Колоскові уроки

Оксана Загубинога. Прісноводна медуза у водах Дніпра

Історія відкриття цієї тварини схожа на детектив. Усе поча¬лося у 1880 році. XIX століття, Лондон, Королівське ботанічне товариство. У цьому тихому пристанищі високої науки відбув-ся переполох: у басейнах з тропічними рослинами з’явилися… медузи. Невеличкі, завбільшки 2-3 см у діаметрі, напівпрозорі, з великою кількістю щупалець. На той час біологи не здогаду-валися, що медузи можуть жити не ...

Анжела Таран. Відлуння географії у будівлях світу

Будинок – це не лише місце, де людина живе. Тут нам добре і спокійно, тут нас люблять і чекають, тут ми можемо заховатися від навколишнього світу. Скільки людей на Землі – стільки уявлень про ідеальне житло. Але вагомий вплив на архітектуру будівель накладають не лише наші вподобання, але й природа та географічні особливості регіону. Первісні ...

Тетяна Кравець. Небеснi свiтила на земних прапорах. Частина 2

Зорі є серед найпопулярніших знаків державної символіки. Вони зображені на прапорах дуже багатьох країн: Китаю, США, Ізраїлю, Туреччини, Панами, Куби, Боснії і Герцеговини, Сирії, Пакистану, В’єтнаму, причому, на кожному прапорі мають своє значення (ідеали держави, кількість штатів, зірка співдружності, федерації і та ін.). На 46-ти прапорах країн світу справжній зорепад. Не полінуйся і полічи – їх аж 154! Є 109 білих зірок (США – 50 зірок на синьому фоні, а у 9 держав – по 5 і більше зірок); 21 зірка жовтого кольору на прапорах 9 держав (Гренада – 5, Китай – 5 і т. д.) і 17 зірок червоного кольору на прапорах 14 держав, 6 – блакитного або синього кольору на прапорах держав Африки. На прапорі Євросоюзу теж красується два десятки золотистих зірок. ...

Світлана Глубенок. Гравітаційний маневр

Не знаю як ти, шановний читачу, а я була дуже вражена, коли прочитала про невдалі місії до Марса. Особливо здивувало те, що деякі космічні станції взагалі не потрапили на Марс. Як не потрапили, чому? Поцікавилася, якою ж була траєкторія їхнього польоту. Чому саме така? На схемах траєкторії міжпланетних польотів виглядають дуже просто: від Землі станція ...

Ольга Виноградна. Чому хамелеони змiнюють колiр?

Які асоціації викликає у тебе слово „хамелеон”? Гадаю, ти запропонуєш дві: „зміна кольору” та „полює, стріляючи язиком”. Про першу особливість ми й поговоримо у цій статті. Слово „хамелеон” дуже давнє і походить від назви міфічної істоти, яка швидко змінювала свою зовнішність. Половина всіх відомих видів хамелеонів живе на Мадагаскарі, а ще вони живуть в Африці, Південній Європі, Південній Азії та на Шрі-Ланці. ...

Тетяна Хоменко. Хто змушує нас проливати сльози?

Рослини з родини Цибулеві (Alliaceae) відомі людству з глибокої давнини, відколи цибулю та часник (які пригнічують мікроорганізми) використовують як ліки. Римські легіонери носили на грудях мішечок з цибулиною або голівкою часнику – оберіг від хвороб. Смак і запах цибулі нікого не залишає байдужим. Хтось не може стриматися, щоб не заплакати, „роздягаючи” цибулину, хтось не любить ...

Світлана Камишна. Що таке пiгменти?

Пігменти – це крихітні забарвлені частинки подрібненої речовини. Слово „пігмент” походить з латини: „pigmentum” у перекладі означає „фарба”. Але терміни „фарба” і „пігмент” нерівнозначні. Фарба – це суміш пігментів, сполучних речовин (клеїв, лаків, емалі, оліфи та ін.), наповнювачів, пластифікаторів, антисептиків та інших компонентів, що надають фарбі певних властивостей. А пігмент – це лише один із основних компонентів фарби, відповідальний за її колір. У текстильній, шкіряній, паперовій, поліграфічній промисловості використовують барвники. Вони, як і пігменти, мають порошкоподібну структуру, але зовсім інші властивості. Барвники добре розчиняються у воді, а іноді і в органічних розчинниках, тому з них виготовляють фарбу, яка проникає в товщу матеріалу (дерева, нитки, тканини). Барвники поділяються на кислотні, основні, органічні та неорганічні. ...

Галина Фесек. Пластикова катастрофа

Скільки сміття населення Землі викидає щорічно, ми не знаємо. Але знаємо, що воно є всюди: на рівнинах, в горах, у водах Світового океану і навіть у космосі. Людство викидає гори сміття, яке не гниє, не розкладається і не тоне. Екологи б’ють на сполох: відходи з поліетилену у природньому середовищі розкладаються понад 200 років, а пластикові ...

Олена Мозіль. Творіння бога Еола

Природа – найвитонченіший митець. Її творіння часом такі дивовижні, що опиняєшся в зовсім іншому, але водночас реальному світі. Саме такими на Землі є унікальні творіння давньогрецького бога Еола, який уособлює стихію вітру. Дюни – це піщані пагорби, нанесені вітром. Піщані форми неймовірної краси вкривають 10 % поверхні всіх пустель. Вони складаються з дрібних піщинок, які утворилися внаслідок вивітрювання. Форма дюн залежить від сили і напряму вітру. За зовнішнім виглядом дюни поділяють на поперечні, поздовжні, зірчасті та бархани. ...

Тетяна Кравець. Небеснi свiтила на земних прапорах. Частина 1

Сьогодні є понад 200 держав, визнаних світовою спільнотою. Кожна з них має свої атрибути, головний з яких – державний прапор. Полотно прапора – не красномовний символ, воно може розповісти захоплюючу історію країни. Символи, зображені на прапорах, правителі і народ підбирають дуже ретельно. На прапорах деяких християнсько-католицьких країн зображені зірки, а мусульманських – місяці або півмісяці. Якщо ти уважно переглянеш прапори країн світу, то побачиш, що лише на 13-ти з них зображені стилізовані сонця. Це – Антигуа і Барбуда, Аргентина, Індія, Казахстан, Киргизстан, Кірибаті, Намібія, Непал, Руанда, Уругвай, Філіппіни, Японія, Бангладеш. Наше денне світило символізує на прапорах різні гасла і принципи. ...

Олена Авершина. Про рослину, в плодах якої восени боги ховають сонце

Рослини родини Гарбузових (Сucurbitaceae) поширені у тропічних та субтропічних районах. В Україні вирощують три види гарбузів – звичайний, великоплідний (або волоський) та мускатний. Гарбузові мають вусики (видозмінені пагони) та повзуче стебло. Ці однорічні трав’янисті рослини в’ються або стеляться у траві, мають почергове, пальчато- або перисто-лопатеве листя та великі жовті поодинокі, інколи зібрані у суцвіття (китиці, волоть, зонтик) квіти. Оцвітина разом з основою тичинкових ниток утворюють квіткову трубку. Чашечка зрослолиста, віночок зрослопелюстковий п'ятилопатевий, тичинок – переважно 5, маточка – 1. Плід гарбуза називають гарбузиною. ...

Ніна Шуляренко. Хто як жалить?

Рослинний та тваринний світ дивовижний та неймовірно цікавий. Різноманіття організмів, що оточує людину, чарує своєю красою та видовою індивідуальністю, дивує пристосуваннями до життя в природному середовищі. Деякі з них навчилися захищатися від непроханих гостей спеціальними органами – волосками, шипами, гачками, голками, і навіть стали справжніми хижаками. Наша розповідь – про спільну „зброю” добре відомої тобі ...

Ганна Боярських. Смужки-хамелеони

Щодня людина має справу з агресивними середовищами, але не завжди здогадується про це. Мова йде про кисле й лужне середовище. Яке його значення у нашому житті? Чи мають кислоти і луги лише руйнівну дію, чи є від них якась користь? З’ясуємо це. Їсти чи не їсти? Усі знають, що цукор і солодощі – винуватці поганого ...

Марина Веселова. Безжиттєвий і життя

Елемент Нітроген посідає п’яте місце за поширеністю у Всесвіті і четверте − у живій природі (після Гідрогену, Оксигену та Карбону). У рейтингу елементів, які розповсюджені на Землі, Нітроген знаходиться наприкінці другого десятка, причому, основна частина його атомів є в атмосфері − повітря містить приблизно 78,08 % азоту за об’ємом. Саме в повітрі шотландський професор ботаніки й лікар Даніель Резерфорд (не плутайте з відомим англійським фізиком Ернестом Резерфордом) і відкрив азот у 1772 році. Резерфорд досліджував, як змінюється повітря у закритій посудині з живою істотою. Вчений встановив, що після того, як луг поглине вуглекислий газ, утворений внаслідок дихання тварини, залишається певна порція газу, який не підтримує горіння й непридатний для дихання − так зване „мефітичне” повітря (від анг. mephitic – „задушливий”). Приблизно в той же час азот отримали К. Шеєле, Дж. Пристлі, Г. Кавендиш, але ці вчені не зрозуміли природи відкритого газу, і тільки А.Лавуазьє дійшов висновку, що цей газ, як і кисень, є простою речовиною. Його перші назви („флогістоване повітря”, „мефітичне повітря”, „зіпсоване повітря”) вживали до запровадження в європейських країнах нової хімічної номенклатури. Члени номенклатурної комісії з хімії Антуан Лавуазьє, Клод Луі Бертолле та інші в 1787 році запропонували назву „азот” (гр. префікс „а” – „заперечення” та „зое” – „життя”). Сучасники А. Лавуазьє вважали, що ця назва невдала. Відомий хімік Ж. Шапталь запропонував іншу назву – „Нітроген”, що в перекладі з грецької та латини означає – „той, що народжує селітри” (нітратні солі). Від цієї назви походить і хімічний символ елемента № 7 у періодичній таблиці Д.І.Менделєєва − N. ...

Валентина Микитюк. Озера-хамелеони

Знаменитий вулкан Келімуту (Kelimutu), висота якого становить 1639 м, розташований на території однойменного Національного парку в центрі індонезійського острова Флорес, який належить до групи Малих Зондських островів. Востаннє Келімуту прокидався в 1968 році і залишив у кратерах на згадку про цю подію справжнє природне диво – три різнобарвні озера. Озера розташовані досить близько, а вода ...

0