Жива природа

Катерина Нікішова. Розглядається справа про сіль

Люди часто їдять не те, що корисно, а те, що смачно. Звикають пересолювати через те, що так для них смачніше. Якщо постійно вживати багато солі, зростає ризик серцево-судинних захворювань. Особливо небезпечно перевищувати норму гіпертонікам – людям, що страждають на підвищений кров’яний тиск. ...

Тетяна Павленко. Метаболізм

Навіщо ми їмо? Щоб бути активними, енергійними, здоровими і привабливими, усі живі організми живляться, і ми з вами теж – декілька разів на добу. Основні поживні речовини людина одержує з продуктами харчування. Речовини, які надходять з їжею, є „цеглинками” для побудови тіла. Водночас живі організми не лише беруть з довкілля поживні речовини, але й віддають 袩褉懈写斜邪褌懈 ...

Наталія Романюк. Секрети нашого органiзму

Якщо артерії та вени – головні магістралі нашої кровоносної системи, то капіляри можна назвати бічними вулицями, вздовж яких транспортується все необхідне для трильйонів клітин-споживачів. Проникаючи в органи й тканини, найтонші артерії розгалужуються на ще тонші артеріоли, найдрібніші з яких оточені лише спіральними волокнами гладеньких м’язів. Артеріоли теж розгалужуються, утворюючи капілярну сітку найтонших кровоносних судин. Внутрішній діаметр капілярів саме такий, щоб по них вільно проходили червоні кров’яні клітини. Стінки капілярів надзвичайно тонкі, утворені одним шаром клітин, і лише в деяких місцях вони підсилені зіркоподібними клітинами, які називають перицитами. Розгалужені капіляри формують своєрідну мережу – капілярне русло, яке пронизує усі тканини, причому жодна клітина не залишається поза мережею. Відстань від клітин до найближчого капіляра не перевищує 0,5 мм. Саме в капілярах відбувається обмін речовин між кров’ю і клітинами. З капілярів кров збирається у дещо більші судини – венули, ті зливаються у вени, які зрештою відносять кров до серця. ...

Ольга Дорош. Нами керують гормони?

Термін „гормон” походить від грецького „hormao”, що означає „збуджувати”, „приводити в рух”. У 1905 році назву цим речовинам дали англійські вчені Вільям Бейліс та Ернест Старлінг. Гормони беруть участь у всіх важливих процесах життєдіяльності організму: в обміні речовин, рості, формуванні статевих ознак, у розвитку розумових здібностей людини, пристосуванні до умов середовища. Вони задіяні у реакціях стресу, старіння, впливають на сон і навіть регулюють наш настрій! Якщо їх замало, чи навпаки – забагато, виникають різні захворювання і порушення. ...

Галина Вихівська. Лiсова красуня

Нещодавно зайшла в торговельний центр й остовпіла. На полицях магазину замість звичних господарських дрібничок усіма барвами веселки виблискували новорічні прикраси. Продавчиня усміхнулась з моєї розгубленості й сказала: „Так-так, вже час задуматись, чим прикрашатимете ялинку. Свято не за горами”. І я задумалась. Але не над тим, яку іграшку купити, а яке новорічне дерево принести до своєї ...

Ірина Пісулінська. І знову про тихе полювання

Прогулюючись лісом чи лукою, ми помічаємо красу ландшафту і розпізнаємо окремих учасників цих спільнот. Ось росте сосна, а це береза, під нею ми побачили дзвіночки і метелика поряд. Ой, дивіться, білочка, а під ногами боровичок гарненький. Ми думаємо, що кожна деталь у цьому різноманітті функціонує окремо – просто багато щасливих сусідів. Але це не так. Ліс – складна система, яка функціонує майже як один організм, який складається з багатьох різноманітних компонентів. ...

Любов Борсукевич. Вічнозелені субтропічні жорстколисті ліси

На західних окраїнах континентів в умовах середземноморського клімату із сухим жарким літом і відносно теплою зимою сформувався своєрідний тип низької рослинності, що складається переважно з вічнозелених широколистяних дерев і кущів. Такий тип рослинності ще називається ксерофітним (від грецького xērós – „сухий” і phytón – „рослина”). Їхньою характерною особливістю є протяжність уздовж морів та океанів, де опадів ...

Любов Борсукевич. Загадковий світ водойм. Частина 2

Найбільшою групою водних рослин є гелофіти, прибережні або повітряно-водні рослини. Частина їхніх пагонів міститься у водному середовищі, інша – піднімається над поверхнею води. Більшість гелофітів витримує значні коливання води та тривалі періоди пересихання, особливо влітку. ...

Любов Борсукевич. Хвойнi ліси. Частина 1

Між тундрою на півночі та листяними лісами на півдні тягнуться великі простори хвойних лісів, які ще називають бореальними лісами. Ці дрімучі ліси займають величезну територію – 17 % суші всієї планети, і формують біом – тайгу, в якій домінантним типом рослинності є хвойні ліси. Це найбільший суходільний біом на планеті. Тайга розташована на двох континентах. ...

Надія Кріт. Чи справджуються народні прикмети погоди?

Завбачення моєї бабусі щодо завтрашнього дощу майже завжди справджувалися. На той час іще не було інтернету та сайтів погоди, а прогноз, який передавало радіо або друкувала газета, стосувався великої території, тому був малопридатним. Та пересушувати сіно, косити ячмінь, копати картоплю – хіба мало на селі справ, що вимагають сухої днини? От селяни і слідкували за місцевими ознаками погоди. Свій досвід щодо передбачень погоди також накопичували мореплавці, мандрівники. Він назбирувався століттями. ...

Олена Шаповал. Про що розказали „смачні” музеї

Стародавні греки будували для своїх богів храми. Храм муз грецькою мовою називався „мусейон”, звідси і походить слово „музей”. Перші музеї почали створювати у XVI-XVIII століттях для обраних і тільки значно пізніше доступ до них відкрили всім. Відомо, що видатні люди далекого минулого були завзятими колекціонерами. Саме на основі їхніх колекцій були створені всесвітньо відомі музеї: ...

Любов Борсукевич. Хвойні ліси. Частина 2

У хвойних лісах росте багато добре відомих нам смачних і корисних ягід – журавлина, чорниця, лохина, брусниця. Вони містять величезну кількість вітамінів і в давнину під час довгих сніжних зим рятували людей від виснаження та хвороб. На узліссях хвойних лісів росте ще одна відома нам рослина – іван-чай вузьколистий. Це невелика трав’яниста рослина, яка трапляється ...

Віра Сенчина. Годування iгуан

Ігуани – справжня окраса Флориди (США). Їх тут дуже багато, вони живуть скрізь: у парках, садах, будинках і навіть квартирах. Ці надзвичайно симпатичні ящірки мають різне забарвлення: сіре, зелене, помаранчево-коричневе. Як і всі рептилії, вони линяють, тобто час від часу скидають шкіру. Ігуани завбільшки від 20–30 см до понад 2 м. Самці мають велику голову, ...

Олена Зайцева, Надія Панченко. Дитя смородини та аґрусу – йошта

Майже на кожній присадибній ділянці є кущі різних ягідних культур. Найчастіше садівники вирощують чорну і червону смородину, аґрус і малину. Але шляхом схрещування всім нам знайомих ягідних культур селекціонери вирощують гібриди. Так з'являються інші сорти ягід, що мають новий, своєрідний смак  і часто поліпшені властивості. Багато з них стійкі до хвороб і шкідників. ...

Галина Вихівська. Озеро духмяних зiрочок

Важко знайти людину, байдужу до квітнучого бузку. Художники його малювали, поети складали про нього вірші, а композиторів він надихав на створення прекрасної музики. А скільки легенд пов’язано з бузком! За давньогрецьким міфом, у бузок обернулася красуня-німфа Сірінг, коли втікала від Пана, бога лісів, злякавшись його потворного вигляду. Закоханий у Сірінг Пан відламав від куща гілочку, змайстрував сопілку (за іншими переказами – флейту), яка зазвучала ніжним тужливим голосом німфи. Подивіться на картини видатних художників, що зображають міфічні сюжети: скрізь лісове божество зображено з цим музичним інструментом. У сучасній грецькій мові „syringa” – це сопілка або трубка. ...

0