Олександр Шевчук. Планетарні туманності: майбутнє нашого Сонця
Розшукуючи на небі цікаві об’єкти для спостереження, спостерігачі у ХVIII столітті інколи виявляли маленькі зеленуваті круглі плямки, схожі на диски планет. Однак вони не рухалися відносно зір, а тому вочевидь знаходилися далеко за межами Сонячної системи. Саме тому у 1784 році Вільям Гершель, першовідкривач Урана, виокремив цей клас туманностей і запропонував назвати їх планетарними. Більшість […]
Поширити
Схожі публікації
Ірина Мороз. Коктейль із мови, фізики та таксі у космос
Коктейль – таке знайоме усім слово, але не кожен знає, що англійською „cocktail” означає „півнячий хвіст”. Iснує багато версій, які пояснюють походження цього слова, але всі вони так чи інакше пов’язані з півнем. Одні кажуть, що під час півнячих боїв глядачів частували змішаними напоями, інші стверджують, що для приготування...
Олександр Шевчук. Рекорди космічної малечі: комети
Бурхливий розвиток астрономії відкрив людству грандіозні масштаби Всесвіту. Дивлячись на зоряне небо розумієш, що ти лише піщинка в безкрайньому просторі космосу. І дійсно, маса пересічної людини не перевищує 100 кг. Мало це чи багато? Залежно з чим порівнювати! Якщо з масою мікроба чи коронавірусу, то маса людини не просто...
Юрій Шивала. Норовлива Амазонка
Покидаючи арктичні пустелі Ґренландії, ми летимо в латиноамериканську сельву, вкриту вічнозеленими вологими екваторіальними лісами. Попереду нас чекає різка зміна кліматичних умов. На GPS-навігаторі встановлюємо координати витоку Амазонки: 4° 26' 25'' пд. ш., 73°26' 50'' зх. д. та розпочинаємо переліт протяжністю у понад 8,5 тисяч кілометрів. Перетинаючи повітряні простори у південному напрямку, ми залишаємо позаду море та...