2014

Ірина Пісулінська. Якось із запліднених яєць… Частина 1

На планеті багато дбайливих батьків. Розпочнемо з комах. Вони розмножуються, відкладаючи запліднені або незапліднені яйця. У цій статті поговоримо про батьківські турботи цікавих і корисних комах, які відкладають небагато запліднених яєць, а тому ретельно турбуються про потомство: доглядають, захищають, створюють виводкові камери, забезпечують молодь кормом і навіть годують, вкладаючи їжу до рота. Дітям – їсти! ...

Ольга Дорош. Господар доріг

У дитинстві ми частенько розбивали коліна, різали пальчики, наступали босими ногами на щось гостре. І чи не кожен знав: треба швиденько знайти зелений листок подорожника і прикласти його до рани. Кров зупиниться, а прохолодний листок пригальмує біль. Подорожники мають кровоспинну, протизапальну та загоюючу дію. Листя рослини попередньо розжовують (або товчуть), щоб пішов сік, і прикладають до рани. Але пам’ятайте: прикладати до рани можна лише чистий листок, щоб не інфікувати її. Тож для більшості з нас подорожник є старим знайомим. ...

Катерина Нікішова. Актиноїди – сімейство радіоактивних елементів

Кожний нововідкритий хімічний елемент „мріє” потрапити до періодичної таблиці Д. І. Менделєєва. І якщо поодиноким елементам місце знаходилось, хоч і з труднощами, то цілим сімейством отримати в ній „прописку” аж ніяк не легке завдання. Ми вже знаємо тернистий шлях розміщення членів сімейства лантаноїдів у періодичній системі хімічних елементів1. Та це не єдина така родина. На ...

Дарія Біда. Загубилися? Допоможе компас!

Вперше магнітний пристрій для визначення сторін світу вдень згадується в китайській книзі 1044 року, а в Європі винайшли компас у XII–XIII століттях. Останній мав дуже просту будову: магнітна стрілка, закріплена на корку, який плавав у посудині з водою. У воді корок орієнтувався відповідним чином. Сьогодні є три принципово різні види компасів: магнітний компас, гірокомпас і електронний компас. ...

Мічіо Кайку. Майбутнє людства

Коли професійні історики пишуть історію, то вони розглядають її крізь призму людського досвіду і людської дурості: діянь королів і королев, виникнення соціальних рухів і поширення ідей. Натомість фізики оцінюють усе, навіть людські цивілізації, за обсягом споживаної енергії. ...

Валерій Соболь. Чому ці назви такі різні?

Дуже і дуже різними є живі істоти нашої планети, і ще різноманітнішими є прояви їхньої життєдіяльності. Багатство проявів живого дивує й вражає, захоплює й підкорює всіх, хто взяв на себе сміливість вивчати життя. За підрахунками науковців, у природі налічується приблизно 2 млн видів живих істот і, ймовірно, ще понад 10 млн видів досі невідомі для науки. Поки що біологи не мають можливості вивчати життя у глибинах Світового океану, поблизу гарячих і багатих мінералами гідротермальних джерел підводних вулканів, у нижніх горизонтах літосфери, у важкодоступних місцях Південної Америки, у далеких схованках природних печер, та що там, і в найближчих закутках житла людини. ...

Чому це так називається? Хімічні елементи з найдавнішими назвами

Латинське слово „elementum” використовували ще античні автори (Цицерон, Овідій, Горацій). Стародавні вчені казали: „Так само, як слова складаються з літер, тіла складаються з елементів”. Звідси й походження слова за назвою ряду приголосних латинських букв:  l, m, n, t („el” – „em” – „en” – „tum”). ...

Олександр Шевчук. Назви сузір’їв та астеризми

Латиною слово „сузір’я” – сonstellatio, що означає „колекція зір”. Сузір’я – це ділянка небесної сфери з усіма космічними об’єктами, які проектуються на цю ділянку. Тому неправильно говорити „відстань до сузір’я Великої Ведмедиці”, адже зорі, що утворюють візерунок сузір’я, розташовані від нас на різних відстанях. Серед 88 сузір’їв зоряного неба є 48 найдавніших. ...

Ірина Пісулінська. Звідки беруться діти?

Коли ми говоримо, що тварини піклуються про потомство, то маємо на увазі, що після народження дитятка батьки докладають зусилля, щоб діти вижили та мали їжу насущну. Але насправді турбота про майбутнє своїх чад починається значно раніше, ще до народження малюків. А чому, власне, тільки до народження? І до вилуплення з яєць також. ...

Жак-Ів Кусто, Ів Пакале. Тварини Південної Америки

Якось увечері члени загону „Каліпсо” побачили під кущем невелике звірятко і довго спостерігали за ним у тьмяному світлі ламп. Сіру з рудим відблиском тварину спочатку прийняли за щура. Насправді це був карликовий мишоподібний опосум (рід Marmosa). Опосуми – сумчасті ссавці, родичі кенгуру і коал. Їх тисячами винищували заради цінного хутра, і тепер вони рідкість. ...

Дарія Біда. Саморобні знаряддя та набори для виживання

Ми належимо до царства Тварин, тому нічого образливого у визначенні Бенджаміна Франкліна немає. Це визначення було загальноприйняте до 60-х років минулого століття. У цей час Джейн Гудолл з’ясувала, що шимпанзе теж виготовляють знаряддя. ...

Мічіо Кайку. Майбутнє багатства

Якщо проаналізувати історію, то легко виявити, що час від часу з економікою трапляється щось неочікуване – виникають величезні „бульбашки” й кризи. Історики й економісти написали незліченні томи про кризу 2008 року. Вони намагалися зрозуміти, чому вона виникла, розглядаючи найрізноманітніші фактори: людську природу, жадібність, корупцію, недоліки законодавства, недостатній контроль тощо. ...

Олена Крижановська. Чому це так називається? Липа-велетень

Що за листя на фото? Ніби, з липи… Але у звичайної липи серцелистої (Tilia cordata) листя та квіти значно менші… Наукову назву Tilia рід липи одержав від грецького слова „птіліон” – крило за криловидний приквітник. Українська назва „липа” походить від давньослов’янського „липати” – липнути. У дерева липкі бруньки, листя і внутрішня поверхня кори. На території ...

Ірина Пісулінська. Міфічні назви

Жила-була волошка… І здогадувалася синя квіточка, чому її ще називають васильками, адже має корону з крайових лійкоподібних квітів довкола суцвіття кошик, а „васильки”  у перекладі з грецької – „царські”. Але якщо перекласти наукову назву цих рослин (Centaurea cyanys L.) з латини, то мали б їх називати кентавриками синіми („cyanys” – синій). У пелюстках квітів є синій антоціан ...

Жак-Ів Кусто, Ів Пакале. Бобри

У декількох метрах від себе ми помічаємо щось схоже на мініатюрний острівець діаметром у декілька дюймів. З-під води виступає шатро з нагромаджених гілок, тростини і мокрої трави – „пахуча гірка”. Інколи бобри додають сюди ще трохи каменів або грязюки. Але найважливіше – бобер ронить на цю купу декілька крапель свого мускусу, або бобрового струменю, який називають „підписом бобра”. Я наближаюсь. І мій нюх, звичайний атрофований нюх Homo sapiens, дуже чітко доносить до мене це пахуче „послання” бобра. Якби ще я вмів розуміти його смисл… ...

0