2013

Олександр Шевчук. Скарби Червоної планети

Серед мережива зір, звичних та незмінних за своєю формою сузір’їв на чорному тлі нічного неба часто можна впізнати багряно-жовту (а іноді криваво-червону) „мандрівну зірочку”. Рівним, немерехтливим поглядом дивиться вона на Землю, на її мешканців, повільно пересуваючись Зодіаком. Гаму почуттів викликає цей „погляд” у землян: від поетичного піднесення („І на Марсі будуть яблуні цвісти!”) до печерного жаху („кривава” планета!). Ще у прадавні часи Червону планету назвали на честь Марса – давньоримського бога війни (у греків – бог Арес). ...

Сім природних чудес України: Гранітно-степове Побужжя, Дністровський каньйон, Асканія-Нова

Від неповторних краєвидів Побужжя перехоплює дух: каньйони, річки, унікальна рослинність, захоплюючі ландшафти парку, які природа створювала понад 3 000 років. Тут знаходиться багато унікальних об’єктів живої природи, прибузьких та причорноморських ендеміків. Серед них 900 видів судинних рослин, 26 з яких занесені до Червоної книги України; не менше 9 000 видів комах, 56 з яких занесені до Червоної книги України; 300 видів хребетних тварин, 46 з яких перебувають під охороною держави. Парк розташований на межі двох гігантських щитів – Українського та Дністрово-Бузького. ...

Марія Надрага. Виноград справжній

Виноград людина почала культивувати дуже давно. Вже у V–VІІ тис. до н. е. його вирощували у Сирії, Малій Азії та Єгипті. Під час розкопок на території сучасного Ізраїлю археологи знайшли насіння винограду з бронзового віку. Вирощували рослину в Асирії та Вавилоні у ІІІ–ІV тис. до н. е. Здавна з плодів винограду людина навчилася виробляти вино. Цей напій вважають одним з найстаріших алкогольних напоїв на Землі. Вже на староєгипетських рисунках, датованих ІV тис. до н. е., зображений процес виробництва вина. Особливої популярності набуло вино у європейців, коли його почали вживати до причастя. Це, у свою чергу, спровокувало збільшення площ виноградних плантацій. У той самий час на сході, де панував іслам, виноградарство занепало: Коран забороняє вживати алкоголь. ...

Ірина Мандзюк. Звідки твої барви, квітко?   

У світі є незліченна кількість квітів. Коли ми їх називаємо, у нашій уяві постає образ квітів різноманітних кольорів. Здається, їх безліч. Але насправді забарвлення квітів забезпечує досить невеликий набір пігментів. Головні природні барвники квітів – флавоноїди. Це пігменти, які надають квітам різних кольорів і відтінків. Вони залучені в регуляцію процесів проростання насіння та відмирання рослини. Вибірково ...

Наталія Джура. Харчування і стратегія здоров’я

Споживати їжу – природна потреба людини. Поживні речовини слугують „будівельним матеріалом” для організму, який росте, а також є джерелом енергії для його нормальної роботи. Та навряд чи, вибираючи продукти і страви, ми орієнтуємося на їхню харчову цінність чи склад. Передусім оцінюємо, смачно це чи ні, хочеться з’їсти саме це чи щось інше. Саме тому ми хочемо поговорити про стратегію прийняття рішення щодо системи твого харчування. Її кожна доросла людина вибирає самостійно, адже здоров’я її власне, і що з ним буде, перш за все, особиста турбота кожного. Ти маєш вибір. Зроби його на користь свого здоров’я і повноцінного життя. Зроби якнайшвидше, не зволікай. А для цього ми познайомимо тебе з існуючими стратегіями поведінки та ризиками, які тихо і мирно лежать на прилавках крамниць. Думай – це ще нікому не зашкодило. ...

Кирило Харченко. Насiння i плоди як предмет естетичної насолоди

У нас є можливість жити, наче квітка, і проходити шлях від насінини до стиглого фрукту. (Вабі-самбі, японська мудрість) Погодьтеся, ми настільки звикли до дерев, кущів, трав, водоростів, що часто не помічаємо їх, сприймаємо як щось буденне, саме собою зрозуміле, як повітря, сонце над головою. І навіть не здогадуємося, що у далекі геологічні епохи рослин на ...

Олег Орлянський. Побачити невидиме

Прилади показують невидиме, а фантазія – незвідане. Використовуючи закони фізики, ми осмислюємо покази приладів, уявляємо інші місця і світи, недосяжні для органів чуття. Піднімаючись над буденним, ми торкаємося контурів світобудови, творимо нове, вловлюючи привабливі перспективи майбутнього. ...

Олександр Шевчук. Сестра Землі

Вечоріє, але ще не зайшло за обрій сонечко. І раптом, неподалік від Сонця, на блакитному фоні неба ми помічаємо… зорю! Дивно, хіба зорі видно вдень неозброєним оком? Зорі – ні, а от планету можна побачити, щоправда, якщо це – Венера. Венеру легко розпізнати, оскільки її блиск набагато перевищує блиск найяскравіших зір. Венера – третій за ...

Сім природних чудес України. Медобори та Мармурова печера

За густі ліси-бори, за уквітчані сонячні галявини, за напоєні медом і росами трави Подільські Товтри в народі назвали Медоборами. Тут знаходять сліди поселень людини кам’яної доби і місця слов’янських городищ, тут були столиці руських князівств і фортеці родовитих магнатів. Товтровий кряж – це унікальна пам’ятка геологічного минулого, аналогів якій немає в усій Європі, а у світі схожих за зовнішніми геологічними ознаками є лише два об’єкти: скелясті гряди у Великій Британії та США. ...

Наталія Джура. Здоров’я приходить під час їди?

Усі люди хочуть бути здоровими, але не кожен усвідомлює, що своєю поведінкою він повсякчас зміцнює або ж руйнує здоров’я. Одержане в спадок здоров’я є лише основою. Більшість хвороб хоч і пов’язані з тим, що закладено в генах, але розвиваються під впливом факторів зовнішнього середовища. Лікарі радять: здоровий спосіб життя допоможе уникнути „спадку” у вигляді гіпертонії, інфаркту і навіть онкозахворювань. Кожен, хто хоче мати здоров’я, мусить знати, як воно закладається, зберігається і втрачається, від чого залежить. У Статуті ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я) зазначено: „Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад”. Ми розпочинаємо розмову про фізичну складову здоров’я. ...

Олена Крижановська. Колюча сiмейка

Наприкінці червня у Національному природному парку „Голосіївський”, що в Києві, у зоні культурного відпочинку на Дідорівських озерах з’явилися нові мешканці. Надвечір з-під дерев’яної підлоги кафе вийшли погуляти сім маленьких їжачків! Їжачки гуляли парком без мами, самостійно шукали їжу, полювали на жучків та черв’ячків. Їжаки не люблять компанії, кожен гуляв сам. Випадково опинившись поряд, брати починали ...

Наталія Романюк. Секрети збереження плодів

Вміння зберігати їжу впродовж тривалого часу – предмет давніх спостережень і досліджень людини. Виявляється, секрети тривалого збереження рослинної продукції (насіння, фруктів, овочів) визначають процеси дихання рослин та випаровування води. Ти знаєш, що для зберігання свіжих фруктів та овочів важливою є температура. Це тому, що від температури залежать процеси обміну речовин у плодах. За високої температури ...

Тетяна Тарбінська. Його величність хвіст

„Чому хвіст?” – запитаєте ви. Адже у тварин є дуже багато інших цікавих і важливих частин тіла. Чого варті лише їхні різноманітні кінцівки чи вуха!  Пригадайте мультфільм „Канікули у Простоквашино”. На прохання листоноші показати документи кіт Матроскін відповідає: „Вуса, лапи та хвіст – ось мої документи”. А й справді, чи може хвіст бути візитною карткою тварини? І як тварини використовують свої хвости? Спробуємо більше довідатися про хвости, якими нагородила природа різних тварин. ...

Олег Орлянський. Холоднокровне розслідування

У попередніх числах журналу ми дійшли висновку, що всі нагріті тіла випромінюють. Та не все їхнє випромінювання можна побачити неозброєним оком. Людський зір здатен сприймати електромагнітні хвилі довжиною від 0,39 мкм до 0,72 мкм (мкм – мільйонна частинка метру). Як ви, напевно, пригадуєте, це пов’язано з температурою поверхні Сонця і є загальною особливістю більшості мешканців Сонячної системи. Наші тіла теж випромінюють. У цьому можна переконатися за допомогою пристрою нічного бачення. Ми світимось у інфрачервоному діапазоні поблизу довжини хвилі 9,4 мкм. Світяться і наші очі. Через це наївно мріяти про здатність бачити очима вночі в інфрачервоному діапазоні. Власне випромінювання нагрітих очей буде засліплювати і подавляти будь-яку інформацію, яка потрапить всередину крізь маленькі отвори зіниць. Очі мають бути сліпі до електромагнітних хвиль, які самі випромінюють. З цієї причини апаратуру космічних інфрачервоних телескопів охолоджують рідким гелієм. Так, запущений у травні 2009 р. найбільший космічний телескоп „Гершель” з діаметром дзеркала 3,5 м мав на борту 2 300 л рідкого гелію за температури нижче 2 К (–271 °С). До початку травня 2013 р. запас рідкого гелію скінчився, і телескоп був приречений на нагрівання і осліплення зростаючим потоком власного випромінювання. За чотири роки він встиг здійснити багато важливих наукових відкриттів, пропрацювавши навіть більше розрахованого терміну. З міркувань економії і безпеки в Європейській космічній агенції вирішили вимкнути телескоп вартістю понад мільярд євро і відправити на віддалену від Землі навколосонячну орбіту. ...

Олександр Шевчук. Найменший брат у сонячній планетній родині

Хто ж він – найменший брат у планетній родині нашого Сонечка? Здогадались? Він і найменший з усіх, і найлегший, і найгарячіший, і найшвидший, і найближчий до нашого світила. І побачити його важче, ніж інші планети. Звісно, це Меркурій – такий відомий і загадковий, такий близький і недосяжний. Записи найдавніших спостережень Меркурія є в астрологічній збірці „Мул Апін” ассирійських астрономів (приблизно у XІV ст. до н. е.). Вавилонські згадки про Меркурій датовані І тис. до н. е. Спочатку планету назвали на честь бога Нінурти, але згодом перейменували на честь вавилонського бога, покровителя наук Набу. ...

0