В Італії найбільша кількість туристів (приблизно 60 %) припадає на чотири туристичні райони – Венето, Трентіно-Альто-Адідже, Тоскана і Лаціо, де розташовані найбільш атрактивні гірські ландшафти, привабливі морські пляжі, архітектурні пам’ятники, які мають високу пізнавальну цінність. Щорічно Італію відвідує майже 30 млн туристів. Всесвітньовідомими і найбільш популярними серед іноземних відвідувачів є туристичні центри Венеції, Риму, Неаполя, Генуї, Флоренції. Пам’ятки 22-х міст Італії є унікальними, а 1350 з них вважають надзвичайно привабливими.
Рим славиться великою кількістю музеїв і галерей: Капітолійські музеї, Національний музей „Вілла Джулія” (колекція предметів етруського і римського мистецтва), галерея Боргезе (живопис і скульптура), Національний римський музей (давньогрецька і давньоримська скульптура), кілька середньовічних палаців, у яких також розміщені музеї та галереї. Римський Форум – економічний, політичний і релігійний центр Стародавнього Риму; Імператорські форуми – залишки античних споруд; Пантеон – давньоримський храм усіх богів; замок Святого Ангела – мавзолей, який у середні віки був перебудований у замок; собор Святого Петра – одна з найбільших церков у світі (Ватикан); площа Навона з фонтаном чотирьох рік; площа Іспанії та Іспанські сходи, що ведуть до церкви Трініта-деї-Монті; фонтан Треві – найвідоміший фонтан Рима; площа Пополо з 36-метровим єгипетським обеліском і трьома фонтанами. На початку ХХІ століття Колізей – давньоримський амфітеатр, який вміщував до 50 тис. глядачів, – увійшов до нового списку „Семи чудес світу”.
Визнаною „королевою” Адріатики вже впродовж багатьох віків є Венеція з її неповторними пам’ятниками. Місто унікальне не лише своєю історією, архітектурою, але й способом життя, „плавучими” ринками, традиційними гондолами. Венеція розміщена на 122 островах, які омивають 170 каналів та з’єднують 400 мостів, найвідомішим серед яких є „Міст подихів”, по якому після Суду дожів йшли засуджені. Палац дожів – найкращий зразок венеціанської готики, а Музей венеціанського мистецтва – це величезне зібрання творів мистецтва ХVІІІ століття.
Флоренція славиться людським генієм. Саме тут народилися і працювали відомі поети та художники, що принесли славу не лише Флоренції, а й усій Італії: Данте Аліг’єрі, Сандро Боттічеллі, Бенвенуто Челліні, Мікелоццо. Галерея Уффіці – один із найбільших у Європі музеїв образотворчого мистецтва, а Санта-Марія-дель-Фйоре – кафедральний собор, що є найвідомішою архітектурною спорудою флорентійського кватроченто. Мілан пишається театром Ла-Скала – найбільшою оперною сценою світу. Центром Мілана є Соборна площа, на якій розташована визначна пам’ятка – готичний кафедральний Міланський собор (Duomo di Milano), який будували майже 600 років. У міланській базиліці Санта-Марія-делле-Ґраціє є прославлена фреска Леонардо да Вінчі „Таємна вечеря”. У Турині, в соборі Іоана Хрестителя зберігається Плащаниця Ісуса Христа. Вважається, що саме нею було накрите тіло Ісуса після його розп’яття.
Перлиною півдня Італії є Неаполь. Археологічний музей Неаполя славиться багатою колекцією експонатів зі стародавніх міст Помпеї та Геркуланума, що потерпіли від виверження вулкана Везувію, розташованого порівняно недалеко від Неаполя. У Неаполі збереглося багато церков і музеїв: Королівський палац (XVII століття), капела Святого Януарія, музей і галерея Каподімонте, Національний музей Сан-Мартіно тощо.
До Італії туристів приваблює і відпочинок на морі. Найпопулярніші курорти розташовані на Лігурійському узбережжі (Сан-Ремо, Діано-Марина і багато інших) та на південь від Риму на Рив’єрі-ді-Улісс, або узбережжі Одіссея, відомого ще з античних часів. Узбережжя Одіссея – це майже 100 км пляжів, пейзажів дивовижної краси, чисте море, багата флора і фауна, невеликі містечка з елегантною архітектурою, цікава історія і традиції. У 1998 році узбережжя було відзначено „блакитним прапором” ЄС за чистоту моря та пляжів. Відомим курортом є Реджо-Калабрія. Із Калабрії практикують екскурсії на острів Капрі з рідкісними за красою природними ландшафтами. Неподалік від Капрі розташований острів Іскія, відомий термальними водами, які рекомендують для лікування ревматичних захворювань і відновлення після травм опорно-рухового апарату та хронічних недуг дихальних шляхів. Острів Сицилія є найбільшим у Середземному морі. На цьому острові розташований найбільший активний вулкан Європи – Етна. Столиця Сицилії – місто Палермо. Туристичні ресурси Сицилії надзвичайно різноманітні: тепле морське узбережжя, багата флора, культурна спадщина. Сардинія – другий за величиною острів у Середземному морі. Сардинія була заселена з давніх часів, про що свідчать „кураги” – масивні кам’яні башти. Курорти острова – Санта-Маргерита-ді-Пула і Смарагдовий берег – нині найбільш відомі та престижні.
Невід’ємна складова культурного надбання Італії – національна кухня. Італійське гастрономічне мистецтво здобуло світове визнання і нині є одним із найбільш модних. Для приготування страв використовують різноманітні продукти, спеції і приправи. Перевагу надають тушкуванню у власному соку з додаванням оливкової олії та вина. Але італійська кухня – це насамперед величезна кількість виробів із тіста, кожен з яких має неповторний смак. Національною стравою є не піца, як вважає більшість туристів, а паста – макаронні вироби різних форм і кольорів. Перебуваючи в Італії, неодмінно скуштуйте ангелоті – пасту, схожу на вареники, але з дуже тонким шаром начинки (м’ясо, сир, шпинат), канелоні – млинці з різною начинкою, лазанью – запечену між кількома тонкими, широкими пластинками локшини м’ясну чи грибну начинку із сиром, равіолі – невеликі вареники із сирно-овочевою начинкою. Сир – кулінарна пристрасть італійців. Його сортів дуже багато, і кожен має своє призначення: моцарела – для піци, горгонцола – для соусів, рікота і маскарпоне – для десертів. „Король” сирів – пармезан – додають практично до всіх страв. У більшості ресторанів Італії туристам обов’язково запропонують суп мінестроне, який готують із різних типів м’яса, овочів і приправ. Другою стравою зазвичай буде рагу – великий шматок м’яса, спочатку підсмажений, а потім тушкований у томатному соусі. Окремо до рагу подають овочевий салат, який, за італійською кулінарною мудрістю, мають готувати чотири кухарі: перший повинен бути скнарою і приправити салат оцтом, другий – філософом і посолити, третій – марнотратом і полити олією, четвертий – художником і перемішати та прикрасити страву. На десерт – тирамісу, який в Італії популярніший, ніж морозиво (винахід флорентійського архітектора Бернардо Буонталенті). Десерт завершується обов’язковою кавою. Італійці вважають, що найкращу каву варять у Неаполі. Туристу варто пам’ятати, що капучино – ранкова кава, яку пополудні замовляти не прийнято, а еспресо п’ють цілодобово.
Обов’язковий супутник італійської гастрономії – вино. Італія – провідний виробник вина у світі. Кожна провінція і комуна змагаються за першість у мистецтві виробництва цього напою. Та все ж гурмани вважають, що вина північних провінцій ніжніші і тонші, ніж насичені сонцем вина півдня. Винятком із цього правила є Сицилія, де виробляють чудові вина. Найбільш популярні вина: тосканське к’янті і його найкраща марка „Классіко”, знаменита сицилійська марсала, неаполітанські „Сльози Христа”. А ще в усьому світі знане амарето – італійський мигдалевий солодкий лікер.