Наукова робота. Іспанський рудий слимак Arion lusitanicus – небезпечний інвазійний вид

Роботу виконав:
Кульчицький Михайло Сергійович,
учень 5-Б класу
Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 

Керівник проекту:
Кульчицька Тетяна,
вчитель природознавства
Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1
лауреатка V Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2020” за версією
науково-популярного природничого
журналу „КОЛОСОК” у номінації
„Біологія та основи здоров’я”

АНОТАЦІЯ

У роботі висвітлено результати дослідження виникнення та розповсюдження іспанського рудого слимака на території України та в Чернівецькій області. Здійснено спостереження за кліматичними умовами, особливості живлення  та кількістю зафіксованих особин іспанського молюска на території м. Чернівці.

Визначено, що за комплексом цих показників можна спрогнозувати поширення даного інвазійного виду.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, огляду літератури, практичних досліджень, висновків, списку використаних джерел, який містить 11 джерел (з них Інтернет-джерела – 6), додатків. Повний обсяг роботи становить 17 сторінок. Текст проілюстрований 2 таблицями.

(АL) – Arion lusitanicus Iспанський рудий слимак.

ВСТУП

Актуальність теми. Іспанський рудий слимак становить глобальну загрозу для довкілля, тому дослідження даного виду у зв’язку з негативним впливом на екологічну та економічну ситуацію України є актуальним. Слимаки в багатьох країнах є причиною серйозних економічних збитків, вони завдають шкоди широкому асортименту овочевих культур і декоративних рослин.

Мета і завдання проекту. Дослідити, як потрапив на територію України даний вид, комплексно вивчити, зробити картування та прогнозування ризиків розповсюдження іспанського рудого слимака.

Відповідно до мети було поставлено наступні завдання:

1. Ознайомитись з літературними джерелами.
2. Дослідити ареал розповсюдження Arion lusitanicus.
3. Дослідити особливості живлення Arion lusitanicus.
4. Опрацювати одержані результати та зробити відповідні висновки.

Об’єкт дослідження – молюски роду Arion.

Предмет дослідження морфологічні, видовий склад, і особливості поширення іспанського рудого слимака роду Arion.

Методи дослідження – пошуковий, описовий, спостереження, комп’ютерні методи статистичної обробки та картографічного аналізу.

Наукова новизна результатів полягає в прогнозуванні розповсюдження та запобіганні розповсюдження.

Теоретичне значення. Розкриття теми сприяє глибшому розумінню людиною небезпеки поширення іспанського рудого слимака роду Arion.

Практичне значення. Результати дослідження доповнюють і уточнюють наявні дані про видовий склад, мінливість та поширення молюсків роду Arion. Вони можуть бути використані для ідентифікації цих тварин та прогнозування подальшого поширення небезпечних шкідників сільського господарства. Матеріали та результати дослідження можна використати на уроках природознавства, основ здоров’я, годинах спілкування, аграрних та екологічних конгресах чи конференціях.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Фізико-географічна характеристика району досліджень

Чернівецька область розташована в західній частині України на кордоні з Молдовою та Румунією в передгір’ї Карпат. Чернівці – місто обласного підпорядкування з територією 153 км² та 264,7 тис. населення станом на 1 березня 2015 року. Адміністративно-культурний центр знаходиться в південно-західній частині України і його територія розміщена на стику двох фізико-географічних областей: Прут-Дністровського лісостепового межиріччя та лісолучного Прикарпаття. Частина долини Прута, що розділяє ці дві області, зайнята заплавою. Таким чином досліджувана територія є місцем зіткнення декількох типів ландшафтів: лісостепового, лісолучного, заплавного [5].

Поверхня міста – хвиляста рівнина (на висоті від 100 до 250 м н.р.м.). Клімат помірно-континентальний з м’якою зимою та теплим вологим літом. Середньорічна температура повітря складає +8,6ºС, найнижча у січні (–4,9ºС), найвища – в липні (+18,7ºС). Зима починається 28 листопада, а закінчується 9 березня; літо приходить 20 травня і завершується 10 вересня. У середньому за рік в Чернівцях випадає 600 мм атмосферних опадів. Кожен рік у зимовий період утворюється сніговий покрив, але висота його не значна.

Характерними елементами урбанізованих ландшафтів є фрагменти суцільних деревно-кущових насаджень – міські сквери, парки, лісопарки. Вони значним чином підвищують різноманітність екологічних умов і створюють сприятливі можливості для перебування тих видів птахів, життєдіяльність яких не можлива без деревно-кущової рослинності.

Паркові насадження обласного центру Буковини є співвідношенням різних за площею ділянок створених людиною або перепланованих на місці природної рослинності з різноманітною деревно-кущовою та трав’янистою флорою. У межах Чернівців є більше 10 паркових насаджень різних типів, розташованих дифузно по всій території міста, але основна їх кількість сконцентрована в південній його половині. Загальна площа паркових насаджень у Чернівцях дорівнює 1,5 км² або 1% від площі міста [5].

1.2. Біологічні особливості іспанського слимака Arion lusitanicus (АL) та ареал розповсюдження

Іспанський слимак є найшкідливішим молюском Європи, який завдає великої шкоди сільському господарству поїдаючи різноманітні культурні рослини.

Походження даного молюска наразі невідомо, але існує декілька версій. Найбільш ймовірними місцями походження вчені називають Португалію, північ Іспанії або Франції. На даний момент цей вид поширений практично по всій Європі [9].

На сьогоднішній день даний вид знайдений майже в усіх Європейських країнах: у Швеції, Норвегії, Голландії, Фінляндії, Данії, Польщі, Німеччині, Ісландії. У Данії та Німеччини його чисельність вже оцінюється як масова (Додаток А рис. 1.1) [9].

Деякі науковці [2] розглядають їх, як потенційних знищувачів органічних відходів. Справді, ці слимаки не перебірливі у виборі їжі – їдять майже будь-яку органічну речовину, не лише рослинного походження, але і тваринного. Ці шкідники їдять мертвих тварин, екскременти і навіть представників свого виду.

Через свою не вибагливість, вони їдять усе їстівне, що трапляється їм на шляху. Відповідно, влітку від них сильно потерпають овочі на городах та полях [11,8].

В Україні вперше цей вид було зареєстровано в 2007 році в м. Дрогобич Львівської області. У Західній Україні вказано знахідки у понад 60-ти інших населених пунктах, в тому числі і в м. Чернівці. Ці повідомлення охоплюють більшість областей України, переважно західних, але також є знахідки зокрема і в містах Східної та Південної України.

Більшість звісток про іспанського слимака зі всіх частин України супроводжуються скаргами на значну шкоду, яку він завдає господарствам. Таким чином, іспанський слимак (AL) надзвичайно швидко поширюється Східною Європою, протягом лише кількох років став звичайним елементом антропогенних ландшафтів на значній частині України. Ми можемо спрогнозувати, що в найближчому майбутньому ця тенденція тільки збільшуватиметься. Це привносить значний економічний фактор для всієї країни, адже раніше тут не було слимаків, які б завдавали такої великої шкоди.

1.3. Зовнішні ознаки

Іспанський слимак — це відносно великий наземний молюск, що має яскраве помаранчеве або коричневе забарвлення  (Додаток А рис.1.2). У дорослих слимаків (AL) верхня частина тіла однобарвна. У частини особин підошва з віком темнішає, починаючи з країв. З правого боку, посередині мантії розташовується дихальний отвір.

У молодих особин можуть зустрічатися з боків більш темні смуги. Довжина дорослого слимака від семи до п’ятнадцяти сантиметрів. [10]

Шкіра тонка, гола і завжди вкрита слизом, дуже рельєфна, що особливо добре помітно при скороченні тіла. При різкому скороченні тіла тварини стають напівсферичними ( Додаток Б рис.1.3).

Веде нічний спосіб життя. Його, в основному, можна побачити в сутінки і в дощову погоду. Вони люблять вологі місця. Удень ці молюски ховаються під грудками землі, між листям капусти тощо. А після заходу сонця виповзають зі схованок. У похмуру погоду цих молюсків можна побачити і вдень. Про те, що вони є поруч, свідчить білувата рідина, яку слимаки залишають на поверхні. Вона швидко засихає, утворюючи сріблясту блискучу доріжку.

1.4. Розмноження та розвиток

Arion lusitanicus гермафродит (кожна особина має і чоловічу і жіночу статеву систему). Для кладки яєць необхідно перехресне запліднення, так що молюски знаходять один одного за запахом.

Відкладання яєць починається в літній період і триває до грудня. Після єдиного спаровування кладка яєць триває впродовж місяця або довше. Одна особина може відкласти кілька сотень яєць (Додаток Б Рис. 1.4.). Тим не менш, відкладання яєць часто досягає максимуму в серпні і вересні. Час розвитку і вилуплення з яєць залежать від температури і може відрізнятися в різних регіонах. Висока температура сприяє швидшому розвитку яєць. При 20 ° С, яйце буде вилуплюватися протягом 3 — 5 тижнів. Більшість яєць вилуплюються до зими і для молодих особин основним є зимовий етап життя. [10] Така висока плодючість зумовлює значну щільність поселень цього виду. Так, у деяких випадках реєстрували близько 50 екз/м². Спостереження та лабораторні дослідження доводять, що більшість зрілих дорослих особин іспанського слимака (AL) гинуть після відкладання яєць.

Оскільки дорослі особини не переживають зимовий період, а яйця є достатньо стійкими до дії несприятливих чинників середовища, то слимак має суттєвий потенціал до подальшого поширення.

Життєвий цикл молюска залежить від температурного режиму та вологості. Активність і розмноження цього виду стримують періоди посухи. Але навряд чи вони можуть викликати істотне збільшення смертності слизнів, оскільки (AL) швидко заселяє нові території, завдаючи значних екологічних і економічних збитків, особливо актуальним є прогнозування його подальшого поширення та з’ясування чинників, які можуть впливати на цей процес.

Тривалість життя слимаків варіює від 8 до 12 місяців. Як правило, вони проходять період повільного росту в зимовий період, за яким слідує період швидкого росту, що завершується репродуктивною зрілістю.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Методи виявлення та обліку

UkrBIN – це єдина в Україні платформа для накопичення та обміну даними з біорізноманіття у режимі вільного доступу. UkrBIN – унікальна українська мережа, користуватись якою можуть не тільки спеціалісти, а й просто зацікавлені у визначенні виду громадяни. Статистична інформація мережі надає змогу оцінити реальну картину присутності чи відсутності того чи іншого виду тварин та рослин [6, 9].

Щоб переконатися у масштабах проблеми достатньо зайти у групу UkrBIN, де протягом певного часу науковці на волонтерських засадах збирають інформацію про поширення рудого іспанського слимака в межах України (Додаток В рис. 2.1).

Люди розповідають про проблеми, які створює слимак. А їсть слимак не перебираючи – поїдає квіти та рослини, переважно овочі, може за кілька годин з’їсти кабочок, який більший за нього разів в десять, залізає в підвали до консервації. Слимак ще й виступає переносником гельмінтів. [9]

З даної фенограми (Додаток В рис. 2.2) видно, що максимальна кількість особин спостерігається в червні (19,45%) та в серпні (14,57%).

Встановлено, що на час розвитку яйця і вилуплення мають значний вплив температура і вологість. Знаючи, за яких умов поширюється цей вид молюсків, можна з високою вірогідністю прогнозувати райони його успішної інтродукції. Сучасний науковий підхід до дослідження інвазивних видів передбачає виявлення потенційних можливостей їх поширення або потенційних ареалів. [9].

Завдяки спостреженням (Додаток Г рис. 2.3) кожен громадянин може самостійно оцінити масштаби проблеми й можливі загрози для інших регіонів України. У той же час, ситуація в західних областях є критичною: слимак там «хазяйнує» протягом десяти років і вирішити проблему миттєво ніхто не може. Там їх рахують відрами.

Тисячі людей витрачають на цього слимака час, гроші та нерви, безуспішно борючись з шкідником і втрати (в тому числі і економічні) – очевидні.

Науковці команди UkrBIN міркують, що робити далі і що рекомендувати людям, активно працють над розробкою методу боротьби з іспанським слимаком. [6, 8].

Поки ж все тримається на людській ініціативі, дані збираються, щоб мати вплив на прийняття рішень на місцевому рівні і вище.

Якщо Вам небайдужа доля рідної природи, будь ласка, долучайтеся до цього проекту і допомагайте збирати дані.

З 27 липня 2018 року в Facebook-спільноті UkrBIN: (Національна мережа інформації з біорізноманіття), де українські науковці на волонтерських засадах збирають інформацію про поширення видів в межах України, з’явилася ініціатива #ЗупиниРудого. Сотні людей, переважно з західних регіонів, публікують фото рудого іспанського слимака (Arion lusitanicus ), розповідаючи, як він поїдає у них рослини та квіти. Серед таких записів багато повідомлень з Чернівців. [11].

У серпні та вересні 2018 року ми вивчали поширення іспанського слимака в адміністративних межах м. Чернівці. Молюски широко розповсюджені у приватних домогосподарствах та садово-городніх ділянках околиць міста – Роші, Роші-Стинки, Цецено, Калічанка звідки поступово поширюються в напрямку до центра міста. Так, у весняно-літній період 2018 р. їх регулярно знаходили на клумбах і рокаріях присадибної ділянки КЗ Чернівецький ОЦЕНТУМ(вул. О. Кошового, 57) та на присмадибних ділянках район Роша.

Поодинокі екземпляри Arion lusitanicus зустрічалися також на іншій околиці міста – території масиву багатоповерхової забудови біля колишнього заводу «Гравітон», де молюсків виявляли в одному з прибудинкових палісадників (Додаток Г рис. 2.4 вул. Руська, 269;), а також у напрямку аеропорту в чагарниках, які оточують притулок для собак з півдня.

На нашу думку, вище згадані чагарники довкола притулку собак заслуговують на особливу увагу, оскільки неподалік розташовані городи дачників-любителів. Рудий іспанський молюск – це в перспективі реальна загроза для їх ділянок. За словами найспостережливіших дачників, помічати непрошених гостей на стежці біля чагарнику вони почали років 3-4 тому. Цікавою є вірогідна причина появи іспанських слимаків у цьому біотопі. Відомо, що впродовж останніх років Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт щороку вивозить сюди гілки обрізаних дерев та листя. Імовірно, разом з рослинними відходами і потрапили сюди молюски, оскільки інші можливі джерела інвазії в радіусі не менше 500 м відсутні. На більших відстанях спостережень не проводили, оскільки ділянка обмежена автотрасами з доволі інтенсивним рухом автомобільного транспорту, що істотно обмежує, або й взагалі унеможливлює розселення молюсків.

Найцікавішим, на наш погляд, є місце існування слимаків на рокарії у зеленій зоні готельного комплексу «Буковина» (Додаток Г рис. 2.5). Рокарій оточений зеленим стриженим газоном. Найбільша кількість екземплярів, згідно спостережень, проведених у денний час, зустрічалася під камінням та на грунті і стеблах хости.

На цій ділянці, на території розміром 150 м² (10×15 м) ми протягом двох днів провели збір слимаків. Молюсків збирали з 9:00 по 10:00, після ранкового автоматичного поливу газону. В цей час тварини ще були активними: вони поверталися до каміння та рослин рокарію, в тіні яких знаходили схованки до наступного ранку. Усього було зібрано 287 особин, серед яких зустрічалися як адультні, так і ювенільні тварини, та знищено декілька кладок яєць. Таким чином, щільність поселення A. lusitanicus у цьому місцеіснуванні складає 1, 91 ос./м². Наявність молюсків різних вікових груп та пізніх кладок свідчить про неповну відповідність умов середовища екологічним преферендумам виду, проте висока плодючість, ймовірно, сприяє підтриманню достатньої для існування та поширення слимаків щільності популяції.

На нашу думку, іспанський молюск був завезений на територію зеленої зони готельного комплексу разом з ґрунтом або хвойними рослинами декілька років тому при створенні рокарію.

У парку «Жовтневому» ввечері (10.09.2018р.) було зафіксовано декілька особин рудого іспанського слимака (Arion lusitanicus). (Додаток Д рис. 2.6)

2.2. Вивчення особливостей живлення Arion lusitanicus

Рудий іспанський слимак знищує багато різноманітних сільськогосподарських культур, особливо овочеві та ягідні.

Ми спостерігали за рослинами на дачній ділянці в м. Чернівці, район Роша та на території обласного екологічного центру м. Чернівці, вул. Кошового 57.

З наших спостережень виявлено такий різновид рослинності, який був пошкоджений даним молюском, (Додаток Е Рис. 2.7.) :

1. Живокі́ст лі́карський (Symphytum officinale) — помірно отруйна
2. Стокро́тки (Bellis) — рід рослин з родини складноцвітих. Культурні сорти широко розводять як декоративну рослину в усій Україні.

Для встановлення особливостей живлення нами було відібрано 10 дорослих особин. Тварин було зважено та поміщено у окремі скляні посудини із індивідуальною порцією корму (капуста білокачанна).

Під час проведення дослідження в приміщенні освітлення було відсутнє. Температура повітря становила + 18-20 °С.

Мінімальна вага піддослідного молюска становила 5 г, максимальна – 12 г, середня – 8 г. (Додаток Є рис. 2.8.)

1. Живокі́ст лі́карський (Symphytum officinale) — помірно отруйна багаторічна рослина родини Шорстколистих, також відома під місцевими назвами воло́вий язи́к, око́пник, правокі́ст, гав’яз. Медоносна, харчова, лікарська, отруйна, фарбувальна і кормова рослина.
2. Півники сітчасті, Ірис сітчастий, Ірідодіктіум сітчастий (Iris reticulataBieb.) — невисока цибулинна багаторічна рослина 7-10 см заввишки з двома — чотирма прикореневими, чотиригранними темно-зеленими листками.
3. Кульбаба звичайна (Taraxacum vulgare) Рослина заввишки 10—40 см з довгим стрижневим, гіллястим коренем. Листки (до 20 см завдовжки) у прикореневій розетці, численні, притиснуті до ґрунту або висхідні, зісподу опушені або голі.
4. Чорнобри́вці (Tagetes), — рід однорічних трав’янистих рослин родини айстрових. Рослина утворює досить щільні кущі різної висоти. Існують різновиди від 20 до 120 сантиметрів заввишки. Давно одомашнена, переважно культивується як декоративна культура.

Для встановлення особливостей живлення нами було відібрано 10 дорослих особин. Тварин було зважено та поміщено у окремі скляні посудини із індивідуальною порцією корму (капуста білокачанна).

Під час проведення дослідження в приміщенні освітлення було відсутнє. Температура повітря становила + 18-20 °С.

Мінімальна вага піддослідного молюска становила 5 г, максимальна – 12 г, середня – 8 г. (Додаток Є рис. 2.8.)

Через три доби, після зважування, було встановлено, що одна особина може збільшити свою вагу до чотирьох грамів.

Кількість їжі, яку здатні спожити тварини за одну добу – від двох до шести грамів.

За чотири доби одна особина з’їла максимально 15 г їжі, мінімально – 5 г. Середній показник споживання корму за цей період становив 12 г.

Найкрупніші особини, яких ми спостерігали, досягали ваги 21 г.

Враховуючи високу щільність популяції у дослідженій місцевості, маємо підстави вважати про вагомість впливу іспанських молюсків на місцеві екосистеми.

Отже, проведені нами дослідження дозволили констатувати, що AL впродовж останніх років широко розселився по культурних фітоценозах Чернівців (садах, городах, палісадниках, клумбах тощо) (Додаток Є рис. 2.9.), поступово опановуючи як окраїни із приватною та багатоповерховою забудовою, так і центр міста.

Враховуючи літературні дані, можна очікувати не лише доволі суттєвої економічної шкоди (особливо на присадибних і садово-городніх ділянках), але й можливої конкуренції A. lusitanicus з іншими видами молюсків, що може вплинути на якісний і кількісний склад міських малакокомплексів. Проведені нами дослідження можуть стати підставою для здійснення багаторічного моніторингу за розповсюдженням і станом колоній A. lusitanicus у Чернівцях.

2.3. Прогнозування розповсюдження та пропозиції щодо боротьби з шкідником

Поточна ситуація, щодо поширення рудого іспанського слимака на карті України виглядає не так страшно, але все тільки починається. Зараз поширенню та розмноженню слимаків сприяють погодні умови для слимаків, що люблять тепло й вологу. Найбільша кількість шкідників в західних областях, але важливо усвідомлювати, що під загрозою набагато більша територія. Слимак може розселитись всюди, де достатньо вологи.

У південній Швеції, західній Норвегії вони, наприклад, повністю знищують плантації суниць. Ці країни сформували гібридну методу, яка поки не дуже поширена в Європі. Йдеться про використання Ferramol препарату з біокультурою природнього ворога слимаків – жуками-стафілінами, які поїдають їхні яйця. Рекомендують використовувати препарат. Найбільш ефектива норма витрат — 5 g/m² на весні та початку літа. [1, 3].

Методи боротьби зі слимаками:

1. Для знищення слимаків готують принади зі шкірки кавунів, динь, гарбузів, кабачків і листків лопуха; їх розкладають у міжряддях увечері, а вибирають із них слимаків на світанку.
2. Слимаків відловлюють за допомогою укриття схованок: декілька днів підряд на доріжках, між грядками, серед овочевих культур розкладають зволожені старі мішки, рогожу, шматки фанери, дошки, листки лопуха і капусти, куди шкідники залазять вдень, а ввечері їх збирають і знищують.
3. У боротьбі зі слимаками ефективна також ізоляція овочевих культур: на межі городу насипають два-три рядки на відстані 15 см один від одного гашене вапно або гірчицю (30 г на 1 м рядка) чи обприскують водною суспензією гірчиці (100 г порошку на 10 л води).
4. Обпилюють ґрунт гашеним вапном (30 г) чи сумішшю вапна з тютюновим пилом (по 20–25 г) або попелом.
5. Межі ділянок можна обприскувати розчином залізного купоросу (1 кг на 10 л води) або посипати сумішшю попелу з вапном (4:1).

Спільними зусиллями було розроблено «План дій з контролю іспанського слимака на рівні територіальних громад на 2018-1019 роки» (Додаток Ж рис. 2.10). Але, як-не-як, найкращий захист – це профілактика.

Варто утриматись від використання компосту із інших рослин. Вони лише створюватимуть сприятливіші умови для іспанського слимака.

Потрібно максимально очистити ділянку від потенційних схованок для слимаків.

Головне – бути уважним до посадкового матеріалу та субстрату, адже саме так «рудий» вперше перетнув кордон України. Обстеження придбаного субстрату, розсади чи саджанців займе зовсім не багато часу, а основне – не доведеться потім страждати.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження встановлено, що інвазивний вид слимаків (A.L.). має значний потенціал до подальшого поширення в Україні. Спочатку його виявляли тільки у Західній Україні, тоді як результати проведеного моделювання доводять можливість його поширення принаймні до Дніпра.

Аналіз поточної ситуації у місцях, де іспанський слимак з’явився відносно нещодавно показує, що спочатку він переважно потрапляє з транспортом на велику відстань не у сільську місцевість, а у місто – обласний центр, потім через садово-городні торгівельні мережі поширюється на периферію по області. Там де його ще немає.

Вважають, що їхні розміри тіла, швидке відтворення, невибагливість до продуктів живлення та відсутність ворогів є основними факторами стрімкого поширення, хоча механізми поширення іспанського рудого слимака вивчені ще не в повній мірі.

Глобальні кліматичні зміни все більше сприяють розповсюдженню інвазивних видів наземних молюсків. Підвищення зимових температур і збільшення кількості опадів в останні роки, очевидно, сприятиме збільшенню показників їх виживання. Тому необхідними є точна ідентифікація видів і контроль за їх чисельністю.

В цілому, іспанський слимак на території України потребує ще вивчення та вироблення загальної стратегії боротьби із цими рудими шкідниками.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Balashov I., Khomenko A., Kovalov V., Harbar O. Fast Recent Expansion of the Spanish Slug (Gastropoda, Stylommatophora, Arionidae) Across Ukraine. Vestnik Zoologii 52(6): 451–456. DOI: https://doi.org/10.2478/vzoo-2018-0046.
2. Păpureanu A.-M., Reise H. & Varga A., 2014: First records of the invasive slug Arion lusitanicus auct. non Mabille (Gastropoda: Pulmonata: Arionidae) in Romania. — Malacologica Bohemoslovaca, 13: 6–11. Online serial at <http://mollusca.sav.sk> 24-Mar-2014.
3. Гарбар О. В., Кадлубовська Н. С. Потенційні можливості поширення інвазійного виду слизнів Arion lusitanicus у Європі УДК 594.382;591.522. http://eprints.zu.edu.ua/23445/1/2015_9_2_397.pdf
4. Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.И. Arion lusitanicus (Gastropoda, Pulmonata) на западе Украины // Вестн. зоологии. – 2011. – Т. 45, № 2. – С. 173-177
5. Гуцуляк В.М. Максименко Н.В., Дудар Т.В. Ландшафтна екологія : підручник – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т ім. Ю.Федьковича, 2017. – 248 с.
6. Інтернетресурс: http://ukrbin.com
7. https://www.growhow.in.ua/ispanski-slyznyaky-atakuvaly-zahidnu-ukrayinu-ta-pozhyrayut-usyu-roslynnist/
8. http://infoindustria.com.ua/ispanskiy-rudiy-slimak-arion-lusitanicus-nebezpechniy-invazivniy-vid/
9. https://zik.ua/news/2018/08/03/zupynyty_rudogo_zahid_ukrainy_poterpaie_vid_nebezpechnogo_ispanskogo_slymaka_1379257
10. http://www.pip-mollusca.org/page/phg/land/sp/Arion_lusitanicus.php
11. http://fakty.cv.ua/2018/08/iak-borotysia-z-rudymy-slymakamy-iaki-znyshchuiut-vrozhai-na-bukovyni/

ДОДАТОК А

Рис. 1.1. Карта ареалу розповсюдження Arion lusitanicus

Рис. 1.2. Дорослі особини Arion lusitanicus

ДОДАТОК Б

Рис.1.3. Arion lusitanicus при скороченні тіла

Рис. 1.4. Кладка яєць Arion lusitanicus

ДОДАТОК В

Рис. 2.1. Карта розповсюдження Arion lusitanicus

Рис. 2.2. Фенограма кількості особин Arion lusitanicus

ДОДАТОК Г

Рис. 2.3. Карта потенційного ареалу Arion lusitanicus у Європі за сучасних кліматичних умов

Рис. 2.4 Біотоп Arion lusitanicus в районі Гравітону у Чернівцях (вул. Руська, 269)

Рис. 2.5. Рокарій готельного комплексу «Буковина» у Чернівцях

ДОДАТОК Д

Рис. 2.6.  Біотоп Arion lusitanicus в парку «Жовтневий» у Чернівцях

ДОДАТОК Е

Живокіст лікарсткий	Живокіст лікарський	Живокіст лікарський
Півники сітчасті	Півники сітчасті	Кульбаба звичайна

Рис. 2.7. 2.8 Різноманітність рослин пошкоджених Arion lusitanicus

ДОДАТОК Є

Рис.2.9. Карта поширення Arion lusitanicus в м. Чернівці

ДОДАТОК Ж

Рис. 2.10. План дій з контролю іспанського слимака на рівні територіальних громад на 2018-1019 роки