Наукова робота. Вплив місцевих підприємств на середовище та здоров’я людини

Роботу виконала:
Мірошниченко Вікторія Валеріївна,
учениця 11 класу
Білицької загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 9
Добропільської міської ради
Донецької області

Керівник:
Гуманська Наталія Володимирівна,
вчителька біології
Білицької загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 9
Добропільської міської ради
Донецької області,
лауреатка IV Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ–2019” за версією
науково-популярного природничого журналу
„КОЛОСОК” у номінації „Біологія”

ВСТУП

Атмосфера є складовою частиною біосфери і являє собою газоподібну оболонку Землі. Ця оболонка слоїста. Найбільший інтерес представляє для нас нижня частина атмосфери, головним чином тропосфера, оскільки в ній відбуваються основні явища, що впливають на забруднення атмосферного повітря.

У тропосфері знаходиться велика частина антропогенного пилу, водяного пара, азоту, кисню та інертних газів.

В таблиці 1.1. наведено масове виділення в атмосферу деяких газоподібних речовин антропогенними і природними джерелами.

Таблиця 1.1

Згідно наведеної таблиці, природні джерела виділяють більше шкідливих речовин, тим не менш, самим небезпечним є антропогенне надходження. Це пов’язано з тим, що шкідливі речовини антропогенного походження накопичуються в зоні проживання людини. Крім того, специфічні шкідливі речовини, що не існували раніше в природних умовах в даний час стають складовою частиною атмосферного повітря, його мікроелементами.

Повітря вважається чистим, якщо жоден з мікрокомпонентів не присутній у концентраціях, здатних завдати шкоди здоров’ю людини, тварин, рослинності або викликати погіршення естетичного сприйняття навколишнього середовища (наприклад, при наявності пилу, бруду, неприємних запахів або при недоліку сонячного освітлення в результаті задимленості повітря). Все живе дуже повільно адаптується до нових мікрокомпонентів, Найбільш важливою є проблема з промисловими відходами. Здавалось би, що відкриття нового полігону для сміттєзвалища вирішить проблему, але це 1 – додаткові витрати коштів (транспортування сміття); 2 – це забруднить середовище. Проблема екології гостро стоїть в Добропільському районі, щоб досягти певних результатів треба цю проблему розподілити на окремі напрями і для конкретних проблем складати проекти, розробити екологічний паспорт міста, виділяти кошти. Моніторинг стану екологічної ситуації – важлива діяльність особливо в наш час, коли природа голосно кричить SOS. Девізом цієї праці може стати медичний девіз: «Не нашкодь». Цією працею ми намагаємось привернути увагу до критичного стану середовища та здоров’я людей в Добропільському р-ні. Об’єкти дослідження: Шахта Білицька, ділянка №2 філії «УКК» ТОВ ДТЄК ДУ м. Білицьке. Мета: провести моніторинг екологічної ситуації міста Білицьке, дослідити джерела забруднення повітря; взаємозв’язку між забрудненням навколишнього середовища і станом здоров’я населення та розглянути ступінь впливу місцевих підприємств на середовище та здоров’я населення, яке мешкає на території Добропільського р-ну.

Актуальність проблеми: Особливості забруднення атмосфери впливає на здоров’я дитячого населення. У дітей, які живуть в Добропільському р-ні, в умовах високого забруднення повітря загальна захворюваність вища на 11 %, захворюваність на інфекційні хвороби – на 50 %, на новоутворення – на 26 %, на хвороби нервової системи – на 60 %, вуха – на 14 %, системи кровообігу – на 76 %, органів дихання – на 17 %, кістково-м’язової системи – на 49 %, алергійні реніти – 44 %, бронхіальну астму – на 70 %, ніж у дітей, які мешкають в умовах меншого забруднення повітря.

Методи дослідження: збір та обробка отриманої інформації, згортання, стиснення та узагальнення спостереження із застосуванням приладів, вивчення властивостей природного середовища, статистичне аналізування, порівняння. При написанні роботи засвоїли визначену систему знань, умінь і навичок, опанували сучасний науково-теоретичний засіб мислення, науковий метод пізнання: 1 – накопичення і аналіз фактів і зв’язків між ними; 2 – абстрагування від конкретних явищ і формування узагальнень із створенням тієї або іншої моделі; 3- одержання й аналіз конкретних висновків; 4 – перевірка отриманого результату . У роботи використана наукова, словникова, довідкова, методична, енциклопедична література . В структурі роботи виділяються вступ, розділи, висновки, список використаної літератури, додатки.

1. ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ КОНЦЕНТРАЦІЇ (ГДК).

Для кожної речовини встановлено два нормативи: Максимально разова гранично допустима концентрація (ГДКмр) (середня за 20-30 хв) з метою попередження рефлекторних реакцій у людини і середньодобова гранично допустима концентрація (ГДКсд) з метою попередження загально токсичної, мутагенного, канцерогенного та іншого дії при необмежено тривалому диханні.

Значення ГДКмр і ГДКсд для найбільш часто зустрічаються в атмосферному повітрі домішок приведені в таблиці 2.1. У правій крайній графі таблиці наведені класи небезпеки речовин: 1- надзвичайно небезпечні, 2-високонебезпечні, 3 – повільно небезпечні і 4 – мало небезпечні. Ці класи розроблені для умов безперервного вдихання речовин без зміни їх концентрації в часі. В реальних умовах можливі значні збільшення концентрацій домішок, які можуть привести в короткий інтервал часу до різкого погіршення стану людини.

Таблиця 2.1

Для довідки: У місцях, де розташовані курорти, на територіях санаторіїв, будинків відпочинку та в зонах відпочинку міст з населенням понад 200 тис. осіб концентрації домішок, забруднюючих атмосферне повітря, не повинні перевищувати 0,8 ГДК.

Може скластися ситуація, коли в повітрі одночасно знаходяться речовини, що володіють підсумованою (адитивною) дією. У такому разі сума їх концентрацій (С), нормована на ГДК, не повинна перевищувати одиниці згідно з наступного виразу:

До шкідливих речовин, володіє сумація дії, належать, як правило, близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини, наприклад:
• діоксид сірки і аерозоль сірчаної кислоти;
• діоксид сірки і сірководень;
• діоксид сірки і діоксид азоту;
• діоксид сірки і фенол;
• діоксид сірки і фтористий водень;
• диоксид та триоксид сірки, аміак, оксиди азоту;
• діоксид сірки, оксид вуглецю, фенол і пил конверторного виробництва.
Разом з тим багато речовини при одночасній присутності в атмосферному повітрі не мають сумація дії, тобто гранично допустимі значення концентрацій зберігаються для кожної речовини окремо, наприклад:
• оксид вуглецю і діоксид сірки;
• оксид вуглецю, діоксид азоту і діоксид сірки;
• сірководень і сірковуглець.

У тому випадку, коли відсутні значення ГДК, для гігієнічної оцінки небезпеки речовини можна користуватися показником орієнтовно – безпечного максимального разового рівня забруднення повітря (ОБРП).

Продукти спалювання, що виділяються в навколишнє середовище складаються з газів, що відходять, летючої золи, шлаку, технічної води, її осаду стічних вод. Крім нормативних, існують ще й непередбачені викиди, які в газоподібному вигляді або у вигляді твердих часток, що виділяються у навколишнє середовище під час розвантаження відходів, приміщення їх у піч, спалювання, вилучення золи, її транспортування і поховання. Вони відбуваються також у вигляді витоків і випаровування рідких відходів через вентилі, прокладки, клапани. Забруднюючі речовини, такі як діоксини можуть переноситися повітрям на значні відстані. Ґрунти і рослинність в околицях підприємств накопичують у собі концентрації діоксинів і важких металів, що значно перевищують фонові рівні. Це означає, що сільгосппродукти, наприклад, зерно, вирощене в безпосередній близькості від промислових підприємствах, також містять забруднюючі речовини.

Повітряне забруднення викликається викидом шкідливих речовин в атмосферу. 40% населення планети вмирають від забруднення навколишнього середовища. Забруднення ґрунту призводить до того, що отруйні речовини разом з водою і їжею потрапляють в організм людини. Забруднення повітря отруйними викидами в атмосферу викликають рак, вроджені патології, збої імунної системи, а це вбиває 3 млн. людей у світі щороку. Американські вчені на протязі 6 років вивчали екологічний стан світу і прийшли до висновку, що технічними викидами забруднено все. Забруднені навіть північні частині Аляски і вершини Скелястих гір, що ж казати про наш Донбас. У сучасному світі практично у всіх предметах можна виявити всю таблицю Д.І.Менделєєва. І хоча на першому місці за забруднення навколишнього середовища є США, Саудівська Аравія, Індонезія. Вони були удостоєні антипреміями за неможливість підтримувати територію в чистоті (маленькі мішечки кольорів державних прапорів набиті вугіллям). Проблема технічних викидів гостро стоїть в Добропільському районі (Україна).

Ми живимо у промисловому регіоні, найбільш забрудненому, де багато промислових підприємств (шахти, заводи, фабрики, цехи, кочегарки). В співпраці зі лабораторією ш. Білицька та та філіі32 УКК м.Добропілля і на прикладі даних ми проводимо дослідницьку роботу, яка направлена на вивчення шкідливих викидів у атмосферу, ії вплив на здоров’я людини і середовище, спробуємо прослідкувати подальше «життя» золи.

2. ГОРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ХАРАКТРИСТИКИ ШАХТИ БІЛИЦЬКА.

Шахта «Білицька» розташована в одному з найбільш великих геолого-промислових районів Донбасу має 16 джерел забруднення повітря (10 організованих і 6 неорганізованих).

З північного сходу і південного заходу територія району обмежена тектонічними порушеннями. Нижніми технічними межами шахтних полів є ізогіпсі мінус 650 і мінус 900 м.

Шахтне поле розкрите двома центрально-здвоєними вертикальними стволами і капітальними квершлагами. Розмір поля по простяганню – 6000 метрів, по падінню – 3000 метрів. Схема підготовки шахтних полів – панельна. Напрямок виїмки запасів вугілля – від ствола до меж шахтного поля. За останніми даними всього балансові запаси вугілля шахти складають – 90,6 млн.тн, в тому числі в межах горизонту 250м – 42 млн.т надає приблизно 1404 тонн на добу.

Дільниця№2 філія УКК ТОВ ДТЕК ДУ має 7 організованих та неорганізованих джерел забруднення. Вносить найбільш вагомий внесок у забруднення міста.

3. ЗОЛЬНІСТЬ

ЗОЛЬНІСТЬ – відношення маси негорючого залишку (золи), отриманої після випалювання горючої частини палива, до маси вихідного палива. Позначається символом А (латинської) і виражається у відсотках. Для практичних цілей значення зольності, визначене за аналітичній пробі . Для всіх типів твердих палив зольність – один з основних нормованих показників характеристики і оцінки їх якості, використовуваний при розробці технічних умов, споживчих стандартів, кондицій та при підрахунку запасів. Підвищення зольності знижує тепловий ефект спалювання палив, здорожує (як баласт) вартість їх транспортування, негативно відбивається на технології процесів переробки і якості одержуваних продуктів (коксу, напівкоксу і ін).

Золо утворюючі компоненти, хімічно пов’язані з органічною речовиною вугілля або дисперсно в ньому розсіяні (внутрішня зола), а також утворюються за рахунок містяться у вугіллі неорганічних включень і засмічують (при видобутку) вміщуючих порід (зовнішня зола), при термічній переробці мають різну летючість і зазнають неоднакові зміни. Тому умови визначення зольності і хімічного складу золи вугілля стандартизовані. Зольність вугілля за рахунок внутрішньої золи (так званої материнської) зазвичай коливається в межах 1-15%, але при тонкодисперсному розподілі неорганічного матеріалу сягає десятків відсотків з поступовим переходом вугілля в вуглисті породи (Ad 60%). При звичайному збагаченні вугілля ця зола не видаляється. Зольність за рахунок зовнішньої золи залежить від внутрішньої будови вугільних пластів і технології їх видобутку; переважна частина мінеральних домішок, які утворюють зовнішню золу, може бути вилучена при збагаченні.

Летючою називається зола, що вловлюється на фільтрах очищення відхідних газів. Дрібнодисперсні частинки золи утримують на своїй поверхні велику кількість токсичних речовин.

Топкова зола і шлаки збираються на «исподе» установок для спалювання. В технологічному процесі спалювання топкова зола зазвичай перемішується зі шлаком – негорючим залишком, і не виділяється в окрему категорію класифікації твердих відходів. Слід зазначити, що змішування топкової золи і шлаку в десятки разів збільшує обсяг небезпечних відходів, що підлягають захороненню. Дослідження світових вчених показали присутність в золі і шлаки 72 фенольних утворень, серед яких було багато невідомих. Шлаки зазвичай не розглядається як небезпечних відходів. Однак вони теж містить токсичні речовини, які можуть вимиватися з місць поховання та завдавати істотної шкоди довкіллю.

Найбільш поширений в даний час спосіб утилізації золи – стабілізація її в цементі. Деякий час шлак вивозився на терикон п. Водяне, зараз, вивозиться у м.Красноармійськ для використання у будівництві та ремонті доріг. Приватні цементні цехи та підприємства забирають на виготовлення будівельницьких матеріалів. Але основна частина забруднює середовище, тому знаходиться у нас під ногами.

4. ПРАКТИЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ.

Сумарні викиди забруднювальних речовин та парникових газів. та груп речовин шахти висвітлені в додатках Додаток1

В м.Білицьке 7 котельних, які користуються вугіллям.

Використання шлаку за червень по дільниці №2 філія УКК ТОВ ДТЕК ДУ 2013р. Таблиця 3.1

Розрахунок утворення шлаку і сажі за червень 2013р. дільниці №2 м.Білицьке котельня №6

В – витрати вугілля за звітів період (т);

А – зольність вугілля(%).

7,2:0,9 (кількість шлаку переводиться у тони: 1т=09м³)=8м³

Розрахунок сажі

Чистка борова (сюди збирається зола один раз на рік вичищається) 2,6т 2,6:0,9=2,9м³

7,2×69,7×0,0034=1,7т 1,7:0,9=2,9м³

Всього сажі: 2,9м³+2,9м³=4,8м³

Використання шлаку серпень 2013

Таблиця 3.2

В – витрати вугілля за звітів період (т);

А – зольність вугілля(%).

6,43:0,9=7,14м³

Використання шлаку вересень 2013

Таблиця 3.3

В – витрати вугілля за звітів період (т);

А – зольність вугілля(%).

Розрахунок сажі:

6,9×69,7×0,0034=1,6т

Честка борова: 6м³=5,4т

Використання шлаку жовтень 2013 т

Таблиця 3.4

З цих розрахунків ми бачимо, що за період червень-жовтень 2013р. було використано вугілля:1,044,1 т (з урахуванням літнього сезону);

З зольністю: від 26,8-32,2%;

Утворення шлаку: 300,53 т. найбільше утворюється шлаку в опалювальний сезон;

Розміщено на звалище, потреби міста та приватні підприємства (але це не систематично): 603,1т;

Залишок шлаку станом на 01.10.2013р. становить 2937,64 м³ , а надлишок шлаку станом на 01.11.2013р становить 3206,44т.м³.

Проблема накопичування та утилізації вторинної сировини гостро стоїть в нашому місті.

5. ВПЛИВ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

5.1 Вплив місцевих підприємств на середовище.

Ґрунти і рослинність індикатори забруднення атмосфери важкими металами і діоксинами. Рівні важких металів і діоксинів використовуються для визначення впливу цих речовин на навколишнє середовище. Але досліджуючи рослинність, можна сказати про короткочасних впливах діоксинів.

Діоксини і важкі метали осідають на листках і частинках ґрунту, а важкі метали можуть проникати в рослину також через пори і кореневу систему. Діоксини через кореневу систему рослина не надходять. Концентрації діоксинів зменшуються в міру віддалення від підприємств.

Важкі метали, які надходять у навколишнє середовище з викидами, можуть накопичуватися в ґрунті, рослинах, інших живих організмах. По харчової ланцюга і через воду вони потрапляють в організм людини. Доросле населення, і особливо діти, які проживають поряд зі шахтами та кочегарками, вдихають важкі метали разом з пилом і найдрібнішими частинками ґрунту. Крім того, важкі метали здатні проникати в організм людини через шкіру. У Великій Британії ще у минулому столітті було проведено ряд дослідів, які показали, що навіть обладнані сучасними очисними установками підприємства, здатні виділяти в атмосферу значну кількість важких металів (свинець і кадмій).

В викидах шахти і кочегарки присутні діоксини, до складу яких входять хлор, так і бром, які розцінюються, як одно токсичні з діоксинами, що містять хлор. Діоксини є побічними продуктами багатьох процесів спалювання в які залучені хлор і його похідні. Дослідження показали, що діоксини можуть розкладатися в процесі спалювання і знову утворюватися по закінченні цього процесу при зміні температурного режиму.

Діоксини, присутні у викидах, в основному є новоствореними з хлорбензолів та хлорфенолів. Відходи часто містять діоксини ще до спалювання. Тим не менш, доведено, що в процесі спалювання утворюються нові діоксини. Наприклад, аналіз балансів мас показав перевищення кількості діоксину в продуктах згоряння над їх змістом в побутових відходів, що надійшли на спалювання.

5.2. Вплив місцевих підприємств на здоров’я людини.

Проблемою здоров’я людини на популяційному рівні займається одна з нових галузей екології – медична екологія. Демографічні показники (тривалість життя, співвідношення народжуваності і смертності) дають змогу оцінити загальний стан популяції. Проте екологічно найбільш інформативними є захворюваність та її структура. Захворюваність відображає ступінь пристосованості популяції до умов середовища, а структура захворюваності – частку кожного захворювання у їх загальній кількості. Захворюваність – явище не випадкове. Приблизно на 50 % вона зумовлюється способом життя кожної окремої людини. Шкідливі звички, неправильне харчування, недостатнє фізичне навантаження, самотність, стреси, порушення режимів праці та відпочинку сприяють розвиткові хвороб. Десь на 40 % захворюваність залежить від спадковості та екологічних умов – клімату, рівня забрудненості довкілля – і приблизно на 10 % визначається сучасним рівнем медичної допомоги. У межах діапазону толерантності людина пристосовується до умов довкілля завдяки численним захисним і пристосувальним (адаптивним) реакціям організму, головними з яких є підтримання сталості властивостей внутрішнього середовища (гомеостазу), регенераційні процеси, імунітет, регуляція обміну речовин тощо. У межах оптимуму(оптимальності) ці реакції забезпечують найефективніше функціонування, високу працездатність, ефективне відновлення. Та у разі переходу якого-небудь фактора у зону песимуму (найгірше) ефективність окремих адаптивних систем знижується або пристосувальна здатність взагалі втрачається. В організмі починаються патологічні зміни, що свідчить про певне захворювання. Патологічний стан під впливом несприятливих факторів середовища найчастіше виявляється в отруєннях (токсикозах), алергічних реакціях, злоякісних пухлинах, спадкових хворобах, уроджених аномаліях. юдина є частиною природи, і фактори середовища впливають на неї так само, як і на будь-який інший вид. Навіть за відсутності антропогенного впливу здоров’я людини залежить від багатьох абіотичних і біотичних факторів. Діоксини можуть накопичуватися в жирових тканинах тварин і людини і існувати там нескінченно довго. ПХБ (ПОЛІХЛОРОВАНІ БІФЕНІЛИ), що містять більше хлору, більш стійкі і розглядаються, як такі, що завдають істотної шкоди довкіллю. ПХБ присутні повсюдно і були виявлені навіть у тканинах тварин, що мешкають в незайманих диких ландшафтах. ПХБ надають істотне вплив на здоров’я людини та здатні негативно впливати на репродуктивну, нервову та імунну системи. Деякі ПХБ, будучи схожі за будовою з діоксинами, можуть впливати на здоров’я людини. Тверді частинки, присутні в повітрі, є результатом, як природних явищ, так і діяльності людини. Це найдрібніші частинки ґрунту, пил, частинки, присутні у вихлопних газах і димі. Частки природного походження зазвичай крупніше 2,5 мікрон, в той час як у відхідних газах МСЗ міститься велика кількість частинок менше 2,5 мікрон. Такі тверді частинки, здатні проникати в дрібні дихальні шляхи, роблять серйозний вплив на респіраторну систему, викликаючи астму, можуть бути причиною підвищеної смертності від захворювань дихальної системи і серця. Найбільше занепокоєння викликають ультра дрібні частинки розміром менше 0,1 мікрона.

Шахти викидають значні кількості найдрібніших твердих частинок. Навіть самі сучасні системи очищення газів лише перешкоджають викиду 5-30% таких частинок. Частинки менше 0,1 мікрона не затримуються системами очищення відхідних газів. Більш того, системи нагнітання аміаку, покликані скоротити викиди оксидів азоту, можуть призвести до збільшення кількості викидів найдрібніших твердих частинок.
Хімічний склад твердих частинок вивчений погано. Відомо, що в них можуть міститися мінеральні оксиди і солі. На їх поверхні можуть осідати важкі метали, діоксини та ін. Ультра дрібні частинки можуть бути хімічно активні, так як на їх поверхні знаходиться більша кількість вільних атомів, адсорбуючі небезпечні речовини.

«Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами України та Донецької област»і:

Додаток5. Таблиця 5.2

Для порівняння додається Таблиця 5.3 «Охорона природи ш. Білицька»

З цих даних видно, що під час роботи підприємства тисячі і млн.. тисяч тон шкідливих викидів потрапляє у воду та атмосферу; відходи перевозяться на терикони це біда нашого регіону (і України в цілому) в тому, що утилізовано відходів в малої кількості, а на прикладі таблиці 5.3. ми бачимо, що по факту і зовсім усі обсяги відходів знаходяться поряд. Шахта розташована в одному з найбільш великих геолого-

промислових районів Донбасу. (Материал из MiningWiki — свободной шахтёрской энциклопедии) Середнє навантаження на шахту за рік складає приблизно 1404 тонн на добу. При такому навантаженні ми маємо сумарні викиди забруднювальних речовин та парникових газів від підприємства.

Сумарні викиди забруднювальних речовин та парникових газів від підприємства наводиться у додатках (1,2,3,4, 7,8).

Існує тісний зв’язок між динамікою сумарного рівня

забруднення повітря та захворюваністю населення (зокрема хвороб органів дихання )Добропільського р-ну на хвороби органів дихання. Аналіз моніторингових досліджень показує, зниження забрудненості атмосферного повітря приводить до зменшення захворюваності населення на хвороби органів дихання. Особливості забруднення атмосфери впливає на здоров’я дитячого населення. У дітей, які живуть в Добропільському р-ні, в умовах високого забруднення повітря загальна захворюваність вища на 11 %, захворюваність на інфекційні хвороби – на 50 %, на новоутворення – на 26 %, на хвороби нервової системи – на 60 %, вуха – на 14 %, системи кровообігу – на 76 %, органів дихання – на 17 %, кістково-м’язової системи – на 49 %, алергійні реніти – 44 %, бронхіальну астму – на 70 %, ніж у дітей, наприклад, Західного регіону, які мешкають в умовах меншого забруднення повітря. Тобто в умовах вищої забрудненості повітря у дітей частіше реєструють хвороби, виникнення яких пов’язано з пригніченням імунітету, онкологічним та алергійними ефектами тощо. Слід зазначити, що статистичні дані реєстрації захворювань, як правило, занижені через недосконалу діагностику та низький відсоток звернень за медичною допомогою, особливо сільського населення. Крім того, захворюваність є однією із причин смертності, а значить і впливає на демографічний стан Добропільського р-ну. Небезпечний рівень забруднення атмосфери один з основних факторів підвищення ризику смертності та захворюваності в містах з дуже сильним забрудненням атмосферного повітря. Середній показник смертності населення в Добропільському р-ні на 5 – 10% більше, ніж у містах з відносно чистою атмосферою. У свою чергу недостатньо чиста питна ведуть до зростання кількості хвороб сечостатевої системи та системи травлення. За останнє десятиліття для населення р-ну збільшився ризик захворюваності на гіпертонічну та ішемічну хворобу, хронічний бронхіт, зросла кількість новоутворень та захворювань системи кровообігу. Відзначається також зростання захворюваності і смертності від інфекційних захворювань і, зокрема, туберкульозу. Рівні захворюваності та смертності серед населення Добропільського р-ну суттєво (на 7-10%) вище загальнодержавних показників. Таким чином, екологічний стан Дбропільського –р-ну характеризується забрудненням довкілля, поверхневих вод та атмосфери промисловими підприємствами на протязі тривалого періоду. Людський організм не може справитися зі зростаючим навантаженням шкідливих речовин. Забруднення навколишнього середовища створює загрозу для здоров’я населення, приводить до збільшення хвороб, що в свою чергу впливає на смертність населення.

Для зменшення забруднення навколишнього середовища пропонується збільшувати фінансування на природоохоронні заходи, посилити контроль за забруднюючими підприємствами, при розробці нових проектів обов’язково враховувати екологічний фактор та взагалі вдосконалити екологічну політику України. А вже покращення стану навколишнього середовища міст р-ну призведе до зменшення кількості захворювань у її населення та відповідно знизиться смертність у регіоні. Серед причин смерті в нашому р-ні перше місце посідають хвороби системи кровообігу та органів дихання, друге — новоутворення, третє — зовнішні причини смерті. В табл. 5.2 динаміка смертності у Донецькій області (Додаток 9 Таблиця 5.4)

Для порівняння Додаток 10 таблиця 5.3 «Рівень смертності в областях України».

З таблиця ми бачимо, що в порівнянні з Донецькою областю, регіони з більш менш стабільною екологією мають природній приріст населення.

ВИСНОВКИ

В ході виконання науково-дослідницької роботи було досліджено низку актуальних питань, теоретичні та практичні задачі. Зроблені певні висновки:

1. Шахта «Білицька» має 16 джерел забруднення повітря (10 організованих і 6 неорганізованих. Організовані (труби котелень) і неорганізовані (купи піску, відкриті ставки-накопичувачі, будь-які технологічні установки, розташовані прямо на вулиці).
   Організовані джерела викиду мають спеціальні системи для відведення викидів в навколишнє середовище, при спостереженні ми звернули у вагу на то, що вугілля не згоряє до кінця і його використовують ще раз, при цьому виділяється сильна концентрація чадного газу, яким дихають робітники.
   Неорганізовані джерела таких систем не мають і викидають шкідливі речовини прямо в атмосферне повітря.
2. При чищенні борова котельних збирається сажа, яка викидається на загальне звалище і розноситься повітрям, мікрочастинки вдихаються і залишаються у легенях, згодом це викликає хронічні захворювання.

Котельні міста відносяться до організованих джерел.

3. За станом здоров’я та середовища Добропільський р-н знаходиться в критичному стані по забрудненню, ступеню викидів шкідливих речовин та їх впливу на здоров’я людей, зокрема, дітей. Рівень смертності та захворювання в Добропільському р-ні (м. Білицьке)вищий за інші міста на 7-10%.
4. Можна зробити висновок, що існує зв’язок між регіоном, де мешкає людина його здоров’ям (хронічні захворювання, зокрема дихальної системи) і тривалістю життя.
5. Я дійшла висновку, що проблема утилізації твердих відходів гостро стоїть в м.Білицьке. Проаналізувавши ситуацію я думаю, що: можна скористатись досвідом інших країн і залучати людей до сортування сміття в різнокольорові контейнери, а кожен контейнер буде забирати певний виробник і переробляти. Це дешевий спосіб переробки твердих відходів.
6. Навчальним закладам тісно співпрацювати з міським відділом екології м. Добропілля. Проблеми і напрацювання висвітлювати на міських сесіях, газетах тощо, а владі виділяти кошти та втілювати в життя проекти, створені учнями та мешканцями міста.
7. Забруднені території на протязі тривалого часу негативно впливають на здоров’я майбутнього покоління, приводить до збільшення хвороб, що в свою чергу впливає на смертність населення.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Лавров С.Б., Глобальні проблеми сучасності: части1, частина2. -СПб., 1993.
2. Возняк В.Я., Файтельман П.Р., Арбатов А.А. та ін, Екологічне оздоровлення економіки., М., Наука, 1994р.
3. Данилов-Данилян В.І., Екологія, охорона природи й екологічна безпека. МНЭПУ, 1997
4. Корабльова А.І Оцінка забруднення водних екосистем важкими металами / Водні ресурси. 1991. №2
5. Гірнича енциклопедія БСЭ в 1984—1990 р.
6. Технічний аналіз вугілля ua.textreferat.com›referat-150-2.html
7. Вплив забруднення навколишнього середовища на життя і здоров’я людей, Вплив забруднення атмосфери на життя і здоров’я людей, Екологія – Васюкова Г.Т. Бібліотека українських підручників.
8. Коробкін В.І. Екологія: Підручник для студентів вузів/ В.І Коробкін, Л.В.Передельскій. -6-е изд., доп. І перероб. – Ростон н/Д: Фенікс, 2007.- 575с..
9. Екологія: Підручник для студентів висш. і середовищ. навч. закладів, навч. за техн. спец. і напрямами/Л.И.Цвєткова, М.И.Алексєєв, Ф.В.Карамзинов та ін; під заг. ред. Л.И.Цвєткової. М.: АСБВ; СПб.: Хіміздат, 2007.- 550 с.
10. http://pidruchniki.ws/1807041437988/ekologiya/ekologichni_faktori_vpliv_zdorovya_lyudini
11. Рак С.В. Вплив забруднення навколишнього середовища на здоровя населення Донецької області / С.В. Рак, І. О. Коршикова, Є. А. Плужникова // Вестник ИЭПИ НАН Украины. – 2011. – №2. – С. 106-109
12. Анісімова Г.В. Статистичне дослідження екологічної складової сталого розвитку регіону / Г.В. Анісімова, Н.В Скоробогатова // Вісник ЖДТУ. – 2011. – №2 (56). – С. 194-199
13. Доклад о состоянии окружающей среды в Донецкой области Под редакцией С. Третьякова, Г. Аверина, Донецк, 2007. – 116 с
14. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] // Режим доступу: <http://www.ukrstat.gov.ua/>
15. Головне управління статистики у Донецькій області [Електронний ресурс] // Режим доступу: < http://www.donetskstat.gov.ua/>

ДОДАТКИ

Додаток 5.

Таблиця 5.2

Охорона природи ш.Білицька

Додаток 6

Таблиця 5.3

Додаток 9

Таблиця 5.4

Додаток 10

Таблиця 5.5

Рівень смертності в областях України:

Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності активного гіперпосилання на e-kolosok.org, а також на сам матеріал!