Біологія

Галина Вихівська. Озеро духмяних зiрочок

Важко знайти людину, байдужу до квітнучого бузку. Художники його малювали, поети складали про нього вірші, а композиторів він надихав на створення прекрасної музики. А скільки легенд пов’язано з бузком! За давньогрецьким міфом, у бузок обернулася красуня-німфа Сірінг, коли втікала від Пана, бога лісів, злякавшись його потворного вигляду. Закоханий у Сірінг Пан відламав від куща гілочку, змайстрував сопілку (за іншими переказами – флейту), яка зазвучала ніжним тужливим голосом німфи. Подивіться на картини видатних художників, що зображають міфічні сюжети: скрізь лісове божество зображено з цим музичним інструментом. У сучасній грецькій мові „syringa” – це сопілка або трубка. ...

Андрій Бокотей. Символ ніжності

Птахом-символом 2020 року в Україні обрана горлиця звичайна. У нашого народу цей птах здавна асоціювався з беззахисністю і ніжністю, з родинним теплом і сімейним затишком. Коханих нарікали „горлицями” і „горличками”. До цього образу неодноразово зверталися прозаїки і поети, горлиці присвячені пісні і навіть народний танець. Вона – символ любові і міцного шлюбу не лише України, ...

Дарія Біда. На колір і смак товариш не всяк. Частина 2

Наш досвід смакування їжі – це взаємодія всіх органів чуття. Мозок оцінює не тільки смак, але й текстуру, вологість, температуру, жирність, хрускіт, соковитість. Смак вирішує не все. Черстве печиво, гаряча мінеральна вода, відсирілий сухарик на смак такі ж, як свіжі, але апетит не збуджують. Споглядання їжі, її звуки та запахи готують організм до трапези. Піднімається ...

Ірина Пісулінська. „Шлюбні подарунки”

Подарунки! Ну, хто ж  не любить їх отримувати? І дарувати – теж приємно, адже подарунок приносить радість милій серцю людині. А ось для деяких видів павучків зробити подарунок „нареченій” – це ще й шанс залишитися живим, адже самки павуків відзначаються канібальськими нахилами. Смачна мушка у подарунок тамує голод агресивної „нареченої” і відвертає її увагу від апетитного „жениха”. Якщо ж подарунок не вгамовує апетит самички, „нареченому” не завадять швидкі ніжки. Переважно самець  менший за  самку і достатньо рухливий, аби вчасно втекти. А забариться – „наречена” не відмовиться від дармової їжі, яка крутиться в неї під носом, і перетвориться на „вдову”. ...

Ігор Дикий. Антарктичні велетні

Вітання зі станції „Академік Вернадський”! Як і обіцяв, продовжую дописувати для „КОЛОСКА” замітки про пригоди полярних біологів . Через непогоду і короткий день більше часу проводимо на самій станції. Зараз готуємося до святкування Мідвінтера. Це антарктичне свято, яким полярники відзначають середину зими з 21 на 22 червня. Святковий день розпочинається традиційним сніданком, який готує персонально ...

Дарія Позднякова. Мистецтво омани і виживання

Нашi очi не вмiють пiзнати природу речей, а тому не нав’язуйте їм помилок свiдомостi. Лукрецiй Кар Ви, напевно, чули фразу „омана зору”? Так кажуть у тих випадках, коли ми не віримо власним очам. Насправді нас обманюють не очі, бо зорові ілюзії – це оптична „омана” мозку. Сприймаючи зоровий образ, мозок здійснює величезну кількість процесів, наче ...

Наталія Мамзенко. Три горiшки не для Попелюшки

Які асоціації викликає у тебе слово „горіхи”? Пригадуєш здоровенні горіхові дерева, що ростуть на дачі? А може, подумки смакуєш шоколадку з цільними лісовими горіхами чи уявляєш білку, що тягне горіхи у свою схованку? Відчуваю, як твоя уява вже почала бентежити травну систему або перенесла тебе у світ спогадів про ліс чи бабусину запашну випічку! До ...

Дарія Біда. На колір і смак товариш не всяк. Частина 1

Мрія фізіологів врешті здійснилася! Десятиліттями вони намагалися з’ясувати, як клітини смакових рецепторів розпізнають молекули, що відповідають за певний смак. Учені висловили гіпотезу, що молекули на поверхні цих клітин взаємодіють із молекулами, які відповідають за певний смак. Але оскільки ця взаємодія дуже слабка, перевірити гіпотезу було складно. Такі особливості взаємодії молекул-детекторів рецепторів смаку та молекул їжі, що відповідають за певний смак, є результатом фізіологічної адаптації організму: якби рецептори надто сильно зв’язували молекули смаку, вибірковість системи розпізнавання смаків була б занадто слабкою і, як наслідок, гурмани відчували б насолоду від їжі дуже повільно. Або й взагалі погано розпізнавали смаки! ...

Віра Сенчина. Вчимося у тварин жити дружно

Неподалік від столиці Перу – Ліми – розташовані чотири невеликі острови, на яких мирно проживають морські котики, пінгвіни і дуже багато різноманітних птахів. З давніх-давен із цих островів експортують гуано (пташиний послід) у різні країни (основні імпортери – Японія та Німеччина). Із Ліми ми вирушили на катері. Сходити на острівну землю туристам заборонено, а плавати ...

Наталія Романюк. Фотоперiодизм, або Історiя про гiганський мамонт

Майже 100 років тому американські селекціонери Вільям Гарнер і Геррі Алард вперше спробували з`ясувати, чому рослини здебільшого цвітуть і плодоносять у чітко визначений час. Їхня поведінка така постійна, що в нашому уявленні поява квіток асоціюється з певними порами року, так само, як перельоти птахів, – з весною та осінню. Про середину зими сповіщають ніжні квітки ...

Андрій Бокотей. Грак – не ворона!

Наші пращури добре знали цього птаха і називали його по-різному: грайворон, гайворон, грак, ґавра, каворон, ґаворонт. Його сучасна наукова назва – Corvus frugilegus (Корвус фругілєгус), тобто „крук-фруктоїд”. Грак є одним з найчисленніших і найпомітніших птахів у поселеннях людини та їхніх околицях. Проте дуже часто його називають вороною. Частково це правда, бо він належить до родини ...

Наталія Романюк. Як рослини „бачать” світ? Частина 2

Ростом рослин керують фітогормони. Ауксин, зокрема, визначає видовження клітин. Ось як пояснює реакції фототропізму гормональна теорія тропізмів Холодного–Вента, один із авторів якої – Микола Григорович Холодний, наш всесвітньо відомий співвітчизник. Рослини, рівномірно освітлені з усіх боків, ростуть прямо до сонця, оскільки ауксин рівномірно розподіляється по всьому проростку. Але коли світло надходить збоку, відбувається щось цікаве. Більше ауксину зосереджується на затіненому боці рослини, і, як наслідок, затінені клітини ростуть швидше, а на сонячному боці розмір клітин майже не змінюється. Це й призводить до того, що рослина росте і нахиляється у напрямку до світла. ...

Ольга Маслова. Полюби темряву

Одним із головних факторів, що впливають на наше орієнтування у часі доби, є світло. У різні історичні періоди нас оточувала різна кількість світла та різні джерела освітлення: від природного сонячного і місячного до освітлення багаттям, свічкою, гасовою лампою, а згодом – електричними приладами. Серед поширених сьогодні джерел світла є не лише лампи, а й ґаджети: смартфони, ноутбуки, ...

Наталія Романюк. Як рослини „бачать” світ? Частина 1

Напевно, усі бачили, як кімнатні рослини тягнуться до світла. Але як вони визначають напрямок світла, адже у них немає ані очей, ані м’язів? Чому деякі рослини квітнуть рано навесні, а інші – пізно восени? Як вони визначають пору року? Чи здатні рослини бачити світ довкола себе? Дивовижно, але відповідь на останнє запитання ствердна. Так, рослини ...

Людмила Любінська. Як ми любимо сонце

Чи можна уявити наше життя без світла? Дуже важко! Хоча щоночі наш організм відпочиває, і тимчасова темрява навіть приємна. А як живуть рослини? Що було б, якби наше Сонце не надсилало свій дарунок – золотисті промені? Мабуть, ти знаєш, що рослини здатні вловлювати сонячну енергію і перетворювати її під час фотосинтезу на органічні речовини. Завдяки цьому ...

0