2017

Олена Крижановська. Закоханий у Пенелопу, або Сила мистецтва

Учені-етологи стверджують: тварини розумніші, ніж багато хто може собі уявити. Усі вищі звірі (собаки, кішки, мавпи, дельфіни) швидко вчаться розпізнавати власне відображення й усвідомлюють, що це не інша тварина, а вони самі. Птахам це вдається важче. Хвилястий папужка, у клітці якого є маленьке люстерко, впевнений, що разом з ним живе ще один папужка. Він спілкується з віртуальним другом, залицяється до нього, годує. Мій кіт не лише впізнає себе та свого друга собаку, знятих на відео, а й має власні телевізійні вподобання, аж ніяк не пов’язані зі світом природи. Пташок, кішок та мишок на екрані він не помічає (або ніяк не виказує свого зацікавлення). Зате йому подобаються веселі пригодницькі фільми з бійками та переслідуваннями, детективи, а також добрі фантастичні казки і мультики. Кіт добре відчуває ритм, у якому рухаються кольорові плями на екрані, звертає увагу на знайому музику... але варто лише з’явитися рекламі, не менш яскравій та рухливій, – кіт невдоволено відвертається чи засинає. ...

Ірина Федор. Технiчна бiонiка

Дослідники в царині телекомунікацій, електронних та комп'ютерних систем виявили в тілі глибоководних губок роду Euplectella високоякісне оптоволокно. Матеріал зі скелета цих губок передає цифровий сигнал не гірше, ніж сучасні комунікаційні кабелі. До того ж природне оптоволокно має органічну оболонку і значно міцніше, ніж штучне. Біоніка зацікавилася динозаврами. Чому? Працюючи над проблемою буріння свердловин, учені створили десятки конструкцій ріжучих поверхонь для бурових колонок. Однак усі вони швидко затуплювалися у твердих породах. Згадали про вимерлих плазунів-динозаврів. Конфігурація їхніх зубів підказала винахідникам форму ножа, яка збільшила термін роботи двох'ярусної бурової колонки. ...

Світлана Кернична. Адамант – матеріал для богів і людей

Команда „Полтіннік”, срібний призер XXIV Всеукраїнського турніру юних хіміків у складі (зліва направо): Кернична Світлана Василівна, учитель хімії Львівської СШ № 50, керівник команди; Олексій Курило, Дмитро Горман, Юрій Воєвідка (капітан команди), Давид Теленько, Олександр Крищук. Адамант – матеріал для богів і людей Першу згадку про адамант знаходимо у творі давньогрецького поета Гесіода. Саме з міфічного ...

Світлана Бондаренко. Фізика і бджоли

У більшості з нас бджоли асоціюються зі смачним і корисним медом, який вони виробляють. Хтось згадає болючі укуси, за які ці комахи поплатилися власним життям. Ботаніки скажуть, що бджоли на Землі з’явилися разом з появою квіткових рослин 110 мільйонів років тому. А ми спробуємо проілюструвати, як вміло вони „використовують” закони фізики. Органи чуття Органи чуття ...

Ігор Корч. Зонд New Horizons: місія до Плутона

Американський астроном Клайд Томбо, який відкрив Плутон у 1930 році, і не мріяв, що колись люди зможуть відправити до нього космічний апарат. Ідея місії до цієї планети виникла на початку 1990-х років, коли її першовідкривач був ще живий. У 1992 році 86-річний Томбо отримав несподіване повідомлення з Лабораторії реактивного руху NASA, у якому в нього ...

Людмила Даценко. Мова карти: від глибин історії до сьогодення

Щоб самостійно поринути у казковий світ книжок, треба знати літери та вміти читати. Карта – це графічний опис місцевості. Так само, як з окремих букв складаються слова, а речення, складені зі слів, містять завершену думку, окремі умовні графічні знаки, розставлені у певному порядку, дають нам уявлення про картину місцевості. Читання карти відрізняється від читання тексту. ...

Олена Крижановська. Собаки на сіні, або Місце зустрічі змінити не можна

Узимку зазвичай тварини ближче підходять до людського житла. На межі міста і лісу в них є особливе перехрестя, куточок для зустрічей, клуб за інтересами. Цю унікальну екосистему жителі нашого двору називають просто „Сіно”, зрідка – „Солом’яний палац” або „Фортеця”, бо насправді це не суха трава, а саме суха солома. Та частіше кажуть „Сіно”. Смугу завширшки ...

Тетяна Сорокіна. Вплив воєнних дій на ландшафти Донбасу

Історія розвитку людства – це історія воєн. Зі зміною театру бойових дій змінюються ландшафти цих територій. Белігеративні (від лат. beligero – вести війну) ландшафти – це ландшафти, які формуються в районах ведення бойових дій. Це залишки вирв від вибухів, окопи, траншеї, протитанкові рови та інші сліди воєн, які з’являються в наш час на території АТО й створюють постійні джерела небезпеки для навколишнього світу. На території Донбасу сформувалася унікальна мережа об'єктів природно-заповідного фонду України. Серед них – „Степовий заповідник”, у складі якого „Хомутовський степ”, який у 1947 році одержав статус державного заповідника республіканського значення. На його території зберігаються й охороняються рослини групи рівнинного різнотравно-типчаково-ковилового степу: катран, кермек, горицвіт, тюльпан, волошки, кашка, ковили, пирій, фіалки, мигдаль, дрік, карагана, м’ятлик, шавлія та ще сотні інших рослин, які прикрашають степ. ...

Вікторія Бузько. Живi барометри

Що вище місцевість над рівнем моря, то менший тиск. Наприклад, на рівні 3000 м тиск дорівнює 520–530 мм рт. ст. Атмосферний тиск змінюється і впродовж доби, і впродовж року. Добові коливання атмосферного тиску пов’язані з температурою повітря і залежать від його добових змін. Коливання атмосферного тиску зумовлює значні зміни погоди. За високого атмосферного тиску зазвичай ...

Марина Шквиря. За слідами рисі

Що спільного між містом Гомель у Білорусі, містом Екабпилс у Латвії та Живри-ан-Аргон у Франції? На гербах цих населених пунктів зображено велику кішку з китицями на вухах – рись. Адже колись рись була дуже поширена в світі. Різноманітні види цих тварин живуть у різних регіонах. Так, канадська та руда рись мешкають у Північній Америці, а ...

Марія Надрага. Мирт звичайний

Флору Середземномор’я важко собі уявити без мирта звичайного. Мирт звичайний – зимозелений кущ або дерево (до 5-ти метрів заввишки). У теплому кліматі його крона може розростатися до 3-х метрів у діаметрі. Рослина має яйцеподібні вічнозелені, шкірясті, блискучі та ароматичні листки. Зацвітає у кінці червня. Цвіте білими пахучими квітами, які розміщені поодиноко у пазухах листків. Плоди – округлі, блакитно-чорні ягоди. У південних країнах плоди мирта вживають у їжу. Якщо уважно роздивитися дрібні листочки цього чагарника на світлі, то можна помітити численні цяточки. Це – вакуолі, наповнені ефірною олією, завдяки якій рослина має цілющі властивості. Мирт оздоровлює повітря в приміщеннях, його корисно утримувати людям з хворими легенями чи бронхами. Миртову олію використовують у парфумерії. ...

Олег Орлянський. Свято і машина часу. Частина 2

Була на турнірі команда, яка дуже полюбляла писати формули і не зловживала експериментами. За це їй часто дорікали інші команди і члени журі. І от, доповідаючи задачу про суперкляксу, ця команда демонструє несподівано красивий експериментальний графік залежності площі чорнильної плями від часу. На графіку точками позначені чисельні вимірювання, а крізь смугу цих точок проведена пряма (приблизно так, як на мал. 1). Справді, з теорії випливає, що площа плями пропорційна до часу. Вона збільшується у стільки ж разів, у скільки більше пройде часу. Наприклад, через 20 секунд після початку розтікання чорнила площа плями буде вже в 2 рази більшою, ніж через 10 секунд, а через 30 секунд – у 3 рази більшою, ніж через 10. ...

Олег Крисюк. Чорногора

Чорногора – найвищий гірський масив Українських Карпат, розташований у межах Закарпатської та Івано-Франківської областей. Простягається на 40 км із північного заходу на південний схід від вершини Петрос (2020 м) через Говерлу (2061), Брескул (1911), Пожижевську (1822), Туркул (1935), Ребра (2007), Гутин-Томнатик (2016), Бребенескул (2036), Менчул (1998) до Попа Івана Чорногірського (2028). Чорногірський хребет вклинився між ...

Людмила Петринка. Географічні рекорди України

Україна – чудова країна, бо Бог наділив нашу землю дивовижно мальовничими краєвидами: гори, моря, ріки, ліси, степи… Перші описи природи українських земель належать стародавнім грецьким ученим Геродоту, Гіппократу, Страбону, Птолемею, згодом – візантійським та арабським мандрівникам. Топонім „Україна” вперше згадується в Іпатіївському літописі. Він складається з трьох частин: „Повісті минулих літ” (1113 р.), Київського літопису ХІІ ст. та Галицько-Волинського літопису ХІІІ ст. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Родинне дерево вовчків. Частина 3

У світовій фауні вовчків найчисельнішим є рід африканських вовчків Graphiurus, який нараховує 12–15 видів. Зрозуміло, що живуть вони на африканському континенті. А найпоширенішим видом серед них є вовчок савановий Graphiurus murinus (Desmarest, 1822). Невеликій за розміром тваринці (тіло завдовжки 10 см і такої ж довжини хвіст) вдалося заселити величезну територію південніше Сахари. Сіро-жовтому пухнастому звірку довелося пристосовуватися до різних умов існування. Цей вовчок успішно мешкає у лісі, знаходячи притулок у заростях акацій чи держи-дерева. Він полюбляє селитися у садах та на бананових плантаціях, де вистачає смачної соковитої поживи. Відповідно до своєї назви, тварина трапляється на відкритих просторах акацієвих саван, тримаючись чагарників чи кам’яних насипів. Місцеві мешканці часто знаходять цього гризуна поблизу своїх домівок та на окраїнах поселень. Вовчок савановий сплітає гніздо з сухих деревних волокон і розміщує у дуплах та порожнинах під корінням дерев, облаштовує захисток під дахом будинку та у щілинах стін. Дивною звичкою є гніздування у вуликах, куди звірок навідується і з „житлового питання” і поласувати смачним медом та африканськими бджолами. Цей вовчок зовсім не вегетаріанець. Його раціон – це комахи, яйця горобиних птахів та дрібні хребетні, хоча він не відмовиться від поживного насіння дерев та бананів. Вовчок савановий рідко впадає у зимову сплячку, але біологічно здатен до неї. Тому розмноження цього виду триває майже цілий рік. Його пік припадає на вологий сезон від жовтня до березня. Самка народжує нащадків раз чи двічі. ...