Абетка вчителя
Кожному мила своя сторона.
Г. Сковорода
СЛОВО ПРО УКРАЇНУ
Україна – наш рідний край. У кожної людини є земля, де вона народилася, живе, ходить до школи, працює. Тут живуть її знайомі, близькі і найрідніші люди – батьки.
Кожна країна має свою державну символіку та мову, за якою її впізнають у всьому світі. Символами України є золотий тризуб на блакитному тлі – наш державний герб, синьо-жовтий державний прапор і велична урочиста пісня „Ще не вмерла Україна” – наш державний гімн. Під час спортивних змагань, важливих подій у житті країни, свят і навіть на шкільній лінійці урочисто піднімають прапор і звучить державний гімн.
Державний герб України – тризуб. Центральною геральдичною фігурою герба є тризуб Великого Київського Князя Володимира Святого, володаря Русі. Наш герб з княжих часів карбували на печатках, монетах, цеглинах, з яких будували храми та церкви. Найбільший в Україні тризуб є в Івано-Франківській області. Його виклав з білого каменю на схилі гори неподалік від села Остриня Тлумацького району колишній воїн Української Повстанської Армії. Рукотворний символ видно з Космосу. Через супутник його можна побачити на електронній карті. За пам’яткою доглядають місцеві школярі.
Державний прапор України – це стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Співвідношення ширини і довжини прапора 2:3. Жовтий (золотий) і синій кольори використовували на гербах Київського князівства. Розташування кольорів на прапорі: синій – зверху, жовтий – внизу. Запам’ятати це легко: синє небо і золотисто-жовте поле пшениці.
Але не лише за державними символами впізнають українців. Українські символи – це народні вишиванки, великодні писанки, калина, верба, лелека і багато інших. Символи – це наші обереги. Вони мають силу лише тоді, коли ми будемо їх берегти, розповідати про них, шанувати їх. Шанувати символи своєї держави – це шанувати свій рідний край.
Українці – працьовиті, дружні і миролюбні люди. Вони прославляють свою Батьківщину і захищають її від ворогів. Серед великих українців, знаних у світі, – Тарас Шевченко, Ярослав Мудрий, Леся Українка, Іван Франко.
Українці живуть у містах і селах. Столиця нашої Батьківщини – місто Київ.
Наукова казка
Сторітелінг
ЛЕГЕНДА ПРО ЗЛАТОКОЛОСА
Сонце сховалося за обрій. Златоколос РясПрикрас піднявся на найвищу гору України – Говерлу. З ним вона стала ще вищою, бо Златоколос був і справді колосального зросту. Голова його торкалася неба, чуб кучерявився серед хмар, сили в руках вистачило б перенести цю гору, та й вся статура велетня була така кремезна, що люди, коли бачили його навіть зблизька, завжди думали, що то скеля або п’ятисотрічний дуб.
Вчитель: Уявіть собі такий п’ятисотрічний дуб на Говерлі! Хто знає, яка висота Говерли? (2061 м). Це найвища вершина Українських Карпат. Хто з вас ходив у гори? Вам буде легше відгадати походження назви „Говерла”.
Тоді вчитель обирає двох дітей з-поміж тих, хто не був у горах. Одному говорить на вухо „снігова вершина”, а іншому – „підвищення, яке важко пройти”. Діти намагаються мовчки показати однокласникам ці фрази, а ті мають відгадати. Вчитель може підказувати, що у фразі „снігова вершина” перше слово відповідає на питання „яка?”, а друге – на питання „що?”
Коли діти відгадають, вчитель розказує, що є дві версії походження назви: або від румунської „howirla”, що означає „підвищення, яке важко пройти”, або від угорської „Hóvár” – снігова вершина. Говерла розміщена у гірському масиві Чорногора, дуже близько до кордону з Румунією.
Вчитель: А тепер повернімося на Говерлу до нашого героя.
У своїх переказах та легендах люди звали велетня Златоколосом, хранителем природи та оберегом для доброго врожаю золотих українських нив. Адже хліб – головне багатство нашої щедрої землі. І того, хто його береже та примножує, люди поважають.
Вчитель: А як ви гадаєте, чому хліб – багатство землі? Хіба батони і паляниці ростуть із землі? Якщо дітям важко відповісти, то вчитель намагається підказувати, скеровувати, щоб вони могли самі здогадатися.
Став велетень, озирнувся, окинув оком свої рідні простори…
І змарніло чоло його, тяжко зітхнув Златоколос, сів на верхівці гори, зажурено схилив голову. Прожив він багато століть, мав велику мудрість і силу. Але вперше відтоді, як обрали його старшим з родини Золотих Злакових Колосів і довірили піклуватися про природу своєї країни, велетень не знав, що робити.
Зронив він сльозу, і нею одразу переповнилася гірська річка Прут. Стрімкий потік з гуркотом покотив камені у долину. І відлуння пішло горами.
Вчитель: Де ж протікає річка Прут, що до неї потрапила сльоза Златоколоса, як ви гадаєте? Діти мають здогадатися, що десь неподалік від Говерли. А вчитель тоді підтверджує і доповнює: На схилі Говерли бере початок річка Прут, яка впадає в Дунай на території Молдови. Довжина річки Прут становить 967 км, а з них на території України – 272 км.
Знову РясПрикрас підняв голову та промовив уголос:
– Я дивлюся на свою Україну та милуюся нею: величезні природні багатства, розсипані її горами і долами, повнять її ріки та моря. Але сумно мені, бо люди марнують дари природи. Раніше я бачив Україну золотою від стиглих хлібів. Наче левова грива, гордо колихалися ниви. Наче буйні кучері, росли на всіх схилах густі ліси. Сині очі озер, оксамитові луки, людські домівки, поля та шляхи перепліталися гарно, наче в дівочій косі. А тепер що я бачу?
Скрізь чорніють латки випалених та вирубаних лісів, вітер розвіює родючі ґрунти на полях, піщані та глинисті пустки наступають на родючі лани. Багато в мене сил, але виправити всі людські помилки не вистачить. Не впоратися мені самому. Гукаю всіх охочих на допомогу!
Вчитель: Я теж помітила (помітив), що природа України страждає від діяльності людей. Розкажіть свою історію. Наприклад, як в дитинстві ви купалися у чистій річці, а тепер там плаває сміття. Намагайтеся розповідати з подробицями, переконливо. Запитайте, чи діти помічали щось подібне.
Часу на роздуми мало, бо природа рідного краю у великій небезпеці. На світанку чекаю того, кому зможу передати свою роботу. Як не знайдеться нікого, загине країна моя і я разом з нею.
– Цього ніколи не станеться! – почув РясПрикрас дзвінкі юні голоси.
До нього на гору піднялися його найменші родичі, троє Зернят: Розумник, Пустунчик та Лапуня.
– А ви звідки взялися? – здивувався Златоколос.
– Ти кликав, то ми прийшли.
– Ми тебе знаємо, – сказав Розумник, коли трохи віддихався. – Ти велетень Златоколос, Рятівник-Світу-Природної-Краси.
– Тому в тебе таке дивне ім’я – РясПрикрас, – додала Лапуня. – Це скорочення!
– Ми твої родичі і теж хочемо рятувати світ! – Пустунчик навіть підстрибнув, щоб його добре бачили. – Може, в тебе одного не вистачить сил, а разом ми впораємося!
Златоколос подивився на юних Зернят і сумно посміхнувся:
– Якщо лише ви троє відгукнулися, то справи в нас кепські.
– Ми вже все порахували. – Розумник дістав свого записничка. – Звісно, нас трьох замало, але до нас приєднаються діти! А дитина, яка любить природу, прагне жити з нею у злагоді та допомагати всім, хто потрапив у скрутне становище, здатна на КОЛОСАЛЬНІ справи!
А хто з вас любить природу? А хто буде оберігати її? Нехай ті, хто готові, встануть і високо піднімуть руки, щоб виглядати такими ж високими, як Златоколос.
– Щоб робити добро, не треба бути величезного зросту, – додав Пустунчик. – Не обов’язково мати багато сил, часу та грошей…
Вчитель: Тому можете сідати, бо бути великим не обов’язково.
– Треба лише пам’ятати або згадати в потрібний момент про красу природи! – схвильовано сказала Лапуня. – І тоді всі будуть допомагати одне одному, і замість того, щоб розоряти нашу землю, берегтимуть її.
– Ви даєте мені надію, – Златоколос дихнув на повні груди. – Віднині ви теж рятівники природи.
– Ура! – скрикнув Пустунчик. – Ми рятуємо світ! Ми підемо до дітей та почнемо збирати рятівників у Золоте Коло.
– Та спочатку треба скласти перелік добрих справ для природи, які може зробити будь-хто самостійно або гуртом з друзями.
– Починайте свої колосальні подвиги негайно, – попрохав юних родичів Златоколос.
– Без паніки! Якщо діти нам допоможуть, ми все встигнемо, – запевнили Зернята. – У нас буде достатньо часу для добрих справ… Усі охочі – долучайтесь!
Олена Крижановська
Матеріали до уроку
ЗАПИТАННЯ ВІД ЛАПУНІ
- Яка найвища точка України?
- У яку річку Златоколос зронив сльозу?
Український прапор
Вітер весняний на площах
Стяг український полоще,
В прапорі – просинь небесна,
Золото поля чудесне.
Л. Біленька
Прапор
Синій, як море, як день, золотий –
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
О. Олесь
Рідне
Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
Я. Скидан
Це моя Укаїна
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.
А. Камінчук
Як ти любиш Україну
– Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
– Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!
– З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дужа,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
О. Лупій
Лише у нас на Україні
Де така ще є земля,
Щоб дерева так родили?
Де така ще є земля,
Щоб дівчата так любили?
Запитаю я у журавля:
Де на світі є така земля?
Приспів:
Лише у нас на Україні
Росте калина при долині!
Вода джерельна з небом синім
Лише у нас на Україні!
Лише у нас на Україні
Всі люди щирі і гостинні!
Вода джерельна з небом синім
Лише у нас на Україні!
Де така ще є земля –
Білі лілії в ставочку?
Де така ще є земля –
Соловейко у садочку,
Дикі гуси, – запитаю я:
Де на світі є така земля?
Приспів.
Де така ще є земля,
Щоб дівчата мали вроду?
Де така ще є земля,
Щоб козацького та й роду?
Вільний вітер, – запитаю я:
Де на світі є така земля?
Приспів.
Слова і музика:
М. Янченко
Ігри та завдання
Гра 1. „Завітай у казку” („В гостях у Чарівної Книги Природи”).
- Прочитайте дітям казку „Легенда про Златоколоса”.
- Запропонуйте зіграти у гру „Золоте Коло”.
Діяльність. Діти беруться за руки і йдуть у „Золотому Колі”, промовляючи: „Золотого кола цвіт, ми малі – врятуєм світ!” (голосно, весело, 3 рази). Назвіть добру справу. Діти зупиняються, розходяться та імітують її.
Приклади добрих справ:
Підгодую пташку взимку!
Приберу сміття у лісі!
Посаджу дерево!
Підлию квіти на клумбі!
Вигуляю собаку!
Приберу у своїй кімнаті!
Приготую мамі сніданок!
Почищу зуби!
Помию руки!
Намалюю писанку!
Вишию рушник!
За вашими словами „Золоте Коло!” діти знову беруться за руки і все спочатку.
Гра 2. „Символи України”.
Діти сідають у коло. Ви розпочинаєте: „Якщо я поїду у далеку країну, то всі впізнають, що я українка (українець), бо я маю український паспорт”. Діти по черзі продовжують: „Якщо я поїду у далеку країну, то всі впізнають, що я українка (українець), бо я співатиму українські пісні” (буду у вишитій сорочці; розмовлятиму українською мовою; розкажу, що наш герб – тризуб; заплету жовто-блакитну стрічку у волосся; я маю значок „тризуб”; у мене буде жовто-блакитний прапорець; надіну сережки „тризуб”; зроблю олівцями „татуювання” у вигляді тризуба; розповім про калину, лелеку, вербу, Тараса Шевченка).
Порада: якщо хтось не може навести аргумент, діти, які вже говорили, допомагають йому.
Завдання 1. Перегляньте разом відео до пісні „Лише у нас на Україні”: https://www.youtube.com/watch?v=kr00m5LKeZc.
У відеоряді діти впізнають рослини, птахів, національну символіку, національний одяг, національні кольори. А також побачать: вишні, вишневий цвіт, макове поле, пшеничне поле, яблука, букет польових квітів, сірого журавля, диких гусей, калину, Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві, соняшники, сливи, виноград, коровай, хліб, гуцульський танок, цвіт яблуні, вільшанку (зорянку), котики верби, тополю, прапор, вишиванки, гірський потік, український вінок, озеро, жовті глечики, біле латаття.
Завдання 2. „Україна – це ми” (КЛ1).
Знайди серед предметів у класі відгадку: море – плавати ніде, дороги – проїхати ніяк, земля є – зорати нема чого. (Карта)
Напиши на карті України своє ім’я. Кого ти любиш у рідному краю? Напиши їхні імена. Розмалюй на карті символи України. Намалюй прапорець приблизно в тому місці, де розташований твій будинок.
Порада: зробіть ксерокопію КЛ1 залежно від кількості дітей у класі. Підготуйте великий макет з обрисами карти України з картону (білого або навпіл жовтого і блакитного). Діти пишуть на ній свої імена (або пишуть їх на маленьких картках і наклеюють їх на велику карту).
Завдання 3. „Як намалювати тризуб?” (КЛ2).
Діти малюють або ліплять з пластиліну герб України – тризуб. Покажіть етапи створення малюнка за аркушем КЛ2, який можна вивісити у класі.
Завдання 4. Відгадай символи України.
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина)
Цвіте синьо, лист зелений,
Квітник прикрашає,
Хоч мороз усе побив –
Його не займає. (Барвінок)
У сорочці й шароварах
Весело танцюють так
Українські козачата.
Зветься той танок –… (гопак)
А моя матуся ніжними руками,
А моя матуся шиє, вишиває.
Скоро, – каже мати, –
березня дев’яте,
Ми портрет Тараса…
(рушником) прикрасим.
Сяду я тихенько,
Розпишу яєчко:
Сонечко вшаную,
Квітку намалюю
Та на щастя людям
Потім подарую. (Писанка)
