2011

Світлана Білоус. Несподівані винаходи Леонардо

Звідки ми знаємо про наукові погляди, здобутки та винаходи Леонардо? Від самого Леонардо! Все життя геній носив у спеціальному футлярі на поясі записні книжки і занотовував свої думки, ідеї або просто спостереження. Леонардо заповів безцінний архів своєму учневі – Франческо да Мельці. Після смерті Мельці щоденники Леонардо купив у його сина придворний скульптор короля Іспанії Філіпа ІІ (1527–1598) і вивіз їх до Іспанії. Знайдені сьогодні щоденники Леонардо нараховують приблизно 7 000 сторінок, розкиданих по світу. В Іспанії знаходиться 10 із 13 відомих записників Леонардо. ...

Дарія Біда. Побачити невидиме. Частина 2

Основою сприйняття світу людиною є зорові відчуття. Саме зір дарує нам понад 80 % інформації про навколишній світ. Недарма ми кажемо „побачимо”, „з огляду на”, „очевидно” навіть тоді, коли не йдеться про зорові образи. Наші погляди визначаються не лише тим, що можна побачити очима, вони – частина переконань та принципів, а життєву позицію, програму поведінки та діяльності ми називаємо „світоглядом”. ...

Ірина Кук. „ЗІРкові” молекули

Наші очі бачать усе: маленьке і велике, чорно-біле і кольорове, радісне і сумне. Вони бувають лагідні, сердиті, глибокі, рідні, байдужі, чужі. Від погляду добрих очей хочеться посміхнутися і дарувати людям тепло. Очима можна „ловити”, „обіймати”, „поглинати”, „спопеляти”, „впитися”, „прикипіти”. Зір – це дивовижне відчуття, дароване нам природою. За допомогою зору ми отримуємо величезну кількість інформації ...

Валерій Воскобойников. Михайло Ломоносов: дитячі запитання без дорослих відповідей

Коли великий російський учений Михайло Васильович Ломоносов був маленьким, він жив у селищі, розташованому на березі широкої річки Двіна. Точніше, не на березі, а на острові, на якому було кілька селищ, а навколо – ще вісім островків. Навпроти, на березі, розкинулося велике старовинне село Холмогори. Жителі острова землю не орали, хліб не сіяли, а їжу добували в морі. Тому їх називали поморами. Батько Михайла Ломоносова був знатним помором, мав власний корабель, оснащений вітрилами, і команду. Він часто бував у плаваннях, надовго залишаючи родину і маленького Михайла. ...

Дарія Біда. Побачити невидиме. Частина 1

Сонячні промені нагрівають повітря, воду, Землю, усі навколишні тіла. Цей факт відомий вам із власного досвіду – на сонечку тепло. Але якщо біле світло – складне, то які саме промені гріють найбільше – червоні, зелені чи фіолетові? Саме це вирішив з’ясувати 1800 року англійський астроном і фізик Вільям Гершель. Він повторив дослід Ньютона, розклавши світло за допомогою скляної призми у спектр. Пересуваючи термометр уздовж спектра, учений виявив, що найбільшу температуру термометр фіксує за межами червоної частини спектра, там, де око не сприймає ніякого світла! Гершель пояснив це наявністю невидимого випромінювання Сонця. Оскільки це випромінювання знаходилося відразу за червоною частиною спектра (тобто відхилялося призмою слабше, ніж червоні промені), його назвали інфрачервоним („нижче червоного”) випромінюванням – ІЧ. Поза фіолетовою частиною спектра термометр Гершеля випромінювання не зафіксував. А міг би! Якби призма, що розкладає світло, була не скляною, а, наприклад, кварцовою. У сонячному світлі є випромінювання, яке відхиляється призмою сильніше, ніж фіолетове, але це випромінювання поглинається склом. ...

Марія Наводська. Хто вищий, або Все залежить від того, як відраховувати висоту

За примхою природи усі вершини висотою понад 8 000 м зосереджені в одному географічному районі, в гігантській складці земної кори – Гімалайських горах. Гімалаї – наймолодші гори на Землі. Напевне, тому вони і найкрасивіші, найбільші, найвищі та найменше досліджені. Тут знаходиться найвища вершина світу – Джомолунгма або Еверест. Із 8 квітня 2010 року офіційна висота ...

Якого кольору небо?

На Землі, атмосфера якої, в основному, складається з азоту і кисню, небо – блакитне. На Венері небо – жовто-сіре. Атмосфера Венери поглинає синю і зелену частину спектра. Опівдні небо на Марсі – жовто-оранжеве. Але не тому, що атмосфера Марса сильніше розсіює червоні промені. В атмосфері Марса багато червоного пилу. Коли на Марсі сходить і заходить ...

Олександр Шевчук. Розповідь перша: родовід планет. Перші відкриття

Природі немає діла до визначень. Це людина намагається все „розкласти по поличках”. Іноді це легко вдається, але виникають ситуації, коли властивості об’єктів одного типу плавно переходять у властивості об’єктів іншого. Класифікувати нові об’єкти іноді допомагає історична традиція, але нове відкриття завжди напружує, спантеличує дослідника. Наприклад, на Землі ми чітко знаємо, що таке острови і материки. Проблем не виникає, і ніхто не намагається перекласифікувати Гренландію в континент або Антарктиду – в острів. Тепер уявіть, що ви відкрили планету, схожу на Землю. Там теж є „частини суші, з усіх боків оточені водою”, великі та малі. Вам потрібно вирішити, де провести межу. Якщо ділянки суші майже не відрізняються за розмірами, то вам доведеться нелегко! В астрономії неодноразово траплялися такі ситуації. ...

Seedy’s club № 9/2011

Have you ever struggled with a drumstick when they’ve served chicken at school? You take a bite and chew … and chew … and chew. After you’ve finally managed to swallow it you feel the need to come up for air before trying another bite. You need stamina for this sort of meal, after all. That’s when you begin to wonder whether you’ve been eating a rubber chicken rather than a real one. Then you think, „That’s ridiculous! Who ever heard of a rubber chicken?” Try this experiment and you might begin to think otherwise. ...

Природні барвники

Щоб отримати барвники, подрібніть рослини чи їхні частини і довго кип’ятіть у воді, отримаєте концентрований відвар. Червоний – відвар із листків червоної капусти або стебел звіробою. Якщо кору вільхи потримати кілька днів у воді, а потім приготувати відвар, теж отримаємо червоний барвник. ...

Марина Яремійчук. Дівочий слід

Жила колись дівчина, яка вважала, що немає більшої краси, як чисті річки та озера. Вона бачила, що люди забруднюють воду та неекономно її використовують і щоденно зверталася до всіх з проханням берегти водні багатства. На жаль, її не слухали. До того ж люди, яким набридли ці розмови, прогнали небайдужу дівчину. Вона підкорилася, але не здалася. ...

Дарія Біда. Дерево-веселка

Усі знають, що евкаліпт – одне з найвищих дерев у світі. Австралійський інспектор Вільям Фергюсон у звіті, зробленому 1972 року згадує 150-ти метровий евкаліпт виду Eucalyptus regnans, який обгорів і впав під час пожежі. На жаль, сьогодні евкаліпти не виростають вище 101 метра. Але є в природі евкаліпт, який може здивувати не лише висотою, але й ней-мовірною красою. ...

Валерій Соболь. Коли біологія стала самостійною наукою?

Другий етап становлення великої і складної БІОЛОГІЇ розпочинається з настанням епохи Відродження (кінець XІV – початок XVI століття). В історії це проміжок часу, що настає одразу після Середньовіччя. В цей час у людей посилюється інтерес до наук, відбуваються важливі географічні відкриття. За короткий період мореплавці обігнули Африку, проклали морський шлях в Індію, відкрили Америку і ...

Валерій Соболь. Цей різнобарвний чай

„Перша чашка змочує мої губи й горло, друга – розплавлює лід моєї самотності, третя – проникає в глибини мого розуму, від четвертої чашки на тілі виступає легкий піт, і все зло життя виходить через мої шкірні пори. П’ята чашка очищує мене повністю, а після шостої я готовий відправитися в царство безсмертних”. Китайський поет Ло Дун ...

Дарія Біда. Мильні бульбашки, і не тільки вони

Повтори дослід, який увійшов у всі європейські підручники фізики. Поклади на смужку папіросного паперу монетку номіналом 1 копійка й акуратно опусти її на воду. Паперова смужка швидко намокне і впаде на дно, а монета лежатиме на поверхні води. Уважно придивися до поверхні води навколо монети. Ти побачиш, що поблизу монетки поверхня води викривлена, а у склянці – ні. ...