Дарія Біда. Ми тут, а де всi? Частина перша: Усіх – багато
Зоряне небо здається безмежним, але ми бачимо лише мізерну крихту справжньої безмежності. Поглянь на схему нашої Галактики. Ми знаходимося на її периферії, у центрі блакитної кульки поміж галактичними спіральними рукавами Стрільця і Персея. Всередину цієї кульки потрапляє 90 % усіх поодиноких зір, які ми бачимо на нічному небі. Навіть у найзорянішу ніч це лише 2 500 зір із приблизно 100 мільярдів зір нашої Галактики. Майже всі вони розташовані не далі, ніж за 1000 світлових років від нас (це приблизно 1 % від діаметра Молочного Шляху).
Поширити
Схожі публікації
Дарія Біда. Ми тут, а де всi? Частина 2: ми – одинокі
„Мовчання нічного неба – це золото… У пошуках позаземного життя відсутність новин – це хороші новини. Вони обіцяють добре майбутнє для людства.” Нік Бостром, філософ Де ж усі? У попередньому числі журналу ми розглянули аргументи на користь існування позаземних цивілізацій. Їх, аргументів, на диво, багато. Однак якими б переконливими...
Космічні апарати-дослідники і не тільки…
7 березня 2009 року з космодрому на мисі Канаверал запустили ракету-носій „Delta-2” з космічним телескопом „Керlеr” на борту. Маса телескопа становить 1 052,4 кг. Основна мета проєкту полягала у виявленні екзопланет земного типу, а також у визначенні параметрів орбіт планет шляхом реєстрації періодичного послаблення зоряного світла під час транзиту.
Дослідження астероїдів і комет (головне про головне)
„Deep Impact” – космічний апарат НАСА, головна місія якого – вивчення комети Темпеля 1. Його запустили 12 січня 2005 року. До комети „Deep Impact” наблизився у липні 2005 року. Від нього відокремився мідний снаряд масою 370 кг – модуль „Impactor” – і на швидкості 10,3 км/c зіштовхнувся з ядром...