2015

Ксенія Мішалова. Географiчна хрестiвка або вiдгадай країну

У хрестівці заховані слова, які підкажуть тобі назву європейської країни. Найвищий діючий вулкан в Європі. Тканина, з якої шиють плащі, легка та синтетична, названа на честь міста. Одна з визнаних європейський столиць моди. Не маючи сухопутного сполучення, люди пересуваються вулицями цього міста на човнах – гондолах. „Сандаліотіс” – так називали цей острів стародавні греки. Справді, ...

Олександр Шевчук. Місяць – такий близький і рідний. Частина 2

Відповідно до перших теорій походження Місяця, він утворився з первинної газово-пилової хмари разом із Землею (як подвійна планета). Інші теорії базувалися на гіпотезах, згідно з якими Місяць утворився у віддалених від Землі місцях Сонячної системи, збіднених на Ферум, і був захоплений Землею пізніше. Однак захоплення такого великого космічного тіла, як Місяць, із далекої орбіти видається вкрай малоймовірним. Тому час від часу виникали гіпотези про відокремлення Місяця від Землі. Зокрема, таку теорію пропонував Джордж Дарвін (син Чарльза Дарвіна). ...

Дарія Біда. Читай етикетки, щоб не їcти таблетки!

Їжа – джерело енергії і життєво необхідних речовин. Кожний продукт має певне місце у твоєму харчуванні. Щоб правильно його вибрати, навчись читати етикетки на упаковках. Ти у гастрономі або супермаркеті. Як завжди поспішаєш, бо вдома чекають невідкладні справи або домовився з друзями про зустріч. Швидко кидаєш у кошик упаковки продуктів і не переймаєшся тим, що ...

Олена Крижановська. Краса, народжена болем (як утворюються перлини)

З давніх-давен люди цінували коштовні камені-самоцвіти, дари землі. Не менше їх вабили й безцінні дари морських глибин. Бурштин море викидає на берег, за коралами треба пірнати на глибину, а мушлі доводиться відвойовувати не лише в моря, але й у молюска, адже це його дім. А перлина… Немає більш таємничого дива в морських глибинах! Коштовність, що ...

Андрій Шарий. Коливання довкола нас

Придивися уважно до навколишнього світу – все довкола рухається! Рухи різноманітні та всюдисущі. Пошуки абсолютно нерухомих предметів не дадуть нам позитивного результату ще й тому, що будь-яке тіло складається з молекул, а вони, як відомо, здійснюють безперервний тепловий рух. Навіть найміцніші тверді тіла – це сукупність тремтливих мікроскопічних частинок. За температури абсолютного нуля (−273,16 °С) припиняється ...

Ірина Федор. Наука, що має тисячі граней

Людство протягом всієї своєї історії черпало знання з природи. Природа завжди поруч, на відстані погляду, протягнутої руки. Люди навчилися у неї багатьом речам: розводити вогонь, ховатися в нору від негоди, зберігати їжу про запас, маскуватися під навколишнє середовище і ще багато чому, про що ми знаємо віддавна і навіть не замислюємося, як це з’явилося в нашому житті. Але за тисячі років так і не вдалося осягнути усіх її таємниць. Природа мудра, винахідлива, раціональна. Ми не перестаємо захоплюватися її творіннями. Чого тільки немає в її „патентному бюро”: гідравлічний привід у павука; пневматичний відбійний молоток у земляної оси; ультразвукові локатори у кажана і дельфіна; реактивні двигуни у кальмара і медузи. ...

Ксенія Мішалова. Географічна плутанина

Відгадуючи слова у першій половині питання та переставляючи в них літери, ти отримаєш назви географічних об’єктів з другої половини питання. Антонім до слова „війна” – Столиця давньої імперії та сучасної країни. „Тримають” зуби в роті – Найдовша ліва притока Дніпра. Одна з найстаріших вулиць Москви – Столиця, розташована на берегах річки Бу-Регрег. Висушений виноград – ...

Олександр Шевчук. Місяць – такий близький та незвіданий. Частина 1

Природний супутник нашої рідної Землі – Місяць – привертав увагу людей з доісторичних часів. Другий за яскравістю об’єкт на земному небосхилі після Сонечка і найближчий до нього природний супутник планет, п’ятий за величиною серед них (після супутників Юпітера Іо, Ганімеда, Каллісто та супутника Сатурна Титана). Давні римляни називали Місяць Луною (лат. Luna). Назва походить від ...

Дарія Біда. Чому скисає молоко?

Молоко і молочні продукти люблять і дорослі, і діти. Вони не тільки смачні, але й корисні, містять не лише повноцінні тваринні білки, цукри, але й сполуки Кальцію і Фосфору, вітаміни А, В2, D. Сукупність таких речовин сприяє підвищенню захисних сил організму від різноманітних несприятливих факторів зовнішнього середовища. Йони Кальцію, що містяться у молоці, особливо необхідні дітям і підліткам для нормального розвитку здорових зубів і кісток, вони відіграють важливу роль в обміні речовин. Дітям корисно пити молоко щодня. Лікарі часто радять хворим також пити молоко. ...

Катерина Нікішова. Дивовижні плазуни

Серед змій не так багато отруйних – менше 15 % від загальної кількості видів, яка на сьогодні сягає понад 2 900. Найпоширеніші у фауні України отруйні гадюки звичайна, степова і лісостепова. Два останні види рідкісні, занесені до Червоної книги України. Отруту змій використовують для приготування найцінніших сироваток і ліків. Змій відловлюють і утримують у серпентаріях, ...

Катерина Нікішова. Розглядається справа про сіль

Люди часто їдять не те, що корисно, а те, що смачно. Звикають пересолювати через те, що так для них смачніше. Якщо постійно вживати багато солі, зростає ризик серцево-судинних захворювань. Особливо небезпечно перевищувати норму гіпертонікам – людям, що страждають на підвищений кров’яний тиск. ...

Наталія Романюк. Секрети нашого органiзму

Якщо артерії та вени – головні магістралі нашої кровоносної системи, то капіляри можна назвати бічними вулицями, вздовж яких транспортується все необхідне для трильйонів клітин-споживачів. Проникаючи в органи й тканини, найтонші артерії розгалужуються на ще тонші артеріоли, найдрібніші з яких оточені лише спіральними волокнами гладеньких м’язів. Артеріоли теж розгалужуються, утворюючи капілярну сітку найтонших кровоносних судин. Внутрішній діаметр капілярів саме такий, щоб по них вільно проходили червоні кров’яні клітини. Стінки капілярів надзвичайно тонкі, утворені одним шаром клітин, і лише в деяких місцях вони підсилені зіркоподібними клітинами, які називають перицитами. Розгалужені капіляри формують своєрідну мережу – капілярне русло, яке пронизує усі тканини, причому жодна клітина не залишається поза мережею. Відстань від клітин до найближчого капіляра не перевищує 0,5 мм. Саме в капілярах відбувається обмін речовин між кров’ю і клітинами. З капілярів кров збирається у дещо більші судини – венули, ті зливаються у вени, які зрештою відносять кров до серця. ...

Андрій Шарий. Електрика у твоєму тілі

Здавалося б, що може бути спільного у будові тіла живої істоти та комп’ютера? Здавалося б, знайти схожі „запчастини” неможливо, адже живий організм побудований зовсім з інших речовин, споживає інші види енергії, підпорядковується іншій логіці роботи. Проте, познайомившись з будовою живих істот та основами сучасної електроніки, можна помітити аналогію. Перші здогади про електричні процеси в живих ...

Дарія Біда. Наступ на темряву, або Брудне світло

„Брудне світло” або „світлове забруднення” – порівняно нові терміни у нашому лексиконі. Вони позначають сукупність надлишкового освітлення від будь-яких штучних джерел освітлення. Мало хто здогадується, який негативний вплив на живу природу та здоров’я людини має „підсвітка” нічного неба, що змінює рівень і ритми освітленості, до яких пристосовані усі форми життя на Землі. Ще на початку XIX століття мільйони людей, які проживали у великих містах, обходилися свічками, факелами і масляними лампами. Лише у декількох будинках міста в той час було гасове освітлення, а перші гасові ліхтарі на вулицях і площах з’явилися лише 1807 року. Сьогодні ж нічні міста сяють, наче різдвяні ялинки. З космосу видно, що майже вся Європа, більшість території США та Японії вночі вкриті світловою завісою. Світяться не лише мегаполіси, але й океани, риболовецька флотилія приманює галогенними лампами кальмарів на просторах Південної Атлантики. ...

Світлана Вольська. Космічний ліфт: реальність чи фантазія?

У 1969 році Ніл Армстронґ і Базз Олдрін здійснили посадку на поверхню Місяця. Тоді здавалося: мрія людства про пілотовані польоти на Марс і далі до зір ось-ось здійсниться. Однак мрія не здійснилася, й сьогодні старі ракети-носії „Сатурн”, серію яких розробляли в рамках програми „Аполон”1, простоюють у музеях або іржавіють на звалищах. За словами письменника-фантаста Айзека ...

0