2017

Оксана Загубинога. Підземні помічники агрономів

Давньоримське місто Уріконіум у Британії нічим не відрізнялося від інших північних міст імперії. На початку V ст. його захопили і зруйнували англосакси. З часом руїни зникли, казали, що їх поглинула земля. Але земля – не жива істота, щоб щось поглинати. Тим паче, ціле місто. Однак воно таки щезло. У середині ХІХ ст. місцеві археологи зауважили вузькі смуги ґрунту, на яких ячмінь достигав раніше, а сніг лежав довше, ніж навкруги. Під час розкопок під шаром землі виявили зникле античне місто. Археологічні дослідження привернули увагу відомого на той час англійського вченого Чарльза Дарвіна. Він зацікавився: хто так надійно закопав ціле місто? Вчений помітив, що навіть найменші щілинки між камінням заповнені землею. Виявилося, що це робота звичайних дощових черв’яків. Чарльз Дарвін уперше визначив їхнє значення для землеробства і порівняв ґрунтотворну діяльність червів з роботою плуга. ...

Тетяна Тарбінська. Природні перлини Буковини

„Якби Господь Бог вирішив провести свою відпустку на Землі, то неодмінно вибрав би для цього Буковину”. Цей жарт австрійської доби найповніше характеризує неповторну красу буковинського краю. На порівняно невеликій території сконцентровані всі принади й чари природи. Мальовничі пагорби, що здіймаються до безкрайого неба, змінюються широкими долинами, в яких виблискує синя гладь озер, а просторі лани ...

Андрій-Тарас Башта. П’ять тисяч голок

Їжаки чудово пристосувалися до життя по сусідству з людиною. Напевне, тому нам видається, що їх дуже багато і вже все про них знаємо. Але чи так насправді? Ось вам загадка: що спільного в їжаків з вовками? А те, що обидва види обросли великою кількістю стереотипів, що повторюються в десятках оповідок і байок. Насправді вовк боїться ...

Марія Надрага. Для кого квітнуть рослини? Частина 4

У природі немає випадковостей. Здавалося б, навіщо рослинам за наявності величезної армії запилювачів серед комах, птахів та ссавців звертатися ще й до агентів неживої природи? Це легко зрозуміти, якщо проаналізувати, за яких саме умов відбувається анемофілія¹. Виявляється, високий відсоток анемофілів належать до рослинних угруповань, що характерні для степу, високогір’я, саван, боліт, пустель, тундри. Це не ...

Наталія Бондар. Секрети краси сніжинок

Напевно, кожен з нас хоч раз у житті спостерігав, як, кружляючи, повільно падали сніжинки, даруючи нам можливість насолоджуватися їхньою красою. Сніжинки зачаровують та дивують різноманіттям форм. Ти сам можеш створити неповторні новорічні сніжинки з паперу, а природа мимохідь формує мільйони несхожих і довершених кристаликів льоду з однаковісіньких молекул води. Як це їй так легко і невимушено вдається? ...

Олександр Шевчук. Сонце – наша рiдна зоря

Протягом усієї історії розвитку людської цивілізації в багатьох культурах Сонце було об’єктом поклоніння. Його обожнювали, про нього складали гімни, на його честь проводили свята. Потужний культ Сонця існував у Давньому Єгипті, де сонячними божествами були Ра (Сонце) та Амон (сонячний диск). Згідно з грецькою міфологією, бог Сонця Геліос щодня проїжджав небом на своїй колісниці. У ...

Оксана Гнатишин. Лісостепова зона України. Частина 2

Чи відомо вам, що на Полтавщині ростуть чотири дуби, вік яких 600–800 років? Ці віковічні дерева – залишки старовинної діброви, яка оточувала родовий маєток Кочубеїв у Диканьці. У 1861 році тут налічувалось 68 дерев, однак до 1940-х років залишилось лише п’ять. Найбільший за розмірами дуб Мазепи згорів вщент, коли у 1934 році у нього влучила ...

Світлана Темченко. Загадки Крейдяної Криниці

Рання осінь. Чиста просинь неба. Соковита зелень озимини. Місцевість навколо нагадує панораму передгірного ландшафту. З північного сходу на лощину важко накочується побурілий вал звивистого обриву, то тут, то там на його гребені багряніє кучерява лісосмуга. В одних місцях схил обривається прямовисною стіною, в інших – похило йде вглиб лощини, де біжить невеликий чистий струмок, а ...

Ірина Закатюк. Риби-монстри, або Заручники морських глибин?

Вони зовсім не такі, якими ми їх звикли бачити. Їхній зовнішній вигляд лякає і водночас зачаровує… Вони мешкають там, куди жоден промінчик сонця не може пробити шлях і де, здавалося б, життя неможливе. Хто вони? Чому такі дивні? Уявімо, що ми занурюємося на глибоководному човні у темну прірву океану і пливемо на зустріч з його ...

Андрій-Тарас Башта. Дикий інтелект

Озброєний іклами, хитрий і відважний самотній самець дикого кабана – одна з найрозумніших тварин наших лісів. З-поза закруту глибокого, підмоклого яру з’явився чоловік із собакою. Пес раптом голосно загавкав і кинувся до заглибини під кущем. Звідти вискочив темний звір. Дикий кабан, масою приблизно 150 кг, блискавично зорієнтувався і рушив на пса. Атакуючий став атакованим! Сутичка ...

Марія Надрага. Для кого квітнуть рослини? Частина 3

З-посеред величезної армії запилювачів деякі види рослин обрали собі за посередників птахів, рукокрилих та гризунів. Таких специфічних компаньйонів мають переважно тропічні рослини. Палеонтологічні знахідки доводять, що дружні стосунків у птахів-запилювачів і рослин виникли дуже давно. Особливості будови дзьоба та вміст шлунку деяких птахів, знайдених у скам’янілостях (яким приблизно 45 млн. років), підтверджують, що харчовою базою для них були саме квіти рослин. ...

Перший крок у науку

Втілити свою мрію, відчути себе частиною міжнародної команди юних дослідників з 27-ми країн світу в галузі природничих наук, математики й інформатики та успішно представити Україну на ХХIV Міжнародній конференції юних дослідників (ICYS – 2017) поталанило десятьом юнакам з різних областей України. Бути дослідником – означає мати власні ідеї, ставити запитання, шукати і знаходити на них ...

Сергій Малинич. Таємниця бурштину та космічні подорожі

Приблизно так можна перекласти із давньогрецької мови слово „еоцен” – назву геологічної епохи в історії Землі, що тривала від 56 до 34 млн років тому. Величезні простори земної суші були вкриті густими хвойно-широколистяними лісами, клімат був теплий і вологий. Під впливом тепла хвойні дерева рясно виділяли в’язку смолисту речовину світло-жовтого кольору – живицю. Смола поволі стікала по стовбурах і потрапляла на поверхню ґрунту. Часом до краплин прилипали необережні комахи чи навіть ящірки – смола огортала їх, і вони довіку залишалися у пастці (мал. 1). Згодом цілі брили та пласти смоли опинялися глибоко під землею, де пролежали без доступу повітря мільйони років. За цей час смола скам’яніла. Так утворилися поклади дивовижного каменю – бурштину. ...

Ірина Федор, Оксана Чайка. Тямущі роботи

Пізнати людський мозок, розкрити принцип його будови та зробити аналогічний – це мрія біоніків. Сучасна надскладна наука нейрокібернетика займається конструюванням розумних роботів, інтелект яких виконував би функції людського мозку: керував руками, ногами, усіма системами організму, визначав своє місцезнаходження та контактував із навколишнім середовищем. Сучасні моделі штучного мозку досить громіздкі, у них неусвідомлене запам’ятовування, вони не фільтрують інформацію, хоча здійснюють мільйони операцій на секунду, не мають емоцій. ...

Оксана Гнатишин. Лісостепова зона України. Частина 1

Мандруючи на південь від мішаних лісів, побачимо степові ділянки, які чергуються з лісовими масивами. Цю природну зону називають лісостепом. Шепіт блакитної води, зелене море розмаїтих дерев, дзвiнкоголосий спiв пташок, свіжий аромат хвої, барвистий оксамит трав – усе це і є природне багатство лісостепу. Зона лісостепу розташована у центральній частині країни і широкою смугою простяглася з південного заходу (від кордону з Молдовою) на північний схід (до кордону з Росією). Тут багато красивих місць, мальовничих краєвидів, пам’яток природи й архітектури. ...