Наукова робота. Несприятливі погодно-кліматичні умови міста Чернівці

Роботу виконала:
Гайсюк Галина Михайлівна
11-А клас;
„Багатопрофільний ліцей для
обдарованих дітей”, м. Чернівці

Науковий керівник:
Білоус Вікторія Анатоліївна,
вчителька географії
„Багатопрофільного ліцею для обдарованих дітей”,
фіналістка V Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2020”
за версією науково-популярного
природничого журналу „КОЛОСОК”
у номінації „Географія”

Вступ

Земна атмосфера повсякчасно впливає на життя і діяльність людей. Ми великою мірою залежимо від її складу та стану приземного шару — погоди, від процесів та явищ, що її супроводжують. Деякі з них людина використовує з користю для себе, як наприклад, кліматичні ресурси. Однак чимало серед них і таких, що можуть завдати значної шкоди.

Небезпечні погодні явища часто виникають досить несподівано, проявляються як стихійні і завдають значних збитків населенню та господарству. Здебільшого вони пов’язані з особливостями атмосферної циркуляції, іноді на них впливає рельєф місцевості.

Для успішної боротьби з наслідками дії цих процесів і вирішення проблем охорони навколишнього середовища, раціонального природокористування необхідне всебічне вивчення їх географічного поширення, причин виникнення та особливостей повторюваності.

Об’єктом наукового пізнання виступають несприятливі погодно-кліматичні явища міста Чернівці. Предметом виступає частота та повторюваність прояву несприятливих погодно-кліматичних явищ.

Метою нашого дослідження виступає дослідження прояву несприятливих погодно-кліматичних явищ на території міста Чернівці.

Для досягнення мети перед нами були поставлені наступні завдання:

• виявити характеристики несприятливих погодно-кліматичних явищ;
• проаналізувати особливості прояву несприятливих погодно-кліматичних явищ в Україні;
• охарактеризувати особливості прояву несприятливих погодно-кліматичних явищ на території міста Чернівці.

Методологічна основа. Дослідженню несприятливих явищ на території України присвячені праці К.Т. Логвінова, В.Н. Бабіченко, М.Ю. Кумаковської, А.Н. Раєвського, Є.М. Айзенберга, Л.З. Проха, Р.П. Соснової, В.Ф. Мартазінової, О.К. Іванової та ін. До вчених, які вивчаючи клімат на території Українських Карпат , торкнулись питання вивчення стихійних явищ є М.С.Андріанов, М.М. Данилюк, І.О. Бучинський, В.Н. Бабиченко, Р.І. Кінаш, Я.С. Гук, О.В. Киналь та ін. В цих роботах викладені різні характеристики, їх просторово – часові особливості розподілу, а також деякі статистичні показники. Відомості про несприятливі явища погоди розміщені і в книгах серії “Клімат міста”.

Стихійні явища характеризуються значною мінливістю у часі і просторі і відзначаються надзвичайною складністю та різноманітністю, що призводить до труднощів в їх дослідженнях.

Розділ 1. Несприятливі метеорологічні умови як об’єкт дослідження

Земна атмосфера повсякчасно впливає на життя і діяльність людей. Ми великою мірою залежимо від її складу та стану приземного шару — погоди, від процесів та явищ, що її супроводжують. Деякі з них людина використовує з користю для себе, як наприклад, кліматичні ресурси. Однак чимало серед них і таких, що можуть завдати значної шкоди. Небезпечні погодні явища часто виникають досить несподівано, проявляються як стихійні і завдають значних збитків населенню та господарству. Здебільшого вони пов’язані з особливостями атмосферної циркуляції, іноді на них впливає рельєф місцевості. До небезпечних явищ, які часто бувають в Україні, належать зливи, густі тумани, сильні вітри, спека, хуртовини, снігопади, заморозки. Дещо рідше трапляються пилові бурі, суховії, смерчі, ожеледь[5].

Метеорологічні надзвичайні ситуації – це небезпечні природні процеси і явища, що виникають в атмосфері під дією різних природних факторів або їх сполучень, які надають або можуть зробити вражаючий вплив на людей, сільськогосподарських тварин і рослин, об’єкти економіки і навколишнє природне середовище.

До метеорологічних НС відносяться:

• метеорологічні явища, пов’язані з рухом повітря в атмосфері;
• метеорологічні явища, пов’язані з високими і низькими температурами;
• метеорологічні явища, пов’язані з випаданням опадів;
• метеорологічні явища, пов’язані з відкладенням льоду і налипанням мокрого снігу на електричних проводах;
• метеорологічні явища, пов’язані з утворенням ожеледі на дорогах;
• туман.

До метеорологічних явищ, пов’язаних з рухом повітря в атмосфері, відносяться:

• сильний вітер– рух повітря відносно земної поверхні з швидкістю або горизонтальною складовою понад 14 м / с;
• вихор– атмосферний утворення з обертальним рухом повітря навколо вертикальної або похилої осі;
• ураган– вітер руйнівної сили і значної тривалості, швидкість якого перевищує 32 м / с. Ураган “Катріна” почав формуватися 23 серпня 2005 р районі Багамських островів. Швидкість вітру під час урагану досягала 280 км / ч. 27 серпня 2005 ураган пройшов над узбережжям Флориди недалеко від Маямі і повернув у бік Мексиканської затоки. Найбільш важкої шкоди було завдано Новому Орлеану в штаті Луїзіана, де під водою опинилися близько 80% площі міста. В результаті стихійного лиха загинули 1836 чоловік;
• циклон– атмосферний обурення зі зниженим тиском повітря і ураганними швидкостями вітру, що виникає в тропічних широтах і викликає великі руйнування і загибель людей. Місцева назва тропічного циклону – тайфун;
• шторм –тривалий дуже сильний вітер зі швидкістю понад 20 м / с, що викликає сильні хвилювання на морі і руйнування на суші;
• смерч –сильний маломасштабний атмосферний вихор діаметром до 1000 м, в якому повітря обертається зі швидкістю до 100 м / с, що має велику руйнівну силу (рис. 8.8). Смерч є найбільш небезпечним природним явищем, пов’язаним з рухом повітря в атмосфері;
• шквал –різке короткочасне зусилля вітру до 20- 30 м / с і вище, що супроводжується зміною його напрямку і пов’язане з конвективними процесами;
• пилова буря– перенесення великої кількості пилу або піску сильним вітром, що супроводжується погіршенням видимості, видуванням верхнього шару ґрунту разом з насінням і молодими рослинами, засипанням посівів і транспортних магістралей. При курній бурі слід закрити обличчя марлевою пов’язкою, хусткою, шматком тканини, а очі окулярами.

До метеорологічних явищ, пов’язаних з високими і низькими температурами, відносяться:

• сильний мороз– це метеорологічне явище, коли очікувані та спостережувані негативні аномалії середньодобових температур повітря в листопаді – березні складають протягом не менше 5 діб від -10 до -25 ° С і більше або мінімальна температура повітря близька до екстремальних значень;
• сильна спека– це метеорологічне явище, коли очікувані та спостережувані позитивні аномалії середньодобових температур повітря в травні – серпні протягом не менше 5 діб становлять + 27 ° С і більше або максимальна температура повітря близька до екстремальних значень. [7]

У літню пору може мати місце небезпечне агрометеорологічних явище – посуха. Засуха – це комплекс метеорологічних факторів у вигляді тривалої відсутності опадів в поєднанні з високою температурою і пониженням вологості повітря, що приводить до порушення водного балансу рослин і викликає їх пригноблення або загибель.

Сильні мороз і спека небезпечні для життя і здоров’я людей, негативно впливають на їх працездатність, завдають шкоди сільському господарству і промисловості. Також в такі періоди зростає пожежонебезпека. Особливу небезпеку довгі і екстремальні низькі температури представляють для комунального господарства внаслідок промерзання труб водопостачання на вулицях і в приміщеннях, що призводить до відсутності водопостачання та водяного опалення в оселях людей.[13]

Високі і низькі температури можуть супроводжуватися сильним вітром. У зимовий час небезпечні хуртовини. Сильна хуртовина – це перенесення снігу над поверхнею землі вітром при швидкості понад 15 м / с і видимості менше 500 м. Заметіль можлива в поєднанні з випаданням снігу, що призводить до погіршення видимості і заносу транспортних магістралей.

У зимовий час слід враховувати вплив охолоджуючої сили вітру на організм людини (табл. 8.3).

При сильних заметілях і низьких температурах небажано пересуватися поза населеними пунктами. Можна втратити орієнтування і замерзнути. В автомобілі можна рухатися тільки по великих дорогах і шосе. При виході з машини не слід відходити від неї за межі видимості.

Таблиця 1

Вплив охолоджуючої сили вітру на організм людини

До метеорологічних явищ, пов’язаних з випаданням опадів, відносяться наступні.

Град – атмосферні опади, що випадають в теплу пору року у вигляді частинок щільного льоду діаметром від 5 мм до 15 см, зазвичай разом з зливовим дощем при грозі. Сильним градом вважаються частинки льоду діаметром понад 20 мм. Сильний град небезпечний для життя і здоров’я людей, може знищити посіви сільськогосподарських культур, привести до пошкодження дахів будівель, транспортних засобів.

Злива (сильний дощ) – це короткочасні атмосферні опади великої інтенсивності, зазвичай у вигляді дощу (дощу зі снігом). Сильним дощем вважається випадання опадів 50 мм і більше за 12 год або 30 мм і більше за 1 год. Тривалі сильні зливи – це випадання 100 мм опадів і більше за 2 доби. Сильні дощі можуть викликати повені, підтоплення вулиць, сходження селів, ускладнювати рух транспорту.

Сильний снігопад – це тривалий інтенсивне випадання снігу (20 мм опадів і більше за 12 год), що приводить до значного погіршення видимості і утруднення руху транспорту.

Метеорологічні явища, пов’язані з утворенням льоду і налипанням мокрого снігу на електричні дроти, становлять небезпеку для енергопостачання, що може привести до обриву проводів і порушення енергопостачання населених пунктів і регіонів. Такі випадки бувають у Росії, зокрема на Чорноморському узбережжі Кавказу, в Ставропольському краї і т.д. Обірвані дроти становлять небезпеку для життя людей.

Ожеледь – це шар щільного льоду, що утворюється на земній поверхні і на предметах при намерзанні переохолоджених крапель дощу або туману (розталого, а потім знову замерзлого снігу). Ожеледь небезпечний для пішоходів і автотранспорту.

Якщо в прогнозі погоди повідомляється про ожеледь або ожеледиці, слід вжити заходів для зниження ймовірності отримання травми, підготувати малоскользяще взуття, прикріпити на каблуки металеві набійки або поролон, а на суху підошву наклеїти лейкопластир, можна натерти підошву взуття наждачним папером.

Пересуватися слід обережно, не поспішаючи, наступаючи на всю підошву. При цьому ноги повинні бути злегка розслаблені, руки вільні. Якщо ви посковзнулися, слід присісти, щоб знизити висоту падіння. У момент падіння необхідно згрупуватися, і, перекотившись, пом’якшити удар об землю.[5]

Туман – метеорологічне явище, скупчення продуктів конденсації в виді капель або кристалів, зважених в повітрі безпосередньо над поверхнею землі, що супроводжується значним погіршенням видимості. Сильним туманом вважається туман з видимістю менше 100 м. Через сильний туман можуть відбуватися автомобільні аварії, в аеропортах не можуть здійснювати посадку літаки. [4]

Розділ 2. Прояв несприятливих метеорологічних умов на території України

Чималої шкоди господарству і населенню України завдають несприятливі метеорологічні явища. Вони мають значну територіальну відмінність та інтенсивність, по-різному виявляються в певні пори року.

Грози в Україні спостерігаються переважно з квітня по вересень, на узбережжях морів – у жовтні, листопаді, зимою грози бувають дуже рідко. Середня кількість гроз на рік 25-30, у південних районах кількість їх зменшується до 15-20, а у гірських районах зростає до 30-40. Інтенсивні і тривалі грози найчастіше спостерігаються під час проходження атмосферних фронтів.

Найбільша кількість днів з грозами спостерігається влітку, коли найбільше прогрівається підстилаюча поверхня, внаслідок чого створюються найсприятливіші умови для формування грозових хмар. Грози найчастіше відбуваються після полудня (з 15 год.), середня тривалість їх 2 год. У більшості випадків вони супроводяться зливами, інколи градом.

Люди можуть передбачати грозу за барометром і уникати її руйнівних наслідків за допомогою громовідводів.[6]

Град в Україні у середньому на рік буває 1-2 дні, у горах 4-6 днів, у степових районах його часто не буває зовсім. Найчастіше він випадає у травні – червні. Випадання граду, як правило, супроводжується значним зниженням температури повітря (на 6-8°С). Град завдає значної шкоди сільському господарству.

Град формується у потужних хмарах вертикального розвитку, де градина переміщується у висхідних течіях повітря, доки не подолає силу опору і не впаде на землю.

Тумани в Україні найчастіше бувають у холодний період року (особливо в грудні – лютому).

Утворення туману взимку зумовлюється охолодженням теплого вологого повітря, що надходить з Атлантичного океану та Чорного моря, значний вплив мають також місцеві умови – рельєф, температура і вологість повітря.

Протягом року найбільша кількість днів з туманами характерна для Карпат і Кримських гір (понад 120 днів), а також для території, що простяглася широкою смугою від Донецького кряжа на захід через усю Україну; найменше туманів буває на узбережжі Чорного моря, особливо у Криму (15-30 днів). Знайомлячи дошкільників з туманом, слід наголосити на тому, що це маленькі краплинки води, які зависли в повітрі. Туман може виникати з серпанку і розсіюватися, переходячи в серпанок.

Приморозки в Україні спостерігаються навесні і восени, коли вторгнення холодних мас повітря та охолодження земної поверхні викликають зниження температури повітря до 0°С вночі. На півночі та в гірських районах країни вони спостерігаються до кінця травня і пізніше, на Півдні – до середини квітня. На Південному березі Криму з кінця березня температура повітря майже не буває нижчою за 0°С.

Перші осінні приморозки у долинах Карпат та на півночі настають переважно у другій половині вересня, на півдні – у середині жовтня, на узбережжях морів – наприкінці жовтня – на початку листопада.

Приморозки завдають значної шкоди сільському господарству, особливо навесні, в період вегетації рослин. Для запобігання та зменшення інтенсивності застосовують полив ґрунту, димові завіси, різноманітні укриття. Старших дошкільників, особливо у сільській місцевості, треба познайомити з деякими заходами, які використовують проти приморозків.

Ожеледиця утворюється у холодний період року при температурі нижче 0… -3°С. Найчастіше вона буває на Донецькому кряжі, Приазовській височині (на рік приблизно 30 днів), а також у Карпатах та Кримських горах. Загальна тривалість ожеледиці коливається від 15 хв до 15 діб, середня – близько 12год.

Середня товщина намерзлого льоду 7-11 мм, максимальна до 300 мм (на височинах) та 200 мм (у горах). Утворення шару льоду понад 20 мм, особливо під час сильного вітру, завдає значної шкоди господарству (обриваються проводи і т. д.).

Хуртовини в Україні найчастіше спостерігаються у січні – лютому. Річна кількість днів з хуртовинами зменшується від 20- 25 днів на північному сході країни до 3-5 днів на південному заході. На Донецькому кряжі 25-29 днів з хуртовинами, у Кримських горах – близько 35 днів. У Закарпатті та на Південному березі Криму в окремі зими хуртовин не буває.[8]

Суховії в Україні спостерігаються у квітні – вересні, з максимумом у серпні. Виникають при підвищенні температури повітря понад +25°С, зниженні відносної вологості до 30% і швидкості вітру понад 5 м/с.

На території країни є два осередки з великою кількістю суховіїв: на півдні (Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька й Херсонська області та степові райони Криму) і на сході (Луганська, Донецька області). Середня кількість днів з суховіями в цих районах становить 25-30, в окремі роки 50-60.

Під час суховіїв слід звернути увагу дітей на шкідливість для розвитку рослин недостатньої кількості вологи, необхідності організовувати поливання рослин.

Пилові, або чорні, бурі виникають під час посушливої погоди й сильних вітрів внаслідок розвіювання сухого шару ґрунту. В Україні пилові бурі бувають переважно у березні – вересні, взимку лише 1-2 рази на десятиріччя. Найчастіше пилові бурі спостерігаються у степовій зоні – в середньому 3-8 днів на рік, у районі Херсона – Дніпропетровська – Мелітополя до 9-12 днів. На північному заході країни вони бувають рідко. Тривалість пилових бурь коливається від чверті години до кількох діб. Пилові бурі виникають найчастіше влітку, але найбільшої шкоди посівам вони завдають навесні.

Посухи. Тривала нестача опадів під час підвищення температури повітря у теплий період року зумовлює виникнення посух – весняних, літніх, осінніх. Весняні посухи спостерігаються у квітні – червні найчастіше на півдні Херсонської області; літні посухи – (у липні-серпні) переважно в прибережних районах та на півночі Криму. Осінні посухи (у вересні-жовтні) найхарактерніші для південних районів Одеської, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей.

В Україні посухи повторюються кожні 2-3 роки, завдаючи значної шкоди сільському господарству, особливо навесні в період інтенсивної вегетації рослин.

Для боротьби з посухами, пиловими бурями, суховіями застосовують захисні лісонасадження, снігозатримання, спеціальну обробку ґрунту для затримання вологи, зрошування, сівбу в оптимальні строки, застосування посухостійких сортів сільськогосподарських культур, а також раціональний розподіл сільськогосподарських культур з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов. [5]

Розділ 3. Характеристика несприятливих метеорологічних умов на території міста Чернівці

Місто розташоване у помірному кліматичному поясі. Клімат є помірно континентальним з м’якою зимою і теплим літом. Середньорічна температура повітря становить +8,6 °C, найнижча вона у січні (-2,9 °C), найвища — в липні (+19,8 °C). Зима, як правило, настає 28 листопада, а закінчується 9 березня; літо починається 20 травня, а закінчується 10 вересня. У середньому за рік у Чернівцях випадає 621 мм атмосферних опадів, найменше — у жовтні та січні-лютому, найбільше — у червні-липні. В літній період можливі сильні зливи. Щороку у зимовий період утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна. Середня швидкість вітру — від 3,3 м/с в липні до 4,0 м/с у січні. Середньорічна вологість повітря — 77 %. [10]

Несприятливі метеорологічні явища – це атмосферні явища, які мають аномальний характер. Вони пов’язані з особливостями процесів атмосферної циркуляції, на які в багатьох випадках впливають і орографічні чинники. До несприятливих метеорологічних явищ відносяться явища, які за своєю інтенсивністю перевищують гранично допустимі норми та займають.

Із усіх несприятливих метеорологічних явищ на території міста Чернівці за досліджуваний період найчастіше спостерігався туман (Рис. 3.1).

Рис. 3.1 Прояв несприятливих погодно-кліматичних умов у м. Чернівці

Тумани, викликаючи погіршення видимості, створюють несприятливі умови для руху транспорту. Вони збільшують забрудненість повітря у містах, накопичуючи продукти викидів промислових підприємств. Сильні тумани спостерігаються в основному в холодну пору року, коли після значних похолодань починається стійкий виніс тепла на попередньо охолоджену підстилаючу поверхню, тобто відбувається збільшення відносної вологості до стану насичення і пониження температури повітря. За 5 років спостереження туман спостерігався 242, тобто в середньому близько 50 на рік. Найбільша кількість туманів спостерігалась у 2014 році (68 днів) та у 2018 (60 днів), найменша кількість спостерігалась у 2016 році – тільки 33 дні з туманами. Найбільше днів з туманами спостерігається у листопаді та лютому місяцях (Рис. 3.2).

Рис. 3.2 Прояв туману на території м. Чернівці

Наступним за частотою прояву є сильний дощ. Дощі, під час яких випадає 30 мм опадів і більше за 12–24 год. вважаються стихійними для гірських районів, для рівнинних 50 мм. Найчастіше сильні дощі випадають протягом одного – двох днів. Інколи вони спостерігаються декілька днів поспіль.

Сильні дощі над територією міста мають яскраво виражений річний хід. Максимум припадає на місяць – червень і становить –20%. В березні спостерігається 15% випадків всіх сильних дощів, які випадають за рік. По 11% сильних дощів припадає на травень, липень та жовтень. Найбільше днів з сильними дощами спостерігалось у 2018 році, а саме – 29 (Рис. 3.3).

Рис. 3.3 Прояв сильного дощу на території міста Чернівці

До небезпечних метеорологічних явищ належать грози, які супроводжуються сильними зливами, шквалистим вітром, нерідко з градом.

Грози розпочинаються з квітня і закінчуються у вересні, з найбільшою активністю – з травня по серпень.

Загалом за період спостереження спостерігалось 24 грози, які нерідко супроводжувались градом не великих розмірів. Найбільше гроз спостерігалось у червні 2018 року.

Ожеледиця (діаметром 2 мм і більше) відноситься до несприятливих метеорологічних явищ, оскільки призводить до аварійних ситуацій на лініях зв’язку, ЛЕП і порушує експлуатацію інфраструктури загалом. Протягом досліджуваного періоду ожеледь спостерігалась 24 рази. На території міста Чернівці ожеледиця найчастіше формується в січні і рідше в грудні та лютому.

Сильний мороз (для області небезпечною вважається температура, коли абсолютний мінімум знижується до – 20ºС і нижче, особливо небезпечна – 30ºС). Сильний мороз спостерігався 18 разів. Найчастіше він спостерігається у січні та лютому. Найбільше днів з сильним морозом спостерігалось у січні 2017 року – 8 днів.

До сильних снігопадів відносять кількість опадів 20 мм і більше за 12 годин. Проте такі снігопади можуть тривати добу і більше безперервно, поглиблюючи небезпечну ситуацію.

При сильних снігопадах погіршується робота транспорту і зв’язку, пошкоджуються крони дерев, а пізні снігопади можуть призупинити посівні роботи. На території міста за останніх 5 років спостерігалось 13 снігопадів. Найбільше снігопадів відбувається у січні місяці.

Сильна спека. На території міста Чернівці завдяки специфічному мікроклімату в теплий період року створюються умови для формування небезпечної і особливо небезпечної температури повітря (сильна спека). Такою вважається температура повітря +27°С і +35°С відповідно. Також на території міста спостерігається посухи. Загалом в області спостерігалось 66 днів посухи та 33 дні сильної спеки. Найдовший період посухи спостерігався у вересні 2016 року – 15 днів.

Заморозки. Такі несприятливі метеорологічні явища позначаються перш за все на умовах росту і розвитку культур в період їхньої вегетації. За досліджуваний період спостерігалось 58 днів з заморозками.

Досить поширеним несприятливим метеорологічним явищем є паморозь. Паморозь спостерігалась 54 рази.

Вітер зі швидкістю 25 м/с і більше належить до несприятливих метеорологічних явищ. Такий вітер збільшує навантаження на проводи, висотні споруди, ЛЕП, піднімає в повітря пил і сніг, погіршує видимість і тим самим затрудняє рух транспорту. При сильному вітрові відбувається інтенсивне випаровування, що різко знижує вологість ґрунту і зменшує рівень води в різних водоймах. За період спостереження сильного вітру не було. Максимальна швидкість вітру досягала 13 м/с.

Висновки

Несприятливі метеорологічні явища – це атмосферні явища, які мають аномальний характер. Вони пов’язані з особливостями процесів атмосферної циркуляції, на які в багатьох випадках впливають і орографічні чинники. До несприятливих метеорологічних явищ відносяться явища, які за своєю інтенсивністю перевищують гранично допустимі норми та займають.

З усіх несприятливих погодних явищ в Україні найчастіше бувають сильні дощі — коли випадає 50 мм і більше опадів протягом 12 годин і менше. Як правило, вони випадають протягом одного, іноді декількох днів поспіль, охоплюючи різні території. Найбільша їх повторюваність припадає на червень — серпень (до 70 %), з максимумом у липні.

У літній період на території України фіксується 25-30 днів з грозами (у Карпатах — до 40), які супроводжуються зливами, інколи градом. Град випадає на рівнинах два-три рази на рік, а в Карпатах — чотири — шість разів. Випадання крупного граду (діаметр градин 20 мм і більше) зумовлюється інтенсивними конвективними процесами, що виникають на холодних атмосферних фронтах та фронтах оклюзії. У літні місяці град може випадати одночасно в декількох областях. Переважно це відбувається о 15-18-й годині. Тумани фіксуються 15-30 днів на рік (у горах до 130 днів).

Значної шкоди сільському господарству завдають заморозки — навесні (квітень і навіть травень) і восени (з другої половини вересня).

За 5 років спостереження туман спостерігався 242, тобто в середньому близько 50 на рік. Найбільша кількість туманів спостерігалась у 2014 році (68 днів) та у 2018 (60 днів), найменша кількість спостерігалась у 2016 році – тільки 33 дні з туманами.

Наступним за частотою прояву є сильний дощ. Дощі, під час яких випадає 30 мм опадів і більше за 12–24 год. вважаються стихійними для гірських районів, для рівнинних 50 мм. Найчастіше сильні дощі випадають протягом одного – двох днів. Інколи вони спостерігаються декілька днів поспіль.

До небезпечних метеорологічних явищ належать грози, які супроводжуються сильними зливами, шквалистим вітром, нерідко з градом.

Грози розпочинаються з квітня і закінчуються у вересні, з найбільшою активністю – з травня по серпень.

За досліджуваний період спостерігалось 58 днів з заморозками.

Досить поширеним несприятливим метеорологічним явищем є паморозь. Паморозь спостерігалась 54 рази

Список використаних джерел

1. Архів погоди в Чернівцях (аеропорт) – [Електронний ресурс] / Точка доступу – http://rp5.ua
2. Андрианов М.С. Вертикальная термическая зональность Советских Карпат / М.С. Адрианов // Геогр. сб. Львов. ун-та, 1957. – Вип. 4. с. 126.
3. Бучинський І.О. Клімат Українських Карпат / І.О. Бучинський, М.М. Волеваха, В.О. Коржов. – К.: Наук. думка, 1971. – С.12–25.
4. Кошелнико И.В. Туманы / И.В. Кошельнико // Труды УкрНИГМИ. – 1977.–Вип. 155.–156 с.
5. Кульбіда М.І. Глобальне потепління та частота стихійних явищ в Україні / Кульбіда М.І., Барабаш М.Б., Гребенюк Н.П., Татарчук О.Г., Корж Т.В. // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. Київ: ВГЛ Обрії, 2004. Т. 3, ст. 138–140.
6. Киналь О., Крогулець Е. Гідрокліматичні особливості зволоження територій. – Кам’янець-Подільський: ПП Мошинський В.С., 2016. – 108 с.
7. Логвинов К.Т. Опасные явлений погоды на Украине // К.Т. Логвинов, В.Н. Бабиченко, М.Ю. Кулаковская. – Л. : Гидрометиздат, 1972.–236 с.
8. Миронченко Г.В. Сильные снегопады на территории Украины и Молдовии / Г.В. Миронченко, В.М. Мошин // Труды УкрНИГМИ. – 1989. – Вип. 2.–с. 233.
9. Моргоч О.В. Проблеми оцінки і використання кліматичних ресурсів Українських Карпат / О.В. Моргоч // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природноресурсного потенціалу України: Тези доповідей Другої всеукр. наук.-метод. конф. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 134–136.
10. Моргоч О.В. Особливості місцевого клімату Чернівців. – Чернівці, Рукопис. – 2012. – 14 с.
11. Природа Чернівецької області/За ред. К.І.Геренчука.-Львів: Вища школа, 1978.-158 с
12. Статистичні матеріали Чернівецького обласного Гідрометеоцентру – Чернівці, 2007-2016 рр.
13. Температура воздуха на Украине. – Л.: Гидрометиздат, 1987.
14. Холявчук Д.І. Карпатський регіон у контексті глобальних кліматичних змін / Дарія Холявчук // Науковий вісник Чернівецького університету:зб.наук.пр. – Чернівці:Чернівецький ун-т, 2012. – Вип.614-615: Географія. – С.116-120

Додатки

Додаток А

Туман у м. Чернівці

Додаток Б

Злива у м. Чернівці

Додаток В

Гроза у м. Чернівці

Додаток Г

Сильний сніг у м. Чернівці