Чому одна і та ж мінеральна речовина може мати різний вигляд і, відповідно, різні мінералогічні назви? Чи завжди мінерали виглядають так, як задумала їх природа? Відповідь на ці запитання можна отримати, дослідивши умови кристалізації мінеральних речовин та особливості взаємодії хімічних сполук. У різних природних умовах з одного і того ж хімічного елемента або сполуки можуть ...
„Мовчання нічного неба – це золото… У пошуках позаземного життя відсутність новин – це хороші новини. Вони обіцяють добре майбутнє для людства.” Нік Бостром, філософ Де ж усі? У попередньому числі журналу ми розглянули аргументи на користь існування позаземних цивілізацій. Їх, аргументів, на диво, багато. Однак якими б переконливими не здавалися міркування і результати спостережень, ...
Зоряне небо здається безмежним, але ми бачимо лише мізерну крихту справжньої безмежності. Поглянь на схему нашої Галактики. Ми знаходимося на її периферії, у центрі блакитної кульки поміж галактичними спіральними рукавами Стрільця і Персея. Всередину цієї кульки потрапляє 90 % усіх поодиноких зір, які ми бачимо на нічному небі. Навіть у найзорянішу ніч це лише 2 500 зір із приблизно 100 мільярдів зір нашої Галактики. Майже всі вони розташовані не далі, ніж за 1000 світлових років від нас (це приблизно 1 % від діаметра Молочного Шляху). ...
Щоб залишити Сонячну систему, космічний апарат поблизу Землі має мати третю космічну швидкість, а це потребує чималих затрат палива. Щоб зменшити їх, вигідно стартувати поблизу екватора, використовуючи осьовий (≈0,5 км/с) та орбітальний (≈30 км/с) рух Землі. За таких умов апарат може досягнути третьої космічної швидкості і покинути Сонячну систему з швидкістю ≈17 км/с відносно Землі та (30+17)=47 км/с відносно Сонця. Досягнувши такої швидкості, апарат рухатиметься по незамкнутій траєкторії, а його швидкість відносно Сонця буде зменшуватися і на безмежності прямуватиме до нуля. Але сучасні ракети-носії не можуть доставити на орбіту необхідної для цього кількості палива. Тому досі жоден космічний апарат не розвивав третьої космічної швидкості і не покидав Сонячну систему у такий спосіб. ...
У 1852 році відбулась подія, яку можна порівняти з відкриттям Колумбом Америки або першою навколосвітньою подорожжю експедиції Магеллана. Індійський математик і топограф Радханат Сікдар за тригонометричними розрахунками висловив припущення, яке згодом підтвердилося: Пік XV в Гімалаях є найвищою точкою на земній поверхні. У 1856 році геодезична служба Британської Індії встановила висоту Піка XV – 8840 м, а у 1865 році начальник цієї служби Ендрю Во запропонував назвати гору, яка здіймається майже на 9 кілометрів над земною поверхнею в районі хребта Махалангур-Хімал в Гімалаях, на честь свого уславленого попередника Джорджа Евереста. Сьогодні вершина має декілька назв. Найвідоміші – Еверест і Джомолунгма. Цікаво, що сам Джордж Еверест не схвалював присвоєння свого імені найвищій точці на Землі. Він був прихильником місцевих назв для всіх вершин. Мабуть, саме тому за цією горою закріпилась і друга назва – Джомолунгма. Чому ж Ендрю Во не дотримався правила свого попередника, якого він так поважав? Відповідь проста. Про це Во в 1865 році сказав так: „Ця гора, вочевидь, є найвищою в світі, та встановити її назву ми зможемо не раніше, ніж потрапимо до Непалу...” ...
Будинок – це не лише місце, де людина живе. Тут нам добре і спокійно, тут нас люблять і чекають, тут ми можемо заховатися від навколишнього світу. Скільки людей на Землі – стільки уявлень про ідеальне житло. Але вагомий вплив на архітектуру будівель накладають не лише наші вподобання, але й природа та географічні особливості регіону. Первісні ...
Зорі є серед найпопулярніших знаків державної символіки. Вони зображені на прапорах дуже багатьох країн: Китаю, США, Ізраїлю, Туреччини, Панами, Куби, Боснії і Герцеговини, Сирії, Пакистану, В’єтнаму, причому, на кожному прапорі мають своє значення (ідеали держави, кількість штатів, зірка співдружності, федерації і та ін.). На 46-ти прапорах країн світу справжній зорепад. Не полінуйся і полічи – їх аж 154! Є 109 білих зірок (США – 50 зірок на синьому фоні, а у 9 держав – по 5 і більше зірок); 21 зірка жовтого кольору на прапорах 9 держав (Гренада – 5, Китай – 5 і т. д.) і 17 зірок червоного кольору на прапорах 14 держав, 6 – блакитного або синього кольору на прапорах держав Африки. На прапорі Євросоюзу теж красується два десятки золотистих зірок. ...
Не знаю як ти, шановний читачу, а я була дуже вражена, коли прочитала про невдалі місії до Марса. Особливо здивувало те, що деякі космічні станції взагалі не потрапили на Марс. Як не потрапили, чому? Поцікавилася, якою ж була траєкторія їхнього польоту. Чому саме така? На схемах траєкторії міжпланетних польотів виглядають дуже просто: від Землі станція ...
Природа – найвитонченіший митець. Її творіння часом такі дивовижні, що опиняєшся в зовсім іншому, але водночас реальному світі. Саме такими на Землі є унікальні творіння давньогрецького бога Еола, який уособлює стихію вітру. Дюни – це піщані пагорби, нанесені вітром. Піщані форми неймовірної краси вкривають 10 % поверхні всіх пустель. Вони складаються з дрібних піщинок, які утворилися внаслідок вивітрювання. Форма дюн залежить від сили і напряму вітру. За зовнішнім виглядом дюни поділяють на поперечні, поздовжні, зірчасті та бархани. ...
Сьогодні є понад 200 держав, визнаних світовою спільнотою. Кожна з них має свої атрибути, головний з яких – державний прапор. Полотно прапора – не красномовний символ, воно може розповісти захоплюючу історію країни. Символи, зображені на прапорах, правителі і народ підбирають дуже ретельно. На прапорах деяких християнсько-католицьких країн зображені зірки, а мусульманських – місяці або півмісяці. Якщо ти уважно переглянеш прапори країн світу, то побачиш, що лише на 13-ти з них зображені стилізовані сонця. Це – Антигуа і Барбуда, Аргентина, Індія, Казахстан, Киргизстан, Кірибаті, Намібія, Непал, Руанда, Уругвай, Філіппіни, Японія, Бангладеш. Наше денне світило символізує на прапорах різні гасла і принципи. ...
Знаменитий вулкан Келімуту (Kelimutu), висота якого становить 1639 м, розташований на території однойменного Національного парку в центрі індонезійського острова Флорес, який належить до групи Малих Зондських островів. Востаннє Келімуту прокидався в 1968 році і залишив у кратерах на згадку про цю подію справжнє природне диво – три різнобарвні озера. Озера розташовані досить близько, а вода ...
Мрії – це найпотужніша сила, що змінює людство і підкорює простір та час. Дитяча мрія обрати таку професію, щоб у майбутньому принести найбільшу користь суспільству, є справжнім рушієм прогресу, а країна, яка не має мрійників, не має майбутнього. Так приємно мріяти! А ще приємніше бачити результат своїх вчинків і пишатися досягненнями. Визначити свою місію в житті не просто, але шукати її треба. Саме тому настав час мріяти. Наприклад: хочу стати космонавтом… ...
Широка, майже стокілометрова, смуга Українського Полісся займає північну частину нашої країни. Колись тут, як і на більшій території планети, було море. Воно то наступало, то знову відступало, щоразу залишаючи по собі товщу осадових морських відкладів. Ця територія не раз змінювалася: тут були і солоні озера, і морські затоки, і архіпелаги. Доки море не перестало наступати ...
Ось ми, нарешті, і дістались до околиць Сонячної системи, де статечно обертаються крижані велетні – Уран і Нептун. На відміну від газових гігантів Сатурна і Юпітера, що складаються здебільшого з Гідрогену та Гелію, в надрах Урана і Нептуна багато льоду. Саме тому астрономи називають ці планети крижаними велетнями. Супутники Урана Навколо Урана обертається 27 супутників. ...
Можна читати про сонячні затемнення, переглядати в Інтернеті фото чи відео цих явищ, але це не зрівняти з неймовірним захопленням від небесного спектаклю, який спостерігаєш, а ще цікавіше – досліджуєш особисто. Щоправда, такі спостереження треба планувати заздалегідь. Зрештою, так само, як і похід до театру. 20 березня 2015 року територія України перетворилася на велетенську театральну залу. Юні астрофізики Луківської школи Самбірського району на Львівщині скористалися безкоштовним квитком на цю грандіозну виставу, щоб спостерігати за частковим затемненням Сонця, яке за дивним збігом обставин випало ще і на день весняного рівнодення. ...