COROT – спеціалізований 30-сантиметровий орбітальний космічний телескоп, що детектує екзопланети методом транзиту. Запущений 27 грудня 2006 року. За його допомогою передбачалося виявити десятки планет земного типу. До липня 2011 року COROT відкрив 10 екзопланет і один коричневий карлик. ...
Мабуть, немає в світі людини, яка б хоч раз не дивилася на Місяць. Цей незмінний супутник Землі, персонаж багатьох пісень, казок і легенд, завжди повернутий до нас однією стороною, а інша, таємнича і загадкова – захована від погляду землян. Саме з цього невидимого нам боку знаходиться кратер, названий на честь нашого земляка Юрія Кондратюка, доля ...
Пригадай, як ти дізнався про те, що Земля – це куля. Що ти при цьому відчув? Здивування, недовіру? Швидше за все тобі, як і більшості людей, важко згадати цей момент. Адже те, що наша планета має кулясту форму – загальновідомий факт. Та людство про це знало не завжди. Слони, черепаха, кит – хто тільки не тримав Землю на своїй спині в уявленнях стародавніх народів! Але завжди її вбачали пласкою. ...
Сьогодні, згідно даних Міжнародного Астрономічного Союзу, немає загальноприйнятої системи найменувань для планет, що обертаються навколо інших зір. Відкритим екзопланетам присвоюють назви, що складаються з назви зорі, навколо якої обертається планета, і додаткової малої літери латинського алфавіту, починаючи з літери „b” (наприклад, 51 Пегаса b). Наступній планеті цієї ж планетної системи присвоюється літера „c”, потім „d” і так далі за алфавітом. ...
Продовжимо наше знайомство з космічними рекордами. Попередні рекорди, які ми розглядали, належали малим тілам Сонячної системи: кометам та астероїдам. Сьогодні ми розповімо про рекорди, які належать дещо більшим астрономічним об’єктам – супутникам планет Сонячної системи, адже поки що про супутники екзопланет нам невідомо нічого. ...
Одразу скажемо: чорного кольору немає. Якого ж тоді кольору ніч, вугілля, сажа, ворона, болото? – запитаєш ти. Так, вони чорні. Але чорний – це скоріше не колір, а його відсутність. Давайте з’ясуємо чому. У темряві предмети не мають кольорів, ми розрізняємо колір предметів лише за освітлення. Це тому, що біле світло – складне, а тіла по-різному його відбивають. Червоні троянди найкраще відбивають червону складову сонячного випромінювання, а всі інші – поглинають, трава відбиває зелені промені сонячного спектра, квітка соняшника – жовті. Якщо ж тіло не відбиває променів, то навіть за яскравого сонячного освітлення воно виглядатиме чорним. Поверхня чорних тіл поглинає майже всі промені сонячного спектра. Світло не відбивається від таких тіл, а відсутність відбитих променів наше око сприймає як „чорноту”. Тобто, чорними є тіла, поверхня яких поглинає майже всі промені сонячного світла, а поверхні білих тіл, навпаки, відбивають практично усі сонячні промені. У темряві тіла не освітлюються, а отже, і не можуть відбивати променів. Жодних. Тому в темряві всі тіла – чорні. ...
Планети знайти важко, тому що вони дуже маленькі (порівняно із зорею-господинею) і не випромінюють світло. Якщо планета обертається далеко від зорі, її поверхня освітлена слабо і відбиває мало світла. Якщо ж планета рухається поблизу зорі й добре освітлена, то далекому спостерігачу важко виявити її, бо вона губиться в блиску променів світила зорі. Яким же чином ...
Сонячні промені нагрівають повітря, воду, Землю, усі навколишні тіла. Цей факт відомий вам із власного досвіду – на сонечку тепло. Але якщо біле світло – складне, то які саме промені гріють найбільше – червоні, зелені чи фіолетові? Саме це вирішив з’ясувати 1800 року англійський астроном і фізик Вільям Гершель. Він повторив дослід Ньютона, розклавши світло за допомогою скляної призми у спектр. Пересуваючи термометр уздовж спектра, учений виявив, що найбільшу температуру термометр фіксує за межами червоної частини спектра, там, де око не сприймає ніякого світла! Гершель пояснив це наявністю невидимого випромінювання Сонця. Оскільки це випромінювання знаходилося відразу за червоною частиною спектра (тобто відхилялося призмою слабше, ніж червоні промені), його назвали інфрачервоним („нижче червоного”) випромінюванням – ІЧ. Поза фіолетовою частиною спектра термометр Гершеля випромінювання не зафіксував. А міг би! Якби призма, що розкладає світло, була не скляною, а, наприклад, кварцовою. У сонячному світлі є випромінювання, яке відхиляється призмою сильніше, ніж фіолетове, але це випромінювання поглинається склом. ...
На Землі, атмосфера якої, в основному, складається з азоту і кисню, небо – блакитне. На Венері небо – жовто-сіре. Атмосфера Венери поглинає синю і зелену частину спектра. Опівдні небо на Марсі – жовто-оранжеве. Але не тому, що атмосфера Марса сильніше розсіює червоні промені. В атмосфері Марса багато червоного пилу. Коли на Марсі сходить і заходить ...
Природі немає діла до визначень. Це людина намагається все „розкласти по поличках”. Іноді це легко вдається, але виникають ситуації, коли властивості об’єктів одного типу плавно переходять у властивості об’єктів іншого. Класифікувати нові об’єкти іноді допомагає історична традиція, але нове відкриття завжди напружує, спантеличує дослідника. Наприклад, на Землі ми чітко знаємо, що таке острови і материки. Проблем не виникає, і ніхто не намагається перекласифікувати Гренландію в континент або Антарктиду – в острів. Тепер уявіть, що ви відкрили планету, схожу на Землю. Там теж є „частини суші, з усіх боків оточені водою”, великі та малі. Вам потрібно вирішити, де провести межу. Якщо ділянки суші майже не відрізняються за розмірами, то вам доведеться нелегко! В астрономії неодноразово траплялися такі ситуації. ...
Аристарх Самоський (гр. Аρίσταρχος o Σάμιος; народився бл. 310 року до н. е на о. Самос – помер бл. 230 року до н. е. на о. Кріт) – давньогрецький астроном, математик і філософ, який уперше запропонував геліоцентричну систему світу – систему, в центрі якої знаходиться Сонце (а не Земля, як традиційно вважалося – геоцентрична система), і розробив науковий метод визначення відстаней до Сонця і Місяця та обчислення їхніх розмірів. ...
На малюнках 1 (фото вище) і 2 зображені чорно-білі фотографії Місяця. Одна з них є зображенням місячного затемнення, інше фото зображає місячні фази. Яке зображення є фотографією мі-сячного затемнення? Щоб відповісти на це запитання, давайте з’ясуємо, як утворюються фази Місяця, та чому відбуваються місячні затемнення. Фази Місяця Місяць сам не світиться, і ми бачимо його ...
На Землі є тисячі людей, які ніколи не піднімалися вище другого поверху свого будинку. Подолати найвищі вершини світу до снаги одиницям землян. Але в усі часи були сміливці, які прагнули піднятися вгору заради цієї неймовірної миті, яка дає відчуття висоти і простору. До них належав, наприклад, шведський фізик Огюст Піккар, який сконструював стратостат і встановив на ньому 1931 року рекорд висоти – 15 787 метрів. ...
На мал. 1 ви бачите на небі загадкову вісімку, утворену із зображень Сонця, – аналему. Як отримати таку картинку? Чому Сонце описує на небі вісімку? Скільки часу необхідно, щоб одержати таке зображення? Про все це ми і поговоримо. ...
Для заклопотаних земних мешканців, які не щодня мають час звернути погляд до неба, Сонце – звичайна кругла гладка куля. Якби вони дізнались, як назвали нашу зорю астрономи – жовтий карлик – то, напевне, сказали б: „Чому жовтий – зрозуміло. А чому – карлик? Це ж образливо для Сонця!”. ...