У Радянському Союзі ця неїстівна цукерка з еластичної основи, наповнена різноманітними смаковими та ароматичними добавками, була предметом культового поклоніння серед дітей і підлітків. Ще б пак, тривалий час у країні цей „атрибут капіталізму” не вироблявся. А коли радянська жувальна гумка врешті з’явилася, вона відчутно поступалася імпортним аналогам за яскравістю, різноманіттям упаковок та здатністю до надування. Тому діти часто випрошували жуйку в іноземців, а, відтак, стала популярною фраза: „Мир, дружба, жуйка”.
Поширити
0