Олена Крижановська. Месники в чорних масках. Частина 2

Люди в кафе завмерли під стінами, з подивом дивлячись на лісового гостя. Борсук був невеликий, зовсім не страшний, швидше кумедний, наче м'яка іграшка. Тільки насуплена мордочка в чорній „масці” дуже серйозна та з пащі визирали гострі дрібні ікла. Після швидкого бігу товстий звір важко дихав і підозріло озирав людей, шукаючи того, за ким він прийшов сюди і до кого мав претензії за свою любу нору. Здається, малий борсук надворі вчинив негарно, кинувши свого родича у небезпеці. Та борсуки відрізняються від всієї родини Куницевих та від багатьох інших тварин організацією соціального життя. В пошуках їжі, захисту від хижаків та вихованні дитинчат кожен борсук сам за себе. Тож не дивно, що менший втік, лишень двері кафе зачинилися.
Поширити
0