У попередніх випусках нашої рубрики ми розповідали про неорганічні прості та складні речовини. Продовжимо розповідь про них у цій статті.
- Інертні або благородні гази: гелій („сонячний”), неон (“новий”), аргон („лінивий”), криптон („прихований”), ксенон („незнайомий”) і радон („променистий”). Це одноатомні прості неактивні (інертні) речовини. До них належить радон, газ з найбільшою густиною (за нормальних умов) серед відомих у природі.
- Озон (О3) – блакитний газ із різким запахом (від гр. „ozo” – пахнути). У невеликих кількостях освіжає повітря, тому після сильної грози воно таке приємне: це з О2 утворюється О3. Озон сильніший окислювач, ніж кисень, але менш стійкий. Використовується для дезінфекції води і повітря, відбілювання тканин. Однією з переваг озонування води, у порівнянні з хлоруванням, є відсутність токсинів і отрути.
- Сірка – тверда кристалічна жовта речовина („sira” у перекладі з санскритського означає „світло-жовтий”). Дивовижна властивість сірки – незмочуваність у воді. Невеличкі шматки сірки плавають на поверхні води, хоча її густина вдвічі більша, ніж у води. Горить сірка яскраво-синім полум’ям, утворюючи сірчистий газ. Застосовується у виробництві сірників, як отрутохімікат у сільському господарстві, для вулканізації каучуку, а також у медицині. Найбільше сірки потребує виробництво сульфатної кислоти.
- Плавикова (флуоридна) кислота – це розчин фтороводню (HF) у воді. Такою назвою кислота завдячує плавиковому шпату (флуориту, СаF2), з якого одержують фтороводень. Ця кислота роз’їдає скло, тому її зберігають у пластмасовій (тефлоновій, поліетиленовій та ін.) тарі.
- Крейда, мармур, вапняк, кальцит, арагоніт, ракушняк, корал або кальцій карбонат – це все назви речовини, хімічна формула якої СаСО3. Саме з неї виготовляють шкільну крейду, вона ж осідає на стінках чайника, спіралях пральних та посудомийних машин. Ця речовина утворюється після висихання розчину, яким білять стіни, стелю, стовбури дерев.
- Скло – це аморфний, крихкий, зазвичай прозорий матеріал, який утворюється у процесі охолодження і тверднення в’язкого розплаву на основі піску (SiO2), соди (Na2СО3) і вапняку (CaСО3) за температури 1450–1500 0С. Щоб отримати особливі або спеціальні сорти скла (тугоплавке, кварцове, оптичне тощо), соду або вапняк замінюють іншими компонентами.
- Кришталеве скло (кришталь) – це особливе скло, яке утворюється у процесі тверднення в’язкого розплаву на основі кварцового піску, поташу (К2СО3), плюмбум (II) оксиду (PbO) і деяких інших домішок за температури приблизно 1600 0С.
- Кольорове скло утворюється в процесі тверднення в’язких розплавів на основі розплавленого піску, соди (або поташу), вапна. Домішки оксидів металів забарвлюють скло зеленим кольором (FeO або Cr2O3), синім (СoO), фіолетовим (MnO2), рожевим (SrO), жовтим (Fe2O3), рубіновим (розпилене золото) тощо.
- Цемент (від лат. „caementum” – „щебінь”, „дрібний камінь”) – це будівельний матеріал, який отримують в процесі випалювання у трубчастих печах, що обертаються, суміші глини, вапняку і піску (та інших домішок, наприклад, шлаку) за температур 1450–1500 0С. Змішуючись з водою, суміш твердне і кам’яніє. Є звичайний і портлендський цемент.
- Бетон (від лат. „bitumen” – „гірська смола”) – це будівельний матеріал, який отримують у процесі змішування цементного розчину з гравієм, щебенем або дрібним шлаком.
- Залізобетон – це будівельний матеріал, який отримують, заливаючи залізну арматуру (каркас) цементним розчином з гравієм, щебенем або дрібним шлаком.
- Кераміка (від. гр. „keramos” – „глина”) – це будівельний або декоративний матеріал, який отримують з глини, піску та інших домішок (ортоклазу) у процесі формування, випалювання і сушіння. Є різні види кераміки: „груба” (цегла), черепиця, шамот (вогнетривкий матеріал), клінкер (кислотостійкий матеріал), а також „тонка” (фаянс і порцеляна).
Далі буде.
