Як і кожна рослина, що для росту потребує доброго ґрунту, теплих погожих днів і освіжаючого дощу, так і кожна мова прагне сприятливих умов для свого розвитку. На жаль, серед добірного пшеничного лану української мови часто виростає препоганий будяк – суржик. Цей колючий непотріб невловимо швидко поширюється та добряче вкорінюється на нашому мовному полі. Добрий ґазда ретельно пильнує своє господарство, очищає його від шкідників та різного буряну, бо знає, що від цього залежить якість врожаю та майбутнє його родини. Станьмо й ми старанними господарями свого мовного лану. Своєчасно доглядаймо його та зрошуймо добірною питомою українською лексикою.
Поширити
0