2017

Чудо – липучки

Завантажити pdf-файл xosotin chelseathông tin chuyển nhượngcâu lạc bộ bóng đá arsenalbóng đá atalantabundesligacầu thủ haalandUEFAevertonfutebol ao vivofutemaxmulticanaisonbetbóng đá world cupbóng đá inter milantin juventusbenzemala ligaclb leicester cityMUman citymessi lionelsalahnapolineymarpsgronaldoserie atottenhamvalenciaAS ROMALeverkusenac milanmbappenapolinewcastleaston villaliverpoolfa cupreal madridpremier leagueAjaxbao bong da247EPLbarcelonabournemouthaff cupasean footballbên lề sân cỏbáo bóng đá mớibóng đá cúp thế giớitin bóng đá ViệtUEFAbáo bóng ...

Яйце, символ житя

У газеті опубліковано матеріали фіналістки ІІ Всеукраїнського Інтернет-конкурсу „УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2017” за версією науково-популярного природничого журналу „КОЛОСОК” у номінації „Початкова школа” – Ірини Рябчук. ...

Дерево – музей

У газеті опубліковано матеріали переможниці ІІ Всеукраїнського Інтернет-конкурсу „УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2017” за версією науково-популярного природничого журналу „КОЛОСОК” у номінації „Початкова школа” – Тетяни Кільдій. ...

Чому риба сом самотня?

У газеті опубліковано матеріали переможниці І Всеукраїнського Інтернет-конкурсу „УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2016” за версією науково-популярного природничого журналу „КОЛОСОК” у номінації „Початкова школа” – Галини Шевченко. ...

Дарія Біда. Виміряй Місяць!

Наш єдиний супутник Місяць другий за яскравістю на небосхилі Землі. Це найближче до нас небесне тіло, а як далеко він від нас? Першу в історії науки спробу встановити відстань від Землі до Місяця і Сонця зробив Аристарх Самоський¹. На той час ще не було тригонометрії, тому підрахунки Аристарха були досить складними. По суті, визначаючи відстань до Місяця, він і придумав тригонометрію. ...

Олександр Шевчук. Чи небезпечні для нас „амури” та „аполлони”?

Спостерігаючи за Місяцем навіть у невеликі телескопи, можна помітити, що поверхня нашого супутника посічена кратерами різних форм та розмірів. Кратери – це сліди зіткнень Місяця з астероїдними тілами та метеороїдами. Схожі на місячну поверхні інших досить великих за розмірами тіл Сонячної системи. Серед них і наша рідна планета Земля. Вчені виявили на її поверхні 182 ...

Оксана Гнатишин. Степова зона України. Частина 2

Степ перетинають великі річки України: Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг, на сході – Сіверський Донець. Притоки Дніпра – Оріль, Самара, Інгулець, а також Інгул, Кальміус, Молочна, Берда повністю протікають у межах зони. Мовознавці стверджують, що назви водних об’єктів походять здебільшого від тюркських слів. Зокрема, назва річки Оріль означає „крива”, бо має вигнуте русло; Інгул – ...

Анна Зайцева-Анциферова. Дивні гризуни – мишівки. Частина 2

Не тільки відрізнити від інших гризунів, але й розрізнити види українських мишівок між собою – справа нелегка. Споріднений із мишівкою лісовою вид – це мишівка донська, або Штранда (Sicista strandi (Formosov, 1931)). Вони є видами-двійниками¹, утворюють групу „betulina”, тобто лісові мишівки, і майже не відрізняються за зовнішнім виглядом. Виразна відмінна ознака мишівки донської – довжина її хвоста, що на третину довший від тіла і досягає 110 мм. Назву „мишівка Штранда” цей вид отримав на честь норвезького ентомолога Ембріка Странда. А назва „донська” підкреслює особливість його ареалу, що починається у донських степах і простягається на схід до річки Волга та на південь до Кавказьких гір. Науковці достовірно підтвердили поширення цієї мишівки в Україні лише на Луганщині. Знаходили цього гризуна на заповідних ділянках Стрільцівського і Провальського степів. Згідно з науковими даними, загальна чисельність мишівки донської може становити кілька тисяч особин. Це надзвичайно мало у порівнянні з іншими дрібними ссавцями. ...

Марія Надрага. Фiсташка

Oсь уже понад 2 000 років на узбережжі Середземного моря культивують фісташки. Вирощують їх заради плодів, надзвичайно поживних та калорійних – вони містять до 68 % жирів. Плоди вживають у їжу сирими, солять, смажать, використовують для виготовлення сурогатів кави, додають до шоколадних та ковбасних виробів. Вони мають тонізуючу дію, а тому фісташку називають ще й деревом життя. Мабуть, недаремно фісташкові плоди під час голоду у країні Ханаан1 разом з медом, ладаном, бальзамом та мигдалинами були найкращим подарунком для Йосифа. Такий дарунок наказав приготувати своїм синам Ізраїль перед їхньою мандрівкою у Єгипет: „На це відозвався до них Ізраїль, їхній батько: „Коли так мусить бути, то зробіть ось що: візьміть у ваші мішки щонайкращого цієї землі й завезіть тому чоловікові гостинця: трохи бальзаму, трохи меду, пахощів, ладану, фісташок та мигдалів” (Буття 43, 11). ...

Наталія Мостєпан. Нехай у житті все клеїться

Клей – дуже давній супутник людини. Його появу науковці датують неолітом (9,5 тис. років до н. е.). У давніх похованнях археологи знайшли посудини з клейкими речовинами, наконечники, приклеєні до древка. Першими природними клеями слугували глина, смоли, бітуми та віск. Наші пращури вміли робити клей з яєць, молока, вареної риби, хрящів, кісток і розчавлених комах. У Давньому Єгипті склеювали папірус, оздоблювали клеєм меблі, виготовляли з нього прикраси. У гробниці єгипетського фараона Тутанхамона знайшли бджолиний віск, тваринний клей і смоли. Передбачливі придворні вирішили, що ці клейкі речовини знадобляться їхньому владиці в потойбічному світі. На території Давнього Вавилону знайшли предмети зі слонової кістки, з’єднані бітумними смолами, датовані 4 тис. до н. е. На початку нашої ери римляни придумали нові інгредієнти для клею, передусім яйця, іноді додавали в клей молоко, зерно, сир і навіть кров. ...

Ганна Боярських. Рiдке скло

Так, так, це не одрук! Зазвичай ми уявляємо собі скло у твердому агрегатному стані, проте поряд з ним спокійнісінько собі існує його рідкий родич. Ти не повіриш, але є дуже висока вірогідність, що десь на полицях твоєї кімнати стоїть баночка з цією речовиною. Серед канцелярських товарів рідке скло маскується під „шпигунською” назвою „Силікатний клей”. Знайшовся? ...

Марина Тарасенко. Індійські яблука

Середня відстань між Україною та Індією – 5 237 км, час польоту – 5 годин 50 хвилин. А „індійські яблука” є в кожному домі! Вони спочатку зелені, а потім – жовті. Вони – дуже корисні і кислі. Вони – це плоди звичайнісіньких лимонів! А назвали їх „індійськими яблуками” воїни Олександра Македонського, які в 327–325 роках до н. е. здійснили похід в далеку Індію за казковими багатствами. Біля підніжжя Гімалаїв вони побачили дикорослі лимони. Тож Індія – батьківщина лимонів. Там цей плід має назву „німу”. Він дозріває восени і сягає до 9 см завдовжки, у діаметрі – до 6 см. ...

Оксана Гнатишин. Степова зона України. Частина 1

Мабуть, ви вже здогадалися, що сьогодні ми помандруємо українським степом. У жодній іншій природній зоні немає такого роздолля, як у степу. „Степ широкий розстелився аж до небокраю. Вітер буйний лиш один в тім степу гуляє…” Слова цієї народної пісні спадають на думку, коли опиняєшся посеред неосяжних степових просторів! Степ – це візитна картка українських земель. Він і дивує, і зачаровує, і вражає водночас. Особливо гарно у степу на світанку. Повітря ще прохолодне, свіже і прозоре. Поволі над степовими просторами піднімається сонце. Під вранішніми променями сріблиться роса, виграючи різноманітними барвами. Легкий вітерець розносить запах гіркого полину і духмяного чебрецю. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Дивні гризуни – мишівки. Частина 1

Поряд із добре відомими тобі мишами у лісах і степах мешкають дивні гризуни – мишівки. Вони потаємні і нечисленні, тому зустріч з ними – малоймовірна подія. Якщо ж вона відбудеться, то важливо розпізнати мишівку і не сплутати її з іншими гризунами. З першого погляду на цю тваринку помічаєш типову „мишачу” морду: рухливу, з виразними чорними очима і досить великими вухами. На спині добре видно чорну смугу, що тягнеться від потилиці вздовж хребта, як у миші польової. Мишівка має довжелезний гнучкий хвіст, завдяки якому може посперечатися з вовчком горішковим чи мишкою лучною у майстерності лазіння гілками і травами. Задні ноги мишівок довгі, тому вони чудово стрибають, адже насправді ці дивні створіння – родичі тушканчиків! У зоологічній систематиці їх об’єднують у надродину Стрибакуватих (Dipodoidea). ...

Оксана Лумей. Червоний дощ та зелений сніг

Рано вранці 4 червня 2013 року жителі Ужгорода вийшли на вулицю і жахнулися: будинки, транспорт, земля були червоно-бурого кольору. На Закарпатті вночі випав червоний дощ. Такі незвичайні опади прийшли до нас з Північної Африки. У її пустелях ураганний вітер піднімає у повітря і несе із собою велику кількість червоного пилу, який осідає разом з краплинами ...