Наукова робота. Вплив музики різних стилів на проростання озимої пшениці

Роботу виконала:
Чайковська Софія
учениця 6 класу
Чемеровецького НВК № 2
„ЗОШ І-ІІІ ступенів та гімназія”
Чемеровецької селищної ради
Хмельницької області

Педагогічний керівник:
Скакун Олена Борисівна,
вчителька хімії та біології
Чемеровецького НВК № 2
„ЗОШ І-ІІІ ступенів та гімназія”
Чемеровецької селищної ради
Хмельницької області,
лауреатка IV Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ–2019” за версією
науково-популярного природничого журналу
„КОЛОСОК” у номінації „Біологія”

ВСТУП

На усе живе на нашій планеті впливають фактори навколишнього середовища: волога, температура, тиск, світло тощо. При дотриманні цих факторів у певних комфортних умовах організми здатні до росту та розвитку. Але виявляється існує ще один фактор, який інтенсивно впливає на організми.

У ХІХ столітті у Франції провели експеримент – коровам грали твори Моцарта. Як наслідок – надої збільшилися вдвічі. Пізніше музику почали використовувати ледь не в усіх корівниках і птахівниках світу. А ось як ставляться до музики рослини відомо не багато.

Досліди про вплив музики на рослини проводили в Індії вчені Т.Ц. Сінгх та С. Понніах на елодеї, соняшнику та картоплі. Вони використовували класичну та індійську музики.

Ми вирішили дослідити вплив музики на проростання пшениці озимої, оскільки це традиційна українська рослина, яка здавна використовується в їжу. Побачти як музика різних стилів впливає на пшеницю, зокрема і українська. Це і є гіпотеза нашого дослідження.

Мета дослідження. Дослідити вплив музики різних стилів на проростання озимої пшениці.

Завдання дослідження:

  • аналіз розробленості даної теми у літературі;
  • дослідити вплив музики різних стилів на проростання озимої пшениці.

Об’єкт дослідження – пшениця озима.

Предмет дослідження – вплив музики різних стилів на проростання озимої пшениці.

Методи дослідження – лабораторний експеримент, статистично-математичний, моделювання.

Новизна полягає у тому, що досліджується вплив різної музики, зокрема української, на проростання озимої пшениці.

Практична спрямованість роботи. Матеріали можуть бути використані працівниками сільського господарства району, де вирощують озиму пшеницю. Також його можуть використати ті, хто одержує пшеничні проростки.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МУЗИКИ НА РОСЛИНИ

Переглядаючи старі журнали та книжки, можна натрапити на дивовижні факти про погляди давніх мудреців та філософів на природу рослин, зокрема на їх чутливість до музики, співу і навіть емоцій людей

Виявляється, люди вже в давні часи знали про незвичайну властивість рослин реагувати на звуки музики. В індійських легендах говорилося про те, що бог Кришна своєю чудовою грою зачаровував не тільки людей, а і навколишні рослини: трави, кущі, дерева – вони буквально виростали «на очах». Розповідають, що під час гри на арфі, віолончелі або скрипці в садах розкривалися троянди.

У різних країнах світу розповсюджені вірування в те, що музичний або пісенний супровід під час посіву злаків сприяє прискоренню росту і підвищує майбутній урожай. Тому до цих пір у багатьох народів зберігається своєрідний пісенно-танцювальний ритуал перед посівом насіння.

У дослідженнях етнографів М.Гібутаса «Древній символізм у литовській народній творчості» (1903) і Б.Малиновського «Коралові сади і їх магія» (1930), виданих у США, розповідається про віру різних народів у вплив музи­ки на проростання майбутнього врожаю. Автори наводять конкретні приклади пісень і музичного супроводу. Вважалося, що звуки і пісні повинні задобрити язичницьких богів, покровителів рослин, від яких залежить урожай. [1]

Усе це – далеке минуле, і воно здається казковим та фантастичним, не може усвідомитися людиною, яка звикла, що в розвитку рослин є визначені стадії й фази, залежні тільки від певних умов (погодних, температурних чи світлових), поливання. І виникає питання: чи варто вірити в легенди?

Але що змушує нас уважніше ставитися до фактів впливу музики на рослини? Досліди висококваліфікованих учених у лабораторіях із використанням сучасних методів та приладів дають точні відомості про це.

У 1973 р. біолог Крістофер Берд й історик Пітер Томпкінс (США) видали дивовижно цікаву книжку під назвою «Таємниця життя рослин». Вона відразу стала світовим бестселером і була перекладена на 10 мов світу та видана великими тиражами. Автори книги зазначають, що одним із перших у 1950 р. музичний супровід для вирощування квітів у теплиці використовував квітникар Артур Докер. Він одержав цікавий результат: озвучені квіти виросли високими та прямими, відрізнялися рясним цвітінням, насиченістю кольору і довше трималися на квітконосах.

Приблизно в цей час канадський фермер Євгеній Кембі (штат Онтаріо) програвав пшениці скрипкові сонати Й.Баха. У результаті озвучування було одержано високий урожай – на 66 % зерна більше, ніж у неозвучених рослин; абсолютна маса насіння також була вищою.

Спеціаліст з фітофізіології та фотоелектрики, молдавський учений Л.Духовний у брошурі «Електрика в житті рослин» ставить запитання: «Чи властива рослинам чутливість? Якщо так, то яким способом вони передають інформацію і подразнення на відстань?». І сам дає відповідь: «Рослини для виконання дуже важливої функції можуть використовувати механізм електричної спеціалізації. У ньому закладені можливості необхідної ре­алізації швидких взаємодій між окремими органами рослин». [3]

І.Гунар, який присвятив багато років свого життя вивченню проблеми подразнення рослин, зазначає, що в будь-якому організмі існує біоелектрична система передачі, яка заміняє відсутність у рослин нервової системи. Ознакою передачі інформації є зміна дихання, фотосинтезу, руху продихів.

У цій галузі дуже яскравими були експерименти Л.Синюхіна. З допомогою спеціальної апаратури йому вдалося передати електричні імпульси від провідного пучка одного стебла сої до провідного пучка іншої рослини. У тій рослині, яка одержала електроімпульси свого «донора», була зафіксована тимчасова активація дихання, яка до того спостерігалася у «донора». Отже, передача сигналів з допомогою електричного потенціалу існує.

Учені різних країн вивчали вплив звукових хвиль на рослини і відмічали їх характерну біологічну дію. Канадські дослідники П.Волінберг та М.Мюзерес на базі експерименту озвучування на флейті під час проростання кукурудзи, сої, вівса показали, що висота рослин, суха і сира маси, кількість листків збільшилися у рази, а кількість бруньок – у 3. Ретельна перевірка біологічних дій звукових коливань (4 різні тональності і 2 «білих» звукових шуми) на рослинах дала змогу авторам зробити висновок, що дії звукових хвиль є загальним, поширеним у всьому рослинному світі явищем.

Польські дослідники А.Томашевський і С.Верижко в 1976 р. встановили, що звукові частоти мають вплив на проростання насіння і ріст проростків двох сортів – ярої й озимої пшениці. Вони виявили як стимулюючий, так і гальмівний вплив музики на ріст стебла і коріння залежно від частоти звуку, сорту і віку рослин. У ранній період розвитку (7-9-й день) спостерігається стимуляція росту, а в наступний період (із 14 дня) – гальмування.

Як бачимо, затрачено чимало зусиль на те, щоб з’ясувати вплив музики і звуків на рослини. З тих пір пройшло багато часу і все це стало історією, яка вказує на зародження «музичного» напряму в рослинництві.

Використовуючи дані попередників, американський учений Дан Карлсон на конкретних прикладах довів реальність впливу музики і звуків на рослини. Метою його дослідження була «озвучена рослина».

Карлсон закінчив спеціальний Експериментальний коледж з агрономії і садівництва при Університеті штату Міннесота. Захопившись ідеєю створення харчових ресурсів для країн Сходу, де панував голод, він дійшов висновку, що найкращим способом підвищення врожайності культур є по­закореневе живлення через продихи листків, з допомогою яких рослини з’єднані з навколишнім середовищем.

Навіть на бідних грунтах у посушливих районачи на таких ,що мають високу кислотність, рослини можуть добре рости за правильного позакоре­невого підживлення. Але для цього необхідно, щоб на їх листках містилася максимальна кількість продихів і вони активно працювали: були повністю відкритими, ефективно поглинали вуглекислий газ й аерозолі, водяну пару з навколишнього повітря. Досліди дали змогу Карлсону зробити висновок, що активізація продихів може бути викликана музикою, а особливо звуковими частотами 5-8 кГц.

Щоб вдало дібрати музику для озвучування рослин, Карлсон звернувся до професійного музиканта М.Хольтца. Уже перші їхні спільні дослідження показали, що національні індійські мелодії рагі збільшують транспортування органічних речовин під час позакореневого підживлення в 7 разів і сприяють поглинанню водяної пари з повітря навіть в умовах спекотного клімату. Щоб музичні твори були більш звичними для західних слухачів, дослідники взяли музику з творів знаменитого італійського композитора А.Вівальді «Пори року» («Весна»), а також сонати для скрипки, оскільки її темброве звучання та гармонійна структура багатші за органну музику. Крім того, було залучено спів, голоси і щебетання пташок, на які Карлсон інтуїтивно звернув увагу. Вони справді виявилися найактивнішою частиною записів.

Перші свої досліди Карлсон провів із рослиною, відомою як «оксамитова рослина», або страстоцвіт пурпуровий, оскільки її листки опушені сріблястими ніжними волосками. Експериментуючи, учений помітив: якщо в «озвученої рослини» відрізати верхівкову бруньку, то незабаром біля першого міжвузля під зрізом відростає новий листок. І що найцікавіше, крім звичайних листків, типових для рослини, з’явилися листки з пальчастим краєм, характерні для листків іншого виду, яких раніше ніколи не було у зви­чайних рослин цього виду. Дослідник помітив також, що «озвучена рослина» цвіла двічі на рік і відзначалася надзвичайно швидким ростом — за три місяці з невисокої рослини завдовжки всього лише 60 см виростав гігант висотою майже 60 м!

Дан Карлсон на власному досвіді переконався, що він – на правильному шляху: за 15 хв до позакореневого підживлення спеціальною сумішшю, що складається з мікроелементів і гібберелліну-3, вмикав магнітофонний запис із звуковими частотами 3-8 кГц і музикою, що активізує рослини. У результаті прискорювався їх ріст і розвиток.

Перевірка була всебічною – з використанням звичайних ранцевих розпилювачів чи встановлених на тракторі й навіть гелікоптері.

Рослини – живі організми і їм багато потрібно для росту, хоча їх називають автотрофами. Але однією музикою, як кажуть, «ситий не будеш». Це означає, що для успішного росту, накопичення біомаси вони повинні отримувати необхідні речовини – воду, мікроелементи, органічні та мінеральні добрива, стимулятори певного виду гормонів. Чи є в них усе в достатній кількості?

Основне джерело енергії для зелених рослин – світло, природне чи штучне. Якщо необхідні компоненти живлення є, то перебіг росту і розвитку рослин буде нормальним. А ось для того, щоб рослини дали рекордні врожаї зеленої маси, плодів чи зерна, треба, щоб обмін речовин проходив більш активно. Для цього необхідне таке засвоєння сонячної енергії в зеленому листку, щоб коефіцієнт корисної дії був значно вищим і наближався до максимального – 19-20 %.

Саме в цьому і полягає велика науково-практична цінність дослідів Карлсона. Він зрозумів, що слід зробити, щоб фізіолого-біохімічні процеси проходили з максимальною ефективністю. Було експериментально доведено, що потрібно активізувати музикою фізіологічні й біохімічні процеси у рослинах, посилити їх метаболізм і вчасно дати поживні речовини у вигляді аерозольної суміші, тобто в легкодоступній і швидкозасвоюваній формі. Основа цього – велика кількість продихів на листках. Вони активніше працюють, поглинають більше СО2, водяної пари з повітря, активніше проходить фотосинтез, накопичення метаболітів, активаторів росту, а в результаті – збільшується біомаса і, відповідно, урожай.

Невтомний Карлсон і його послідовники провели тисячі спостережень у теплицях і на полях із найрізноманітнішими рослинами плодовими деревами і кущами, овочевими і зерновими культурами, кормовими травами (конюшина, люцерна) – і завжди отриманий результат викликав захоплення та здивування у тих, хто вперше дізнавався про це.

Слід зазначити ще такі важливі особливості методу «озвучена рослина», виявлені Карлсоном. По-перше, крім загальних розмірів, збільшеної кількості листків та плодів, такі рослини відрізняються від контрольних ще й високою поживною цінністю. В апельсиновому соку, отриманому з плодів озвучених дерев, вітаміну С було на 12,1% більше, а в бобах сої вміст білка сягав 27% (при нормі 12-15%).[6]

Музика сприятливо впливає і на імунітет рослин та здатність протистояти несприятливим умовам середовища, швидко одужувати після того чи іншого захворювання.

Метод «озвучена рослина» цікавий ще й тим, що його дія спостерігається протягом кількох поколінь, тобто озвучення певним чином позначається на генетичних властивостях рослин. Так, у страстоцвіта пурпурового змінювалася морфологія листків – вони стали подібними на листки іншого виду, з пальчастим краєм. Хоча, звичайно, такі метаморфози давно відомі, але заперечувати цінність цих спостережень не слід, як і той факт, що насіння від «озвучених рослин» зберігає свої властивості протягом кількох поколінь, як у гетерозисного насіння кукурудзи. Воно завжди проростає «дружніше», швидше виходять вищі й міцніші проростки.

Отже, на рослини, як і на інші організми впливають біотичні і абіотичні фактори довкілля. Музика також, як один із абіотичних факторів, впливає на рослини.

РОЗДІЛ 2. МУЗИКА – ЗВУК ПЕВНОЇ ЧАСТОТИ

Звук в широкому значенні – коливальний рух частин пружного середовища, який розповсюджується у вигляді хвиль в газоподібному, рідкому або твердому середовищі, у вузькому значенні – явище, яке суб’єктивно сприймається спеціальним органом чуття людини і тварин. Людина чує звук з частотою від 16 гц до 20000 гц. Фізичне поняття про звук охоплює як чутні, так і нечутні звуки. Звук із частотою нижче 16 гц називається інфразвуком, вище 20000 гц – ультразвуком; найбільш високочастотні пружні хвилі у діапазоні від 10^9 до 10^12-10^13 гц відносять до гіперзвуку. Область інфразвукових частот знизу практично не обмежена – у природі зустрічаються інфразвукові коливання з частотою у десяті і соті долі гц. Частотний діапазон гіперзвукових хвиль зверху обмежується фізичним факторами, які характеризують атомний і молекулярний склад середовища: довжина пружної хвилі повинна бути значно більшої довжини вільного пробігу молекул у газах і більше міжатомних відстаней у рідинах та твердих тілах. Тому в повітрі не може поширюватися гіперзвук з частотою 10^9 гц і вище, а у твердих тілах – з частотою більше 10^12-10^13 гц. [5]

Основні характеристики звуку. Основною характеристикою звуку є його спектр, який одержуємо в результаті розкладу звуку на прості гармонічні коливання. Спектр буває суцільний, коли енергія звукових коливань безперервно розподілена в більш чи менш широкій області частот, і лінійний, коли існує сукупність дискретних (переривних) частотних складових. Звук із суцільним спектром сприймається як шум, наприклад, шелест дерев під вітром, звуки прцюючих механізмів. Лінійним спектром з кратними частотами володіють музичні звуки; основна частота визначає при цьому висоту звуку, що сприймається на слух, а набір гармонічних складових – тембр звуку. Енергетичною характеристикою звукових коливань є інтенсивність звуку – енергія, яка переноситься звуковою хвилею через одиницю поверхні, перпендикулярно напрямку поширенню хвиль, за одиницю часу. Інтенсивність звуку залежить від амплітуди звукового тиску, а також від властивостей самого середовища і від форми хвилі. Суб’єктивною характеристикою звуку, пов’язаної з його інтенсивністю, є гучнісь звуку, яка залежить від частоти. Найбільшою чутливістю людське вухо володіє в області частот 1-5 кгц.

Поширення звукових хвиль характеризуються в першу чергу швидкістю звуку. В газоподібних та рідинних середовищах поширюються повздовжні хвилі, швидкість яких визначається густиною або щільністю середовища. Швидкість звуку в сухому повітрі при температурі 0ºС – 330м/сек., в прісній воді при 17ºС – 1430м/сек. В твердих тілах, крім повздовжних, можуть поширюватися поперечні хвилі, з напрямком коливань, перпендикулярним поширенню хвилі, а також поперечні хвилі. Для більшості металів швидкість повздовжних хвиль лежить в межах від 4000м/сек до 7000м/сек, а поперечних – від 2000 до 3500м/сек.

При поширенні хвиль великої амплітуди фаза стиску поширюється з великою швидкістю, ніж фаза розрідження, завдяки чому синусоїдна форма хвилі поступово спотворюється і звукова хвиля перетворюється в ударну хвилю. В ряді випадків спостерігається дисперсія звуку тобто залежність швидкості поширення від частоти. Дисперсія звуку призводить до зміни форм складних акустичних сигналів, включаючих ряд гармонічних складових, зокрема до спотворення звукових імпульсів. При поширенні звукових хвиль мають місце звичайні для всіх типів хвиль явища інтерференції і дифракції. У випадку, коли розмір перешкод та неоднорідностей у середовищі великий порівняно з довжиною хвилі, поширення звуку підлягає звичайним законам відбиття і переломлення хвиль і може розглядуватись з позиції геометричної акустики.

При поширенні звукової хвилі у заданому напрямку відбувається поступове її згасання, тобто зменшення інтенсивності і амплітуди. Згасання обумовлюється рядом факторів, які проявляються в тій чи іншій мірі в залежності від характеристик самого звуку й всього середовища. Всі ті фактори можна поділити на дві великі групи. В першу входять фактори, пов’язані з законами хвильового поширення в середовищі. Так, при поширенні в необмеженому середовищі звуку інтенсивність його спадає обернено пропорційно квадрату відстані. На поширення звуку в атмосфері і в морі впливає розподіл температури і тиску, сили та швидкості вітру. Ці фактори викликають викривлення звукових променів, тобто рефракцію звуку, котра пояснює, зрештою, той факт, що за вітром звук чути далі, ніж проти вітру. Розподіл швидкості звуку з глибиною в океані пояснює наявність т.з. підводного звукового каналу, в якому спостерігається наддалеке поширення звуку, наприклад звук вибуху поширюється в такому каналі на відстані понад 5000км.

Друга група факторів, визначаючих згасання звуку, пов’язана з фізичними процесами в речовині – неминучим переходом звукової енергії в інші форми(головним чином у тепло), тобто з поглинанням звуку, обумовленим в’язкістю і теплопровідністю середовища, а також переходом звукової енергії в енергію внутрішньомолекулярних процесів. Поглинання звуку помітно зростає з частотою. Тому високочастотний ультразвук та гіперзвук поширюються, як правило, на дуже малі відстані, частіше всього на кілька см. В атмосфері, у водяному середовищі та в земній корі найдалі поширюються інфразвукові хвилі, що відрізняються малим поглинанням та слабким розсіюванням. На високих ультразвукових та гіперзвукових частотах в твердому тілі виникає додаткове поглинання, обумовлене взаємодією хвилі з тепловими коливаннями кристалічної решітки, з електронами і з світловими хвилями. [7]

Отже, музика – це звукові коливання певної частоти

РОЗДІЛ 3. БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Пшениця належить до родини тонконогових (Роасеае) роду Triticum.

Найбільш поширені два її види:

– пшениця м’яка (Triticum aestivum).

– пшениця тверда (Triticum durum).

Озима пшениця утворює добре розвинену, розгалужену кореневу систему мичкуватого типу. Основна маса її розміщується в орному шарі ґрунту, окремі корені проникають на глибину 1,5-2 м і більше. Із зародка насінини спочатку виростає 3-6 однаково розвинутих зародкових коренів, утворюючи первинну кореневу систему. У процесі росту з підземних стеблових вузлів, і найбільше з вузла кущіння, утворюються стеблові або вузлові корені, які складають основну масу кореневої системи пшениці.

Ріст зачаткового стебла починається з часу проростання зерна. У пшениці воно має назву соломина, яка складається з 4-7 міжвузлів, розділених стебловими вузлами. Росте стебло у висоту за рахунок поділу клітин біля вузлів. Його міжвузля видовжуються і потовщуються. Одночасно стебло росте і верхівкою всередині листкової трубки. Кожне наступне міжвузля довше за попереднє. 

Листок пшениці складається з листкової пластинки та листкової піхви, яка щільно охоплює стебло. В місці переходу піхви у листкову пластинку є язичок, що запобігає затіканню у піхву води, потраплянню пилу тощо. По боках язичка є вушка. За вушками і язичком пшеницю відрізняють від інших злаків до викидання рослинами суцвіть. Найперше утворюються прикореневі листки, які формуються з підземних вузлів. Пізніше з надземних вузлів ростуть стеблові листки.

Листки виконують важливу фізіологічну функцію в житті рослини, забезпечуючи проходження процесу фотосинтезу, транспірації і газообміну. Чим більша асиміляційна поверхня, тим вища продуктивність рослин. Площа поверхні листків на 1 га в озимої пшениці може становити 30-60 тис.м2. Крім того, листки пшениці є тимчасовим сховищем запасних поживних речовин, а також частково виконують і механічні функції, укріплюючи міцність стебла.

В пшениці суцвіття – колос, який складається з членистого стрижня і колосків. На кожному виступі колосового стрижня міститься по одному багатоквітковому колоску. Загальна їх кіль­кість коливається від 16 до 22 шт. Довжина колоса, кількість колосків у ньому залежить від сортових особливостей і технології вирощування.

Колосок складається з двох колоскових лусок, які захищають від пошкоджень квітки, а потім зерна, які з них розвиваються. Луски відрізняються кольором, опушенням і формою, що є основою ви­значення різновидностей і сортів пшениці. Між колосовими лусками розміщується одна або декілька квіток. Кожна квітка у пшениці з обох боків прикривається двома квітковими лусками – зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня у остистих сортів закінчується остюком, у безостих – остюковим відростком. Між квітковими лусками містяться найважливіші частини квітки – зав’язь з дволопатевою приймочкою і три тичинки з пиляками. Першими починають цвісти квітки середньої частини колоса, а потім зона цвітіння поширюється по всьому колосу. В колоску першими зацвітають дві нижні квітки, а через 1-2 дні – решта (третя, четверта і т.д.). Квітки, що цвітуть першими , формують найкрупніше зерно. Залежно від місця розміщення колоска в колосі та умов вирощування, в ньому може утворитися від 1 до 6 зернівок.

У пшениці плід є одночасно насіниною і має назву зернівка. Зовні зернівка вкрита плодовою і насінною оболонками. Вони захищають зерно від впливу чинників зовнішнього середовища і пошкодження хворобами та шкідниками. Маса оболонок становить 7-8% маси сухої речовини зерна, а з цієї кількості на частку плодової оболонки припадає 70-85%.

Під оболонками в нижній частині зерна розміщується зародок. Його маса становить 1,5-3,0% від маси зернівки. При помелі зерна зародки разом з оболонками відходять у висівки. Зародок має щиток, що є сім’ядолею зернівки, і призначений для вбирання по­живних речовин з ендосперму.

Найбільше в зерні вуглеводів, основною складовою частиною яких є крохмаль. Вміст білка коливається від 10 до 16%, жиру -близько 2%. [2]

Озима пшениця з групи зернових досить холодостійка культура. Насіння починає проростати за температури у посівному шарі ґрунту 1-2°С. Сходи при цьому з’являються пізно і недружно. Оптимальна температура проростання пшениці перебуває в межах 12-20°С. За умови достатнього зволоження ґрунту сходи за такої температури з’являються на 5-6-й день. Якщо температура вища 25°С, висіяне насіння і проростки масово уражуються хворобами. Кращі строки сівби припадають на період з середньодобовими температурами повітря 14-17°С.

Озима пшениця вимоглива до вологи культура, її насіння для набухання потребує 55-60% води від своєї ваги. За недостатньої вологості ґрунту рослини не кущаться і різко знижують продуктивність. Найбільш негативно впливає на врожай озимої пшениці нестача вологи в період виходу в трубку – колосіння, а також наливу зерна, коли потреба рослин у воді максимальна. Оптимальні умови для росту і розвитку створюються за вологості ґрунту не менше 75-80% від польової його вологоємкості. За період вегетації озима пшениця залежно від умов вирощування витрачає 2500-4000 мводи з 1 га.

Добре освітлення на початку виходу рослин в трубку сприяє формуванню коротких міцних міжвузлів. Стебла стають стійкими до вилягання під час сильних вітрів і зливних дощів.

Озима пшениця має підвищені вимоги до ґрунту, реакція якого повинна бути нейтральною (рН 6,0-7,5). Найвищі врожаї дає на чорноземах, темно-каштанових, перегнійно-карбонатних, темно-сірих та сірих опідзолених ґрунтах, чистих від бур’янів та добре забезпечених вологою і поживними речовинами. На легких піщаних та супіщаних ґрунтах пшениця менш врожайна, ніж жито. [4]

Отже, урожай пшениці залежить не тільки від типу ґрунту, а й від його родючості, кількості та якості внесених добрив, світла, вологи, температури.

РОЗДІЛ 4. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МУЗИКИ РІЗНИХ СТИЛІВ НА ПРОРОСТАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Ми вирішили на власному досліді перевірити вплив музики на проростання насіння. Ми вели спостереження за проростанням насіння пшениці озимої. Ми використали методи моделювання та лабораторний-експеримент та створили такі умови досліду:

  • ґрунт, на якому росли піддослідні рослини, був однорідним;
  • насіння пшениці було зібране з одного поля;
  • однакові умови зволоження;
  • однакові світлові умови;
  • однакові температурні умови;
  • відстань від колонок до рослини у всіх озвучених групах була приблизно однаковою (у межах 1,25-1,5 м);
  • потужність звуку для всіх «озвучених рослин» була однаковою і сягала 2 Вт;
  • рослини, щодня слухали різну музику протягом 30 хв.

Насіння ми поділили на 5 зразків – по 10 у кожному.

Зразок № 1 – слухали українські пісні та музику.

Зразок № 2 – слухали важку музику (метал, хард-рок).

Зразок № 3 – слухали класичну музику (твори Бетховена і Моцарта).

Зразок № 4 – служали джаз.

Зразок № 5 – контрольний зразок, не слухали жодної музики. (Додаток А)

Проаналізувавши результати нашого дослідження, ми оформили їх у вигляді діаграм. Результати обробляли статистично-математичним методом. Наше насіння пшениці проросло через два дні після висадки. У зразку № 1 проросло 8 насінин із 10, у зразку № 2 – 5 із 10; у зразку № 3 – 8 із 10; у зразку № 4 – 7 із 10; у зразку № 5 – 2 із 10. (Додаток Б) (рис. 2.1)

Рис.2.1 Кількість пророслого насіння пшениці

Окрім того, ми зробили заміри висоти проростків на перший, п’ятий та десятий день після сходів. ( Див. додаток В, Г, Д) За допомогою статистично-математичного методу обробили результати та дані представили у вигляді діаграм.

За нашими замірами середня арифметична висота проростків на перший день у зразка № 1 складала – 0,66 см; у № 2 – 0,73 см; у № 3 – 0,91см; у № 4 – 1,0 см; у № 5 – 0,45 см. (рис 2.2)

Рис. 2.2 Середня арифметична висота проростків пшениці на 1 день після сходів

Отже, станом на перший день після проростання найбільшу середню арифметичну висоту проростків мають ті, які слухали джаз, потім відповідно класичну музику, важку музику, українську, контрольний зразок.

Також ми з’ясували ліміти довжини для усіх зразків:

зразок № 1 – min – 0,2 см, max – 1,4 см;

зразок № 2 – min – 0,4 см, max – 1,0 см;

зразок № 3 – min – 0,2 см, max – 2,0 см;

зразок № 4 – min – 0,7 см, max – 1,5 см;

зразок № 5 – min – 0,2 см, max – 0,7 см.

Після того ми обчислили розмах варіації для кожного із зразків: № 1 – 1,2 см; № 2 – 0,6 см; № 3 – 1,8 см; № 4 – 0,8 см; № 5 – 0,3 см.

За нашими замірами середня арифметична висота проростків на п’ятий день у зразка № 1 складала – 9,44 см; у № 2 – 8,51 см; у № 3 – 11,35см; у № 4 – 9,71 см; у № 5 – 7,5 см. (рис 2.3)

Рис. 2.3 Середня арифметична висота проростків пшениці на 5 день після сходів

Отже, станом на п’ятий день після проростання найбільшу середню арифметичну висоту проростків мають ті, які слухали класичну музику, потім відповідно джаз, українську, важку музику, контрольний зразок.

Також ми з’ясували ліміти довжини для усіх зразків:

зразок № 1 – min – 2,0 см, max – 14,0 см;

зразок № 2 – min – 4,0 см, max – 11,0 см;

зразок № 3 – min – 8,0 см, max – 14,3 см;

зразок № 4 – min – 3,0 см, max – 12,5 см;

зразок № 5 – min – 6,0 см, max – 9,0 см.

Після того ми обчислили розмах варіації для кожного із зразків: № 1 – 12,0 см; № 2 – 7,0 см; № 3 – 6,3 см; № 4 – 9,5 см; № 5 – 3,0 см.

За нашими замірами середня арифметична висота проростків на десятий день у зразка № 1 складала – 20,49 см; у № 2 – 18,17 см; у № 3 – 19,3 см; у № 4 – 18,0 см; у № 5 – 11,75 см. (рис 2.4)

Рис. 2.4 Середня арифметична висота проростків пшениці на 10 день після сходів

Отже, станом на десятий день після проростання найбільшу середню арифметичну висоту проростків мають ті, які слухали українську музику, потім відповідно класичну, майже однаково джаз та важку музику, контрольний зразок.

Також ми з’ясували ліміти довжини для усіх зразків:

зразок № 1 – min – 15,9 см, max – 26,0 см;

зразок № 2 – min – 12,0 см, max – 24,0 см;

зразок № 3 – min – 11,0 см, max – 25,0 см;

зразок № 4 – min – 9,0 см, max – 20,5 см;

зразок № 5 – min – 11,5 см, max – 12,0 см.

Після того ми обчислили розмах варіації для кожного із зразків: № 1 – 9,9 см; № 2 – 12,0 см; № 3 – 14,0 см; № 4 – 10,5 см; № 5 – 0,5 см.

Отже, під час нашого дослідження ми підтвердили гіпотезу про те, що музика впливає на рослини на прикладі пшениці. Найкраще впливає на ріст та розвиток українська та класична музика. Важка музика та джаз також впливають на пшеницю, але дещо сповільнюють її ріст.

ВИСНОВКИ

  1. На рослинини, як і на інші організми впливають біотичні і абіотичні фактори довкілля. Музика також, як один із абіотичних факторів, впливає на рослини.
  2. Звук в широкому значенні – коливальний рух частин пружного середовища, який розповсюджується у вигляді хвиль в газоподібному, рідкому або твердому середовищі.
  3. Урожай пшениці залежить не тільки від типу ґрунту, а й від його родючості, кількості та якості внесених добрив, світла, вологи, температури.
  4. Під час нашого дослідження ми підтвердили гіпотезу про те, що музика впливає на рослини на прикладі пшениці. Найкраще впливає на ріст та розвиток українська та класична музики. Важка музика та джаз також впливають на пшеницю, але дещо сповільнюють її ріст.
  5. Матеріали роботи можуть бути використані працівниками сільського господарства району, де вирощують озиму пшеницю. Також його можуть використати ті, хто одержує пшеничні проростки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Духовний А.И. Єлектричество в жизни цветка.-Кишинев: Штинца,1980
  2. Куперман Ф.М. Біологічні основи культури пшениці. М.: вид-во МДУ, 1956.
  3. Маслоброд С.Н. Єлектрический “язик” растений.- Кишинев:Штинца,1981
  4. Торіков В.Є.Озима пшениця. Брянськ, 1995. – 150 з.
  5. Блехман И.И. Синхронизация в природе и технике.-М.:Наука,1981
  6. Шноль С.Є., Замятин А.А., Сервазян А. П. Музика, молекули, биология// Знаниє-сила.-1968
  7. И.П.Голямина.Звук // Физическаяэнциклопедия /Д. М. Алексеев, А.В.Балдин, — М.: Советская энциклопедия, 1988—1999.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

  1. http://vik.zao.com.ua/pro-vpliv-muziki-na-roslini/
  2. http://www.poznavayka.org/uk/biologiya-2/muzika-dlya-roslin/

Додаток А

Фотографії проростання озимої пшениці

Додаток Б

Таблиця

Кількість пророслого насіння у зразках пшениці

Номер зразка

Кількість пророслого насіння

1

8

2

5

3

8

4

7

5

2

 

Додаток В

Таблиця

Висота проростків пшениці на перший день після сходів

Номер зразка

Висота проростків, см

Середня

висота, см

1

1,4

 1,0

0,7

0,3

0,4

0,2

0,5

0,8

0,66

2

1,0

1.0

0,7

0.5

0.4

0.8

 

 

0,73

3

2,0

2,0

0,7

0,2

0,3

0,4

0,7

1,0

0,91

4

1,0

0,7

1,0

1,2

1,1

0,9

 

 

1,0

5

0,7

0,2

 

 

 

 

 

 

0,45

 

Рис. Висота проростків пшениці на перший день після сходів

 

Додаток Г

Таблиця

Висота проростків пшениці на п’ятий день після сходів

Номер зразка

Висота проростків, см

Середня

висота, см

1

14,0

 14,0

6,5

3,5

12,0

2,0

11,5

12,0

9,44

2

6,5

7,6

11,0

10,5

11,5

4,0

 

 

8,51

3

14,3

13,0

9,0

8,0

10,5

14,0

14,0

8,0

11,35

4

12,0

11,5

9,0

12,5

10,0

10,0

3,0

 

9,71

5

9,0

6,0

 

 

 

 

 

 

7,5

Рис. Висота проростків пшениці на 5 день після сходів

Додаток Д

Таблиця

Висота проростків пшениці на десятий день після сходів

Номер зразка

Висота проростків, см

Середня

висота, см

1

26,0

 20,0

18

15,9

21,0

25,0

22

16,0

20,49

2

12,0

24

20,0

20

16

17,0

 

 

18,17

3

21,0

24,0

11,0

13,5

18

21,0

21

25,0

19,3

4

18,5

20,50

17,5

22

20,0

9,0

18,5

 

18,0

5

12,0

11,5

 

 

 

 

 

 

11,75

Рис. Висота проростків пшениці на 10 день після сходів

Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності активного гіперпосилання на e-kolosok.org, а також на сам матеріал!

xosotin chelseathông tin chuyển nhượngcâu lạc bộ bóng đá arsenalbóng đá atalantabundesligacầu thủ haalandUEFAevertonfutebol ao vivofutemaxmulticanaisonbetbóng đá world cupbóng đá inter milantin juventusbenzemala ligaclb leicester cityMUman citymessi lionelsalahnapolineymarpsgronaldoserie atottenhamvalenciaAS ROMALeverkusenac milanmbappenapolinewcastleaston villaliverpoolfa cupreal madridpremier leagueAjaxbao bong da247EPLbarcelonabournemouthaff cupasean footballbên lề sân cỏbáo bóng đá mớibóng đá cúp thế giớitin bóng đá ViệtUEFAbáo bóng đá việt namHuyền thoại bóng đágiải ngoại hạng anhSeagametap chi bong da the gioitin bong da lutrận đấu hôm nayviệt nam bóng đátin nong bong daBóng đá nữthể thao 7m24h bóng đábóng đá hôm naythe thao ngoai hang anhtin nhanh bóng đáphòng thay đồ bóng đábóng đá phủikèo nhà cái onbetbóng đá lu 2thông tin phòng thay đồthe thao vuaapp đánh lô đềdudoanxosoxổ số giải đặc biệthôm nay xổ sốkèo đẹp hôm nayketquaxosokq xskqxsmnsoi cầu ba miềnsoi cau thong kesxkt hôm naythế giới xổ sốxổ số 24hxo.soxoso3mienxo so ba mienxoso dac bietxosodientoanxổ số dự đoánvé số chiều xổxoso ket quaxosokienthietxoso kq hôm nayxoso ktxổ số megaxổ số mới nhất hôm nayxoso truc tiepxoso ViệtSX3MIENxs dự đoánxs mien bac hom nayxs miên namxsmientrungxsmn thu 7con số may mắn hôm nayKQXS 3 miền Bắc Trung Nam Nhanhdự đoán xổ số 3 miềndò vé sốdu doan xo so hom nayket qua xo xoket qua xo so.vntrúng thưởng xo sokq xoso trực tiếpket qua xskqxs 247số miền nams0x0 mienbacxosobamien hôm naysố đẹp hôm naysố đẹp trực tuyếnnuôi số đẹpxo so hom quaxoso ketquaxstruc tiep hom nayxổ số kiến thiết trực tiếpxổ số kq hôm nayso xo kq trực tuyenkết quả xổ số miền bắc trực tiếpxo so miền namxổ số miền nam trực tiếptrực tiếp xổ số hôm nayket wa xsKQ XOSOxoso onlinexo so truc tiep hom nayxsttso mien bac trong ngàyKQXS3Msố so mien bacdu doan xo so onlinedu doan cau loxổ số kenokqxs vnKQXOSOKQXS hôm naytrực tiếp kết quả xổ số ba miềncap lo dep nhat hom naysoi cầu chuẩn hôm nayso ket qua xo soXem kết quả xổ số nhanh nhấtSX3MIENXSMB chủ nhậtKQXSMNkết quả mở giải trực tuyếnGiờ vàng chốt số OnlineĐánh Đề Con Gìdò số miền namdò vé số hôm nayso mo so debach thủ lô đẹp nhất hôm naycầu đề hôm naykết quả xổ số kiến thiết toàn quốccau dep 88xsmb rong bach kimket qua xs 2023dự đoán xổ số hàng ngàyBạch thủ đề miền BắcSoi Cầu MB thần tàisoi cau vip 247soi cầu tốtsoi cầu miễn phísoi cau mb vipxsmb hom nayxs vietlottxsmn hôm naycầu lô đẹpthống kê lô kép xổ số miền Bắcquay thử xsmnxổ số thần tàiQuay thử XSMTxổ số chiều nayxo so mien nam hom nayweb đánh lô đề trực tuyến uy tínKQXS hôm nayxsmb ngày hôm nayXSMT chủ nhậtxổ số Power 6/55KQXS A trúng roycao thủ chốt sốbảng xổ số đặc biệtsoi cầu 247 vipsoi cầu wap 666Soi cầu miễn phí 888 VIPSoi Cau Chuan MBđộc thủ desố miền bắcthần tài cho sốKết quả xổ số thần tàiXem trực tiếp xổ sốXIN SỐ THẦN TÀI THỔ ĐỊACầu lô số đẹplô đẹp vip 24hsoi cầu miễn phí 888xổ số kiến thiết chiều nayXSMN thứ 7 hàng tuầnKết quả Xổ số Hồ Chí Minhnhà cái xổ số Việt NamXổ Số Đại PhátXổ số mới nhất Hôm Nayso xo mb hom nayxxmb88quay thu mbXo so Minh ChinhXS Minh Ngọc trực tiếp hôm nayXSMN 88XSTDxs than taixổ số UY TIN NHẤTxs vietlott 88SOI CẦU SIÊU CHUẨNSoiCauVietlô đẹp hôm nay vipket qua so xo hom naykqxsmb 30 ngàydự đoán xổ số 3 miềnSoi cầu 3 càng chuẩn xácbạch thủ lônuoi lo chuanbắt lô chuẩn theo ngàykq xo-solô 3 càngnuôi lô đề siêu vipcầu Lô Xiên XSMBđề về bao nhiêuSoi cầu x3xổ số kiến thiết ngày hôm nayquay thử xsmttruc tiep kết quả sxmntrực tiếp miền bắckết quả xổ số chấm vnbảng xs đặc biệt năm 2023soi cau xsmbxổ số hà nội hôm naysxmtxsmt hôm nayxs truc tiep mbketqua xo so onlinekqxs onlinexo số hôm nayXS3MTin xs hôm nayxsmn thu2XSMN hom nayxổ số miền bắc trực tiếp hôm naySO XOxsmbsxmn hôm nay188betlink188 xo sosoi cầu vip 88lô tô việtsoi lô việtXS247xs ba miềnchốt lô đẹp nhất hôm naychốt số xsmbCHƠI LÔ TÔsoi cau mn hom naychốt lô chuẩndu doan sxmtdự đoán xổ số onlinerồng bạch kim chốt 3 càng miễn phí hôm naythống kê lô gan miền bắcdàn đề lôCầu Kèo Đặc Biệtchốt cầu may mắnkết quả xổ số miền bắc hômSoi cầu vàng 777thẻ bài onlinedu doan mn 888soi cầu miền nam vipsoi cầu mt vipdàn de hôm nay7 cao thủ chốt sốsoi cau mien phi 7777 cao thủ chốt số nức tiếng3 càng miền bắcrồng bạch kim 777dàn de bất bạion newsddxsmn188betw88w88789bettf88sin88suvipsunwintf88five8812betsv88vn88Top 10 nhà cái uy tínsky88iwinlucky88nhacaisin88oxbetm88vn88w88789betiwinf8betrio66rio66lucky88oxbetvn88188bet789betMay-88five88one88sin88bk88xbetoxbetMU88188BETSV88RIO66ONBET88188betM88M88SV88Jun-68Jun-88one88iwinv9betw388OXBETw388w388onbetonbetonbetonbet88onbet88onbet88onbet88onbetonbetonbetonbetqh88mu88Nhà cái uy tínpog79vp777vp777vipbetvipbetuk88uk88typhu88typhu88tk88tk88sm66sm66me88me888live8live8livesm66me88win798livesm66me88win79pog79pog79vp777vp777uk88uk88tk88tk88luck8luck8kingbet86kingbet86k188k188hr99hr99123b8xbetvnvipbetsv66zbettaisunwin-vntyphu88vn138vwinvwinvi68ee881xbetrio66zbetvn138i9betvipfi88clubcf68onbet88ee88typhu88onbetonbetkhuyenmai12bet-moblie12betmoblietaimienphi247vi68clupcf68clupvipbeti9betqh88onb123onbefsoi cầunổ hũbắn cáđá gàđá gàgame bàicasinosoi cầuxóc đĩagame bàigiải mã giấc mơbầu cuaslot gamecasinonổ hủdàn đềBắn cácasinodàn đềnổ hũtài xỉuslot gamecasinobắn cáđá gàgame bàithể thaogame bàisoi cầukqsssoi cầucờ tướngbắn cágame bàixóc đĩaAG百家乐AG百家乐AG真人AG真人爱游戏华体会华体会im体育kok体育开云体育开云体育开云体育乐鱼体育乐鱼体育欧宝体育ob体育亚博体育亚博体育亚博体育亚博体育亚博体育亚博体育开云体育开云体育棋牌棋牌沙巴体育买球平台新葡京娱乐开云体育mu88qh88
Поширити
0