Наукова робота. Зв’язок проявів алергічних реакцій з концентраціями пилку карантинного бур’яну – амброзії полинолистої

Виконавець:
учень11 класу
Тернівської ЗЗСО №6 1-3 ступенів
Дніпропетровської області
Масло Микита Олександрович

Науковий керівник:
учителька біології та екології
другої кваліфікаційної категорії
КЗ „Тернівська загальноосвітня школа І – ІІІ ст.№ 6
Тернівської міської ради
Дніпропетровської області”,
лауреатка V Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2020” за версією
науково-популярного природничого журналу „КОЛОСОК”
у номінації „Біологія та основи здоров’я”
Разінкова Олена Анатоліївна

РЕЗЮМЕ

Масло М. О. Зв’язок проявів алергічних реакцій з концентраціями пилку карантинного бур’яну – амброзії полинолистої. Комунальний заклад “Тернівська загальноосвітня школа І – ІІІ ст.№6 Тернівської міської ради – Екологічний проект – 33с., 18 рис., 3 табл., джерела , перелік умовних позначень, 8 додатків.

В останні десятиріччя сезонні алергічні захворювання набули рис проблеми клінічної та профілактичної медицини. Тому метою дослідження стало встановлення зв’язку між проявами полінозу та концентраціями пилку трав’янистих рослин. У результаті дослідження доведено зв’язок між періодами пилкування й концентраціями пилку амброзії та проявом алергічних реакцій у населення. У перспективі доцільним є вивчення залежності сили прояву алергічної реакції від загальної інтенсивності сезону палінації трав’янистих рослин. Амброзія полинолиста є одним з найнебезпечніших карантинних бур’янів. Проблема її розповсюдження набула глобального характеру — вона поширена на всіх континентах. Збільшуючись, вогнища цього бур’яну не тільки пригнічують розвиток сільськогосподарських культур, але й спричиняють алергійні захворювання людей у період цвітіння.

Тому ця проблема в наш час є актуальною, і ми запропонували заходи боротьби з цим карантинним бур’яном, підлягає загальній комплексній системі боротьбі з бур’янами в культурних посівах.

Система заходів, як складова частина загального агротехнічного комплексу прийомів по вирощуванню сільськогосподарських культур, передбачає застосування різних методів: карантинні, агротехнічні, механічні та хімічні заходи.

Вести боротьбу з цією злісною карантинною рослиною треба усім разом: санепідемстанції, екологічній службі, адміністративно-технічній інспекції, квартальним комітетам, підприємствам, навчальним закладам, громадськості.

Вступ

Актуальність теми. Поліноз належить до числа найпоширеніших алергічних захворювань, які викликаються пилком рослин та супроводжуються гострими алергічними запальними процесами у слизовій оболонці дихальних шляхів, очей, носа. Так, за різними джерелами, в Європі і в Україні від 5 до 30 % населення є алегро-чутливими до пилку рослин. Для нашої держави джерелом найбільш важливих причинно-значущих алергенів є рослини родів Амброзія (Ambrosia), Полин (Artemisia) та родини Тонконогових (Poaceae). Відомо, що полінози передусім виникають в період пилкування рослин, а саме з травня по вересень. Проте, доведено, що навіть в одній місцевості у різні роки терміни палінації рослин та тривалість проявів загострення сезонної алергії можуть суттєво відрізнятись залежно від погодних умов. Незважаючи на актуальність означеної проблеми, в Україні існують лише поодинокі дослідження щодо вивчення залежності між результатами аеропалінологічного моніторингу та клінічними проявами сезонної алергії. Тому метою нашої роботи стало встановлення закономірностей виникнення алергічних захворювань в залежності від концентрації пилку трав’янистих рослин, що вкрай необхідно для організації попередження та покращення діагностики і лікування полінозів серед населення.

Амброзія полинолистна (Ambrosia artemisifolia L.) – один із найбільш небезпечних в Україні карантинних бур’янів-алергенів, який пройшов усі етапи експансії: первинного проникнення, розселення та наступної натуралізації. Зараз вона засмічує дев’ятнадцять степових і лісостепових областей нашої країни.

Мета і завдання дослідження. Мета і завдання дослідження несуть в собі:

• проведення комплексу заходів з ліквідації амброзії полинолистої;
• визначення основних напрямків для стабілізації та ліквідації карантинного буряну на території м. Тернівка Дніпропетровської області;
• привернути увагу до проблеми розповсюдження цього буряну, як біологічного об’єкту, що спричиняє тяжкі алергічні захворювання людей;
• навчити безпечного поводження при зустрічі з зеленим агресором;
• дослідження земельних ділянок мікрорайону на виявлення амброзії;
• звернення уваги суспільства на проблему боротьби з карантинними бур’янами особливо в період техногенних навантажень на навколишнє середовище у глобальному масштабі.

Об’єкт дослідження: наземно-повітряне середовище в межах м. Тернівка.

За об’єкт дослідження були взяті модельні ділянки вулиць міста Тернівка різних категорій, територія міста та околиці, комунальний заклад:

1. Ділянка № 1 «вул. Харківська, Миру, Шахтарська, Перемоги, І. Петрова, Некрасова, Курська»
2. Ділянка № 2 «Комунальний заклад “Тернівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №6 Тернівської міської ради Дніпропетровської області”»
3. Ділянка № 3 «м.Тернівка КНП «ЦПСМД м.Тернівка»».

За матеріал дослідження були взяті пилок амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.), макроелементний склад пилку амброзії, аналіз біохімічного складу крові людини з алергічними проявами в період загострення хвороби, алергічна статистика Дніпропетровської області та України згідно МОЗ України.

Предмет дослідження: осередки розповсюдження карантинного бур’яну алергену амброзії та заходи контролювання її кількості та прояви алергічних реакцій.

Методи дослідження: польовий та лабораторний метод, моніторинг, статистичний метод, метод підрахунків, метод оптичної мікроскопії.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що шкідливі викиди в атмосферу у регіоні становлять сотні тон твердих і газуватих речовин на рік, від яких страждають системи органів людей, особливо органів дихання, а коли на викиди заводів накладається пилок амброзії полинолистої, що є алергеном, то ситуація із здоров’ям людей стає ще більш драматичною.

Практичне значення одержаних результатів:

• привернути увагу населення та громадськості до проблеми, пов’язаної із засміченням земель карантинним бур’яном;
• вивчити особливості органогенезу;
• обґрунтувати заходи інтегрованої боротьби з амброзією полинолистою в посівах культурних рослин;
• робота місцевої влади та волонтерів у організації заходів по боротьбі з амброзією, висвітлення конкретного досвіду, відзначення кращих на місцях.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Біологічна класифікація амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.)

Рис. 1.1.1. Біологічна класифікація амброзії полинолистої

Рис. 1.1.2. Загальний вигляд генеративної рослини амброзії полинолистої

1.2. Морфо-біологічні особливості амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.)

(Ambrosia artemisiifolia L.) – родина айстрові. Однорічна, світлолюбна, посухостійка сірувата рослина заввишки 20 – 180 см з густим щетинистим опушенням. Стебло прямостояче, розгалужене, трохи борозенчасте. Листки ( 4 – 15 см завдовжки) зверху зелені, голі, зісподу сіро-зелені, густо-щетинисто-опушені; верхні – чергові, сидячі, перисто-роздільні або майже цілісні; нижні – супротивні, з черешками, 2 – перисто-роздільні кошики ( 3 – 5 мм діаметром) з тичинковими квітами, яйцевидні, по 8 – 15 у кожному суцвітті. Тичинок 5, шляпки їх лінійні, вони зростаються між собою в трубочку, через яку висувається назовні стовпчик. Кошики з маточковими квітками, по 1 – 3 у пазухах верхніх листків або біля основи тичинкових суцвіть Маточка 1, стовпчик 1, нитковидний на верхівці 2 – роздільний. Тичинкові квітки ( 2мм завдовжки) бокаловидні, 5 – зубчасті, жовті. Маточкові ( 4 – 5 мм завдовжки) – без оцвітини по 1 в яйцевидній зрослій обгортці. Плід сім’янка, зав’язь нижня. Сім’янка (2-4мм завдовжки) яйцевидна, біля основи тригранна, по ребрах крилата, зеленувато – сіра, гладенька, блискуча, без чубка.

Цвіте в серпні – жовтні. Злісний карантинний бур’ян. Одна рослина дає близько 100 тисяч насінин, які можуть зберігатися у ґрунті близько 5 років.

1.3. Розмноження амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.)

Розмножується амброзія насінням, яке утворює у великій кількості. Добре розвинені рослини можуть давати по 30-40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 80-100 тисяч. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, а при великому забур’яненні культурні рослини гинуть. Перші сходи амброзії з’являються в квітні. Цвітіння починається наприкінці липня і триває до вересня. Плодоносить бур’ян у вересні-жовтні. Насіння здатне проростати навіть у недозрілій формі, через те, що потрапляючи в ґрунт, зберігає свою схожість протягом 20 років.

1.4. Поширення в Україні амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.)

У 2005 році в Україні площа, заселена амброзією полинолистою збільшилась на 47 178,163 га. Збільшення заражених площ відбулось в 14 областях та в АР Крим. Значно розповсюдилась в АР Крим — на 1 108,96 га, Донецькій області — на 30 362,66 га, Луганській області — 7 205,17 га, Миколаївській області — 2 671,27 га. Це було пов’язано з розширенням кордонів старих осередків та сприятливими погодними умовами. Зменшення площі зростання рослини на 21,5 га відмічено лише в місті Київ. Станом на 01.01.2008 року Амброзія полинолиста зареєстрована в АР Крим та 23 областях України, крім Івано-Франківської. Загальна площа зайнята рослиною становить 1 328 377,863 га. У 2009 році Амброзія полинолистна виявлена у м. Івано-Франківську. Розповсюджується амброзія з неочищеним насіннєвим матеріалом, шротом, транспортними засобами.

1.5. Алергогенність амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.)

Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. У період цвітіння, з середини липня до настання осінніх заморозків, серед населення спостерігається алергійне захворювання амброзійний поліноз. Алергію викликають білки — антигени, які знаходяться в пилку амброзії. Пилок амброзії, потрапляючи у ніс, бронхи, викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, відбувається різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми.

1.6. Екологія амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.)

Розвиваючи велику надземну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати інші бур’яни та культурні рослини. На утворення 1 тонни сухої речовини амброзії полинолистої відбирається з ґрунту 950 тонн води, вдвічі більше, ніж пшеницею, в втричі, — ніж кукурудзою, в 4 рази — ніж сорго. При густоті до 20 рослин на кв. метрі виноситься з ґрунту 135 кг/га азоту,40 кг/га фосфору, 157 кг/га калію, що в два-три рази більше, ніж пшеницею та кукурудзою. За середньої забур’яненості амброзією урожай соняшнику знижується на 40 %, кукурудзи — 35 %. Також росте на городах, у садах, виноградниках, луках, пасовищах, полезахисних смугах, на узбіччях доріг, відкосах залізничних шляхів, на берегах річок, ставків, зрошувальних каналів, пустирях. Коренева система за сприятливих умов може сягати вглиб до 2-4 м, що в свою чергу, ускладнює боротьбу і збирання врожаю, особливо зернових.

За сприятливих умов амброзія досягає 2 метрів висоти, щільність сходів може досягти до 5—7 тис. шт., а фітомаса — до 10 тонн на гектар. Амброзія містить алкалоїди. Поряд з високою конкурентно-здатністю і пригніченням сільськогосподарських культур, амброзія полинолиста містить ряд гірких речовин, які погіршують смакові якості молока і молочних продуктів при поїданні рослин коровами.

1.7. Карантинні заходи

Суворий карантинний контроль вимагає виявляти карантинні бур’яни, обстежуючи всі земельні угіддя та складаючи карти забруднення, і визначити необхідні методи боротьби. Перше обстеження полів навесні доцільно проводити після сівби до появи сходів ярих культур, а подальші у період від з’явлення сходів висотою 12 – 15 см. посіви озимих культур обстежити восени на початку фази кущення та навесні до фази повного кущення. Друге обстеження полів проводити перед збиранням врожаю або зразу після цього з метою планування способів осіннього та весняного передпосівного обробітку ґрунту і застосування гербіцидів.

Превентивні карантинні заходи полягають в:

• забороні завезення засміченої під карантинної продукції у вільні від бур’яну райони;
• обов’язковому карантинному догляду та лабораторній експертизі;
• при виявленні бур’яну вантаж підлягає поверненню відправникові або очищення під контролем державного фітосанітарного інспектора, та при неможливості очищення — переведення насіннєвого матеріалу в категорію зерно-продуктів та переробку;
• при виявленні насіння амброзії у кормових відходах, вони підлягають переробці з розмеленням часток не більше 1 мм, а малоцінні відходи знищують під контролем державного фітосанітарного інспектора шляхом спалювання чи закопування на глибину 0,5 м;
• проведенні обстежень сільськогосподарських угідь на виявлення бур’яну в період вегетації

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Об’єкти та матеріали досліджень

За об’єкт дослідження були взяті модельні ділянки вулиць міста Тернівка різних категорій, територія міста та околиці, комунальний заклад:

1. Ділянка № 1 «вул. Харківська, Миру, Шахтарська, Перемоги, І. Петрова, Некрасова, Курська»
2. Ділянка № 2 «Комунальний заклад “Тернівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №6 Тернівської міської ради Дніпропетровської області”»
3. Ділянка № 3 «м. Тернівка та околиці»

За матеріал дослідження були взяті пилок амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.), макроелементний склад пилку амброзії, аналіз біохімічного складу крові людини з алергічними проявами в період загострення хвороби, алергічна статистика на території України згідно МОЗ України.

2.2. Методика оцінки та дослідження

Методи дослідження: польовий та лабораторний метод, моніторинг, статистичний метод, метод підрахунків, метод оптичної мікроскопії.

2.3. Пилок амброзії полинолистої – найсильніший алерген

Друга половина літа і початок осені – пора цвітіння амброзії полинолистої, пилок якої – найсильніший алерген для людей різного віку. Амброзія полинолиста — це один із найнебезпечніших в Україні карантинних бур’янів-алергенів.

Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном, адже квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. В період цвітіння, а це з середини липня до жовтня, серед населення спостерігається алергійне захворювання – амброзійний поліноз (осіння сінна лихоманка). Кожна рослина амброзії виділяє мільярди пилкових насінин, котрі, підіймаючись з повітрям, переносяться вітром на велику відстань (майже на 5 км) і, потрапивши в органи дихання людей, в очі, ніс, бронхи, викликає слизотечу, погіршує зір, підвищується температура тіла, з’являється кашель, головні болі, у найбільш чутливих – приступи астми. Як тільки пилок амброзії потрапляє на шкірний покрив або слизову оболонку, негайно починається алергічна реакція. Це найпоширеніші симптоми на амброзію, але є й інші. Наприклад, сильні висипання на шкірі, які супроводжуються пригніченим настроєм і сильною дратівливістю. Крім цього, можуть спостерігатися сильні головні болі, поганий сон або й безсоння, втрата нюху і смаку, знижена концентрація. Всі ці симптоми можуть свідчити про алергію на амброзію. Але, частіше за все, люди сприймають вищеописані симптоми за звичайну застуду і намагаються лікувати її самостійно.

Рис. 2.3.1. Пилок амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.) (мікроскоп біологічний шкільний збільшення 10х20)

Рис. 2.3.2. Пилок амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.) (мікроскоп електронний шкільний National Geographic Universal 20×200)

2.4. Макроелементний склад пилку амброзії

Алергологи стверджують, що пилок амброзії – найагресивніший алерген, який крім алергічної реакції, здатний викликати астму. Причини такої сильної алергії на амброзію криються в амброзієвій кислоті, яка входить до складу пилку. Як тільки пилок амброзії потрапляє на шкірний покрив або слизову оболонку, негайно починається алергічна реакція. В пилку амброзії містяться особливі білки – антигени Е і К. Через слизову оболонку вони потрапляють до лімфи і крові, спричиняючи захворювання. Amb a 1 – мажорний алерген амброзії, маркер істинної сенсибілізації до амброзії, близько 95% пацієнтів з алергією на амброзію чутливі до Amb a 1. Він спричиняє так звані набуті алергії – сплеск алергічних ринітів, дерматитів, кропивниці, а також напади бронхіальної астми. Серпень – вересень – пора цвітіння амброзії і дуже тяжкий час для алергіків. Цим людям дошкуляють неприємні симптоми: набрякає слизова оболонка носоглотки, з’являються рясні виділення із носа, сльозотеча, свербіж і печіння у ділянці повік, носа і піднебіння, кон’юнктивіт, головний біль. Усе це супроводжується багаторазовим виснажливим чханням. Захворювання називають поліноз, сінний або алергічний риніт. Алергічний риніт вважається найпоширенішою алергічною недугою. Під його вплив підпадає від 5% до 20% людей, найчастіше в віці 10-20 років.

2.5. Алергокомпонент. Діагностика інгаляційної алергії

Молекулярна діагностика алергії необхідна в найскладніших діагностичних випадках. Ці дослідження дозволяють не тільки виявити алерген, але і показати, чи немає перехресної реакції між декількома видами молекул і який алерген найбільш “злісний” в цьому випадку. Ці алергени називають “мажорними”, вони мають найбільше діагностичне значення.

Загальна характеристика. Amb a 1 – мажорний алерген амброзії, маркер істинної сенсибілізації до амброзії, належить до білкової групи пектат ліаз; близько 95% пацієнтів з алергією на амброзію чутливі до Amb a 1. Він вважається хорошим маркером для специфічної чутливості на амброзію, таким чином вказуючи, що АСІТ алергенами / екстрактами пилку амброзії є клінічно значущою. Даний білок може вважатися перехресно-реактивним компонентом при алергії на трави і бур’яни.

Показання для призначення діагностики:

1. Диференціальна діагностика істинної причини алергії і перехресної реактивності при сенсибілізації пилком амброзії.
2. Відбір пацієнтів для проведення АСІТ-терапії до пилку амброзії.
3. Моніторинг ефективності проведеної АСІТ (алерген-специфічної імунотерапії) до пилку амброзії

Маркер: мажорний алерген амброзії, маркер істинної сенсибілізації до амброзії.

Клінічна значущість: виявлення справжньої причини алергії у пацієнта до пилку амброзії, прогноз ефективності АСІТдо пилку амброзії.

Склад показників: специфічні IgE, nAmb a 1, Амброзія полинолиста.

Метод: імунофлуоресцентний аналіз (ImmunoCAP) 
Діапазон вимірювань: 0.01-100 
Одиниця виміру: кЮА/л

Референтні значення:

Вік: 0 Д – 120 Р Коментарі: < 0.1 Біологічний матеріал: сироватка крові.

Як приклад було розглянуто результати біохімічних досліджень сироватки крові хворого на алергічний поліноз з алергокомпонентом «Пилок амброзії полинолистної. Пацієнт: Чуглазова Д. Р. 21.02.2007.

Таблиця 2.5.1. Результати біохімічних досліджень сироватки «Молекулярний пакет «Бур’яни»(Лабораторія Dila, м. Київ, вул. Підвисоцького, 6а, 01103)»

Висновок: Показник «Алергокомпонент Амброзії, nFmb a» перевищує референтний інтервал більше ніж в 1000 разів.

Рис. 2.5.1. «Результати досліджень Імуноглобулін E (IgЕ загальний, сироватка)»

Висновок: Показник Імуноглобулін E (IgЕ загальний, сироватка) перевищує референтний інтервал в 9,49 разів.  

2.6. Пропозиції та рекомендації щодо боротьби з поширенням амброзії на території області

Заходи боротьби з амброзією полинолистою повинні бути системними, систематичними, логічно спланованими і головне повсемісними. Всі відповідні служби, органи влади, всі громадяни повинні бути задіяними у цій боротьбі. Відповідно до п. 16 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи подання районної державної адміністрації, міська рада вирішила:

1. Затвердити про програму боротьби з амброзією полинолистою у м. Тернівка Дніпропетровської області на 2018-2021 роки.
2. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань агропромислового комплексу, землекористування та екології.

Програма

боротьби з амброзією полинолистою у м. Тернівка Дніпропетровської

на 2018-2021 роки

І. Загальна характеристика. Програма боротьби з амброзією полинолистою у м.Тернівка Дніпропетровської області на 2018-2021 роки (далі – Програма) розроблена на виконання статті 34, 49 Закону України ”Про карантин рослин”, постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення заходів щодо боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин від 23.04.2008 року № 398. Очікуваним результатом Програми є протидія розвитку процесів деградації земель та погіршення якості угідь, а також збереження територій у природному чи близькому до природного стані.

ІІ. Мета Програми. Мета Програми полягає у проведенні комплексу заходів із локалізації та ліквідації вогнищ карантинного бур’яну – амброзії полинолистої на території м.Тернівка Дніпропетровської області, зменшенні кількості випадків захворювань на алергію серед населення, пов’язаних із цвітінням амброзії, підвищенні ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, посиленні уваги широких верств населення та громадськості до існуючої проблеми шляхом популяризації знань та роз’яснень щодо шкідливості бур’яну-алергену, приведенні в належний фітосанітарний, екологічний та естетичний стан території міста, забезпеченні контролю за виконанням та проведенням заходів проти карантинного бур’яну підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, посадовими особами та громадянами. Програмою передбачається здійснення комплексу заходів, направлених на локалізацію та ліквідацію вогнищ небезпечного карантинного бур’яну – амброзії полинолистої.

III Завдання Програми та результативні показники. Основними завданнями програми є:

• привернути увагу населення та громадськості до проблеми, пов’язаної із засміченням земель карантинним бур’яном;
• провести заходи локалізації амброзії полинолистої та ліквідації її у населеному пункті;
• провести хімічні, агротехнічні, механічними та інші заходи, що повинні застосовуватися одночасно;
• провести ліквідацію бур’яну на узбіччях доріг (автошляхів і залізниць) та на залишених полях, що повністю заростають;
• приділити особливу увагу ознайомленню з карантинним бур’яном у навчальних закладах та громадських місцях населених пунктів.

Результативними показниками Програми є: зменшення вогнищ амброзії полинолистої на території до м. Тернівка Дніпропетровської області 85% та зменшення кількості алергічних захворювань у населення.

1. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, cтроки та етапи виконання Програми. З метою забезпечення збалансованих та комплексних заходів боротьби з амброзією полинолистою, в найближчі роки пріоритетне значення буде надаватись механічним, агротехнічним, та хімічним методам боротьби, що застосовуватимуться одночасно.

 У населених пунктах:

• створенню штучних фітоценозів з багаторічних трав у вогнищах амброзії полинолистої;
• систематичному скошуванню рослин амброзії полинолистої з початку вегетації (квітень-травень) до цвітіння (кінець липня – початок серпня); вириванню рослин амброзії з корінням та їх знищенню шляхом подрібнення з наступним захороненням решток у санітарних ямах;
• знищенню рослин амброзії на засмічених присадибних ділянках агротехнічним методом (перекопування або приорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток) та, при можливості, з наступним висівом на цих ділянках багаторічних низькорослих або газонних трав.

 На узбіччях доріг (автошляхів та залізничних колій), лісосмуг, землях загального призначення:

• застосуванню для обприскування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;
• підсіву багаторічних низькорослих або газонних трав;
• систематичному скошуванню рослин амброзії полинолистої з початку вегетації (квітень-травень) до цвітіння (кінець липня – початок серпня).

Рис. 2.6.1 Розподіл осередків амброзії полинолистої на території м. Тернівка

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1. Дослідження модельних ділянок

3.1.1. Ділянка № 1 «вул. Харківська, Миру, Шахтарська, Перемоги, І. Петрова, Некрасова, Курська»

В рамках дослідницької роботи було проведено соціальне опитування людей даної ділянки різної вікової категорії. Отриманні результати були зведені статистичним методом.

Рис. 3.1.1.1 Карта-схема ділянки «вул. Харківська, Миру, Шахтарська, Перемоги, І. Петрова, Некрасова, Курська»

Рис 3.1.1.2 Соціальне опитування

Рис 3.1.1.3 Питання опитування №1 «Чи маєте ви прояви алергічних захворювань?»

Рис 3.1.1.4 Питання опитування №2 «Чи траплялися випадки прояву алергічних захворювань у членів вашої родини?»

Рис. 3.1.1.5 Питання опитування №3 «Чи мали ви прояви алергічних реакцій на шкірі?»

Рис 3.1.1.6 Питання опитування №4 «Чи мали ви прояви алергічних реакцій у вигляді нежиті або коньюктивіту?»

Рис 3.1.1.7 Питання опитування №5 «Чи мали ви гострі прояви алергічних реакцій у вигляді набряку обличчя, шиї, слизових оболонок ротової та носової порожнини, задухи?»

Рис 3.1.1.8 Питання опитування № 6«Чи маєте ви алергічні прояви на пилок Амброзії?»

Рис 3.1.1.9 Питання опитування №7 «Чи мають ваші рідні алергічні прояви на пилок Амброзії?»

Висновки: серед опитуваних алергічні прояви у вигляді полінозів з алергокомпонентом амброзія полинолиста мають – 22,9%, прояві полінозів у членів родини на зазначений алерген – 48,6%.

3.1.2. Ділянка № 2 «Комунальний заклад “Тернівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №6 Тернівської міської ради Дніпропетровської області”»

На зазначеній ділянці визначена кількість учнів навчального закладу з наявними проявами алергічних полінозів з алергокомпонетом амброзія полинолиста. На базі медичного кабінету учбового закладу збирались анонімні статистичні данні с дозволу директора учбового закладу Мацейлік С.В., старшої медичної сестри Прищепо О.М. згідно результатів медичних оглядів учнів та диспансерного обліку.

Таблиця 3.1.2.1 Статистичні дані щодо кількості учнів навчального закладу з наявними проявами алергічних полінозів з алергокомпонетом амброзія полинолистна

Висновки: Середній показник щодо кількості учнів навчального закладу з наявними проявами алергічних полінозів з алергокомпонетом амброзія полинолиста становить 16,93%.

3.1.3. Ділянка № 3 м. Тернівка «Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Тернівка «Тернівської міської ради – Амбулаторія №1 КНП «ЦПСМД м.Тернівка»

Рис. 3.1.3.1 Карта-схема Ділянка № 3 м. Тернівка «Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівка «Тернівської м міської ради – Амбулаторія №1 КНП «ЦПСМД м. Тернівка»

 Інформаційно-аналітичний відділ медичної статистики «Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Тернівка «Тернівської міської ради – Амбулаторія №1 КНП «ЦПСМД м.Тернівка» у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами з питань охорони здоров`я, та згідно з положенням про інформаційно-аналітичний відділ медичної статистики закладу охорони здоров`я. Відділ є головним організаційно-методичним підрозділом, що здійснює організацію роботи та інформатизацію структурних підрозділів. Важливими функцією та завданням підрозділу є централізоване збирання, обробка та аналіз статистичної інформації про стан здоров’я, надання медичної допомоги населенню, про ресурси охорони здоров’я та їх використання згідно Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (відомий як ICD-10 або МКХ-10). Інформаційно-аналітичний відділ медичної статистики КНП «ЦПСМД м.Тернівка» збиранням, обробкою та аналізом статистичної інформації щодо поліномів (Код МКХ-10) не займається. Для збору та аналізу інформації були використані данні Центру медичної статистики МОЗ України (станом на лютий 2019 року).

Таблиця 3.1.3.1 Аероалергени, до яких були сенсибілізовані найбільше обстежених осіб(згідно даних Центру медичної статистики МОЗ України)

Для здійснення поставленої мети були проаналізовані дані сенсибілізації пацієнтів, отримані за допомогою тесту ALEX (багатокомпонентний тест-аналізатор алергенів) у жителів, здебільшого Київської, Харківської, Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Вінницької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Полтавської, Закарпатської, Херсонської та Хмельницької областей. Найбільше пацієнтів були жителями Києва, Дніпра, Харкова, Одеси та Львова.

Рис. 3.1.3.1 Розподіл пацієнтів, які пройшли діагностику ALEX, за регіонами України (згідно даних Центру медичної статистики МОЗ України)

Рис. 3.1.3.2 Вікова структура обстежених, % (згідно даних Центру медичної статистики МОЗ України)

Висновки: результати дослідження виявили, що найбільша кількість сенсибілізованих спостерігалась до алергенів амброзії, берези, злаків, альтернарії, полину та вільхи. Отримані дані свідчать про те, що в повітрі під час сезону палінації з кінця лютого до кінця жовтня постійно наявний алергенний пилок представників різних груп рослин. Тому ефективний контроль полінозу потребує, насамперед, точної діагностики причинних алергенів. Зниження ж контакту з вже відомими алергенами потребує вичерпної та точної інформації про потенційно небезпечний пилок який є в повітрі. Надати такі дані може постійний моніторинг аероалергенів, інформація про які подається у вигляді алергопрогнозу.

ВИСНОВКИ

Згідно статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного добробуту», зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, але й всіх громадян. Заходи боротьби з амброзією полинолистою повинні бути системними, систематичними, логічно спланованими і головне повсемісними . всі відповідні служби, органи влади, всі громадяни повинні бути задіяними у цій боротьбі:

• запобіжні заходи (очищення посівного матеріалу від насіння амброзії , лущення стерні, періодична глибока оранка);
• контроль (виявляти карантинні бур’яни, обстежуючи всі земельні угіддя та складаючи карти забруднення, і визначити необхідні методи боротьби);
• механічні заходи (регулярні рейди по приватних садибах, по підприємствах та установах, виявляти осередки поширення амброзії знищувати рослини до початку цвітіння).

Отримані дані свідчать про те, що в повітрі під час сезону палінації з кінця лютого до кінця жовтня постійно наявний алергенний пилок представників різних груп рослин. Тому ефективний контроль полінозу потребує, насамперед, точної діагностики причинних алергенів. Зниження ж контакту з вже відомими алергенами потребує вичерпної та точної інформації про потенційно небезпечний пилок який є в повітрі. Надати такі дані може постійний моніторинг аероалергенів, інформація про які подається у вигляді алергопрогнозу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Літературні джерела:

• В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик «Землеробство»
• С. С. Рубін, А. Г. Михаловський, В. П. Ступаков, 1980 «Методи боротьби з бурянами»
• Дитятковська Є. М. Обгрунтування підходів до алерген-специфічної імунотерапії у хворих на поліноз -предиктора бронхіальної астми / Є.М. Дитятковська // Астма та алергія. – 2011. – № 4. – С. 39-42.
• МОЗ України, Український центр наукової медичної інформації. Специфічна імунотерапія алергічних захворювань К. МОЗ. 2007
• Статистичні дані Державної служби з карантину рослин станом на 10.10.2008 року.
• Єлін Ю.Я., Оляніцька А.Г, Івченко С.І. Шкільний визначник рослин. – К.: Радянська школа, 1988
• Смотрицька І.М, Верьовкіна І.В., Бережна О.М., Лисенко В.І. Екологія рідного краю. – Дніпропетровськ Прем’єр, 2006.
• Протопопова В.В. Рослини мандрівники. – К.: Радянська школа, 1989 .
• Пшеничний Н.І. Методика фенологічних спостережень у школі. – К.: Радянська школа, 1972.

2. Електронні джерела:

• http://www.google.com.ua
• http://wikipedia.org
• https://sites.google.com/s/1Tev7sL4fP_XP9EmehmBeTql3ASMPPUJa/p/1SnenDrk0ryCtFvGeF9HKyKmHLs6mM7Nc/edit
• https://moz.gov.ua/search

ДОДАТКИ

Додаток А

 «Учнівський сайт «Stop – Амброзія!»

Додаток Б

 «Учнівський сайт «Stop – Амброзія!»

Додаток В

 «Учнівський сайт «Stop – Амброзія!»

Додаток Г

 «Учнівський сайт «Stop – Амброзія!»

Додаток Д

Додаток Е

Додаток Є

Додаток Ж