Сергій Малинич. „Зоряні рани на тілі Землі. Частина 2”
Кратери на мапі України
Сприятливим для консервації метеоритних кратерів виявився Український кристалічний щит, який простягнувся з північного заходу на південний схід майже на 1000 км вздовж правого берега Дніпра. Сьогодні на його поверхні відомо сім астроблем (див. табл. 1). Та не поспішайте кидати всі справи і їхати дивитися на кратери. Річ у тім, що всі вони сховані під землею, лише Іллінецька астроблема так і залишилася глибокою вирвою, хоча й вона засипана ґрунтом, у якому ростуть кущі та дерева. За сучасними оцінками, діаметр метеорита складав близько 300 метрів, а його маса становила 40 мільйонів тонн. Уламки метеорита покрили велику територію, і їх ще досі знаходять у довколишніх селах. Так, нещодавно у селі Калитинка Іллінецького району було знайдено три уламки метеорита різної ваги – від 3 до 25 кілограмів. Цікаво, що мешканці навколишніх сіл називають кратер словом „жорна”. Ніхто не може пояснити такої назви, натомість вам можуть показати справжні жорна, виготовлені з „небесного каменю”. Взагалі, люди доволі практично скористалися з можливостей, які їм подарувало саме небо. Поблизу кратера під дією високої температури відбулися метаморфічні зміни у гранітах: вони втратили міцність, стали крихкими, пористими. Виявилося що кращого будівельного матеріалу годі шукати: він легко обробляється, а взимку утримує тепло краще, ніж цегла.
Та й надра Іллінецького кратера приховують чимало цікавого. Поблизу села Лугового знайдено найбільший у світі агат з імпактних (тобто, сформованих внаслідок метеоритного удару) порід. Розміри зразка – 14,5 х 25 х 32 см. Його зріз передано як подарунок до всесвітньо відомого Музею природознавства Гумбольдтського університету в Берліні. Кратер також містить розсипи невеликих алмазів, які утворилися під час вибуху.
Чи загрожують метеорити людству
З нашої розповіді може створитися враження, що метеорити падали дуже давно – мільйони й сотні мільйонів років тому. А чи може падіння великого метеорита відбутися у наш час? Відповідь на це запитання є дуже важливою, адже ми бачили, до яких жахливих наслідків можуть призводити такі події.
30 червня 1908 року над сибірською тайгою у міжріччі Лени та Підкам’яної Тунгуски пронеслася вогняна куля. Політ її закінчився грандіозним вибухом на висоті 7–10 км. За лічені секунди в радіусі 40 км були повалені всі дерева, від страшного жару почалася пожежа, що перетворила колись багату на рослинність та дичину тайгу на мертвий вигорілий ліс. Вивчення наслідків катастрофи показало, що енергія вибуху дорівнювала енергії одночасно підірваних двох тисяч атомних бомб, таких, як скинута на японське місто Хіросіму у 1945 році. Вибухова хвиля двічі обійшла Землю, а землетрус від вибуху був зафіксований навіть у німецькому місті Йєна. Протягом двох діб після вибуху у небі над Сибіром та Європою з’являлися незвичайні світні хмари. Навіть у Лондоні вночі при їх світлі можна було читати газету!
Вчені досі сперечаються, що за космічний мандрівник вибухнув над тайгою. Більшість із них вважає, що це була невелика комета, яка складалася переважно з льоду та пилу. Цим пояснюється, чому досі не знайдено жодного уламка метеорита.
На основі ретельного вивчення земних астроблем (див. табл. 2) вчені розрахували ймовірність падіння метеоритів у майбутньому. Звичайно, ці цифри не точні, але й вони свідчать, що нехтувати метеоритною небезпекою не можна.
Усвідомивши метеоритну небезпеку вчені на багатьох астрономічних обсерваторіях постійно ведуть спостереження за потенційно небезпечними астероїдами. Адже якщо завчасно виявити космічне тіло, котре може наблизитися до Землі на небезпечну відстань, то можливо змінити його орбіту таким чином, щоб воно оминуло нашу планету.
Українські науковці також спостерігають за небесами за допомогою телескопів, оснащених сучасним обладнанням. І серед вас, любі читачі, напевно, є майбутні астрономи, які й далі нестимуть космічну варту.
…Народне повір’я каже, що, коли загадати бажання, доки „падає зірка”, воно неодмінно збудеться. Вийдіть темної ночі на вулицю і вдивіться у зоряне небо. Одного разу Вам неодмінно пощастить, і Ви побачите метеор. Загадайте бажання і – воно неодмінно збудеться. Варто лише цього дуже захотіти.
Поширити
Схожі публікації
Космічні апарати-дослідники і не тільки…
7 березня 2009 року з космодрому на мисі Канаверал запустили ракету-носій „Delta-2” з космічним телескопом „Керlеr” на борту. Маса телескопа становить 1 052,4 кг. Основна мета проєкту полягала у виявленні екзопланет земного типу, а також у визначенні параметрів орбіт планет шляхом реєстрації періодичного послаблення зоряного світла під час транзиту.
Дослідження астероїдів і комет (головне про головне)
„Deep Impact” – космічний апарат НАСА, головна місія якого – вивчення комети Темпеля 1. Його запустили 12 січня 2005 року. До комети „Deep Impact” наблизився у липні 2005 року. Від нього відокремився мідний снаряд масою 370 кг – модуль „Impactor” – і на швидкості 10,3 км/c зіштовхнувся з ядром...
Космічні місії до планет (головне про головне)
„Voyager-1” – роботизований космічний апарат НАСА, запущений 5 вересня 1977 року для дослідження Сонячної системи та простору за її межами. Його початкове завдання – дослідження Юпітера та Сатурна.