південній Америці, їх називають „кечуа” і вважають прибульцями з неба, дарунками ...

Жак-Ів Кусто, Ів Пакале. Найближчі родичі верблюда

У Південній Америці родина Верблюдових представлена двома дикими видами (гуанако і вікунья) і двома одомашненими формами (лама і альпака). Гуанако – довговухі пальцехідні верблюди без горбів – мешкають на високогірних плато і в пампасах, в екваторіальних і тропічних лісах вони не водяться. ...

Андрій Босак. Не ображайте Лапика, або Лапикові університети. The cat story. Частина 2

Одного ранку кіт не зміг повернутися з подвір’я додому сам: якась „добра душа” постаралася. Як це сталося ми так і не допиталися ані в сусідів, ані, зрозуміло, в Лапика. Після огляду ветеринара кіт відлежувався кілька днів вдома, а ми клеїли листівки з його фото і таким текстом: Не бийте лапика! Молодий кіт (6 місяців), якого ...