Колоскові уроки

Мовні барви № 8/2019

Запрошуємо на КОЛОСКОВІ УРОКИ. Що два тижні у світі зникає одна з 6500 мов. Та що загрожує українській мові? Власне ми самі – її носії, оскільки повсюдно послуговуємося суржиком, сленгом, чужизмами. Тож не дамо рідній мові розчинитися в іншій! Виборюймо нашу незалежність щирою українською мовою! ...

МОВНІ БАРВИ № 2/2019

Природа нашої Батьківщини вражає своїм безмежжям! Така ж безмірно багата українська мова. Запрошуємо на КОЛОСКОВІ УРОКИ. Пізнаваймо разом красу українського слова та рідної природи! ...

Мовні барви № 1/2019

„У мові, як загалом у природі, все живе, все рухається...” Запрошуємо на КОЛОСКОВІ УРОКИ. Пізнаваймо разом красу українського слова та рідної природи! ...

Дарія Біда. Як працює наше око?

Довершеність створених Природою об’єктів захоплює. Один з них – людське око – орган, який є нашим вікном у навколишній світ. Справді, як можна не захоплюватися таким витвором, завдяки якому ми добре бачимо і зблизька, і здалека, і вдень, і в сутінках, орієнтуємося в просторі, сприймаємо всі барви світу! Користуючись таким шедевром, ми навіть не замислюємося, ...

Ольга Осецька. Прості механізми в природі і техніці

Використовуючи різні пристосування, людина з вікопомних часів прагнула полегшити свою роботу, пов’язану з переміщенням чи підніманням важких предметів. Такі пристосування для перетворення руху й сили називають механізмами. Більшість з них винайдені ще до нашої ери. Ножиці – це важіль, вісь обертання якого проходить через гвинт, що з’єднує частини ножиць. Залежно від призначення, ножиці можуть мати ...

Катерина Нікішова. Земля як велика теплиця

Мабуть, ти помічав, що теплиці майже повністю скляні. На це є 2 причини. По-перше, скло пропускає майже все сонячне світло в будівлю, а рослини потребують його для фотосинтезу. А по-друге, скло не випускає тепло, створене цим світлом, назовні. Такий ефект називають парниковим. Як це відбувається? Видиме світло – це лише один вид світла. Іншою формою ...

Олена Крижановська. Острів скелетів, або походження речей

Деякі добре відомі тобі коштовності походять від живих організмів, тому їх називають біогенними. Ми вже згадували викопну смолу – бурштин. Коштовний опал з м’якими переливами – теж муміфіковане без доступу повітря скам’яніле дерево. Клітини його деревини та рідина стовбура перетворилися на дрібнокристалічний кремній гідроксид. І, звісно, згадаємо про перли, які утворюються, коли молюски шар за шаром огортають перламутром стороннє тіло (піщинку, камінець чи бульбашку повітря, які потрапили у черепашку1). ...

Ганна Боярських. Швидкiсть хiмiчних реакцiй

Хімія – це не лише перетворення у лабораторних пробірках. Найбільш вражаючі хімічні явища відбуваються у природі. І якби не деякі з них, не було б життя на Землі. Швидше, вище, сильнiше Щосекунди, а то й частіше, в світі відбуваються зіткнення величезної кількості атомів і молекул. Часом мікрочастинки після такої „зустрічі” ігнорують одна одну, а іноді ...

Ігор Корч. Мандрівники у Всесвіт (про апарати, які назавжди покинули Сонячну систему)

Щоб залишити Сонячну систему, космічний апарат поблизу Землі має мати третю космічну швидкість, а це потребує чималих затрат палива. Щоб зменшити їх, вигідно стартувати поблизу екватора, використовуючи осьовий (≈0,5 км/с) та орбітальний (≈30 км/с) рух Землі. За таких умов апарат може досягнути третьої космічної швидкості і покинути Сонячну систему з швидкістю ≈17 км/с відносно Землі та (30+17)=47 км/с відносно Сонця. Досягнувши такої швидкості, апарат рухатиметься по незамкнутій траєкторії, а його швидкість відносно Сонця буде зменшуватися і на безмежності прямуватиме до нуля. Але сучасні ракети-носії не можуть доставити на орбіту необхідної для цього кількості палива. Тому досі жоден космічний апарат не розвивав третьої космічної швидкості і не покидав Сонячну систему у такий спосіб. ...

Євген Гайдай. Перші на Евересті

У 1852 році відбулась подія, яку можна порівняти з відкриттям Колумбом Америки або першою навколосвітньою подорожжю експедиції Магеллана. Індійський математик і топограф Радханат Сікдар за тригонометричними розрахунками висловив припу­щення, яке згодом підтвердилося: Пік XV в Гімалаях є найвищою точкою на земній поверхні. У 1856 році геодезична служба Британської Індії вста­новила висоту Піка XV – 8840 м, а у 1865 році начальник цієї служби Ендрю Во запропонував назвати гору, яка здіймається майже на 9 кілометрів над земною по­верхнею в районі хребта Махалангур-Хімал в Гімалаях, на честь свого уславленого по­передника Джорджа Евереста. Сьогодні вершина має декілька назв. Найвідоміші – Еверест і Джомолунгма. Цікаво, що сам Джордж Еверест не схвалював присвоєння свого імені найвищій точці на Землі. Він був прихильником місцевих назв для всіх вершин. Мабуть, саме тому за цією горою закріпилась і друга назва – Джо­молунгма. Чому ж Ендрю Во не дотримався правила свого попередника, якого він так по­важав? Відповідь проста. Про це Во в 1865 році сказав так: „Ця гора, вочевидь, є найвищою в світі, та встановити її назву ми зможемо не раніше, ніж потрапимо до Непалу...” ...

Олена Крижановська. Переплетіння наук

Інтернет недарма називають всесвітньою ме¬режею або павутинням. Він розгалужується за до¬помогою міжпредметних посилань, які створюють нові й нові „вузлики” та перехрестя в довідковому матеріалі. Дослідник будь-якого природного явища за¬вжди стоїть на перетині кількох наук. Щоб загли¬битися в цей лабіринт, але не збитися зі шляху, треба міцно триматися за „нитку”. Сьогодні наша „нитка” – ідея природних ...

Ганна Боярських. Чудодійний коктейль – повітря

Людина може прожити без їжі один-два місяці, без води – що¬найбільше десять днів, а ось без повітря проживе недовго. Рекорд зі стримування дихання належить американському ілюзіоністу Девіду Блейму і становить 17 хвилин і 4 секунди. Що ж таке цінне і важливе для нас є в повітрі? Без чого люд¬ський організм відмовляється існувати та сумлінно виконувати ...

Вікторія Богданова. Чому продукти кислі на смак?

Смак – один з п'яти органів чуття, за допомогою якого ми ви¬бираємо і оцінюємо їжу. Механізми смаку запускають у дію хімічні речовини, які є в їжі і напоях. Вони впливають на смакові рецеп¬тори, сигнали від яких нерви передають у головний мозок, який і розшифровує смакове відчуття. Основні смаки – солодкий, кислий, гіркий, солоний та умамі („апетитний смак” білкових речовин). Кислих на смак продуктів дуже багато: молочнокислі, цитрусо­ві, журавлина, ананаси, гранати, оцет, квашена капуста. Ці продукти багаті на вітамін С (аскорбінову кислоту), який зміцнює імунітет, а також на органічні кислоти, які спри­яють засвоєнню їжі, розщеплюють жири. Саме тому після ситної трапези корисно з'їсти шматочок сиру або дольку цитрусових. У молочнокислих продуктах є бактерії, які нормалізують флору кишківника; напої з кислих ягід і фруктів прекрасно втамовують спрагу і знижують температуру. Багатьом до вподоби кислий смак, але ми уникаємо вживання сильних кислот, щоб не пошкодити зуби і травну систему. ...

Микита Каліберда. Хімія у невагомості

Уже понад півтисячі людей з 35-ти країн побували у космосі. Учені передбачають, що у наступному, XXII столітті, будуть створені невеликі колонії у космосі, однак не на повному самозабезпеченні, а такі, що потребуватимуть надходжень техніки (електроніки, медичної апаратури, наукових приладів) із Землі. У цьому ж столітті людство віддаватиме перевагу використанню космосу в інтересах забезпечення життєдіяльності на ...

Світлана Кондрашова. Мiстичнi створіння

Змії завжди викликали забобонний страх у людей. У казках багатьох народів були різні чудовиська, схожі на змію, наприклад, у слов’ян – Змій Горинич. Що ж такого містичного в зміях? Може, це їхній холодний некліпаючий погляд? Недарма ж є приказка: „Дивиться, як удав на кролика”! Згадайте кадри з мультфільму „Мауглі”, коли пітон Каа танцював свій танок ...

0