Якось Зернятка дивилися дуже цікавий фільм. Такий цікавий, що навіть Пустунчик сидів тихо-тихо. Кіно скінчилося, Пустунчик схопився з місця, хотів відразу побігти, але… — Що з моєю ногою?! Я не відчуваю ногу! — стривожено скрикнув він. — Не хвилюйся, — заспокоїв Розумник. — Ти надто довго сидів на місці, нога заніміла. Розітри її, все швидко ...
— Чому ти стверджуєш, що не можна їсти багато солодкого? — запитав Пустунчик у Лапуні, яка не давала йому п’яту цукерку. — Хто знає, скільки „забагато”? Хто перевіряв? Ось я їм, їм і мені добре! Дай ще одну! — Пустунчику, досить! Болітимуть зуби та живіт! — А, може, не болітимуть? Перевіримо! — Не вередуй! Розумнику, ...
Пустунчик грався надворі, а потім не вмився, не причепурився тай прийшов у гості до Розумника. Лапуня вже була там, милувалася собою у дзеркалі та заплітала кіски. — Усе спокійно? — спитав Розумник. — Ти дістався сюди без пригод? — А що могло трапитися? — здивувався Пустунчик. — На Лапуню сьогодні налетіла величезна ворона, неподалік від ...
Пустунчик вчився ходити на руках. Виходило не дуже добре. Встати на руки він міг, але одразу падав. Утримувати рівновагу, робити крок за кроком на руках поки не вдавалося. Пустунчик похнюплено сидів на килимку для гімнастики, коли до нього завітав Розумник. — Чого ти невеселий, друже? — Не розумію, чому стопи ходять так легко, а долоні ...
Цього дня Лапуня прийшла до друзів дуже засмучена. — Хто тебе образив? — занепокоїлися Зернятка. — Я… я хотіла бути принцесою на шкільному святі. А мені сказали, що я не вмію ходити як принцеса! Що в мене нема гарної постави, я сутула та схожа на знак запитання! — ледве вимовила Лапуня та гірко заплакала. — ...
Коли Розумник розповідав, чим він займається ввечері після школи та зранку перед школою, Пустунчик дуже дивувався. — Коли ти все встигаєш? У мене так не виходить! — Бо я дотримуюсь режиму дня, — пояснив Розумник. — Спочатку я відпочиваю, а потім роблю різні справи. Я все продумую наперед, і знаю, що робити зараз, а що ...
Якось Лапуня помітила, що Пустунчик став наче якийсь інший. Незвично тихий, не гасає, не стрибає, голосно не сміється і навіть пиріжок жує якось дуже повільно, наче глибоко замислився. — Пустунчику, що з тобою? Ти не захворів? — Чого ти так вирішила? — мляво здивувався Пустунчик. — Та ти якийсь зелений. Подивись на себе! Не скачеш, ...
— Я вищий за тебе! — вихвалявся Пустунчик. Розумник не ображався. Він звик: так було щоразу, коли Зернятка вимірювали свій зріст. — Важко визначити, — сказала Лапуня. — Ти завжди підстрибуєш, коли міряєшся. Я не можу сказати, хто вищий. Але важите ви однаково. — Це доказ, що я вищий! — наполягав Пустунчик. — У Розумника ...
Одного дня Розумник привів до школи робота. Де взяв його — невідомо, можливо навіть сам зробив. Зовні робот був дуже схожий на звичайного учня. Але його поведінка була зовсім незвична. На уроці робот сидів дуже прямо, не крутився, не розмовляв із сусідами, уважно слухав. — Йому легко! — казав Пустунчик, отримавши чергове зауваження від вчительки. ...
Коли Зернятка — Розумник, Пустунчик та Лапуня тільки починали ходили до школи, їм зовсім не сподобався перший клас. Зараз в це важко повірити, але це правда. Лапуня вважала, що дівчаткам не личить ходити із портфелем. Він такий важкий… і такий хлопчачий! Не те що її улюблена малесенька сумочка із рожевим замочком! Розумник думав, що він ...
Жили собі троє Зерняток з одного Колоска. Звали їх — Розумник, Лапуня та Пустунчик. Усі троє мали різну вдачу, але міцно товаришували змалку. І з ними траплялося багато цікавих історій… Я – Пустунчик. Всі думають, що я бешкетую, а я досліджую природу разом з моїми друзями – Лапунею та Розумником. Ми зернятка з одного Колоска! Я ...