Роботу виконала:
Сайар Серпіль Мустафа,
учениця 9-А класу
Криворізького Центрально-
Міського ліцею

Науковий керівник:
Крохіна Вікторія Валеріївна,
вчитель біології, вищої категорії,
старший вчитель
Криворізького Центрально-Міського ліцею,
лауреатка V Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2020” за версією
науково-популярного природничого
журналу „КОЛОСОК” у номінації
„Біологія та основи здоров’я”

ВСТУП

Актуальність теми. В усі часи тема екології залишатиметься популярною, адже середовище нашого життя має бути комфортним. Середовище – одне з екологічних понять; під ними ми розуміємо комплекс природних тіл і явищ, з якими організм знаходиться у прямих або опосередкованих зв’язках. Однак, коли мова йде про екологічні проблеми, звичайно говориться про погане повітря, забруднену воду, підвищений шум і радіацію і не згадується не менш важливий екологічний фактор – постійне видиме сере-довище і його стан. Наукові дослідження свідчать що постійне візуальне середовище, його насиченість зоровими елементами впливає на психічний і загально-фізіологічний стан людини, особливо впливає на його орган зору, тобто діє як будь-який інший екологічний фактор. [1]

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), процеси урбанізації неминуче ведуть до постійного зростання кількості психічних захворювань. За оцінкою деяких психіатрів, 80% їх пацієнтів страждають «синдромом великого міста», основними ознаками якого є пригнічений стан, агресивність і психічна неврівноваженість. Соціологічні дослідження показали, що 72%жителів нових мікрорайонів хотіли б жити в іншому місці. Головна причина – протиприродність навколишнього середовища. До елементів потужних зорових подразників, крім архітектурних об’єктів, також слід віднести транспорт на вулицях міста, оскільки він, як динамічне навантаження, має великий вплив на сенсорні системи. Ще одним елементом агресивного візуального середовища є велике скупчення людей в містах (оцінюється як велике число однакових об’єктів). Фахівці стверджують: сьогодні візуальне середовище в містах перетворюється в екологічно небезпечний фактор, що вимагає негайного дієвого і разом з тим обережного втручання в його зміст.

Мета: дослідження впливу візуальної екології на самопочуття людини.

Об’єкт дослідження: візуальне середовище Центрально-Міського району м. Кривого Рогу

Предмет дослідження: вплив візуального середовища на людину, шляхи покращення урбанізованого візуального середовища.

Гіпотеза: припущення причин поганого/хорошого емоційного та психологічного стану людини під впливом візуального стану навколишнього середовища.

Мета і гіпотеза дослідження дозволяють виокремити наступні завдання дослідження:

1. Здійснення теоретичного аналізу проблем візуальної екології.
2. Оцінка візуального середовища м. Кривого Рогу.
3. Рекомендації щодо покращення самопочуття людей за рахунок удосконалення архітектури.

Методи дослідження:

емпіричні – вивчення наукової літератури, спостереження, статистична обробка результатів дослідження;

теоретичні – аналіз і синтез отриманих даних, узагальнення результатів дослідження.

РОЗДІЛ 1. ВІЗУАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ

1.1. Візуальна екологія як новий напрямок екології

Архітектура останніх 50 років негативно впливає на психоемоційний стан людини. Взаємодія архітектури та екології найчастіше обмежуються в кращому випадку використанням в будівництві екологічно чистих матеріалів та енергозберігаючих технологій. В реаліях сьогодення в багатьох містах різко змінене візуальне середовище: переважаєтемно-сірий колір, прямі лінії та кути, міські будівлі в основному статичні та мають велику кількість плоскостей, що негативно впливає на зорові процеси.

Візуальна або відеоекологія – новий науковий напрямок екології, що розвиває аспекти візуального сприйняття навколишнього середовища. Даний напрямок в області екології з’явився завдяки російському вченому, доктору біологічних наук, автору теорії автоматії саккад (1987 р.) Василю Філіну. Термін “відеоекологія” складається з двох слів: “відео” – все те, що людина бачить за допомогою органу зору і “екологія” – наука про різні аспекти взаємодії людини з навколишнім середовищем.[1]

Умови життя сучасної людини суттєво змінилися із розвитком науково-технічного прогресу. Різко змінилося видиме середовище, його кольорова гама, структура оточуючого простору. Якщо до природного середовища очі людини пристосувалися еволюційно за багато мільйонів років, то у міському середовищі вони опинилися порівняно нещодавно й адаптаційні механізми ще формуються. Постійно видиме поле, його насиченість зоровими елементами спричиняє вплив на стан здоров’я людини, діє саме так, як будь-який інший екологічний фактор. До діючого на зорову систему візуального оточення відноситься візуальне середовище міст (архітектурне та кольорове оформлення будинків та вулиць), приміщень, оформлення інтер’єрів, поліграфічна продукція, телевізор, комп’ютер та комп’ютерні ігри.Усі перелічені вище носії візуальної інформації можуть спричиняти значний вплив на стан зорової системи людини та психічний стан людини.

Проблема відеоекології стала особливо актуальної в останні роки у зв’язку із урбанізацією, яка відторгнула людину від природнього візуального середовища.

Візуальне середовище – один з головних компонентів життєзабезпечення людини. Під візуальним середовищем розуміють навколишнє середовище, яке людина сприймає через орган зору у всьому його розмаїтті. Усе видиме середовище умовно можна поділили на дві складові: природну й штучну.

Природнє візуальне середовище перебуває в повній відповідності з фізіологічними нормами зору, тому що еволюція людського ока відбувалась саме  у відповідності до природного середовища. Штучне ж середовище сильно відрізняється від природнього і у багатьох випадках не відповідає закономірностям зорового сприйняття людини.

1.2. Концепція про автоматію саккад

Теоретичною основою відеоекології є концепція про автоматію саккад.

(Ми всі знаємо про те, що наше серце, легені та інші органи працюють автоматично, наприклад серце скорочується раз у 0,4 сек. Виявляється наші очі також мають автоматичні цикли і рухаються за певними закономірностями на які ми свідомо не можемо вплинути. Згадайте коли ви бачите як у людини яка  спить рухаються очні яблука.)

Людина сприймає зовнішнє середовище через зоровий аналізатор. На думку вчених 80% інформації людина одержує саме через зір.Око постійно рухається і переміщується у двох основних площинах: горизонтальній і вертикальній. Така активність досягається природою окорухового апарату, роботою його нервових центрів, властивостями м’язів ока, які є самими швидкодіючими в організмі. Необхідність такої рухливості пояснюється, насамперед тим, що око людини ясно бачить навколишні предмети дуже малою ділянкою сітківки всього 0,4 мм у діаметрі. Розмір поля зору в середньому становить близько 120º.

Існують два основні види рухів очей – повільні й це швидкі. Швидкі рухи очей одержали назву саккади. Автоматія саккад -властивість окорухового апарату людини здійснювати швидкі рухи очей мимоволі в певному ритмі в бадьорому стані при наявності і відсутності зорових об’єктів і під час парадоксальної стадії сну. Саккади лівого і правого ока абсолютно синхронні і мають однакову амплітуду. орієнтовані саккади також в одному напрямку. Наявність великої кількості саккад означає, що зорова вісь очей змінює свій напрямок кожні півсекунди, це дає підстави стверджувати, що очі постійно сканують навколишній простір. Саккади виникають і під час сну, і у сліпих людей, що говорить про їх автоматію (як автоматія скорочень серця, дихання).[2]

Рис.1.2. Зразки руху лівого і правого очей під час фіксації нерухомої точки

Саккад досить багато, напрямок погляду змінюється кожні півсекунди. Таким чином око постійно сканує навколишній простір.При цьому саккаді ока неодмінно потрібно зупинитися на якомусь елементі. Як тільки це відбувається, око заспокоюється й амплітуда його саккад зменшується до мінімальних значень, число ж саккад залишається незмінним. Через 2-3 секунди око ще раз сканує навколишнє середовище декількома саккадами й знову зупиняється на якійсь деталі, мінімізуючи амплітуду саккад. Отже для комфортної роботи ока у навколишньому середовищі повиннні бути різноманітні деталі.[3]

Рис. 1.1. Запис руху очей під час розглядання фотографій і розподіл точок фіксації.

Характер проходження саккад обумовлений діяльністю центральної нервової системи, відповідні структури якої здатні генерувати сигнал по типу автоматии, тобто здатні до рітмогенеза. Кожній людині властивий власний патерн проходження саккад, який визначається трьома параметрами: інтервалом між саккадами, їх амплітудою і орієнтацією.

1.3. Класифікація візуальних середовищ 1) (картинка психоделическая)

Професор Філін В. А. відзначив, що середовище може являти собою сукупність комфортного, гомогенного і агресивного полів.

1.3.1. Комфортні візуальні поля– це поля з великим різноманіттям елементів у навколишньому просторі. Наявність кривих ліній різної товщини й контрастності, гострих кутів у вигляді вершин і загострень, які утворюють силует, розмаїття колірної гами, згущення й розрідження видимих елементів і різна їх віддаленість є характерними рисами цих полів. Природне середовище, в якому є ліс, гори, ріки, хмари і є прикладами такого комфортного візуального середовища. У комфортному середовищі лісу після кожної саккади в мозок йде нова «картинка». Так само і при розгляданні старовинної будівлі з багатою архітектурою після кожної саккади в мозок йде нова «картинка». В цьому середовищі усі механізми зору працюють в оптимальному режимі [1].             

Рис. 1.3. Комфортне візуальне середовище. Човникова станція. м. Кривий Ріг

1.3.2. Гомогенні візуальні поля – це видимі поля в навколишньому просторі, де відсутні зорові деталі взагалі, або кількість їх різко знижена. У міських умовах гомогенні візуальні поля утворюються торцями будинків, заборами, дахами, асфальтовими дорогами. Гомогенізація міського середовища пов’язана із застосуванням панелей і скла великого розміру та інших сучасних однотипних будівельних матеріалів.

Великі однотонні поверхні без яких-небудь яскравих плям викликають візуальний дискомфорт. Скануючи простір, око не знаходить об’єкти, за які можна було б зачепитися погляду, тому мозок не одержує ніякої інформації. У однорідному гомогенному середовищі (рівномірні поверхні великого розміру) в свідомості людини може виникнути ефект «порожнього поля». Це відбувається, якщо при автоматии саккад на сітківці виникає перепад освітленості фоторецепторів – об’єкт стає як би нерухомий щодо фоторецепторів, і людина перестає його бачити через 1-3 с.При погляді на таку голу стіну оку абсолютно нема за що «зачепитися». Це означає, що навіть якщо людина дивиться на таку стіну всього лише 3 секунди, то за цей час виникає 6-9 саккад – рефлекторних пошукових рухів очей, і всі вони припадають на поверхню, де немає зорових елементів для фіксації погляду. Подібну ситуацію можна порівняти з відчуттям, яке виникає коли людина, зробивши черговий крок, не відчуває під ногою землю. Так і очі за 3 секунди близько десяти разів «провалюється» в яму. Ця ситуація неминуче веде до стану дискомфорту.

Подібними гомогенними полями набите будь-яке місто. На вулицях це голі торці будинків, панелі великого розміру, монолітне скло, асфальтове покриття доріг, гаражі й павільйони. Загалом, будь-яка одноколірна площина, обмежена прямими лініями.

Рис. 1.4. Гомогенне візуальне поле. Торговий комплекс «Плаза». м. Кривий Ріг

1.3.3. Агресивні візуальні поля

Навколишнє середовище, в якій людина одномоментно бачить велику кількість однакових елементів, носить назву агресивного візуального середовища.

Агресивні видимі поля які виділяють фізіологи

Рис. 1.5. Агресивні візуальні поля: а – «тільняшка», б – «тканина в горошок», в – «прожектор»

За своїм негативним впливом тест «прожектор» займає перше місце – 83% випробовуваних сприймають таке поле як агресивне, інші тести – від 55% до 71%.

При великій кількості однакових об’єктів в полі зору (горошини на тканини, смужки на «тільнику», концентричні кільця в «прожекторі») людина не може встановити, на якому об’єкті вона фіксувала свій погляд до саккади, а на якому – після. Око легко втрачає той об’єкт, який тільки що фіксував. Представлені тести в природному середовищі не зустрічаються. Однак в штучному середовищі, створеному людиною, окремі елементи цих тестів можуть займати більшу частину видимої площі об’єкта. По суті, повторювані вікна будинків є аналогією тесту тканини в горошок, а багатоповерховий будівлі в віддаленому розгляді, дублюють тест «тільняшка».

При формування ритмічних рядів у візуальному середовищі треба мати на увазі, що область ясного бачення сітківки ока становить 2 °. Так, чорна точка розміром 7 мм в діаметрі добре фіксується на білому аркуші паперу з відстані 0,8 м. У цьому випадку вона вписується в область ясного бачення. Найважче фіксувати 2 точки такого ж розміру. Вони теж вписуються в область ясного бачення, але в цьому випадку людина вже не знає, яку точку він фіксує в конкретний момент. Ще важче розглянути 3 однакових об’єкта, тому що обидва крайніх потрапляють на межі області ясного бачення і т.д. Для успішної фіксації два однакових елемента повинні бути рознесені не менше, ніж на 2 °, а загальне число однакових елементів не повинно перевищувати 5. Для того, щоб не спостерігалося явище монотонності, число однотипних об’єктів в пейзажі не повинно перевищувати 13. Ймовірно, в міських умовах загальне число однакових елементів повинна не перевищувати 10. Монотонність в пейзажі спостерігається, якщо однотипні об’єкти рознесені на 1°-2°. В агресивному полі число однакових елементів доходить до 100 і більше.

Сучасна архітектура в містах у багатьох випадках створює агресивне візуальне середовище. Це притаманне всім багатоповерховим будівлям, коли на величезній стіні розташована велика кількість вікон. Вікон так багато і вони настільки однакові, що, по суті, порушується основна функція зору – визначення, куди дивляться очі, і що вони бачать. У практиці радянського містобудування є цілі вулиці, що представляють собою безперервний ланцюг агресивних видимих ​​полів.

Рис. 1.6. Агресивне візуальне поле. Лікарня «тисячка» м. Кривий Ріг

Занадто велика кількість однотипних об’єктів, на яких можна зафіксувати погляд, приводить до того, що в мозок надходить величезна кількість сигналів, які містять таку ж саму інформацію. Це викликає сум’яття, відблиски в очах і змушує нас швидко відвертатися. Проте, у містах з кожним днем з’являються все нові й нові агресивні поля. Це й панельні багатоповерхові будинки з рівномірним розташуванням вікон, рівна цегельна кладка, плитка в метро й багато чого іншого.

Негативний вплив гомогенних і агресивних полів підсилює їхня комбінація із прямими лініями й прямими кутами, які око також «не любить» [4].

1.4. Наслідки впливу негативного візуального середовища на мешканців урбанізованих міст

Протиприродне візуальне середовище міста породжує ряд наслідків:

1. Найпоширенішим дефектом зору є короткозорість. У міських умовах вона зустрічається в 1,5-2 рази частіше, ніж у сільській місцевості. У сільських жителів візуальне середовище ближче до природної, що зменшує втомлюваність ока.
2. Психічні захворювання. За даними ВООЗ процеси урбанізації ведуть до неухильного зростання кількості психічних захворювань. Англійський учений свого часу досліджував енцефалограми людей, яким показували різні архітектурні об’єкти. Так ось, коли людина споглядала залізобетонну будівлю типової забудови, її енцефалограма не надто відрізнялася від такої, яку переживає припадок епілептика.
3. Агресивність. В агресивному видимому середовищі людина часто знаходиться в стані безпричинного озлоблення. Як правило, там, де гірше візуальне середовище, більше і правопорушень, хуліганства, пияцтва, лихослів’я. У багатьох великих містах, наприклад, криміногенна обстановка погіршується від центру до околиць, де цілі мікрорайони складаються з агресивних полів.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ВІЗУАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА М. КРИВОГО РОГУ

2.1.  Методики оцінки візуального середовища

На сьогоднішній день для вивчення особливостей зорового сприйняття архітектурного середовища використовуються різні методики.

Для визначення коефіцієнту агресивності сучасних архітектурних споруд застосовується «стабілографічна оцінка агресивності статичних та динамічних візуальних агресивних та гомогенних полів», яка базується на дослідженні стійкості людини в стані вертикальної пози, до і після перегляду відеокасети з агресивним або гомогенним полем.

В Харківській архітектурній школі розроблено «методи морфологічної інормативності архітектурної форми»:

1. «Метод інформаційної фіксації архітектурної форми» – базується на сприйнятті об’єкту з 8-ми базових точок.
2. «Метод кількісного аналізу інформативності силуетних (контурних) характеристик архітектурної форми» (О. Фоменко), що базується на інтеграції аналітичних даних про математичні характеристики контурів силуетів архітектурних споруд, зафіксованих з достатньої кількості точок сприйняття та аналогічних даних про його деталі.
3. «Метод кількісного аналізу та оцінки інформативності морфологічних характеристик архітектурних ансамблів, що сприймаються вздовж фронту забудови» (С.Г.Чечельницький), при якому проводиться послідовний кількісний аналіз співвідношень інформативності об’єктів фронту вуличної забудови;
4. «Метод кількісного аналізу та оцінки інформативності морфологічних характеристик архітектурних ансамблів, що сприймаються при фронтальному приближенні до них» (С.Г. Чечельницький).

Г.Г.Азгальдов пропонує наступну процедуру аналізу: фотографія будинку розкреслюється на квадрати, наприклад, в маштабі 1х1м. Далі здійснюється підрахунок прямих та кривих ліній, а також кількість кольорових плям. Однак в більшості цей метод може застосовуватись до старої архітектури, де на квадратному метрі може перебувати декілька ліній та кольорів.

5. «Метод архітектурних розгорток» базується на виділенні траєкторій переміщення в організованому просторі та переліку точок зацікавленості, які несуть інформацію новизни. Це своєрідний аналіз динаміки сприйняття просторового середовища.
6. «Методи візуального та графоаналітичного видового розкриття пам’ятників архітектури».

В центрі «Відеоекологія» дослідження проводились фотоелектронним методом за допомогою пристрою, в якому почергово розміщувались фотокартки із зображенням тої чи іншої споруди, частини міського середовища та фіксувались рухи очей по цим зображенням за допомогою спеціальних лінз. Також, В. Філін запропонував піддослідним одразу декілька тестів, за якими треба відповісти на питання: чи подобається дане зображення? А потім виставлялась оцінка привабливості кожному тесту за п’ятибальною шкалою.

На сьогодні відомо також і наступні методи графоаналітичного аналізу видимого середовища в місті:

1) графоаналітичний метод оцінки Федосової С.І. агресивності та гомогенності візуальних полів міського середовища, для горизонтальних, веритикальних та похилих площин. Даний метод грунтується на тому, що на площину досліджуваного об’єкту, накладається сітка та визначається коефіцієнт агресивності, який залежить від кількості чарунок сітки та від кількості чарунок, в яких більше двох однакових видимих елементів;

2) візуально-ландшафтний аналіз – метод дослідження містобудівного середовища, який дозволяє встановити об’ємно-планувальні параметри об’єкту нового будівництва або реконструкції в цілях збереження, реабілітації та доцільного розвитку історико-містобудівного середовища.

2.2. Виявлення типових візуальних середовищ Центрально-Міського району м. Кривого Рогу

Для оцінки візуального середовища об’єкти умовно були розділені на групи залежно від соціального призначення: житловий фонд; ландшафтно-рекреакційна зона; підприємства торгівлі; організації керування; храми й пам’ятники архітектури.

Об’єкти житлового фонду в історичному центрі міста (пр-кт Поштовий, вул. Святомиколаївська, пл. Богдана Хмельницького) містить багато будинків, які значними обєктами архітектури (Додаток А). Вони побудовані в кінці 19 на початку 20 сторіччя і представляють собою комфортні візуальні поля. На них приємно дивитися, поряд з ним  не відчуваєш дискомфорту.

Більша частина будинків Центрально-Міського району (вул. Лермонтова, вул. Старовокзальна, м-рн Карачуни) є переважно багатоквартирними будинками, побудованими із цегли, бетону, мають прямокутну форму з гострими кутами, темного кольору. Деякі будинки облицьовані плиткою. Такі будинки зводилися переважно у 60-80 роки минулого сторіччя, у зв’язку з необхідністю швидкого розв’язання житлової проблеми. Питанням формування комфортного візуального середовища уваги в ті часи не приділялося.(Додаток Б)

Будинки, побудовані наприкінці 20 століття – мікрорайон Всебратське-2, багатоповерхівки мікрорайону Карачуни та Миколаївського шосе.   Вони розташовані близько один до одного, створюють так звані квадрати, що приводить до оточення людини агресивними полями. Виглядаючи з вікна, людина бачить вікна.

Всі ці будинки мають прямі дахи, що не надто сприятливо для очей, оскільки погляду на такій лінії нема за що «зачепитися». Різка межа, яка відокремлює плоский дах від неба, порушує зорове сприйняття. (Додаток В). Не дарма за старих часів будували палаци з нерегулярними обрисами, що складалися з безлічі башточок і шпилів, які створювали вражаючий ефект: будівля ніби розчиняється в повітрі.

Деякою мірою зменшення агресивності візуального середовища здійснено за рахунок різнокольорового забарвлення фасадів, розпису фасадів муралами,висадженням біля будинків дерев, створенням малих архітектурних об’єктів – дитячих та спортивних площадок. Додають візуального комфорту також квітучі клумби. (Додаток Д )

Яскравим прикладом перетворення агресивного візуального середовища у більш комфортне може слугувати будинок міської ради. Висадження дерев з округлою кроною, яскраві клумби, фонтани зменшили агресивність будови, в якій повторюються у великій кількості одноманітні елементи.

Аналіз візуальної комфортності ландшафтно-реакреаційних зон Кривого Рогу доводить, що жива природа має всі необхідні якості для оптимального зорового сприйняття. Річки, парки, сквери утворюють комфортне візуальне середовище. В таких умовах механізми зору працюють в оптимальному режимі. Коли людина перебуває в природньому середовищі, то при будь-якій амплітуді саккад, при будь-якій їх орієнтації і будь-якому інтервалі часу завжди найдеться достатнє число елементів для фіксації. Погляд зупиняється на якомусь елементі, амплітуда саккад зменшується до мінімуму. Так, низкою йдуть фіксації очей на нових і нових елементах: листах, гілках, верхівках дерев, чагарниках, траві, пеньках і т. ін. І всюди око знаходить «свій спокій». Людина у цей час відпочиває, нічого не розглядаючи пильно, а це значить, що й автоматія саккад працює у власному режимі із кращою орієнтацією й властивим їм інтервалом. Тому жителям містатак хочеться вибратись на природу, щоб відпочити від міського техногенного агресивного середовища, у тому числі, і для відпочинку зорового аналізатора. У Центрально-Міському районі є 3 парка, багато скверів. Деревами обсаджені тротуари, двори. В районі є геологічна памятка Скелі МОДРу, протікають річки Інгулець і Саксагань, які зливаються у парку Мершавцева. Така велика кількість природних зон у районі значно негативний вплив агресивних та гомогенних візуальних полів, створених будівлями.

Театри, музеї, виставочні й концертні зали – це будинки, від відвідування яких люди очікують естетичного задоволення, психологічної розрядки. Тому формування комфортного візуального середовища для установ культури й мистецтва першочергове завдання. З установ культури досліджували театр ім. Т.Шевченка та будинок культури на мікрорайоні Карачуни. Їх зовнішній вигляд викликає естетичну насолоду, тому невипадково, що площі перед цими будівлями є улюбленим місцем відпочинку.

Рис. 2.2. Театральна площа. м. Кривий Ріг

Найбільш мобільною частиною архітектури є малі її форми (кіоски, палатки, зупинки автобусів і вітрини магазинів). З їхньою допомогою можна швидко міняти візуальне середовище. Частіше за все, на жаль, візуальне середовище погіршується одноманітного виду палатками і кіосками, які створюються за тими ж естетичними нормами, що й «велика» архітектура: ті ж гомогенні й агресивні візуальні поля. До того ж такі гомогенні і агресивні обєкти  перебувають поруч із візуально більш сприятливими спорудами і своїм видом завдають шкоди візуальному середовищу. Так, наприклад, достатньо комфортний з точки зору відеоекології фасад будинку № 48 на проспекті Поштовому закривається ларьками, магазинчиками.

Рис. 2.2. пр-кт Поштовий, 48

Наприкінці ХХ століття в місті сформувалось принципово нове просторове середовище – інформаційне. Характерним проявом такого явища стали білборди на транспортних магістралях, рекламні щити, медіафасади. Реклама стала сьогодні самостійним архітектурним елементом, вона розташована на фасадах будинків, магазинах, установах. Основна її мета – привернути увагу будь-якими способами. Усе це, безумовно, впливає на психіку людини, веде до стресів, психоемоційної утоми, дратівливості. Яскраві плакати, що кричать, розсіюють увага автомобілістів і пішоходів, відволікають їх, нерідко, провокують дорожньо-транспортні пригоди.

2.3. Зонування м. Кривого Рогу за станом візуального середовища

Нами було проведено натурне обстеження фасадів будинків м. Кривого Рогу відносно вимог візуальної екології у різних районах міста.

При зіставленні двох будівель з різних епох легко побачити як сильно вони відрізняються. Ця різниця полягає в наступному:

1) в насиченості елементами – мале їх число в сучасній будівлі і велике в старовинному;

2) в структурі елементів – безліч прямих ліній і прямих кутів в сучасній будівлі, і багато гострих кутів і кривих ліній в старовинній будівлі;

3) в розмірах площин – одна велика площина в сучасному і багато малих площин у старовинній будівлі;

4) в силуеті будівель – спрощений силует в сучасній будівлі, замість якого просто пряма лінія. без єдиного елемента, і складний і різноманітний силует в старовинному.Як бачимо, декорування архітектурних споруд має функціональну властивість, і той, хто перший сказав про «архітектурних надмірностей», завдав всім нам великої шкоди. Постраждала не тільки естетична сторона – нависла загроза над фізіологічними механізмами зору.

Складається враження, що архітектори старої формації знали добре і про автоматію саккад, і про бінокулярний зір і робили все для того, щоб їх архітектура відповідала фізіологічним вимогам зору.

Якості архітектури фасадів:

1)кін. 19 – поч. 20 ст. – відповідність всім поставленим вимогам візуальної екології;

2)1920-ті – 1960-ті роки – це масштабність відповідно до розмірів людського тіла,пластичність деталей фасаду, вертикальне зонування; наявність гомогенних видимих полів;

3) кін. 1960 – 1980-ті роки – відсутнє горизонтальне зонування будинку,сприйняття з різних точок видимості не призводить до отримання якісно новоїінформації, наявність гомогенних та агресивних видимих полів, відсутністьархітектурних деталей;

4) кін. 20 – поч. 21 ст. – мінімальне розчленування вертикальнихярусів будинку, маловиявлена тектоніка, наявність суперграфіки, нівелювання ролі природногооточення, пригнічення особистості, за рахунок підвищеної поверховості,немає зв᾿язку з природним середовищем, відсутність ансамблевих характеристик, велика кількість агресивних видимих полів.

Огляд фасадів будинків міста Кривого Рога привів нас до наступних висновків:

• Найбільш комфортними з точки зору візуального впливу є будинки, які збудовані у 19 ст. та на початку 20 ст. Достатньо насичені архітектурними деталями, мають кутові дахи, колонни, арки тощо будинки, побудовані у 1930-1950 рр. (т.зв. «сталінки»). Таких будинків найбільше у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу – історичному центрі міста. Зовсім мало або взагалі відсутні такі будівлі у Саксаганському, Тернівському, Металургійному районах. Також у Центрально-Міському районі найбільше значних об’єктів архітектури, які розташовуні в основному на проспекті Поштовому, вул. Святомиколаївській, Глінки, Каунаській.
• Приблизно 20% будинків Кривого Рогу – будинки побудовані у 1950-1970 рр. («хрущовки», «брежнєвки»). Це в основному пятиповерхові будинки, які практично не мають ніяких оздоблень, часто містять гомогенні візуальні поля (глухі фасади), а також агресивні поля через наявність великої кількості вікон на одиницю поверхні. Частіше за все фасади мають темне забарвлення, деякі обкладені плиткою, що привело до збільшення агресивності візуального поля. Дахи прямі, начебто «перерізають» небо. Велика кількість цих будинків давно не ремонтувалися, тому їх фасади створюють відчуття розрухи, заброшеності, «війни», депресії. Одна з позитивних рис візуального середовища даних мікрорайонів – внутрішні дворики, в яких, як правило за рахунок озеленення вдається зменшити агресивність впливу.
• Житлові мікрорайони 70-х – 90-х років займають більше половину архітектурної карти сучасного Кривого Рогу. В цих будівлях відсутнє горизонтальне зонування будинку,сприйняття з різних точок видимості не призводить до отримання якісно новоїінформації, наявність гомогенних та агресивних видимих полів, відсутністьархітектурних деталей.Практично повністю відбулось нівелювання ролі природного оточення, повне пригнічення особистості за рахунок підвищеної поверховості..

• Комфортними візуальними середовищами є природні зони – парки, сквери. У м. Кривому Розі озелененню приділяється багато уваги і місто є лідером по кількості зелених насаджень.
• Найбільш агресивним візуальним середовищем є промислові обєкти міста, які представлені не тільки металургійним комбінатом та ГЗК, а й обєктами, які, на жаль, супроводжують процеси видобування та збагачення руди та вирбництво чавуну та сталі. Це відвали, хвостосховища, карєри.

Враховуючи проведену оцінку та використовуючи Історико-архітектурний опорний план м. Кривого Рогу ми спробували скласти карту міста за станом візуального середовища. (Додаток )

2.4.Шляхи покращення комфортності візуального середовища міста

2.4.1. Гармонія з природним ландшафтом

Основна умова гармонії будинків з ландшафтом – збереження і розвиток пластичних властивостей ділянки – пластичної цілісності і своєрідності його рельєфу і зелених форм. А.Н.Тетіор запропонував 5 умов гармонійного зв’язку архітектурних форм з ландшафтом:

1) збереження природних «ємностей» – можна ввести в ландшафт стільки нових архітектурних обсягів, скільки припустимо з точки зору збереження розмірів і конфігурації простору.

2) Збереження масштабу візуальної просторової одиниці ландшафту: співвідношення висоти будинків і висоти зорових бар’єрів.

3) Збереження замкнутості візуальної одиниці ландшафту.

4) Збереження природної конфігурації зорових об’єктів.

5) Збереження зорових фокусів (точок, що володіють особливим інтересом для огляду).

2.4.2. Колористика

Колір є одним з потужних факторів, що формує комфортне візуальне середовище. За рахунок використання широкої колірної гами можна збагатити візуальне середовише і наситити її зоровими елементами. Для колористики найважливішими характеристиками природних умов є: світловий клімат, стан атмосфери, температуро-вологісний режим, багатобарвність природного оточення, а також природні будівельні матеріали. Вплив кольору на людину проявляється при рівнях: психофізіологічному, психологічному, соціальному. Колір може змінити фізичне самопочуття, настрій, вплинути на суб’єктивну естетичну сферу особистості. Сучасне урбанізованесередовище втратило різнобарв’я – найважливіший елемент повноцінної роботи очей і емоційних переживань людини. Найбільш гнітючими психологи вважають відтінки сірого, блідо-блакитний і темно-коричневий кольори. Саме такі кольори мають більшість будинків спальних районів. У великій кількості вони пригнічують, викликають огиду і депресію, негативно впливають на психіку.  Покращити колористику можна завдяки малюнкам на стінах, графіті, мозаїчним панно, які звертають на себе увагу, змушуючи придивлятися і вдивлятися в них.

2.4.3. Озеленення

Зелені насадження покращують мікроклімат: вловлюють пил, кіптява, дим, знижують швидкість вітру і рівень міського шуму, дерева послаблюють зимовий холод і літню спеку. Але зелені насадження це не тільки ефективний спосіб поліпшення екологічної ситуації, а й естетичного та рекреаційного вигляду. Вони підкреслюють або згладжують недоліки рельєфу, формують своєрідні риси, прикрашають береги річок і водойм. Краса міста в значній мірі визначається його зеленими насадженнями.

Найпростіший спосіб досягнення максимально комфортного середовища – це максимально можливе включення озеленення. Крім природних елементів – рослин, землі, води – в міському середовищі застосовують штучні. Це різні малі форми – скульптури, лави, ліхтарі, різноманітні матеріали покриттів доріжок і майданчиків. Підбір матеріалів повинен відповідати функціональним і естетичним вимогам, збагачувати простір різноманітністю текстур і фактур. Функціональне зонування простору може здійснюватися за рахунок використання різних матеріалів покриттів – газонів, мощення. Розмежування деревами, чагарниками, озелененням дозволяє повністю сформувати багатофункціональне, але візуально єдине середовище. Основні принципи ландшафтної архітектури при формуванні візуального середовища міста:

– максимальне впровадження озеленення та інших природних елементів – води, землі, каміння в простір міста для поліпшення естетики та екології середовища, найбільш близькою до людини і забезпечення природної доступності до них;

– продумане планування вулиць з включенням окремих локальних просторів для відпочинку з використанням дерев, чагарників, газонів;

– використання природних і штучних матеріалів для досягнення візуального і тактильного різноманітності середовища при формуванні естетики міських просторів;

– забезпечення можливості видозміни візуального середовища в часі – зміни цвітіння, колориту рослинності.

2.4.4. Реконструкція

Найбільш візуально агресивні будинки – будинки побудовані у 60-80 роках – так звані хрущовки та брежневки. У Кривому Розі вони у кращому випадку перефарбовуються у нові більш яскраві кольори. А у Кенінгзберзі, наприклад, їх оновили, перетворивши на будинки, що нагадують будинки початку 19 століття.

Рис. 2.2. Оновлення фасадів будинків у Кенінгзберзі

ВИСНОВКИ

Візуальна екологія є в наш час є актуальною темою. Кожна людина в повсякденному житті звертає увагу на своє навколишнє середовище і емоції, які вона в цей час отримує, звісно, впливають на її настрій і психічний стан. В нашій країні, нажаль, приділяють мало уваги візуальній екології, хоча в світі вона є дуже популярною. В інших країнах витрачається немало коштів для створення комортних для зорового сприйняття будівель. Кожен з вас звертає увагу на архітектуру, її колір і форму, адже наш зоровий апарат контактує з мозком і тим самим з нервовою системою, куди і надходять позитивні/негативні сигнали від побаченого.

Ми дослідили вплив візуальної екології на зорову систему та загальне самопочуття. Згідно теорії саккад, що є основою досліджень з відеоекології, архітектурні будівлі повинні мати різноманітні оздоблення, краще, якщо лінії будівель не будуть прямими, слід уникати великої кількості одноманітних елементів.

Таким чином, аналіз сучасного стану візуального середовища житлових мікрорайонів міста Кривого Рогу визначив, що у місті значна кількість агресивних й гомогенних візуальних полей. Архітектура часто в естетичному плані несе негативний характер, тому що мало будинків з розмаїттям зорових елементів. Існує реальна погроза фізіологічним механізмам зору, які не можуть повноцінно працювати в агресивних і гомогенних полях візуального середовища. Створена нами карта стану візуального середовища міста демонструє нерівномірний розподіл комфортних і некомфортних візуальних середовищ. Найбільш комфортний з точки зору візуального вппливу є Центрально-Міський район, найменш комфортні Металургійний, Саксаганський, Тернівський. Значно покращує візуальну оцінку озеленення міста, але зеленим та квітковим насадженням не вистачає дизайну. Бракує в місті малих архітектурних форм, фонтанів, які значно покращили б відеоекологію міста. Найбільшої шкоди відзуальному середовищу завдають промислові обєкти та зони відчуження (відвали, шламосховища, карєри, звалища), які займають майже половину території міста. Хоча на їх території і не проживають люди, але їх можна було б перетворити в зони туризму, а деякі обєкти післярекультивації і в зони відпочинку.

Певною мірою можна поліпшити візуальне середовище нашого міста з використанням методів, що апробовані в країнах Європи.

Перелічимо ці методи:

1. Декор будинків. Найпростішим способом декорування будинків може бути використання графіті із залученням молодих художників.
2. Колористика міста. При будівництві нових і реконструкції старих будинків рекомендується звернути увагу на колористику фасадів. Грамотно підібраний колір здатний зняти зорову напругу. Доцільно застосовувати вертикальне озеленення.

Сучасні архітектори при будівництві повинні враховувати не тільки економічну сторону проекту, але і вплив будівлі на навколишнє середовище з точки зору відеоекології. Вона покликана забезпечити естетичну привабливість, комфортне сприйняття людиною різних архітектурних споруд. Візуальна екологія як наука має перспективи подальшого розвитку і згодом стане визначальним критерієм при будівництві сучасних міст.

Навколишнє середовище – це місця, де усі ми живемо, працюємо, вчимося, відпочиваємо. І від того наскільки комфортним буде це місце залежить багато в чому наше майбутнє.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Филин В. А. Видеэкология – наука о красоте и визуальной среде: / В. А. Филин. [Електронний ресурс]. – Режим доступа:
2. Городков А. В., Салтанова С. И. Г 70 Экология визуальной среды: Учебное пособие. 2е изд., перераб. и доп. — СПб.: Издательство «Лань», 2013. — 192 с.: [Електронний ресурс]. – Режим доступа: file:///C:/Users/%D0%A6%D0%93%20%D0%9B%D0%B8%D1%86%D0%B5%D0%B920/Downloads/[Gorodkov-A.-V.,-Saltanova-S.-I.]-YEkologiya-vizua(z-lib.org).pdf
3. Кочанов, Е. О., and І. Е. Кочанова. “Проблеми екології візуального середовища урбосистем (на прикладі Ленінського району м. Харкова).” Вісник Харківського національного університету імені ВН Каразіна Серія” Екологія” 1004 (2012): 69-79.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: periodicals.karazin.ua/ecology/article/download/825/611
4. Ежова Н. А. Параметры комфортности личнос-ти в городском визуальном ландшафте/ Н. А. Ежова.// Аналитика культурологии [Элект-ронный ресурс]. Режим доступа:http:/ /analiculturolog.ru/ component/ k2/item/1583.
5. Историко-информационный портал. Улицы и площади Харькова: [Електронний ресурс]. – Режим доступа:www.streets.kharkiv.info.
6. Мансурова С.Е., Кокуева Г.Н. Следим за окружающей средой нашего города: 9-11 кл.: Школьный практикум. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2001.-112с.
7. Офіційний сайт адміністрації Ленінського району Харківської міської ради: [Електронний ресурс]. – Режим доступа:www.lenrada.kharkov.ua.

ДОДАТКИ

Додаток А

Комфортне візуальне середовище.

Будинки, побудовані наприкінці 19-початку 20 ст.

Додаток Б

Будинки, побудовані у 1960-1980 рр.

Додаток В

Будинки, побудовані наприкінці 20 століття

Додаток Д

Покращення візуального середовища

Додаток Г

Історико-архітектурний план Кривого Рогу

Карта Кривого Рогу за станом візуального середовища