Пернаті – прихильники різних форм суспільного устрою. Одні воліють жити в галасливому і чисельному колективі, іншим до душі усамітнення і спокій. Залицяння, гніздування, відпочинок під час міграції та добування корму у птахів можуть відбуватись і спільно, і поодинці. Більшість птахів залюбки гуртуються. Наприклад, чаплі, мартини, пелікани, баклани, граки, коровайки, ластівки берегові, крячки гніздяться колоніями. Гагари, орли, яструби, кулики, річкові качки живуть поодинці або парами.
Птахи деяких видів усе життя тримаються зграї, інші гуртуються тільки для ночівлі, на токовищах або у місцях гніздування.
Особини одного виду можуть поводитися по-різному. Велика північна чапля й сіра чапля, які часто гніздяться окремими парами, можуть також утворювати колонії чисельністю кілька сотень пар. У зграї птахам легше виживати: знаходити корм, розмножуватися, захищатися.
Хижі самітники
Хижі птахи переважно переконані самітники. Типовим прикладом є великі яструби. Ці мисливці-одинаки і гніздяться відокремленими парами, і під час перельотів тримаються наодинці.
Великі яструби
Поодинокі пари для гніздування займають певну ділянку, на якій розміщують гніздо і добувають корм для себе і для пташенят. У гніздову пору кожній парі потрібна велика територія для полювання, на якій вони не терплять конкурентів. Гнізда будують з гілок, зазвичай на деревах або виступах скель, рідше – на землі. Птахи можуть використовувати гніздо багато років поспіль. Однак щороку вони зміцнюють його новими „будівельними матеріалами”. Птахи зазвичай облаштовують гнізда так, щоб до них не мали доступу хижі звірі.
Харчування разом чи порізно?
Як птахи добувають корм – колективно чи порізно – залежить від їхнього раціону, методів пошуку та місцеперебування. Якщо корму багато і конкуренції немає, деякі птахи вважають за краще харчуватись разом, особливо, якщо це полегшує добування їжі. Рожеві пелікани ловлять рибу зграями та влаштовують справжні загати, примушуючи здобич збиратися там, де виловити її найлегше. Пелікани, які пливуть попереду і по краях зграї, поступово повертають назустріч один одному, витісняючи рибу до центру.
Гриф
Пернаті, які полюють на одиночну здобич, наприклад, яструби, сови й деякі комахоїдні співочі птахи, живляться порізно.
У колоніях часто ночують, харчуються та мігрують зграями водночас декілька видів птахів. Наприклад, кулики гніздяться порізно, але мігрують великими згуртованими зграями, в яких можна побачити і представників інших видів. Зазвичай у таких зграях птахи не конкурують між собою. Наприклад, луки і пасовища – улюблене місце відпочинку під час міграцій змішаних зграй вівсянок. Раціон у них різний, кожна зграя віддає перевагу іншим кормам або вибирає насіння певного розміру.
В Африці та Індії на мертвечину злітаються грифи, сипи, стерв’ятники та інші падальники. Вони підтримують візуальний зв’язок у повітрі, і щойно хтось помітить на землі падаль, уся зграя стрімко летить вниз і ділить здобич. Найбільші і найсильніші хижаки харчуються першими, розриваючи трупні частинки на менші шматки. Це допомагає харчуватися і меншим птахам, дзьоби яких надто слабкі для первинної обробки їжі.
Колективна безпека
Головна перевага колективного життя – безпека, можливість своєчасно виявити хижаків і колективно захиститися від них. Гуртом легше знаходити корм, приваблювати шлюбного партнера, виховувати потомство.
Як довідатися про небезпеку одинокій пташці? Як захиститися від небезпеки? А от пернаті, які зібрались у зграї, гуртом відганяють ворогів, сповіщають одне одного про найкращі місця для харчування або місця зупинки під час міграції. Велика зграя відволікає хижака, розсіює його увагу. Йому важко зосередитись і вибрати одну жертву.
Алгоритм виживання
Та не все так безхмарно і в гурті. В колонії птахи живуть у тісняві, тож часто сваряться через територію гніздування, матеріали для гнізда та шлюбних партнерів. Площа індивідуальних ділянок у колонії залежить від особливостей місцеперебування, розмірів птахів та кількості вільних ділянок.
Розміщення птахів у колоніях залежить і від поведінки пташенят. Якщо пташенята покидають гнізда швидко, ділянки для гніздування зазвичай невеликі. Щоб виростити пташенят, які довго залишаються в гніздах, потрібна більша територія.
Птахи деяких видів вкрай агресивні по відношенню до чужих пташенят. Наприклад, поряд з тонкодзьобими мартинами гніздяться чорнодзьобі та рябодзьобі мартини. У таких змішаних колоніях тонкодзьобі мартини утворюють компактні одновидові угруповання, уникаючи сусідства з іншими мартинами.
Вигодовують пташенят обоє батьків. Дорослі птахи ревно захищають пташенят, відганяючи чужих нащадків. У разі небезпеки батьки видають попереджувальні крики, і малюки негайно повертаються у гніздо. Пташеня мартина на чужій території можуть вбити інші птахи!
Колонії крячки
Чемпіонами з густоти гніздування у світі пернатих є крячки – королівський, елегантний і жовтодзьобий. У колоніях цих птахів крихітні території сімейних пар нагадують бджолині стільники. Кожна пара захищає мінімальний простір довкола свого гнізда так, що птахи, які сидять на кладці яєць, можуть легко дотягнутись до сусіда дзьобом. Стратегія гніздування крячків полягає в тому, щоб розмістити гнізда якомога щільніше. Вилупившись, пташенята залишаються у гнізді лише кілька днів, а потім збиваються в зграйку-ясла і ростуть, поки не „встануть на крила”. Одні дорослі птахи охороняють потомство, інші – відлітають на пошуки корму. Повернувшись, батьки видають крик, у відповідь на який потомство безпомилково і моторно вибігає зі зграйки. І батьки, і пташенята крячків швидко вчаться розпізнавати одне одного за голосом і зовнішнім виглядом.
Пінгвіни
Товариські пінгвіни
Пінгвіни дуже товариські і мають спокійну вдачу. Гуртом вони плавають у морі, гуртом гніздуються у колоніях на березі. Здатність цих птахів організовувати величезні гніздові колонії вражає. Але саме колонії є чудовим способом збільшити відсоток виживання пташенят і продовжити потомство. Найбільш вразливі ті птахи, які розміщені на периферії колонії. Саме вони найбільше страджають від суворих погодних умов та ризикують потрапити на зуб хижакам. Але не лише хижаки є причиною загибелі пташенят. Пташенята гинуть і тоді, коли птахи збиваються у щільні зграї, перечікуючи бурю або мороз. На підвищення смертності впливають інфекції, які легко поширюються в колоніях, вражаючи насамперед найслабших особин.
Колективна форма виживання довела свою ефективність. У ході еволюції виживають найсильніші особини, які гідні стати продовжувачами свого роду.
