Астрономія

Марія Наводська. Чи сходить на місяці Земля?

Філателісти дуже цінують марку з „дефектом” – поправкою, внесеною після виготовлення марки, але перед тим, як вона потрапила в обіг. На малюнку 1 зображена саме така марка. Її офіційна назва – „На Луне” (укр. – „На Місяці”). Однак спочатку напис на ній складався з двох речень. Але друге речення на марці повністю задруковане. У рік випуску марки цю зміну внесли за вказівкою Міністерства зв’язку СРСР. Згодом виявилося, що робити цей надрук було зовсім не обов’язково. ...

Олександр Шевчук. Планети-рекордсмени

Сьогодні ми продовжимо нашу розмову про космічні рекорди. На порядку денному – рекорди планет. Але перш ніж ви прочитаєте про них, не буде зайвим ознайомитися з деякими поняттями. Нам необхідно розібратись у тому, що астрономи називають карликовими планетами, планетами та екзопланетами. Карликовою планетою, згідно з визначенням XXVI Асамблеї Міжнародного астрономічного союзу (МАС), що відбулась у 2006 ...

Сергій Малинич. Мандрівні світила

Що ще є таким незмінним впродовж людського життя, як зоряне небо над нами? Роками, десятиліттями щоночі сузір’я велично простують небосхилом, але взаємне розташування зір при цьому не змінюється. Проте ще в античні часи люди помітили, що деякі світила порушують цей одвічний порядок. Давні греки назвали їх планетами („πλανητής αστήρ” – „зоря, що блукає”). У ті ...

Олександр Шевчук. Дивні або кваркові зорі

Нещодавно американські фізики обґрунтували існування дивних зір, які маскуються під нейтронні. Як відомо, ядра атомів складаються з протонів і нейтронів, які побудовані з ще менших цеглинок світобудови – кварків. Фізики класифікують кварки за поколіннями. На відміну від людей, кварки різних поколінь відрізняються не віком і ступенем родинних зв’язків, а масою: що більший номер покоління, то більша маса кварків. ...

Олександр Шевчук. Маленьке чудо – нейтронна зоря. Частина 2

Взаємодія нейтронних зір з навколишньою речовиною характеризується періодом обертання і величиною магнітного поля. Ці два параметри описують усе різноманіття спостережуваних ефектів „життєдіяльності” нейтронної зорі. Обертаючись, нейтронна зоря втрачає енергію, тому її період обертання з часом збільшується, а магнітне поле слабшає. Саме тому тип нейтронної зорі може змінюватись впродовж її життя. Далі ми познайомимо вас із сучасною номенклатурою нейтронних зір у порядку зменшення швидкості обертання. ...

Олександр Шевчук. Маленьке чудо – нейтронна зоря. Частина 1

Нейтронні зорі часто називають „мертвими”, але вони – дивовижні об’єкти. Астрофізика нейтронних зір в останні десятиліття перетворилася на популярну, багату на відкриття область. Інтерес до нейтронних зір обумовлений загадковістю їхньої будови, колосальною густиною, потужними магнітними і гравітаційними полями. За таких умов матерія перебуває в особливому стані, вона схожа на величезне атомне ядро. Такі умови неможливо відтворити в земних лабораторіях. ...

Олег Петрук. 100 рокiв вивчення космiчних променiв. Частина 2

Земля й сьогодні допомагає вченим вивчати елементарні частинки, що прилетіли з глибин Всесвіту. Атмосфера планети є необхідною складовою основних наземних експериментів, призначених для їхньої реєстрації, оскільки потоки таких частинок є дуже малими. Основним методом спостережень космічних променів із надзвичайно високими енергіями є аналіз властивостей широких „атмосферних злив”. Це – потоки різноманітних „вторинних” елементарних частинок та ...

Олег Петрук. 100 років вивчення космічних променів. Частина 1

Шляхи пізнання світу, в якому ми живемо, знаходяться часом у парадоксальних зв’язках. Що, здавалося б, може поєднувати елементарні частинки та Всесвіт, мікро- та мегасвіти? Так, ми знаємо, що всі матеріальні тіла складаються з елементарних частинок: і порошинка, і Сонце, і галактики. Але чи можуть найдрібніші складові матерії розповісти щось про найбільший Божий витвір – Всесвіт? ...

Олександр Шевчук. Рекорди космічної малечі: астероїди

Гадаю, всі ви чули це слово – „астероїд”. А чи знаєте, які небесні тіла астрономи називають астероїдами? Як не дивно, точного визначення цього терміну не знайдемо навіть у наукових публікаціях. Є лише рекомендація Міжнародного астрономічного союзу (МАС) називати астероїдами космічні тіла природного походження з характерним розміром понад 30 м, але менші за об’єкти, які під ...

Ірина Мороз. Коктейль із мови, фізики та таксі у космос

Коктейль – таке знайоме усім слово, але не кожен знає, що англійською „cocktail” означає „півнячий хвіст”. Iснує багато версій, які пояснюють походження цього слова, але всі вони так чи інакше пов’язані з півнем. Одні кажуть, що під час півнячих боїв глядачів частували змішаними напоями, інші стверджують, що для приготування таких напоїв використовували паличку, що нагадувала ...

Олександр Шевчук. Рекорди космічної малечі: комети

Бурхливий розвиток астрономії відкрив людству грандіозні масштаби Всесвіту. Дивлячись на зоряне небо розумієш, що ти лише піщинка в безкрайньому просторі космосу. І дійсно, маса пересічної людини не перевищує 100 кг. Мало це чи багато? Залежно з чим порівнювати! Якщо з масою мікроба чи коронавірусу, то маса людини не просто велика, вона – величезна! Але якщо ...

Олександр Шевчук. З iсторії життя білих карликів. Частина 2

Класична фізика й астрономія не можуть пояснити високу густину білих карликів. Такі пояснення можливі лише в рамках квантової механіки. У 1926 році А. Фаулер у статті „Щільна матерія” показав, що для білих карликів густина і тиск речовини визначаються властивостями особливого стану матерії, який теоретично передбачив видатний італійський фізик Е. Фермі, – виродженого електронного газу (фермі-газу). ...

Олександр Шевчук. З історії життя білих карликів. Частина 1

У 1844 році директор Кенігсберзької обсерваторії Фрідріх Бессель виявив, що траєкторія найяскравішої зорі неба Сиріуса незначно відхиляється від прямолінійної. Таке відхилення періодично повторювалось. Бессель висловив гіпотезу, що у Сиріуса є невидимий „темний” супутник і розрахував період обертання обох зір навколо спільного центру мас – приблизно 50 років. Науковий світ поставився до цього повідомлення скептично, адже за підрахунками маса невидимого супутника практично така ж, як у Сиріуса. Чому ж тоді супутник невидимий? ...

Олександр Шевчук. Веселкові барви зоряних карликів

Не дивуйтеся – у світі зір є і гіганти, і карлики. Все як у людей! Щоправда, гігантів та карликів серед зір визначають не за розмірами, а за їхньою світністю. Що ж це за характеристика? ...

Дарія Біда. І все ж – вона обертається!

Стародавні греки уявляли Землю пласкою. Фалес Мілетський, який жив у VI столітті до н.е., уявляв Землю у вигляді плоского диска, оточеного морем, з якого щовечора виходили, а надвечір сідали зорі. Щоранку зі сходу моря підіймалася золота колісниця бога Сонця Геліоса і рухалася по небу. ...

0