Астрономія

Сергій Малинич. Зоряні рани на тілі Землі. Частина 1

“Зірка впала”, – так здавна казали у народі, коли темну безодню нічного неба, всіяного міріадами зірок, раптово пронизував яскравий спалах. Але насправді зірки не падають, а такий спалах називається метеором. З’являється метеор на небі тоді, коли з відкритого космосу до Землі з величезною швидкістю наближається космічне тіло розмірами від малесенької піщинки до одного-двох метрів. Уже давно відомо, що міжзоряний простір не є порожнім. У ньому блукають дрібні пилинки, що складаються лише з кількох молекул; різні утворення, які розміром і формою нагадують піщинки; а також уламки астероїдів, кометні залишки тощо. Вчені називають такі тіла метеорними або метеороїдами. Навіть штучні супутники Землі та їх частини при падінні на Землю можуть викликати явище метеора. Проте у вас може виникнути запитання: а чому метеори світяться? Давайте розберемося у цьому. ...

Олександр Шевчук. Рекорди галактичних масштабів

От і настав час для нашої останньої розповіді про космічні рекорди. Сьогодні ти довідаєшся про рекордсменів у найвагомішій категорії – рекордсменів галактичних масштабів. Нумо з ними знайомитися! ...

„Космічні місії до планет (головне про головне)”

„Voyager-1” – роботизований космічний апарат НАСА, запущений 5 вересня 1977 року для дослідження Сонячної системи та простору за її межами. Його початкове завдання – дослідження Юпітера та Сатурна. ...

„Дослідження астероїдів і комет (головне про головне)”

„Deep Impact” – космічний апарат НАСА, головна місія якого – вивчення комети Темпеля 1. Його запустили 12 січня 2005 року. До комети „Deep Impact” наблизився у липні 2005 року. Від нього відокремився мідний снаряд масою 370 кг – модуль „Impactor” – і на швидкості 10,3 км/c зіштовхнувся з ядром комети (мал. 1). Це викликало викид кометної речовини масою приблизно 10 тис. тонн. ...

Сергій Малинич. Зоряні рани на тілі Землі. Частина 2

Сприятливим для консервації метеоритних кратерів виявився Український кристалічний щит, який простягнувся з північного заходу на південний схід майже на 1 000 км вздовж правого берега Дніпра. Сьогодні на його поверхні відомо сім астроблем (див. табл. 1). Та не поспішайте кидати всі справи і їхати дивитися на кратери. Річ у тім, що всі вони сховані під землею, лише Іллінецька астроблема так і залишилася глибокою вирвою, хоча й вона засипана ґрунтом, у якому ростуть кущі та дерева ...

Дарія Біда. Скільки планет у Сонячній системі? Частина 2

Науковці вирішили називати планетою небесне тіло, маса якого менша, ніж маса найменшої зорі, але водночас достатньо велика, щоб під впливом власної гравітації тіло набуло кулястої форми. Більшість тіл розмірами приблизно кількасот кілометрів задовольняють цим вимогам. Менші об’єкти, як правило, мають неправильну форму, іноді це – звичайнісінькі уламки. Згідно з таким означенням, Плутон слід було б називати планетою, а разом з ним – і десятки тіл з поясу Койпера. ...

Дарія Біда. Скільки планет у Сонячній системі? Частина 1

Земля – супутниця Сонця у світовому просторі – споконвіку обертається навколо свого джерела тепла й світла, яке забезпечує життя на Землі. Навколо Сонця обертаються також інші супутники – планети Сонячної системи. Одні планети отримують більше тепла й світла, інші – менше, адже вони розташовані на різних відстанях від центрального світила, у якому зосереджено 99,87 % маси Сонячної системи. У порядку зростання відстані від Сонця планети розташовані наступним чином: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, ... Ще зовсім недавно цей перелік завершував Плутон. Однак асамблея III Міжнародного астрономічного союзу, який відбувся у Празі (серпень 2006 р.), прийняла рішення позбавити Плутон статусу повноцінної планети. Астрономи також відмовилися від пропозиції запровадити окремий клас малих планет – “плутони”. Спробуємо з’ясувати, чому так сталося. ...

Олександр Шевчук. Екстремальні зоряні скупчення

Сьогодні у нас вже дев’ята, передостання розповідь про космічні рекорди. Цього разу ознайомимось з рекордами колективів зір – рекордами зоряних скупчень. Але спочатку потрібно мати чітке уявлення про те, якими є класи зоряних колективів і за якими ознаками астрономи їх класифікують. ...

Олег Орлянський. Простір і час

Що таке простір і час? Спробуйте пояснити це комуcь, і відчуєте, що вам бракує слів. Простір і час не можна взяти в руки, спробувати на смак, вони не мають форми, кольору або запаху. Можна вважати, що простір – це вмістилище для всіх тіл, а можна – що саме існування тіл породжує відчуття простору. Можна думати, ...

Чак Бабіч. Фотографуємо місяць

Завдяки використанню мільйонів любительських цифрових фотокамер сьогодні фотозйомка Місяця – не лише захоплююче, але й недороге заняття. Все просто: знайди Місяць на нічному небосхилі, націль на нього фотокамеру, натисни кнопку – і твій дивовижний електронний друг зробить вражаюче фото Місяця. У цій статті ми хочемо поділитися з тобою технічними тонкощами майстерної фотозйомки Місяця. Якщо ти їх не врахуєш, результат фотозйомки може бути незадовільним. ...

Ігор Любицький. Загадки астрономії

Якщо помандрувати у глибину віків і з’ясувати, що знали древні люди про Всесвіт, то це вражає. Звідки наші предки могли отримати ці знання, не маючи сучасних засобів спостереження за небесними тілами і сучасних наукових приладів? Адже деякі їхні дослідження точніші від сучасних, а деяких відомих їм явищ ми ще й сьогодні не спостерігали! То ж ...

Олександр Прокоф’єв, Леонід Кирик. Сузір’я на монетах. Частина 2

У попередньому числі журналу ми розповідали про незвичне і захопливе вивчення астрономії – за допомогою стародавніх монет. З’ясувалось, що найчастіше у давні часи зображали на монетах не зорі, а героїв, іменами яких названі сузір’я. Зовсім по-іншому зображають на монетах зоряне небо у наш час. Небесні орієнтири Наприкінці минулого століття відбувались урочистості на честь п’ятсотріччя відкриття ...

Олександр Шевчук. Рекорди зоряних залишків

Усі тіла у Всесвіті рано чи пізно закінчують своє існування. Не є винятком і зорі. Помираючи, вони залишають після себе зоряні залишки, фізичні процеси в яких не менш цікаві, аніж процеси, що супроводжують їхнє життя та еволюцію. Про рекорди зір ми вже з вами вели розмову минулого разу1, а про рекорди зоряних залишків поговоримо сьогодні. ...

Євген Гайдай. Кольоровий світ

Яким незвичним та дивовижним здається навколишній світ! Зелені ліси, блакитні моря та океани, жовті піски пустель, величні сірі гори, які виблискують на сонці своїми білими шапками. Усе це різноманіття природних див людина бачить завдяки своїм очам, які також є справжнім дивом природи. Саме за допомогою зору ми сприймаємо понад 80 % інформації про навколишній світ, ...

Олександр Прокоф’єв, Леонід Кирик. Сузір’я на монетах. Частина 1

Монети – це не лише гроші, це – історичні пам’ятки, причому одночасно і речові, і писемні. Форма і спосіб чеканки монети, склад металу, вага виробу, мистецьке виконання зображення – усе це дає таку ж важливу інформацію, як і імена правителів, назви міст, гасла і дати, зображені на монетах. ...