Наукова казка
Економне море
– Мийте руки і будемо обідати! – нагадала гостям Лапуня. Зернята щойно прибігли з вулиці, де всі гуртом обкопували і прикривали торішнім листям кущі троянд та хризантеми.
– А чому в тебе відро у ванні під краном? – запитав Пустунчик подругу.
– Збираю використану воду, щоб потім помити підлогу. Якщо вода без мила, нею можна полити квіти. А якщо дуже брудна, згодиться змити в туалеті. Це ж економія!
– Розумно! – похвалив Розумник. – Знаєте, що? Ми ж усі намагаємося не марнувати воду, економити її, так?
– Еге ж, – Пустунчик облизував пальці з варенням. – Зараз я якраз економлю воду й мило. А що?
– Уявляєте, скільки ми втрьох зекономили води за рік? – очі в Розумника світилися азартом нової ідеї. – Спробуємо порахувати! Якщо приймати душ замість ванни, за три-чотири такі купання на тиждень можна зберегти ванну води! Приблизно 100 літрів. А в році 52 тижні… Це ж ціле озеро!
– Враховуючи, що ми всі економимо воду у різний спосіб, на трьох це вже не озеро, а море!
– Колосальне? – загорівся Пустунчик.
– Економне, – скромно відповів Розумник. – Маленьке таке економне море. Але по ньому можна подорожувати! На чому попливемо?
– У ванні, вона пластикова, не потоне!
– У мене залізна, важка, – заперечила Лапуня. – Краще візьмемо надувний матрац. Усі помістимося! Шукайте, чим правити.
Троє Зернят і не помітили, як опинилися на матраці посеред синьої води. Замість весел у хлопців в руках десь взялися величезні пластикові ложки. Навкруги знову буяло літо, світило сонце.
– Яке ж це море? – спитав Пустунчик. – Тут близько береги! – він показав на зелені зарості очерету, за якими височіли верби.
– Це річка, яка живить водою наше місто, – пояснив Розумник. – Усі струмочки впадають у неї, а потім в озеро чи море. Веслуй – побачиш! Зернята запрацювали веслами, і подорож розпочалася.
Матрац гойдався на хвилях, течія сама несла друзів до моря. Розумник та Пустунчик легенько керували веслами-ложками. З води так рясно вистрибували веселі рибини, наче річка кипіла.
– Дякуємо! Дякуємо! – чулося звідусіль.
– Це ви нам? – спитала Лапуня. – За що?
– Ви врятували нас! – плескали риби, шелестіла осока з очеретом, співали птахи, „дякуємо!” – фігурно виписували ніжками на поверхні води прудкі водомірки.
– Чого це всі нам дякують? – дивувався Пустунчик.
– Я так гадаю, за економію води, – здогадався Розумник.
Матрац саме плив повз велику сіру чаплю, яка вдавала, що спить. Помітивши Зернят, вона клацнула довгим дзьобом:
– Авжеж! Завдяки вам багато води з річки не забрали у водогін і не скинули нам забруднену та отруйну! Річкова чиста вода потрібна всім! Жабки можуть жити лише в чистій воді, а без них – ходити мені голодною! Дякую!
– І від мене прийміть подяку! – над річкою пролетів білий бусел, родич чаплі. – Чиста вода – багата їжа!
– І ми дякуємо! – хором закумкали жабки. – Нас так багато, що всіх не з’їдять! Наші пуголовки ростуть здоровими! А скільки тут комах – нам є чим поживитися!
З очерету випливла сім’я качок з малими каченятами. І крякали, дякуючи Зернятам, за те, що зберегли їхній дім та водні рослини – їжу качок.
– І ми! Річка – наш дім! – привітно махали лапками бобри, ондатри, витягувала шийку черепаха. А водяні вужі намагалися слідом за водомірами написати на воді „дякуємо!”, але в них виходили якісь ієрогліфи.
– Ось біле латаття з прекрасними квітками! – показала Лапуня. – Це рідкісний червонокнижний вид, як і водяний горіх, он він росте! Рослини лише коливають листками, але я знаю, для них теж важлива чиста вода!
– А ще – глибина! – додав поважний вусатий сом, спливаючи на поверхню. – Якби забрали всю ту воду, річка б обміліла, а мілководдя заростає ряскою. Латаття там не вижило б! Ви зберегли наш дім! Від нас зі щукою подяка!
– Та ми круті! – засміявся Пустунчик. – Не думав, що одне-два зекономлених відерця води такі важливі для природи!
– Одне-два, може, й неважливі, а кілька тисяч можуть врятувати довкілля, – посміхнулася Лапуня. На долоню їй сіла пташка з яскраво-синіми крилами, вогняною грудкою та довгим дзьобом – рибалочка. Стрекотнула та пірнула у воду, а коли вискочила, тримала в дзьобі срібну рибку. Без слів зрозуміло, що дякувала!
– Майже всі запаси прісної води на планеті зосереджені в льодовиках та айсбергах, – сказав Розумник. – Вода, що доступна нам в річках і озерах, – найцінніша у світі! А ми витрачаємо воду так, наче в нас її зайві моря та океани!
– Ось наше море! – Пустунчик махав ложкою-веслом. Річка широко розлилася, і матрац виплив у Економне море.
Береги моря губилися в тумані. Тому Зернята не могли оцінити його розмірів. Але вони знали: їхнє власне Економне море буде рости. Бо це залежало тільки від них.
Олена Крижановська
МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ
Ігри та завдання
Гра „Завітай у казку” („В гостях у Чарівної Книги Природи”). Пальчиковий театр „Економне море” (КЛ13, 1–2).
- Скористайтеся КЛ13, підготуйте та роздайте дітям ролі у пальчиковому театрі. Вони уважно слухають, як ви читаєте казку, і повторюють за вами свої репліки та показують пальчиками, що роблять їхні герої.
- Після прочитання казки поділіть дітей відповідно до їхніх ролей на 5 груп: водяні рослини, риби, птахи, звірі та Зернята.
- Учасники пригадують, за що дякували Зернятам, а Зернята – як економили воду.
Порада: героїв для пальчикового театру діти виготовляють на уроці праці (малювання) за шаблоном.
ЗАВДАННЯ ВІД ЛАПУНІ
- Придумай 3–5 способів економного використання води.
- Придумай і намалюй знак „Бережіть воду”.
- Спостерігай, як у твоїй сім’ї використовують воду. Як ти гадаєш, чи вміє твоя родина заощаджувати її?
