Наукова робота. Екопосуд – альтернатива пластику

Роботу виконала:
учениця 10 класу
Тернопільського навчально-виховного комплексу
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –
економічний ліцей № 9
імені Іванни Блажкевич» 
Лахіна Анастасія Євгенівна

Науковий керівник:
вчителька біології та екології,
лауреатка V Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2020” за версією
науково-популярного природничого
журналу „КОЛОСОК” у номінації
„Біологія та основи здоров’я”
Катериняк Тетяна Богданівна

Вступ

Актуальність проекту

За інформацією Європейської комісії, одноразові предмети з пластику складають 70% від того сміття, що знаходять в океанах та на узбережжях, а мікропластик є в будь-якій водоймі на Землі. Ба більше, пластмаса вже зустрічається у харчовому ланцюжку людини.

Мільйони людей у всьому світі, відпочиваючи, залишають пластиковий посуд та інше сміття такого типу, яке забруднює навколишнє середовище.

Тому треба щось робити!

Предмет і об’єкт дослідження:

одноразовий посуд з пластику, його вплив на здоров’я людини та довкілля;

екопосуд, виготовлений з природної сировини.

Мета екологічного проекту:

• привернути увагу суспільства до проблеми забруднення середовища пластиком;
• прищеплювати учням та громадськості міста усвідомлення відповідальності за екологічний стан міста;
• підвищувати екологічну свідомість людей;
• довести, що екопосуд є гідною альтернативою одноразовому посуду;
• заохотити людей до використання багаторазових речей;
• продемонструвати альтернативу пластиковому посуду – екопосуд.

Завдання проекту:

• проаналізувати проблему забруднення середовища пластиком;
• довести шкідливість використання одноразового посуду як для здоров’я людини так і для довкілля;
• показати важливість зменшення використання одноразового посуду;
• довести, що еко-посуд посприяє покращенню стану довкілля;
• вивчити думку населення – провести анкетування серед учнів-старшокласників та вчителів, щодо використання ними пластику;
• дізнатися, як виготовити екопосуд з пшеничних висівок, кавової гущі;
• ознайомитися з його перевагами;
• створити власний екземпляр екопосуду з кавової гущі.

Методи дослідження:

• теоретичні (аналіз наукової, соціальної, медичної літератури та узагальнення отриманої інформації);
• емпіричні (спостереження, опитування, анкетування, інтерв’ювання; інформаційно-пропагандистський, бесіда);
• методи математичної статистики.

Новизна екологічного проекту:

Проблема забруднення середовища пластиком порівняно нова, але масштаби її стали вже глобальними і миритися з ними неможливо. Як відомо, руйнівний вплив людської діяльності на навколишнє середовище, врешті-решт, відбивається на здоров’ї самої людини.

За даними лікарів стан здоров’я населення Тернопільської області – незадовільний. У порівнянні із попередніми роками, кількість зареєстрованих хворих незмінно росте. Більше, ніж раніше, населення скаржиться на хвороби органів дихання, кишково-шлункового тракту, системи кровообігу та ін.

Статистика свідчить, що до 2030 року кожен третій буде приречений на онкопатологію. «Це і безпліддя в молодих людей, яке є масовим», – каже доктор біологічних наук, завідувач кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ Олег Покотило. І додає: « Небезпечні речовини можуть призвести до гормональних захворювань, порушити діяльність мозку та обмінні процеси».

То ж науковці наполягають: тернополянам варто взагалі відмовитись від пластику!

РОЗДІЛ 1. Масштаби використання пластику

1.1. «Пластикове нашестя» – проблема всієї планети.

Життя без пластику. А чи існує воно?

Пластикові стаканчики для води майже в усіх закладах (це, звичайно, дуже зручно, але ж не пластиком єдиним).

А пакети в супермаркетах? Зручно, швидко та ще й безкоштовно, треба брати!

Але ж така “зручність” невдовзі може просто знищити планету. Це маленькі речі, які завдають глобальної шкоди. І лише говорити про цю проблему уже пізно, потрібно діяти.

Планета проти пластику… Ми потопаємо у власному смітті! Мільйони тонн відходів утворюють цілі острови. Сміттєва пляма в Тихому океані вже втричі перевищила площу Франції. І все це – не зникає безслідно.

За прогнозами вчених, уже за 30 років пластику в морях буде більше, ніж риби!

І ми навіть приблизно не можемо уявити, яка це величезна кількість сміття, що завдає шкоди довкіллю та людям!

Кожного дня мільярди людей купують каву у стаканчиках з пластиковими кришками. Мільйони людей , відпочиваючи на природі, залишають свої пластикові тарілки, ножі, ложки. Все це розкладається аж 400-500 років! А деякі люди ще й спалюють пластик, що сприяє викидам сірки, фенолу, діоксидів, азоту, вуглеводнів та іншої отрути, яка просто руйнує навколишнє середовище. Ось так ми своїми ж діями вбиваємо природу.

Гори пластикових відходів, що забруднюють навколишнє середовище по всьому світу вже стали гострою проблемою.

Від початку масового виробництва пластику у 50-х роках минулого століття було вироблено понад 8,3 млрд тонн цього матеріалу в усьому світі, що згодом перетворилось у майже 6 млрд тонн пластикових відходів, з яких лише близько 9% було перероблено. Масштаб проблеми вражає.

Згідно з останніми оцінками Єврокомісії, пластик становить до 85% пляжного сміття, що є катастрофою для морської екосистеми, навколишнього середовища та життя людини.

Поширеною проблемою став мікропластик, який вже знаходиться скрізь – у харчовій солі, у рибі, у бутильованій воді та в будь-якій водоймі на Землі. Американськими дослідниками виявлено мікрочастинки пластику в ґрунтових водах – одному з найбільших джерел питної води, концентрація яких доходила до 15 мікрочастинок на літр. Поки ще не існує фільтрів, які можуть його вловлювати. Ба більше, пластмаса вже зустрічається у харчовому ланцюжку людини.

Оскільки виробництво пластику зростає з кожним роком, то прогнози залишаються дуже невтішні. Очікується, що у 2050 році воно збільшиться втричі і становитиме 20% усього світового споживання нафти.

Тож реально існує велика вірогідність, що з такими тенденціями пластикових відходів в морях та океанах їх скоро буде більше, ніж риби. Крім того, пластик є одним з джерел викидів парникових газів.

1.2. Пластик несе за собою загрозу здоров’ю людини.

Чим же такий шкідливий пластик?

• Виробляється з невідновлюваних ресурсів, таких як нафтопродукти, видобуток яких шкодить довкіллю. 
• Дуже повільно розкладається у природі, і може знаходитися в природному середовищі понад кілька століть, поки не розкладеться. 
• Тварини часто плутають його із їжею, що спричиняє їхню загибель.

А ось, наприклад, декілька доведених фактів про жахливий вплив будь-якого поліетилену на організм людини:

• У його виробництві використовується свинець.

Цей метал надзвичайно токсичний. Його скупчення в організмі викликає розвиток багатьох захворювань.

• Зберігання їжі в пластику не приносить користі.

Цю інформацію намагаються замовчувати, адже в цьому зацікавлені великі компанії, які виробляють одноразовий посуд та хочуть зберегти цей прибутковий бізнес.

• Продукти, що лежать в такому посуді, швидше починають псуватися, розвивається пліснява.

А при заморожуванні пластику, з нього виділяються токсини. Особливо небезпечно розігрівати напівфабрикати в такій упаковці: вчені довели, що під дією високої температури з пластику виділяється формальдегід, токсичний газ.

• З метою реклами на поластик часто наносяться логотипи фірм,

їх роблять яскравими, помітними. В складі фарби часто є токсини, згубні для людини.

• Для з’єднання швів упаковки нерідко застосовують хімічний клей.

Він також може згубно впливати на продукти, які потім вживає людина.

Саме тому ми повинні вже зараз докладати усі зусилля, щоб, бодай на декілька одиниць, зменшити ті неймовірні цифри, які говорять нам про великі масштаби використання пластику.

РОЗДІЛ 2. Що робити, щоб зменшити використання пластику.

2.1. Боротьба з пластиковою реальністю в Європі.

У Європі з пластиковою реальністю почали боротися 4 роки тому. Тоді ухвалили директиву, яка зобов’язує країни ЄС обмежувати використання поліетилену. Кожна держава обирає свій варіант – або накладає спеціальні податки, або вводить заборони. Відтак, у 2020 році кількість використаного пластику має зменшитися наполовину. До 2021 року в Євросоюзі взагалі хочуть заборонити поліетиленові пакети, одноразовий посуд, соломинки, тощо. Цю ініціативу уже підтримали понад 250 компаній відомих брендів.

2.2. Як ми самі можемо зменшити кількість відходів з пластику?

В Україні на законодавчому рівні наразі не діє ніяких законів щодо цього. Тому, на жаль, наша боротьба дуже часто залишається внутрішньою. Кожен ніби і розуміє, що є проблема, треба її вирішувати, а коли настає час діяти – більшість просто залишається осторонь. Саме тому надзвичайно важливими є проведення різних акцій, які дозволяють: формувати екологічну поведінку людей, привертати увагу до проблеми забруднення довкілля та надмірного використання одноразової посуди, виготовленої з пластику.

Я вирішила розпочати з себе і хочу запропонувати, для початку, декілька варіантів, щоб покращити екологічне становище нашого міста:

І варіант-носити свою чашку;

ІІ варіант, який використовується вже в багатьох європейських країнах під час громадських заходів – видавати людям під заставу звичайний посуд.

Декілька коротких тез чому варто це робити:

• в планетарних масштабах в смітник потрапляє – 5 млрд одноразових стаканчиків за рік;
• одноразові екостаканчики з паперу не можна виготовити із переробленої сировини, тому для кожного нового зрубуватимуть дерево;
• економить кошти;
• багато кав’ярень в світі та в Україні нададуть за це знижку та ще й подякують за збереження довкілля.

Такі заклади вже є в багатьох наших містах: м. Ковель, м. Володимир-Волинський, м. Луцьк, м. Червоноград, м. Львів, м. Дніпро, м. Корсунь-Шевченківський.

Для прикладу, в Нововолинську 5 найбільших закладів, які продають каву з собою, інформують про важливість використання багаторазових горняток та надають знижку на напій у «своє горнятко».

ІІІ варіант – замінити пластиковий посуд екологічним.

Замість одноразового посуду з пластику можна використовувати посуд, виготовлений з картону, дерева, бамбука, пальмового листя, цукрової тростини. Однак процес виготовлення його є досить дорогим. А можна виготовляти його з іншої сировини, наприклад, з пшеничних висівок, з листя, відходів кукурудзи, кавової гущі або інших матеріалів, що значно здешевлює виробництво та ще й компостується. І це вже доведено експериментально.

2.3. Екопосуд – заради чистого та безпечного довкілля

2.3.1. Екопосуд, розроблений для використання на борту літака.

Дизайнерська студія з Великої Британії PriestmanGoode, маючи на меті зменшити пластикові відходи, особливо всередині авіаційної галузі, представила екологічний набір посуду для подачі їжі на борту літака. Адже людство, подорожуючи літаками, щороку виробляє 5,7 млн тонн відходів.

Деякі «тарілки» можна з’їсти!

Дизайнери прагнули винайти спосіб, який зменшив би кількість пластику у сервіруванні та подачі їжі на борту. Переосмисливши традиційний спосіб, вони розробили нову концепцію. Там, де це можливо – використовують їстівний матеріал. В інших випадках – такий, що біологічно розкладається.

Наприклад, салат подається в мисці з кришкою, зробленою з бананового листя.

Досліджувала дизайн-студія різні варіанти: стакани з кавової гущі, морські водорості, бамбук, рисове лушпиння тощо.

Рис. 2.3.1.1. Екопосуд, розроблений для використання на борту літака

Мало того, що це не шкідливо для довкілля, так ще й гарно виглядає!

З чого зробили екопосуд?

У наборі передбачено багаторазова таця з кавової гущі та лігніну (речовини, що легко переробляється мікроорганізмами). Десерти подають у вафлях, а соуси – у водоростях, які можуть розчинятися.

У такий спосіб відходи зменшуються практично до нуля. Виделка і ложка виготовлені з кокосової деревини. Гарячі страви сервірують у тарілки з бамбука. Як і таця, чашка також багаторазова, але зроблена з рисового відсіву, обробленого морськими водоростями.

Також дизайнери запропонували свій погляд на пляшки для води, які люди беруть у подорожі. І представили ось такий варіант:

Рис. 2.3.1.2. Пляшки для води виготовлені з біопластику та корку.

Ці матеріали – commercially compostable. Вони розкладаються на 90% впродовж 90 днів, не отруюючи довкілля. Пляшку з водою можна використовувати повторно, але не довго (наприклад, якраз під час відпустки чи відрядження).

Значним плюсом для подорожей є компактність пляшки – як раз для кишені.

Ідея в тому, аби переосмислити інфраструктуру в самих аеропортах – поставити там більше кулерів. Тоді подорожуючий зможете налити воду у пляшку до чи після посадки. Також кулери з водою будуть на борту літака, тобто наповнити пляшку можна буде під час польоту.

Це важливе заохочення змін у поведінці споживачів, яке дозволяє підвищити обізнаність людей про масштаби засмічення під час подорожей. Дає можливість розв’язати проблему засмічення довкілля пластиком і таким чином мінімізувати відходи.

2.3.2. Еко-посуд з пшеничних висівок вже в Україні.

Польська компанія Biotrem, яка виготовляє органічний посуд із висівок, вже відкрила представництво в Україні.

Фірма запатентувала технологію, яка дозволяє робити одноразовий посуд з пшеничних і кукурудзяних висівок, продуктів переробки маніоку, водоростей, а також полімерів на рослинній основі. Сировину стискають під пресом за допомогою гарячого повітря.

Рис.2.3.2.1. Органічний посуд із висівок

Набір посуду, який вони виготовляють, включає тарілки, чашки, виделки та ножі. Такий посуд достатньо твердий й тривкий, аби розігрівати в ньому їжу.

Після використання тарілками можна годувати тварин і птахів.

Рис.2.3.2.2. Тарілками можна годувати тварин

Виробник запевняє, що тарілки з висівок повністю розкладаються за 30 днів.

2.3.3. Тарілки з листя

Листя бананової пальми здавна використовувалося людьми як посуд або упаковка для їжі. Зараз ця традиція відроджується і деякі супермаркети навіть замінюють такими листками пластикові обгортки для товарів.

Молоді перуанські підприємці виготовляють біорозкладаний одноразовий посуд і контейнери з листя бананової пальми. Для отримання сировини немає потреби зрубувати пальми або спеціально зрізати листя, оскільки воно ламається, коли збирачі знімають з дерев грона фруктів.

У їхньому асортименті — посуд із пресованого бананового листя і ложки з бананової муки.

Рис.2.3.3.1. Екопосуд з листя бананової пальми.

Кожна така тарілка з бананового листя — це мінус один пластиковий виріб, що забруднює планету. За словами виробників, біопосуда може повністю розкластися протягом 2-х місяців.

2.3.4. Екопосуд з кукурудзи.

Великі перспективи у матеріалів, виготовлених з кукурудзи. Петро Бобонич із Ужгорода – кандидат фізико-математичних наук, розробив технологію виготовлення одноразового посуду, пакувальних листів та плівок з кукурудзи та її відходів. Такий посуд може повністю замінити одноразовий. Використаним посудом можна відгодовувати тварин. А розкладається він всього на всього за півтора місяця.

Науковець розробив технологію виготовлення посуду, використавши за основу кукурудзяний крохмаль, який утворюється в процесі фотосинтезу у листках кукурудзи. До нього додав воду, оцет та гліцерин.

«Надаємо форму цій масі і запікаємо у мікрохвильовці – посуд готовий», – каже Петро Бобонич.

До винахідника вже звернулися декілька потужних українських підприємств.

Відомо, що наразі Петро Бобонич має вже три патенти на виготовлення екопосуду, зокрема із жолудів та неїстівних каштанів.

2.3.4. Їстівний екопосуд.

Посуд, який можна їсти, виготовляють студенти в Сумах. Екосклянки, тарілки, соломинки для напоїв, виделки та ложки роблять із тіста. Крім того, майбутні науковці створили чашки для кави та чаю, в яких можна наливати гарячі напої. У лабораторії кафедри харчових технологій Сумського вишу готують посуд із тіста. Його замішують як на просту випічку – з борошна, яєць, цукру та води.

“Ми заварювали чай і дослідили, що протягом 10 хвилин стаканчик витримав. Паличка для перемішування також. Паличка залишилася хрусткою і стаканчик залишився міцним і не передав чаю сторонніх присмаків та запахів”, – розповідають студенти.

Рис. 2. 3. 4. 1. Посуд, який можна їсти

Однак на цьому вони не зупиняються. Так їм вдалося виготовити їстівні ріжки для морозива з груші. «Ми їх висушуємо, тобто забираємо зайву вологу, але при цьому залишаємо усі найкорисніші речовини та вітаміни. Ріжки мають ось таку прикольну форму і до того ж дуже смачні», – розповідає Тетяна Зелена.

Рис. 2. 3. 4. 2. Ріжки для морозива, виготовлені з груші

Сумський науковець Дмитро Бідюк створив одноразовий екологічний посуд, використавши власний аналог поліетилену. Зовні екосировина схожа на тонку спресовану піну. В такому посуді легко втілити будь-які дизайнерські рішення, кольори й навіть смаки. «Якщо додати до складу стаканчику натуральні барвники наприклад з моркви, то ми отримаємо стаканчик з кольором моркви. Якщо додати наприклад цедру з лимона, ми можемо отримати стаканчик який пахне лимоном», – каже Дмитро Бидюк, співрозробник екопосуду.

Рис. 2. 3. 4. 3. Білкові стаканчики

Винахідник стверджує, що такі білкові стаканчики для кави, мармеладні соломинки для коктейлів і навіть пакети для їжі можна з’їсти разом із бутербродом. А в звичайному ґрунті стаканчики безслідно зникають упродовж трьох тижнів, а пакети – за 7 днів.

2.3.5. Посуд з кавової гущі.

Джуліан Лехнер, випускник академії промислового дизайну із Берліна, почав експериментувати з кавовою гущею, яку брав у громадських барах під час навчання в Больцано, Італія. Йому знадобилося близько чотирьох років, щоб створити Kaffeeform.

Ідея, що лежить в основі винаходу, зрозуміла: такі відходи, як гуща від кави, рідко утилізують. Найчастіше гущу просто викидають. Як виявилося, із відходів 6 випитих стаканчиків еспресо можна зробити 1 чашку з блюдцем.

Як роблять посуд з кавової гущі?

Спочатку кавову гущу висушують, щоб вона не запліснявіла. Виробництво проводиться в невеликому заводському цеху, де всі складові змішують у розрахованому співвідношенні. Потім під впливом тепла і тиску із речовини формують чашки та блюдця, які навіть зберігають приємний запах кави. Чашки та стакани з кавової гущі хоча і багаторазові, але мають властивість повністю розкладаються. За словами дизайнера, вони одночасно легкі та достатньо міцні. Такий посуд можна мити навіть у посудомийній машині, крім того, посуд залишиться цілий у разі падіння з висоти у півтора метра.

Рис. 2. 3. 5.1. Посуд з кавової гущі

Дизайн чашок і блюдець класичний. Лехнер хотів підкреслити, що важливий саме матеріал, а не зовнішній вигляд.

2.3.6. Переваги екопосуду.

Переваги екопосуду:

• розкладається в короткі терміни;
• виготовлений з біоматеріалу;
• не приносить жодної шкоди середовищу;
• виробництво такого посуду можна запровадити в будь-якій країні;
• зручний у використанні;
• тримає форму, є твердим;
• в ньому можна розігрівати і запікати їжу;
• може слугувати кормом для тварин.

РОЗДІЛ 3. Результати діяльності.

3.1. Просвітницька робота з тернополянами.

Я, разом із своїми однодумцями, проводила роз’яснювальну роботу про шкідливість пластику для здоров’я та навколишнього середовища серед учнів нашої школи-ліцею та покупців місцевого супермаркету «Сільпо». А також провели просвітницьку акцію, на якій переконували тернополян, що прямували до супермаркету, обмежити споживання пластику за допомогою транспарантів з такими закликами:

«Екопосуд- замість пластикової посуди!»,

«Будь еко-дружним!»,

«Наш вибір – екопосуд!»

(Додаток А).

3.2. Анкетування старшокласників-ліцеїстів.

Я вирішила проаналізувати спосіб життя старшокласників моєї школи та подивитись наскільки вони залежні від поліетилену та пластику. Для цього провела анкетування «Пластик-фрі» та дізналася, наскільки екологічний їх спосіб життя.

Бліц-анкета складалася із 6 запитань:

1. Чи купуєте ви продукти в пластиковій упаковці?
2. Ви п’єте воду з пластикових пляшок?
3. Як часто ви п’єте що-небудь з одноразових пластикових стаканчиків?
4. Ви влаштовуєте вечірку. З чого їстимуть ваші гості?
5. Що Ви робите з пластиковими пляшками після використання?
6. Якщо не викидаєте, то, як ви використовуєте пластикові пляшки?

(Додаток Б)

На запитання «Чи купуєте ви продукти в пластиковій упаковці?»

88% учнів відповіли «так» і тільки 12%-«ні»;

На запитання «Ви п’єте воду з пластикових пляшок?»

 40% відповіли «іноді», 34% – «постійно» і тільки 4% – «ні, я завжди ношу з собою багаторазову ємкість для води»;

На запитання «Як часто ви п’єте що-небудь з одноразових пластикових стаканчиків?» тільки 20% відповіли «ніколи»;

На запитання «Ви влаштовуєте вечірку. З чого їстимуть ваші гості?»

64% відповіли, що з керамічної і 6% – з паперової посуди, а 14% – з пластикової, яку зразу ж викину і 6% – з пластикової, яку помию і використаю повторно;

На запитання «Що Ви робите з пластиковими пляшками після використання?» 48% викидають, 36% використовують в господарстві, але 4% спалюють;

На запитання «Якщо не викидаєте, то, як ви використовуєте пластикові пляшки?»

12% відповіли, що використовують для посадки розсади, 20% – для господарства, 16% використовують як тару для продуктів, 4% використовують для виготовлення різних виробів.

Висновок: Анкетування показало, що дуже великий відсоток учнів купує продукти в пластиковій упаковці, в одноразовому посуді і в більшості випадків її не викидають, а використовують повторно в домашньому господарстві, а деякі ще і спалюють, що є дуже небезпечним для довкілля та й їхнього ж здоров’я. 

3.3. Екопосуд, виготовлений власноруч.

Мене зацікавило питання, чи зможу я власноруч виготовити екопосуд для себе та на скільки це важко чи навпаки легко. Виявляється на кавовій гущі можна не лише гадати, а й зробити з неї посуд. Мені це вдалося!!! (Додаток В)

Для цього я використала такі інгредієнти:

• 2,5 ст. ложки цукру
• 3 ст. ложки борошна
• 2,5 ст. ложки лимонного соку
• 3 ст ложки кавової гущі

Послідовність дій:

1. Змішала кавову гущу з борошном
2. В каструлю насипала цукор і лимонну кислоту

Довела до кипіння і нагрівала протягом 30 секунд

3. Змішала кавову гущу і борошно з розчином в каструлі.

В результаті утворилося тісто.

4. Дала тісту трішки охолонути та зліпила з нього тарілку, яку запікала в духовій шафі 30 хв при температурі 200 градусів.

ГОТОВО!

В результаті у нас вийшла зроблена власноруч екологічно чиста

тарілка з кавової гущі. Вона тримає форму і є твердою. 

ВИСНОВОК

Використання пластмасових виробів займає важливе місце в житті людини.

В ході свого дослідження я наочно побачила, що великий відсоток людей на повну використовують одноразовий пластиковий посуд, що говорить про низький рівень їх екологічної свідомості. Саме тому треба розпочати широкомасштабне роз’яснення серед населення та інформувати громадськість про переваги і недоліки тієї чи іншої упаковки.

Особисто я для себе вирішила, що буду продовжувати працювати над цією темою, тому планую:

помістити на шкільний сайт інформацію про шкідливий вплив пластику;

проводити акції, на яких буду розповідати та переконувати містян у тому, що екопосуд має великі переваги;

випускати бюлетені з інформацією про запровадження на український ринок екопосуду, про це, як бачимо, ще мало хто знає.

Потрібно визнати, що зараз виробництво біоматеріалів коштує дорого. Це – трудомістке виробництво, такий посуд виготовляти не так легко, як пластиковий. Природно, що порівняно з пластиковим, він коштує більше. За приблизними підрахунками, одна екологічна тарілка або одна склянка буде вартувати близько 70 копійок. Ціна такого пластикового аналога обходиться близько 40-50 копійок. Втім, фахівці прогнозують зниження ціни. Мабуть, вихід в тому, щоб тим чи іншим чином економічно стимулювати виробників екоупаковок, наприклад, через податкові послаблення.

Очевидно, що проблема не вирішена до кінця. Але в найближчі роки в цій галузі повинні відбутися великі зміни – всі передумови для цього є. Будемо сподіватися, що українські виробники одноразового посуду не залишаться осторонь – рано чи пізно всім доведеться використовувати екопосуд і буде краще,якщо це відбудеться якомога швидше .

Кожна людина несе відповідальність за свої дії! 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Беа (Беатріс) Джонсон http://zerowastehome.com/ Блог однієї з найвідоміших у світі активісток стилю життя Zero Waste. Її книжка в українському перекладі Тетяни Євлоєвоі має назву «Дім-нуль відходів».
2. Plastic-Free: How I Kicked the Plastic Habitand How You Can Too, by Beth Terry. New York: Skyhorse, 2012.
3. The Economic Injustice of Plastic, TED Talkby Van Jones, 2011. www.ted.com/talks/van_jones_the_economic_injustice_of_plastic
4. Сайт Маріанни Бойко http://www.mariannaboyko.com/caregory/blog/ На своєму сайті українська екоблогерка власним прикладом надихає чимало людей на екологічний стиль життя.
5. Аліна Голіната. 15 українських еко-стартапів, які підкорюють світ. 28.02.2019. Доступно за посиланням: https://ukrainian.voanews.com/a/uspishni-ukrainski-ekolohichni startapy/4794604.html
6. Євген Довбуш, Ольга Зубаков. Інфографіка: скільки розкладаються різні види сміття. 16.03.2016. Доступно за посиланням: https://www.epochtimes.com.ua/novyny-nauky/skilky-rozkladayutsya-rizni-vydy-smitya-infografika—121917
7. https://hmarochos.kiev.ua/2019/10/02/berlinskyj-dyzajner-stvoryuye-posud-iz-kavovoyi-gushhi-foto/ Берлінський дизайнер створює посуд із кавової гущі
8. https://hmarochos.kiev.ua/2019/03/18/v-ukrayini-pochaly-prodavaty-organichnyj-posud-iz-vysivok/ В Україні почали продавати органічний посуд із висівок
9. https://www.5.ua/suspilstvo/yistivnyi-posud-iakyi-vytrymuie-vysoku-temperaturu-vyhotovliaiut-sumski-studenty-191534.html їстівний посуд, який витримує високу температуру, виготовляють сумські студенти

ДОДАТКИ

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Додаток В