Що за листя на фото? Ніби, з липи… Але у звичайної липи серцелистої (Tilia cordata) листя та квіти значно менші… Наукову назву Tilia рід липи одержав від грецького слова „птіліон” – крило за криловидний приквітник. Українська назва „липа” походить від давньослов’янського „липати” – липнути. У дерева липкі бруньки, листя і внутрішня поверхня кори. На території ...
Тюльпанове дерево, жовта тополя, біле дерево – все це назви ліріодендрона тюльпанового (Liriodendron tulipifera), цікавої рослини з родини Магнолієвих. Наприкінці травня – у середині червня на цьому дереві розпускаються квіти, дуже схожі на тюльпани. Зазвичай – жовті, з оранжевим вінчиком, зрідка білі. А плід, який дає така квітка, схожий на зелену шишку. Дозріваючи, „шишка” змінює ...
У жовтні та в грудні на ринку з’являються незвичайні овальні ягоди із жорсткою зеленою шкіркою та прозоро-білою кисло-солодкою м’якоттю. Ці непоказні, дрібні та неяскраві прибульці з тропіків приховують багато таємниць, а їхня назва схожа на ім’я казкової феї – фейхоа. На батьківщині фейхоа, у Південній Америці, їх називають „кечуа” і вважають прибульцями з неба, дарунками ...
Нещодавно зайшла в торговельний центр й остовпіла. На полицях магазину замість звичних господарських дрібничок усіма барвами веселки виблискували новорічні прикраси. Продавчиня усміхнулась з моєї розгубленості й сказала: „Так-так, вже час задуматись, чим прикрашатимете ялинку. Свято не за горами”. І я задумалась. Але не над тим, яку іграшку купити, а яке новорічне дерево принести до своєї ...
Мангри – це тропічні низькорослі вічнозелені галофітні ліси, які добре пристосувалися до життя в припливно-відпливній зоні (літоралі) морських узбереж. Ростуть вони переважно на берегах естуаріїв річок та інших захищених від штормів ділянках морського узбережжя (лагунах та бухтах). Ці ліси формуються переважно в тропічному і субтропічному кліматі. У Північній півкулі вони сягають 32° північної широти, у ...
Вологі екваторіальні ліси розташовані переважно в Африці та Південній Америці по обидві сторони від екватора. Менші масиви розміщені в Індонезії, Папуа Новій Гвінеї та Австралії. В Африці вони зосереджені в басейні річки Конго і вздовж Гвінейської затоки на північ від екватора. У Південній Америці – це амазонський дощовий ліс, що вкриває Амазонську низовину, більша частина ...
Серед деревних рослин рекордно великих розмірів досягає секвоя (Sequoіa) з родини Кипарисових (Cupressaceae). Батьківщиною цього велетня є Тихоокеанське узбережжя Північної Америки, де воно росте в лісах Каліфорнії та Південного Орегону. Учені багатьох країн стверджують, що колись ця рослина була поширена в усій Північній півкулі аж до острова Шпіцберген. Свою назву секвоя отримала на честь вождя ...
(ACACIA MILL) РОДИНА: БОБОВІ (FABACEAE) Велике значення для будівництва у біблійні часи мала акація, про що свідчать численні згадки на сторінках Біблії. Зокрема, саме з деревини акації Господь наказав Мойсеєві зробити кивот, носила і жертовник (Вихід 25, 10; 25, 13; 25, 28; 27, 1; 27, 6; 30, 1; 30, 5). У святині Соломона багато споруд ...
Хоча традиційно платани вважають найпрекраснішими деревами Сходу, Біблія нечасто згадує про цю рослину. Варто також відмітити, що у різних українських перекладах Біблії „платан”, „явір”, ба навіть „каштан” вживають як синоніми. ...
Волоський горіх – дерево до 35 м заввишки. Якщо йому не заважають сусідні дерева, він утворює розлогу, наче дуб, крону. Горіх – однодомна рослина з ароматними непарнопірчастими листками. Чоловічі квітки зібрані у довгі суцвіття сережки, жіночі – розміщені по 2–3 на кінцях пагонів. Рослина утворює великі округлі плоди, які називають горіхами, проте з точки зору морфології – це суха кістянка. Всередині твердої здерев’янілої оболонки такого плоду міститься одна насінина з зародком, що має своєрідні хвилясті сім’ядолі, кожна з яких поділена на дві лопаті. ...
Деревина кипариса так само, як і кедра, для стародавніх євреїв була надзвичайно цінним будівельним матеріалом: „Трями наших домів із кедру, а наші бантини – з кипарису” (Пісня пісень 1, 17). Звичайно, що далеко не кожен єврей у ті часи міг собі дозволити кипарисову деревину, яку імпортували з Лівану (І Царі 9, 11). Її використовували переважно для будівництва дорогих будинків, палаців, а також культових споруд. Так, цар Соломон велике приміщення у святині виклав кипарисовим деревом, вкритим золотом: „Головний дім покрив кипарисовим деревом і обклав його чистим золотом, а зверху вирізьбив пальми та завитки” (ІІ Хроніка 3, 5). З кипарисової деревини були також підлога та двері у храмі Соломона1 (І Царі 6, 15; І Царі 6, 34). ...
Види роду Шовковиця – це листопадні дерева з простими цілісними листками та суцвіттями, схожими на сережки. Листя рослин має велике практичне значення, оскільки його використовують для вигодовування гусениць шовковичного шовкопряду (Bombyx mori), з коконів якого отримують натуральну шовкову пряжу. Шовковицю здавна культивують в Азії та Європі. У Китаї шовківництво було відоме ще за 3000 років до н. е. Прекрасну тканину охоче купували в усіх країнах, але секрет її виробництва оберігався під загрозою смертної кари. Протягом майже чотирьох тисячоліть Китай зберігав шовкову монополію. І тільки у 555 році грени (яйця шовкопряда) таємно вивезли до Європи. До того часу сюди надходили лише шовк-сирець та готові тканини, які транспортували Великим шовковим шляхом: через Середню Азію, навколо Каспійського моря, Кавказ і далі – через Константинополь. ...
Мигдаль звичайний – дерево до 10 м заввишки з ланцетоподібними листками. Наприкінці зими рослина цвіте розкішними білими (або рожевими) квітками, що мають приємний аромат. Квітки мигдалю з’являються ще перед розгортанням листків. Плід – сіро-зелена сплюснута кістянка, всередині якої знаходиться яйцеподібне насіння. Насіння (ядро) мигдалю називають мигдалинами. Воно містить від 40 до 70 % олій, 10–20 % білків, вітаміни групи В, вітамін Е. Також ядра мигдалю багаті на мінеральні речовини (сполуки магнію, фосфору, кальцію) і мікроелементи (Купрум, Ферум, Манган, Цинк). Мигдалини надзвичайно калорійні: у 100 г ядер міститься 645 ккал. ...
Гінкго дволопатеве – реліктове дерево, єдиний представник класу гінкгових родини Гінгкові (Ginkgoaceae), яке дожило до наших днів. Кам’яні відбитки цієї дивовижної рослини крейдового та юрського періодів підтверджують, що його історія на нашій планеті триває уже 250 мільйонів років. Колись воно буяло на Землі, але 80 мільйонів років тому не витримало холодів льодовикового періоду. Відтак, зберігся лише один дикорослий вид цієї рослини на невеликій території у Східному Китаї, в горах Тянь Му-Шань. Тут гінкго утворює ліси разом з хвойними і широколистими породами дерев. ...
Види роду хурма – це переважно дерева до 15 м заввишки з простими повздовжньо-яйцеподібними чи ланцетоподібними листками. Квітки білуватого кольору, розміщені по 3–15 у пазухах листків. Хурма утворює 3 типи квіток: жіночі, чоловічі і двостатеві. Плоди – ягоди, зверху опушені. Стиглі плоди переважно жовті, часом помаранчеві, рожевочервоні або чорні. М’якуш у плодів смачний та поживний: містить від 16 до 19 відсотків глюкози і фруктози, понад 1 % білка, багато вітаміну С. Характерною особливістю плодів хурми є високий вміст танінів, а тому споживання нестиглих плодів може викликати шлункові розлади. Хурму рекомендують вживати у їжу тільки у період пізньої стиглості, коли таніни руйнуються. Всередині плоду міститься бронзове насіння. ...