Як має виглядати досконале зваблення у світі тварин? Піснею? Танцем? Забарвленням? Запахом? Їжею? І те, і інше, вибирайте, що вам до вподоби. А мені видається дивовижною шлюбна поведінка альтанникових птахів.
Альтанникові птахи
Орнітологи вважають, що альтанникові мають спільних предків з райськими птахами. У них доволі яскраве оперення, хоч і не таке приголомшливе, як у райських птахів. Але вражають вони не лише зовнішнім виглядом. Ці птахи – неперевершені архітектори.
Червоношапковий золотий альтаночник
(Sericulus bakeri)
„Усі птахи – непогані будівельники”, – скажете ви. І будете праві. Але самці альтанників будують не гнізда для виведення потомства, а ритуальні альтанки, в яких виконують токові танці для приваблення особин протилежної статі. Творчість самця – не для буднів, а виключно для спокушання та любовних ігор. Згодом самочка сама зів’є на дереві чашоподібне гніздечко для майбутнього потомства.
Живуть альтанники в лісах Нової Гвінеї та Австралії, переважно на сході та півночі континенту, лише птахи виду Chlamidera guttata облюбували західну частину Австралії. Родина Альтанникові птахи (Ptilonorhynchidae) належить до ряду Горобцеподібних. Вона включає приблизно 20 видів птахів, які складають 8 родів. Усі пташки середнього розміру, живляться ягодами, у молодому віці ще й комахами, нектаром та листям. Самці альтанникових птахів є справжніми митцями, вони умілі архітектори та досконалі дизайнери. Альтанки цих птахів прикрашені з великим смаком та видумкою.
Майстер спокуси
з настанням шлюбного періоду пернатий архітектор зводить шатро для залицянь. Початок роботи припадає на червень місяць, а завершується будівництво в листопаді, деколи аж у грудні. Саме у цей час у Південній півкулі літо. У вересні-жовтні самочки вже виводять і вигодовують потомство, а самці-дизайнери все ще вовтузяться зі своїми шедеврами. А що їхні альтанки справді є шедеврами – сумніву не підлягає.
Архітектура альтанок у птахів одного виду є однотипною, а дизайн – різний. Хоча треба відзначити, що палітра деталей для оздоблення житла у птахів одного виду подібна. Кольори предметів, які збирають альтанники, є видовою ознакою. А от художнє оформлення залежить від того, які прикраси-іграшки знайде „художник”. У токових альтанках, як на прилавках, можна знайти сотні яскравих цяцьок: камінці, кісточки, квіти, черепашки равликів, монети, кришечки від пластмасових пляшок, мертвих цикад, гриби, яскраве пір’ячко, навіть ножі, виделки та дитячі іграшки.
Золотий альтанник (Sericulus aureus)
Зрозуміло, що в магазині альтанники це добро не придбали, довелося їм здобувати матеріальні цінності для оздоблення злочинним шляхом: викрасти у людей або й у коханих сусідів. Одного разу в колекції альтанників знайшли навіть зубну щітку (для беззубої істоти справді потрібна річ!), справжні діаманти (ну, припустімо, особинам жіночої статі не зашкодять) і штучне око (креативний підхід у спокусника). Фермер, у якого пропали ключі від машини, знайшов їх у найближчій альтанці садівників.
Оптичний обман
Самці альтанників – фанати своєї справи. Вони витрачають на будову альтанки понад 70 % часу, невпинно впорядковують предмети дизайну, перекладаючи їх з місця на місце. Дослідники навмисне втручалися у цей процес і без відома господаря прикрашали токовище квітами чи камінцями. Власник „танцмайданчика” одразу помічав безлад. Деякі предмети, які на його думку порушували гармонію, безжально викидав, а іншим знаходив краще місце.
Атласний альтанник за роботою
Вчені зауважили, що предмети на токовищі розкладені у визначеному порядку і виконують певну функцію. Деякі альтанникові, наприклад Chlamydera nuchalis, більші предмети розміщують далі від альтаночки, а дрібніші – ближче до неї. З альтаночки (а саме там стає самичка, коли самець демонструє їй свої багатства) здається, що всі об’єкти – камінці, кісточки і різнокольорові принади – однакового розміру (див. фото вверху). Завдяки таким архітектурним хитрощам відбувається оптичний обман – „жених” здається більшим за свою будову, бо виділяється серед начебто однакових за розмірами предметів підстилки. Ці закони перспективи використовують професійні архітектори, які навчалися у спеціальних вишах. А хто навчив цих премудростей пташок? Природа мудра!
Австралійський орнітолог Джон Ендлер вважає, що не лише розташування предметів різних розмірів, але й гра світла поблизу альтанки не випадкова: кожен самець краще помітний на тлі певного кольору.
Вразивши самичку, самець може розраховувати на продовження роду. Обраниці сидять неподалік на гілочках дерев чи кущів і приглядаються до роботи майстра. А він зацікавлює їх: по черзі бере у дзьобик знайдені предмети і демонструє своє багатство.
У кожного майстра – свій нрав і права
Облаштування токовищ у альтанників різне. У декого танцмайданчик і альтанкою не назвеш. Не заморочуються альтанники Scenopooetes dentirostris. Вони розчищають діляночку від листків і розкладають їх світлим нижнім боком догори. Якщо листячко зів’яло, птах відкидає його за межі окресленого кола, і згодом з цього листя утворюється бордюрчик.
Золотий альтанник (Sericulus aureus) має доволі простеньку альтанку. Альтанка Clamydera lauterbachi складніша – вона має вигляд коридорчиків, які перетинаються між собою. Атласні альтанники (Ptilonorhynchus violaceus) – дизайнери досконалі, вони не бояться людей, оселяються поблизу наших помешкань, що в повній мірі відображається на іграшках у їхніх колекціях. Садівник Макгрегорі або золоточубий (Amblyornis macgregoriae) вибудовує колону посеред майданчика, а бурий садівник (Amblyornis inornats) та деякі інші будують шатра (з одного боку відкриті) і вичурно їх оздоблюють.
Не всі беруть лише дизайном і красою. Альтанка золотої пріонодури (Prionodura newtoniana) вражає розмірами. Більшу частину року ця невелика (завбільшки з дрозда) пташка будує височенні колони з гілочок заввишки 2–3 м, розташовані на відстані приблизно 1 м. Між ними укладає білі квіти або світлі частини рослин, лишайників, влаштовуючи подіум танцмайданчика. В радіусі 2–3 метрів ще кілька деревець прикрашає гілочками. І все це – заради „коханої”, заради того, щоб бути обраним нею.
Визнаному майстрові дещо пробачається
Деякі твори відомих художників не є досконалими, але все одно мають дуже велику вартість – ім’я має значення. Так і у альтанникових птахів. Обравши самця завдяки досконалій роботі, до наступного його творіння самичка ставиться менш прискіпливо. Не знайшов „митець” цього разу стільки синеньких ґудзичків, а корки від пляшок траплялися лише зелені (якусь іншу водичку завезли в кіоск), та ще й хтось із конкурентів поцупив з-під носа блакитний гребінчик. Нічого, самичка здогадується, на що здатний улюблений дизайнер, та й архітектура споруди не підвела!
Якщо самичці набридає на танцмайданчику, вона йде, не реагуючи на закличні крики самця. Трапляється, самець покидає своє ідеально впорядковане господарство та біжить за нею. І дарма! Шлюбний сезон закінчиться лише в грудні, і токуючі сусіди швидко розграбують кольорові принади з покинутої альтанки.
Хімія керує
Після завершення токування птахи збираються у зграї. Самці ще час від часу відвідують і підправляють свої альтаночки, приносять до них нові іграшки. Навіщо? Можливо, естети стараються не заради самочок? Чи це в них така гра і творча діяльність приносить їм задоволення? Ні, вчені з’ясували, що молодь і кастровані тварини не проявляють інтересу до будівництва і прикрашання альтанок. Отож, такою поведінкою керують статеві гормони – і тут без хімії не обійшлося.
Шлюбна поведінка, вбрання, пісні, танці – це вторинні статеві ознаки. Будівництво дивовижних токовищ – альтанок – є особливістю шлюбної поведінки альтанникових птахів. У когось – роги, у когось – красивий хвіст, у когось – зваблива пісня, а у альтанників – пергола1 і колекція кольорових предметів.
1Пергола – те ж саме, що й альтанка.
Нехай так. Нехай тут знову керують гормони. Але дивлячись на заклопотаного альтанника, забуваєш про це. Здається, що це під впливом весни і почуттів…
